Вирок № 100101407, 04.10.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12237/20

Провадження № 1-кп/161/100/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 04 жовтня 2021 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - Ясельського І.В.,

з участю секретаря - Соколової К.Ю.,

прокурора - Шпоти О.В.,

представників потерпілих - Чайки О.Ф., Тиможинського С.А.,

потерпілих - ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника - Бенещука В.Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019030130000502 від 27.04.2019, який надійшов до суду 03.08.2020 від Луцької місцевої прокуратури, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Забороль Луцького району Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, військовослужбовець строкової служби, військової частини А1008, раніше не судимий, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , 26.04.2019, близько 22 години, знаходячись за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій у вигляді смерті, хоча повинний був і міг їх передбачити, якби діяв з більшою обачністю, під час конфлікту, що раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жетелем с.Забороль Луцького району, Волинської області, умисно наніс не менше двох ударів в ділянку обличчя потерпілого, внаслідок яких останній впав та вдарився головою об асфальтне покриття, чим заподіяв ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді саден на шкірі надбрівної ділянки зліва, синця нижньої та верхньої губи зліва, які згідно висновку судово-медичної експертизи №47 від 25.06.2020 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а також закритої черепно-мозкової травми у вигляді зламу кісток основи та склепіння черепа, забою головного мозку із множинними крововиливами (епідурального, субдурального та субарахноїдального характеру), що згідно того ж висновку судово-медичного експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення і в даному конкретному випадку спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4 , котра настала о 12.55 год. 01.05.2019 року.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину заперечив. Суду дав показання, що 26 квітня 2019 року зранку він разом з батьком та ОСОБА_5 поїхали на роботу. По закінченню робочого дня ОСОБА_6 попросив забрати коробку з коньяком, оскільки він поїде автобусом, бо має ще справи. Коли вони приїхали додому, батько попросив зателефонувати ОСОБА_7 щоб останній забрав коробку, що він і зробив, після чого всі пішли додому. Приблизно через 1-1,5 год. він почув як надворі почали лаяти собаки та був відчутний стук хвіртки. Батько вийшов і близько години часу його не було, однак через деякий час надворі почув крики, після чого він разом із сестрою вийшли із будинку на двір, де побачив, що ОСОБА_6 стояв біля хвіртки зі сторони дороги, а батько – у тому ж місці, зі сторони подвір`я. ОСОБА_6 почав батька ображати нецензурною лайкою, тоді останній відкрив хвіртку і ОСОБА_6 зачепився і впав на асфальт, батько підійшов до нього і попросив викликати швидку. Після чого, вони викликали швидку і батько, разом з ОСОБА_5 , поїхав до лікарні. На другий день він, разом з бабусею, привозили гроші та купували потерпілому ліки. Окрім того, вказав, що не бачив, що саме відбувалося в гаражі, і за межі паркану домогосподарства він не виходив.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, його винність у вчиненні вказаного злочину повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_1 суду дала показання, що 26 квітня 2019 року, близько 21 год., її син ОСОБА_8 прийшов з роботи та перебував на вулиці, а вона пішла до будинку. Через деякий час до неї прибігла невістка та повідомила, що їй зателефонував ОСОБА_9 і сказав, щоб вони йшли до них. Прийшовши до домогосподарства родини ОСОБА_10 , побачила карету швидкої допомоги, де лежав її син, двох фельдшерів, які перебували біля нього, а також ОСОБА_11 сина було в крові. Окрім того, зі слів ОСОБА_12 їй стало відомо, що її сина побив ОСОБА_3 . При яких саме обставинах були нанесені потерпілому тілесні ушкодження їй не відомо. Також зазначала, що її син ОСОБА_6 часто допомагав родині ОСОБА_10 та перебував у дружніх відносинах з ОСОБА_13 . Цивільний позов підтримала повністю та просила задовольнити. Наполягає на суворому покаранні обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_1 суду дав показання, що 26 квітня 2019 року, близько 21 год. його батько ОСОБА_6 прийшов з роботи і вони разом почали лагодити паркан їхнього будинку. За деякий час до нього зателефонували, та в ході розмови батько повідомив що зараз прийде. Приблизно за хвилин 40 його матір ОСОБА_2 повідомила, що до неї подзвонив ОСОБА_9 і сказав, що з його батьком щось трапилося. Вони відразу пішли до домогосподарства родини ОСОБА_10 , де стояла швидка допомога і батько лежав в ній, а ОСОБА_9 стояв біля карети швидкої допомоги. Про обставини події, які відбулися, ОСОБА_9 повідомив, що необхідно запитати у ОСОБА_14 . На наступний день батька перевели в реанімацію. Також, зазначив, що безпосереднім очевидцем нанесення тілесних ушкоджень він не був. Цивільний позов підтримав повністю та просив задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_2 суду засвідчила про те, що у день коли все трапилося, її чоловік ОСОБА_6 прийшов з роботи, та разом із сином почали лагодити паркан свого будинку. Коли надворі стало темніти, до ОСОБА_15 зателефонували і той відразу пішов до домогосподарства родини Лиманів. За деякий час, до неї зателефонував ОСОБА_9 і повідомив, що ОСОБА_7 погано. Вона, син та свекруха побігли до домогосподарства родини ОСОБА_10 , де побачила, що її чоловік лежав у кареті швидкої допомоги, а на вулиці стояв сусід ОСОБА_16 , ОСОБА_17 і ОСОБА_18 . В лікарню вона поїхала разом з ОСОБА_19 та в дорозі сиділи біля водія швидкої. Окрім того, зі слів ОСОБА_12 , їй стало відомо, що ОСОБА_6 та ОСОБА_20 випили по дві чарки коньяку, він на той час перебував в хаті, до нього прибігла ОСОБА_21 і повідомила, що в гаражі б`ються. Тоді він прийшов в гараж відтягнув ОСОБА_22 і пішов назад до хати. Коли вийшов, ОСОБА_6 висловився нецензурною лайкою і ОСОБА_20 перескочив через хвіртку і почав бити ОСОБА_15 , і він знову почав їх розбороняти. Цивільний позов підтримала повністю та просила задовольнити. Наполягає на суворому покаранні обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_23 суду дав показання, що він працює водієм швидкої медичної допомоги. Точної дати не пам`ятає, у вечірню пору доби, до них надійшов виклик. Прибувши на місце, побачив чоловіка який лежав на траві біля узбіччя, а біля нього стояли ще двоє чоловіків, які допомогли вкласти потерпілого на ноші. Згодом, на місце також підійшли старша та молодша жінки. Підтвердив, що чув розмову, що потерпілий в гаражі випивав разом із сином ОСОБА_24 , в ході чого у них виникла суперечка з потерпілим, яка переросла у бійку, а ОСОБА_18 їх розбороняв.

Свідок ОСОБА_25 суду дала показання, що працює лікарем швидкої медичної допомоги. 26 квітня 2019 року перебувала на чергуванні та здійснювала виїзд на виклик у складі бригади лікарем в АДРЕСА_1 , з приводу травми голови чоловіка, близько 40 років. Прибувши на місце, побачила, що біля паркану домогосподарства лежав чоловік з травмою обличчя, був набряк обличчя та невелике садно на потилиці, сліди крові були не свіжі, їм було близько 1 години. Там перебувало, ще 2-3 чоловіків, які їй допомагали покласти потерпілого на ноші. Зі слів викликаючого, їм стало відомо, що потерпілий побився з його сином, вони вживали алкоголь і коли він повертався додому то впав. Оглянувши потерпілого, виявили, що він підлягає госпіталізації в районну лікарню. Оскільки потерпілому потрібен був супровід, вона попросила покликати близьких. Тоді чоловік, який здійснював виклик, зателефонував дружині потерпілого. Разом з ними до районної лікарні поїхали дружина та чоловік, який їх зустрічав.

Свідок ОСОБА_26 суду дала показання, що приблизно в квітні 2019 року, у вечірню пору доби, перебувала на чергуванні в приймальному відділенні Луцької районної лікарні, коли швидка допомога привезла туди потерпілого, його дружину та друга. Про обставини події їй повідомили, що відбулася бійка з сином друга потерпілого. Безпосередньо цих обставин події вона не бачила.

Свідок ОСОБА_27 , суду показав, що 26 квітня 2019 року, близько 23 год., йому зателефонувала сестра ОСОБА_28 , та повідомила, що сильно побили її чоловіка ОСОБА_29 і вона зараз перебуває в районній лікарні. Тоді він, разом із дядьком приїхав в лікарню, де знаходилася сестра ОСОБА_30 та ОСОБА_31 . ОСОБА_32 оглянув лікар та направив на МРТ в обласну лікарню. Про обставини події розповів ОСОБА_18 , який сказав, що його син ОСОБА_33 побив ОСОБА_34 . Безпосередньо обставин події він не бачив.

Свідок ОСОБА_35 повідомила, що проживає по сусідству із родиною Лиманів у с.Забороль, Луцького району. Одного дня, точної дати не пам`ятає, у вечірню пору доби, перебувала у себе на літній кухні та почула нецензурну лайку з гаражу сусідів. Потім почула як ОСОБА_18 кричав на ОСОБА_33 , а саме: «навіщо ти його зачіпав?», на що ОСОБА_36 відповів, що той його образив. Що саме там відбувалося вона безпосередньо не бачила.

Свідок ОСОБА_37 суду показав, що приблизно за годину до події, бачив ОСОБА_15 як він висаджував дерева і спілкувався з ним. Будь-яких тілесних ушкоджень та ознак алкогольного сп`яніння в нього не було.

Свідок ОСОБА_38 суду вказала, що зі слів її сусідки, їй стало відомо, що 26 квітня 2019 року, близько 20 год., відбувалася сварка між ОСОБА_5 та ОСОБА_19 , ОСОБА_39 .. Дана сварка була за автомобіль, який ОСОБА_6 хотів придбати у родини Лиманів. Безпосередньо вона очевидцем даної події не була.

Свідок ОСОБА_40 , суду ствердив, що приблизно 2019 року, точної дати не пам`ятає, ввечері до нього зателефонував ОСОБА_41 який повідомив, що побили ОСОБА_15 і його забрала швидка. Тоді він взяв автомобіль і разом з ОСОБА_42 поїхали в районну лікарню, де зустріли ОСОБА_43 . Зі слів ОСОБА_12 йому стало відомо, що його син ОСОБА_36 побив ОСОБА_32 . Окрім цього, він чув розмову між ОСОБА_44 та ОСОБА_19 , в ході якої останній прохав, щоб вони не псували малому життя, він всі витрати візьме на себе.

Свідок ОСОБА_45 , суду дала показання, що приблизно в квітні 2019 року, близько 21 год., в с.Забороль по вул.Миру, біля паркану бачила ОСОБА_15 , ознак сп`яніння та тілесних ушкоджень в нього не бачила.

Свідок ОСОБА_46 суду показав, що приблизно у 2019 році, точної дати не пам`ятає, бачив ОСОБА_47 та ОСОБА_21 , які стояли біля паркану їхнього будинку. Близько 22 години чув крики, однак з будинку не виходив. Про події дізнався на наступний день, зі слів ОСОБА_12 , який розповів йому, що ОСОБА_20 вдарив ОСОБА_48 , однак вину він хоче взяти на себе. Крім того, зазначив, що був понятим, при проведені слідчого експерименту, коли ОСОБА_20 відтворював обставини події. Безпосереднім очевидцем події не був.

Свідок ОСОБА_49 суду показала, що 27 квітня 2019 року до неї зателефонував ОСОБА_9 та сказав, що потрібно їхати в лікарню, бо ОСОБА_15 оперують і потрібна допомога, на що вона погодилася. Також вона неодноразово, разом з ОСОБА_19 приїжджали до лікарні, надавали допомогу та купували все необхідне. ОСОБА_9 пояснив їй, що ОСОБА_7 потрібна підтримка, більше нічого не пояснював.

Свідок ОСОБА_50 суду показав, що 26 квітня 2019 року біля 22 години, його покликав сусід ОСОБА_20 , він прийшов і побачив ОСОБА_15 , який лежав на проїжджій частині головою до паркану. ОСОБА_20 та його сестра ОСОБА_21 стояли за огорожею. Зі слів ОСОБА_12 йому стало відомо, що ОСОБА_6 прийшов до них п`яний, рвався за огорожу, він його відштовхнув і ОСОБА_6 впав.

Експерт ОСОБА_51 підтвердив суду факт проведення ним судово-медичних експертиз у даному кримінальному провадженні, та заключення, зроблені ним у висновках №210; 210/1; 210/2.

Окрім цього, винність ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного злочину також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Із протоколу огляду місця події від 27.04.2019 з оформленими фото таблицями, вбачається, що слідчим, було проведено огляд території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого свідок ОСОБА_52 , серед іншого, вказав, що він наніс удар потерпілому ОСОБА_7 кулаком лівої руки;

Протоколом огляду від 27.04.2019, з якого вбачається, що слідчим у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку був оглянутий мобільний телефон марки «Nomi» потерпілого ОСОБА_4 , та зафіксовано, серед іншого, факти вхідних та вихідних дзвінків загиблого до

ОСОБА_53 протоколу огляду трупа від 01.05.2019 року із доданими до нього фото таблицями, встановлено, що слідчим проведено огляд трупа ОСОБА_4 в приміщенні реанімаційного відділення Волинської обласної клінічної лікарні, що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Грушевського, в ході якого були виявлені тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №210 від 31.05.2019 року, у гр. ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження, які, серед інших, відносяться до категорії тяжких, за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення, або в клінічному перебігу і в даному конкретному випадку спричинило смерть потерпілого. Причиною смерті ОСОБА_4 є закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку із крововиливами під оболонки, що підтверджується наявністю характерної патоморфологічної картини виявленої при розтині трупа.

Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 14.06.2019, проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 03.06.2019, стверджується, що слідчий у приміщенні приймального відділення Луцької центральної районної лікарні, за адресою: м. Луцьк, вул. Теремнівська, 100, ознайомився, шляхом зняття копій, а саме: документу (журналу) в якому відображені відомості про потерпілого ОСОБА_4 , який був доставлений каретою швидкої допомоги 26.04.2019 року до приймального відділення Луцької ЦРЛ із адреси: АДРЕСА_1 із тілесними ушкодженнями.

Відповідно до висновку експерта №210/1 від 25.06.2019, виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження: садна в надбрівній ділянці зліва, садно в потиличній ділянці справа. Патоморфологічні особливості ушкоджень свідчать про те, що вони виникли в результаті контакту правою тім`яно-потиличною ділянкою з тупою твердою необмеженою контактуючою поверхнею та в результаті контакту лівою лобною ділянкою з тупою твердою необмеженою контактуючою поверхнею при падінні з висоти власного росту, близько 3-5 діб до моменту настання смерті. Також синець нижньої губи зліва та синець верхньої губи зліва – тілесні ушкодження виникли за 3-5 діб до моменту настання смерті та могли утворитися внаслідок прямої ударної дії тупого твердого предмету в ліву частину обличчя, та таким предметом може бути кулак руки людини, але не в спосіб якій відображений в «Протоколі огляду місця події від 27.04.2019 року».

Висновком експерта №210/2 від 04.10.2019 стверджується, що синець нижньої губи зліва та синець верхньої губи зліва, виявлені на тілі гр. ОСОБА_4 могли утворитися внаслідок прямої ударної дії тупого твердого предмету із обмеженою контактуючою поверхнею в ліву частину обличчя та таким предметом може бути кулак людини.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 04 червня 2020 року, свідок ОСОБА_52 , серед іншого, вказав, що удар ОСОБА_4 він наніс правою рукою в обличчя потерпілого.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 10 червня 2020 року, підозрюваний ОСОБА_3 підтвердив показання свого батька – ОСОБА_52 щодо обставин нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 , які мали місце 26.04.2019.

Із висновку експерта №47 від 25.06.2020, встановлено, що ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму у вигляді зламу кісток основи та склепіння черепа, забою головного мозку травма у вигляді зламу кісток основи та склепіння черепа, забою головного мозку із множинними крововиливами (епідурального, субдурального та субарахноїдального характеру), саден на шкірі надбрівної ділянки зліва та в потиличній ділянці справа, синець нижньої та верхньої губи зліва. Тілесні ушкодження у вигляді садна на шкірі надбрівної ділянки зліва та синця нижньої та верхньої губи зліва утворилась внаслідок не менш ніж двох контактів із тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею. Враховуючи патоморфологічні особливості тілесного ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової: зламу кісток основи та склепіння черепа, забою головного мозку із множинним крововиливами (епідурального, субдурального та субарахноїдального характеру) з приводу якого проводилися оперативні втручання, а також наявність садна на шкірі потиличної ділянки справа – воно утворилось внаслідок контакту правою тім`яно – потилочною ділянкою голови із тупою твердою необмеженою контактуючою поверхнею, цілком можливо – внаслідок падіння на таку з висоти власного зросту з попередньо наданим прискоренням.

За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні були допитані як свідки ОСОБА_52 , ОСОБА_54 , які надали наступні показання.

Свідок ОСОБА_52 в судовому засіданні вказав, що вранці 26 квітня 2019 року до нього зайшов ОСОБА_4 і вони разом поїхали на роботу. ОСОБА_6 попросив, щоб він забрав до себе додому коробку з коньяком. Приїхавши додому, зателефонував ОСОБА_7 , щоб той прийшов і забрав коробку. Коли ОСОБА_6 прийшов, то сказав, що забирати додому коробку не буде і попросив, щоб та постояла ще у нього в гаражі. Він пішов до будинку, однак через деякий час йому зателефонував ОСОБА_6 і сказав, що прийде. Приблизно за хвилин 10, почув гавкіт собак, та вийшовши у двір, побачив ОСОБА_15 , який сидів біля гаража та лице закривав руками. Тоді він, відчинивши гараж та увімкнувши світло, побачив, що в ОСОБА_15 був закривавлений ніс. Після цього, ОСОБА_6 сказав, що буде забирати коробку додому і ще випив 5 рюмок коньяку. Вийшовши з гаража, ОСОБА_6 захотів ще випити і в них виник конфлікт, який почули його діти, які вийшли на вулицю, при цьому, дочка казала, що викличе поліцію. ОСОБА_6 взяв коробку з коньяком та вийшов за паркан будинку, однак раптом знову почав повертатися. Тоді він, взявшись за хвіртку правою рукою, відштовхнув його, нанісши цим один удар, від якого ОСОБА_6 впав на землю разом із коробкою. Після цього, побачивши, що ОСОБА_6 перебуває без свідомості, він відтягнув його до паркану, викликав швидку і зателефонував його дружині ОСОБА_55 . Після прибуття швидкої допомоги, він допомагав покласти потерпілого на ноші, а потім разом із дружиною ОСОБА_15 поїхали в лікарню у кареті швидкої допомоги. Про обставини події він ОСОБА_46 нічого не розповідав. Окрім того, вказав, що ОСОБА_20 не мав конфлікту з ОСОБА_4 і він нікому не повідомляв, що його син вчинив бійку з ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_54 , в присутності законного представника ОСОБА_56 , суду показала, що в квітні 2019 року перебувала в будинку разом з батьком і братом, однак почула шум на вулиці, де почала лаяти собака, тоді батько вийшов у двір. Через деякий час на вулиці почулися крики, брат вийшов на двір, а вона за ним. Вони разом із братом стояли біля входу до будинку, батько стояв біля огорожі у дворі, а ОСОБА_6 за огорожею. Коли ОСОБА_6 почав шарпати хвіртку, батько просив в ОСОБА_15 , щоб той йшов додому, оскільки останній був п`яний, потім батько відкрив хвіртку, від чого ОСОБА_6 впав на землю. Після цього, була викликана швидка допомога та повідомили також дружину потерпілого.

Аналізуючи зібрані в ході досудового розслідування та досліджені в ході судового розгляду докази, суд виходить із того, що безпосередніми очевидцями подій за яких було нанесено тілесних ушкоджень потерпілому були свідки ОСОБА_52 , ОСОБА_54 , та обвинувачений ОСОБА_3 . Показання всіх трьох зазначених осіб, надані ними в судовому засіданні, про те, що тілесні ушкодження ОСОБА_4 наніс ОСОБА_52 , на думку суду, є неправдивими, оскільки такі суперечать матеріалам кримінального провадження, зокрема висновку експерта №47 від 25.06.2020 із якого встановлено, що тілесні ушкодження у вигляді садна на шкірі надбрівної ділянки зліва та синця нижньої та верхньої губи зліва, виявлені на трупі ОСОБА_4 утворилась внаслідок не менш ніж двох контактів із тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, тобто останньому було нанесено не менше двох ударів в обличчя, в той час як свідок ОСОБА_52 вказує, що він наніс загиблому лише один удар. Також на те, що показання свідка ОСОБА_52 є неправдивими вказує розбіжність у його показаннях щодо механізму нанесення тілесних ушкоджень загиблому. Так, зокрема, в ході проведення ОМП від 27.04.2019 свідок ОСОБА_52 вказує на те, що він наносив потерпілому удар в обличчя лівою рукою. В подальшому на те, що загиблому ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження не у спосіб, який був відображений в протоколі ОМП від 27.04.2019 звернув увагу експерт у висновку № 210/1 від 25.06.2019. Після цього, свідок ОСОБА_52 як в ході проведення слідчого експерименту за його участю від 04.06.2020, так і під час допиту його в суді, вказував на те, що удар загиблому він наносив кулаком правої руки, при цьому, обґрунтованих причин розбіжностей у його свідченнях не навів.

Також не заслуговують на увагу доводи сторони захисту щодо недопустимості протоколу ОМП від 27.04.2019 з підстав того, що свідку ОСОБА_52 не було роз`яснено конституційне право не свідчити проти себе, оскільки зазначений свідок як під час проведення ОМП так в подальшому і під час проведення слідчого експерименту з його участю від 04.06.2019, і під час показань в суді добровільно та свідомо стверджував, що саме він спричинив тілесні ушкодження загиблому, відмінності у його показаннях стосувалися лише способу їх нанесення, а тому твердження захисника про недопустимість як доказу протоколу ОМП, на думку суду, передусім спрямовано на позбавлення суду можливості перевірки достовірності показань свідка ОСОБА_52 . Окрім того, ОСОБА_52 , ОСОБА_54 , ОСОБА_3 перебувають у близьких родинних стосунках, що окрім вищенаведеного, також дає підстави сумніватися у правдивості їх показань. Із врахуванням зазначеного, суд не приймає до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_52 , ОСОБА_54 , оскільки показання обвинуваченого, на думку суду, спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності, а показання свідків ОСОБА_52 , ОСОБА_54 мають на меті вигородити обвинуваченого.

Враховуючи те, що показання свідків ОСОБА_52 , ОСОБА_54 , обвинуваченого ОСОБА_3 визнані судом недостовірними, суд визнає допустимим доказом показання потерпілих та решти свідків, зокрема і показання з чужих слів, згідно правил ст.97 КПК України, оскільки вони отримані у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, сумнівів у їх достовірності у суду не виникає, вони відповідають матеріалам кримінального провадження, та з урахуванням фактичних обставин даної справи, ці показання мають вирішальне значення для встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, а тому суд покладає їх в основу даного обвинувального вироку.

При цьому, неналежними доказами є протокол огляду місця події від 24.04.2019 з оформленими фото таблицями, висновки судово-імунологічних експертиз №24 від 14.11.2019, №27 від 02.06.2020, оскільки вони як не підтверджують так і не спростовують обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, згідно правил ст.91 КПК України.

Із врахуванням зазначеного, суд оцінивши зібрані на досудовому провадженні та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України повністю доведена в ході судового розгляду.

Таким чином, своїми діями, які виразилися у вбивстві, вчиненому через необережність ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 119 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, суд по справі не вбачає.

При цьому, суд не відносить до обставин, що обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння, оскільки її наявність не була з достовірністю встановлена в ході судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, є особою молодого віку, має постійне місце проживання, проходить строкову військову службу, за місцем навчання характеризується негативно, за місцем проходження військової служби характеризується позитивно, вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких, вчинене внаслідок необережності, свою вину не визнав та не розкаявся у вчиненому, а тому, врахувавши наведені обставини в їх сукупності, а також думку потерпілих, які наполягають на суворому покаранні обвинуваченого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а відтак йому слід призначити покарання, в межах санкції статті кримінального закону за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

На підставі ст.ст.128, 129 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України цивільні позови потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 слід задовольнити повністю, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 :

- в користь потерпілої ОСОБА_1 200 000 гривень завданої моральної шкоди;

- в користь потерпілої ОСОБА_2 200 000 гривень завданої моральної шкоди;

- в користь потерпілого ОСОБА_1 200 000 гривень завданої моральної шкоди.

Визначаючи розмір грошового відшкодування в рахунок моральної шкоди потерпілим, суд враховує, що внаслідок вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 злочину було заподіяно невідворотних наслідків у виді смерті людини – ОСОБА_4 , та відповідно спричинено потерпілим особливо важких душевних страждань, а тому визначена сума моральної шкоди відповідає обсягу спричинених їм страждань, та характеру вимушених змін у їх життєвих стосунках.

На підставі ст.100 ч.9 КПК України суд вирішує долю речових доказів.

Керуючись ст.ст. 100, 373, 374 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Строк відбуття покарання рахувати з дня затримання обвинуваченого в порядку виконання вироку.

Цивільні позови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди – задовольнити повністю.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 :

- на користь потерпілої ОСОБА_1 200 000 (двісті тисяч) гривень завданої моральної шкоди;

- на користь потерпілої ОСОБА_2 200 000 (двісті тисяч) гривень завданої моральної шкоди;

- на користь потерпілого ОСОБА_1 200 000 (двісті тисяч) гривень завданої моральної шкоди;

Речові докази:

-три змиви речовини зовні схожі на кров – знищити;

-мобільний телефон марки «Nomi» в металевому корпусі, ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ2 - НОМЕР_2 залишити за належністю законному володільцеві потерпілій ОСОБА_2 ;

-СД-диск – залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий