Рішення № 10009979, 09.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 17/67-13/55009.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Юніком”

До Закритого акціонерного товариства “Альфа-Банк”

Третя особа Корніцька Валерія Борисівна

Про визнання договору недійсним

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача: Бившев С.В. (довіреність №2 від 24.02.2009)

від відповідача: Бурьба М.О. (довіреність №1082/09 від 07.10.09)

третя особа: Корніцька В.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання договору поруки №800003719-П від 24.04.2008, укладеного між сторонами по справі, недійсним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.04.09 провадження у справі № 17/67 припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.09 ухвалу господарського суду міста Києва від 28.04.2009 р. у справі № 17/67 скасовано, матеріали справи повернуто до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Постановою Вищого господарського суду України №17/67 від 16.11.09 постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.08.09 у справі № 17/67 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.09 справу прийнято до свого провадження, сторони зобов’язано вчинити дії надати документи.

До участі у справі 26.01.10 було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Корніцьку В.Б.

Розгляд справи відкладався в судових засіданнях 12.01.10 та 26.01.10 відповідно до ст.77 ГПК України до 09.02.10.

В судовому засіданні 26.01.10 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить суд визнати спірний договір поруки неукладеним.

Відповідач проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу ознайомлено з їх правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України та роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Відповідно з вимогами ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

24.04.08 між ЗАТ «Альфа банк»(кредитор) в особі уповноваженого представника Меть Ірини Віталіївни та ТОВ «Торговий дім «Юніком»в особі директора Безкостого С.А. підписано договір поруки №800003719-П відповідно до умов якого останній поручився перед кредитором за виконання Корніцькою В.Б. обов’язку повернути кредитні, обов’язок щомісяця сплачувати проценти, обов’язок , у передбачених випадках, достроково повернути кредит, сплатити проценти і виконати інші, за договором обов’язки, обов’язок сплатити неустойку та понад сум неустойки відшкодувати збитки.

Цьому договору передували збори учасників товариства 14.04.08 на яких (протокол №9) було вирішили виступити поручителем за Корніцьку В.Б. за її зобов’язаннями, за кредитним договором, який буде (!) укладений з ЗАТ «Альфа-Банк».

Правовідносини, що виникли між сторонами договору поруки та боржником Корніцької В.Б., стали підставою для сторін договору поруки для спору про право на отримання невиконаного зобов’язання за кредитними договором, що стало підставою для виконання договору поруки.

Як вбачається з тексту договору, примірник якого залучений до матеріалів справ, а оригінал, на виконання обов’язкової вказівки постанови касаційної інстанції, оглянуто в судовому засіданні, в статті 7 відсутній відбиток печатки юридичної особи –ТОВ «Торговий дім «Юніком», а отже підпис директора Безкостого С.А. не скріплений печаткою юридичної особи поручителя.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

З аналізу ст. 553 ЦК України вбачається, що порука - це договір, за яким до зобов'язання основного боржника приєднується зобов'язання іншої особи, що за нього ручається.

Порука віднесена до зобов'язально - правових засобів забезпечення виконання зобов'язань, що спонукають боржника до належного виконання зобов'язань до нього чи до третіх осіб, що вступили заздалегідь у договір зобов'язальної вимоги. Порука є додатковим зобов'язанням, що виникає на підставі договору. Вона покликана забезпечити належне виконання боржником основного зобов'язання. Як така порука може забезпечувати лише дійсну вимогу.

Сторони вказали, що оспорений правочин сторонами не виконувався, ніякі дії на його реальне виконання вчинені не були.

Відповідно до ч.4. ст.203 ЦК України правочин має вчинятись у формі встановленій законом.

Стаття 208 ЦК України визначає перелік правочинів, які мають бути вчинені між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою ст. 206 цього Кодексу; правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою ст. 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Частиною другою ст.207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Водночас правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Аналогічні положення містить ч.1 ст.181 ГК України, зокрема, у ній йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За таких обставин оспорений договір поруки не відповідає закону.

Відсутність укладеного, з дотриманням вимог закону, договору виключає застосування третейського застререження.

В судовому засіданні третя особа надала пояснення згідно до яких відповідає за невиконання своїх зобов’язань перед банком самостійно і у повному обсязі.

Належних доказів на спростування

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не навів належних і допустимих доказів на спростування позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у даній справі у наступному розмірі: 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати договір поруки №800003719-П від 24.04.08 між ЗАТ «Альфа-банк»та ТОВ «Торговий дім «Юніком»неукладеним.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк»(01025,м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 32827405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Юніком»(01103,м Київ, Військовий проїзд,8, код ЄДРПОУ 23494714) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.Д. Курдельчук