Рішення № 10009898, 30.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/9230.04.10 За позовомКомунального комерційного унітарного підприємства "Фінансова компанія "Житло-інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус"

простягнення заборгованості

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаЧабарай М.А. –представник

від відповідачаМотрончук Д.П. –представник Рішення прийняте 30.04.2010, оскільки 16.04.2010 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального комерційного унітарного підприємства "Фінансова компанія "Житло-інвест" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус" доплати за різницю в площі об’єкту інвестування у розмірі 14847,00 грн., винагороди за управління коштами у розмірі 6776,59грн. та пені у розмірі 1319,06 грн. (з урахуванням заяви про внесення змін до позовної заяви).

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору № КНТР-001910/кв про участь у фонді фінансування будівництва від 04.12.2007 відповідач не здійснив доплату за різницю в площі об’єкта інвестування та винагороди за управління коштами. Відповідач також несвоєчасно сплачував поточні платежі за договором, у зв’язку з чим позивач просить стягнути пеню.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені. Також відповідач заперечує проти вимог про стягнення доплати за різницю в площі об’єкту інвестування та винагороди за управління коштами, оскільки між сторонами не підписана Додаткова угода до Договору. Позивач не надав відповідачу відповідного рахунку на сплату винагороди за управління коштами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

04.12.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус" (довіритель) та Комунальним комерційним унітарним підприємством "Фінансова компанія "Житло-інвест" (фінансова компанія) був укладений Договір № КНТР-001910/кв про участь у фонді фінансування будівництва (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору довіритель, на підставі повного визнання ним Правил фонду фінансування будівництва (виду А) житлового будинку на вул. А.Пантелькіна, 1/5-5 у Святошинському районі м. Києва, затверджених уповноваженим органом фінансової компанії (далі - Правила ФФБ), дав згоду на участь у фонді фінансування будівництва (далі - ФФБ), прийняв на себе зобов’язання виконувати Правила ФФБ, передати фінансовій компанії в управління грошові кошти з метою отримання у власність об’єкта інвестування та встановив обмеження щодо окремих дій фінансової компанії з управління цими коштами, а фінансова компанія зобов’язалась здійснити управління залученими коштами за винагороду в інтересах довірителя або визначеної ним особи (вигодонабувача) на умовах, визначених Правилами ФФБ та цим договором.

У п. 1.3 Договору визначена інформація про об’єкт інвестування (згідно з проектом): квартира № 298, поверх 6, кількість кімнат 2, загальна проектна площа 62,50 кв.м, житлова площа 39,10 кв.м житлового будинку по вул. А.Пантелькіна, 1/5-5 у Святошинському районі м.Києва (далі - об’єкт інвестування або квартира); будинок без оздоблення (далі - об’єкт будівництва). В даному договорі та Правилах ФФБ зазначається будівельна адреса об’єкта будівництва.

Згідно з п. 1.8 Договору що поточна вартість об’єкта інвестування на дату укладання цього договору складає 552343,75 грн., крім того ПДВ 110468,75 грн., разом 662812,50 грн. та визначається виходячи з поточної вартості ціни вимірної одиниці об’єкта інвестування (8837,50 грн., крім того ПДВ 1767,50 грн., разом 10605,00 грн. за 1 кв.м.), встановленої забудовником на момент оплати.

В разі збільшення забудовником поточної ціни вимірної одиниці (1 кв.м.) об’єкта інвестування, вартість об’єкта інвестування відповідно збільшується на суму збільшення ціни несплаченої кількості вимірних одиниць об’єкта інвестування. Оплата довірителем вимірних одиниць об’єкта інвестування за графіком здійснення платежів проводиться за ціною вимірної одиниці, встановленої на дату оплати.

Відповідно до п. 2.1 Договору довіритель передає в управління фінансовій компанії кошти в національній валюті України шляхом їх перерахування на рахунок ФФБ, зазначений в реквізитах фінансової компанії в цьому договорі за наступним графіком: 30% - 11.12.2007, 8% до 04.01.2008; 8% до 04.02.2008; 8% до 04.03.2008; 8% до 04.04.2008, 8% до 05.05.2008; 8% до 04.06.2008; 8% до 04.07.2008; 7% до 04.08.2008; 7% до 04.09.2008.

Остаточна вартість об’єкта інвестування визначається після введення в експлуатацію відповідно до фактичної площі об’єкта інвестування, встановленої на підставі обмірів БТІ (абз. 3 п. 1.8 договору).

24.12.2008 складений Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта: житловий будинок на вул. А.Пантелькіна, №1/5-5 у Святошинському районі м. Києва. Вказаний акт затверджений розпорядженням Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації № 2023 від 30.12.2008.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що загальна площа об’єкту інвестування є проектною і підлягає уточненню після введення об’єкта будівництва в експлуатацію на підставі даних технічних обмірів БТІ м.Києва. У разі, якщо фактична загальна площа об’єкта інвестування виявиться більшою, ніж проектна площа, які зазначено в п.1.3 Договору, довіритель здійснює доплату за різницю площі шляхом перерахування визначеної фінансовою компанією суми коштів на рахунок ФФБ.

Відповідно до положень п. 2.5 Договору розмір коштів, що підлягають додатковій сплаті довірителем на рахунок ФФБ, визначається фінансовою компанією, виходячи з встановленої забудовником поточної ціни вимірної одиниці об’єкта інвестування на момент здійснення кінцевих розрахунків.

Згідно з технічним паспортом, складеним 03.12.2008 Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна", загальна площа квартири № 298, розташованої на 6-му поверсі 10 поверхового будинку, яка складається з 2-х кімнат житловою площею 38,8 кв.м, склала 63,9 кв.м.

Таким чином площа об’єкту інвестування збільшилась на 1,40 кв.м, яка становить різницю між технічними даними БТІ (63,9 кв.м.) та загальною проектною площею (62,5 кв.м.), а отже відповідач повинен здійснити доплату у розмірі 14 847,00 грн. (у т.ч. ПДВ), виходячи з встановленої забудовником поточної ціни вимірної одиниці об’єкту інвестування, яка складає 10605,00 грн. за 1 кв.м. (1,40 кв.м. х 10605,00 грн./кв.м. = 14 847,00 грн.)

Згідно з п. 3.1.4 Договору довіритель зобов’язаний після введення об’єкту будівництва в експлуатацію здійснити з фінансовою компанією кінцеві розрахунки за даними БТІ в порядку, передбаченому договором та правилами ФФБ.

Як свідчать матеріали справи, відповідач перерахував на рахунок позивача кошти за об’єкт інвестування в розмірі 662812,50 грн., що підтверджується банківськими виписками за 11.12.2007 в сумі 198843,75 грн., за 22.01.2008 в сумі 53025,00 грн., за 07.02.2008 в сумі 53025,00 грн., за 03.03.2008 в сумі 53025,00 грн., за 03.04.2008 в сумі 53025,00 грн., за 08.05.2008 в сумі 53025,00 грн., за 04.06.2008 в сумі 53025,00 грн., за 03.07.2008 в сумі 53025,00 грн., за 05.08.2008 в сумі 46449,90 грн., за 04.09.2008 в сумі 46343,85 грн. (оригінали містяться в матеріалах справи).

Однак, враховуючи те, що згідно з технічними даними загальна площа об’єкту інвестування склала 63,9 кв.м., а отже поточна вартість об’єкту інвестування склала 677659,50 грн., з урахуванням того, що поточна вартість 1 кв.м. - 106050,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 14 847,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензіями № 112/018-552 від 10.04.2009, №112/918-393 від 21.05.2009, № 112/018-780 від 25.06.2009 та № 112/018-1115 від 22.10.20089, в яких просив здійснити остаточні розрахунки по Договору № КНТР-001910/кв про участь у фонді фінансування будівництва від 04.12.2007 та сплатити винагороду та доплати за різницю в площі об’єкта інвестування.

Відповідач листом № 59 від 22.04.2009 повідомив позивача про неможливість здійснення остаточних розрахунків за Договором у зв’язку з непередбаченими обставинами.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Станом на момент розгляду справи відповідач не здійснив доплату різниці в площі об’єкта інвестування за Договором № КНТР-001910/кв про участь у фонді фінансування будівництва від 04.12.2007, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 14 847,00 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання відповідача на неможливість стягнення доплати за різницю в площі об’єкту інвестування та винагороди за управління коштами, оскільки сторонами не підписана Додаткова угода до Договору судом не приймається, у зв’язку з тим, що вказані вимоги ґрунтуються на умовах Договору № КНТР-001910/кв, зокрема п. 2.4, 3.1.7, 4.1 Договору.

Оскільки відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 14 847,00 грн. доплати за різницю в площі об’єкта інвестування за Договором № КНТР-001910/кв про участь у фонді фінансування будівництва від 04.12.2007 обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, у відповідності до п. 3.1.7 Договору довіритель зобов’язаний сплачувати фінансовій компанії винагороду за управління коштами та за надання інших послуг, передбачених договором та Правилами ФФБ.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що за здійснення управління коштами за цим договором довіритель сплачує фінансовій компанії винагороду у розмірі 1% від суми грошових коштів, переданих в управління; крім того податок на додану вартість (ПДВ) в розмірі, передбаченому законом; разом винагорода за управління коштами складає 1,2% від суми коштів, переданих в управління. Сплата винагороди здійснюється довірителем в місячний термін після введення об’єкта будівництва в експлуатацію.

Таким чином, позивач зазначив, що винагорода, яка підлягає сплаті відповідачем позивачу склала 6776,59 грн.

Судом також не приймається посилання відповідача на те, що позивач не надав йому відповідного рахунку на сплату винагороди за управління коштами, оскільки розмір вказаної винагороди, поточний рахунок та строк, у який відповідач здійснює сплату винагороди, визначені у п. 4.1 Договору. Крім того, як вище встановлено судом, позивач звертався до відповідача з претензією щодо сплати винагороди та доплати за різницю у площі об’єкта інвестування.

Станом на день розгляду справи відповідач не перерахував на рахунок позивача винагороду у розмірі 6776,59 грн., доказів її перерахування позивачу, суду не надав.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 6776,59 грн. винагороди також є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім цього, позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1319,06 грн. у відповідності до положень п. 5.4 Договору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з положеннями п. 3.1.3 Договору довіритель зобов’язаний вносити кошти на рахунок ФФБ відповідними частинами та у строки, передбачені цим договором, а у разі порушення встановлених строків перерахування коштів - сплатити фінансовій компанії пеню, передбачену п. 5.4 договору.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що у разі порушення довірителем встановлених термінів перерахування коштів до ФФБ чи сплати винагороди за послуги фінансової компанії, він сплачує фінансовій компанії пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1319,06 грн. за наступний період: з 04.01.2008 по 22.01.2008 на суму 53025,00 грн., з 04.02.2008 по 07.02.2008 на суму 53025,00 грн., з 05.05.2008 по 08.05.2008 на суму 53025,00 грн., з 04.08.2008 по 05.08.2008 на суму 46449,90 грн.

Відповідно до положень ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

          Відповідно до ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

          Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

          Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи те, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла у 2008 році, а позовна заява подана позивачем до Господарського суду міста Києва 25.02.2010, тобто після спливу позовної давності встановленої для вимог про стягнення пені та враховуючи посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на застосування позовної давності, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1319,06 грн. слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус" (юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Боженка, 86-б; фактична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 11, кв. 36, ідентифікаційний код 32046706, п/р № 2600332752 в АБ "Діамантбанк" м. Києва, МФО 320854, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Комунального комерційного унітарного підприємства "Фінансова компанія "Житло-інвест" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 42, ідентифікаційний код 32855406, п/р № 2600332752 АБ "Діамантбанк" м. Києва, МФО 320854) доплату за різницю в площі об’єкту інвестування у розмірі 14847 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок сім) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус" (юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Боженка, 86-б; фактична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 11, кв. 36, ідентифікаційний код 32046706, п/р № 2600332752 в АБ "Діамантбанк" м. Києва, МФО 320854, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Комунального комерційного унітарного підприємства "Фінансова компанія "Житло-інвест" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 42, ідентифікаційний код 32855406, п/р № 2650400028172 у ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 300670) винагороду за управління коштами у розмірі 6776 (шість тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 59 коп., державне мито у розмірі 216 (двісті шістнадцять) грн. 24 коп. та 222 (двісті двадцять дві) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 05.05.2010