Рішення № 10009895, 19.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/58519.03.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Завод опоряджувальних матеріалів»

До

Про Закритого акціонерного товариства «Домовік»

стягнення заборгованості

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

від відповідача Кременскова І.С.–представник

Білан О.М.- представник ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Завод опоряджувальних матеріалів»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Домовік»основного боргу у розмірі 134515,98 грн., пені у розмірі 25506,91 грн., інфляційних збитків у розмірі 4035,47 грн. та 3 % річних у розмірі 3372,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов договору оренди № 1/2 від 20.12.2007 відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі перерахував на рахунок позивача орендну плату та вартість комунально –експлуатаційних послуг.

Відповідач позовні вимоги не визнає, зазначає, що відповідно до п. 7.2 договору оренди № 1/2 від 20.12.2007 ним здійснювалися пристосування (обладнання) об’єкту оренди у відповідності до мети оренди. Оскільки такі пристосування в подальшому неможливо відокремити від об’єкту оренди, грошові кошти, витрачені на матеріали, зараховувались у рахунок орендної плати за Договором оренди, про що позивачу направлялися відповідні листи. Відповідач вказує, що станом на 30 січня 2010 року заборгованість за вищевказаним договором оренди становить 34484,02 грн. (відзив у справі).

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

20.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Завод опоряджувальних матеріалів», як орендодавцем, та Закритим акціонерним товариством «Домовік», як орендарем, укладено договір оренди об’єкта нерухомості № 1/2 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов’язується передати за плату орендареві у тимчасове користування, а орендар зобов’язується прийняти у тимчасове користування нежиле приміщення, що визначене у цьому договорі (надалі іменується як об’єкт оренди) та зобов’язується сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Орендоване приміщення розміщене за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 7 (п. 1.2 Договору). Загальна площа об’єкту оренди становить 1294 кв.м, в тому числі: під виробниче приміщення без опалення –864 кв.м; під офіс –60 кв.м; під склад без опалення –280 кв.м; під побутові приміщення –90 кв.м (п. 1.2.1 Договору). Також в оренду передано обладнання –кран-балку вантажопідйомністю 3.2 т балансовою вартістю 22348,95 грн. та верстат для згинання (п. 1.2.1.1 Договору).

За умовами Договору орендна плата складається з орендної плати за об’єкт оренди (п. 3.1 Договору). Розмір орендної плати за весь об’єкт оренди за один календарний місяць становить 66200,00 грн., в тому числі ПДВ (п.3.3 Договору). Орендна плата за користування приміщеннями не включає оплату вартості комунально- експлуатаційних послуг, електроенергії та оренду обладнання. Плата за вказані послуги нараховується окремо (п.3.4 Договору).

Відповідно до п. 3.5 Договору орендна плата сплачується орендарем без нагадування орендодавця з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця авансом не пізніше 5 числа кожного поточного місяця.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що для сплати орендарем орендної плати та витрат на комунально –експлуатаційні послуги за Договором позивач виставляв відповідачу рахунки –фактури, які сплачувались відповідачем з порушенням строку, встановленого п. 3.5 Договору оренди, та не в повному обсязі.

Відповідно до письмових пояснень позивача щодо розрахунків між сторонами за період з моменту виникнення договірних відносин, наданих на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.2009, заборгованість відповідача перед позивачем становить 134515,97 грн.

Відповідач наявність заборгованості за Договором у розмірі 134515,97 грн. заперечує та вказує на те, що відповідно до п. 7.2 Договору ним здійснювалися пристосування (обладнання) об’єкту оренди у відповідності до мети оренди, вартість яких за домовленістю сторін зараховувалась в рахунок оплати орендної плати, про що відповідач направляв позивачу листи № 21 від 16.01.2008, № 23 від 17.01.2008, № 29 від 06.02.2008, № 39 від 20.02.2008, № 45 від 26.02.2008, № 50 від 05.03.2008, № 59 від 14.03.2008, № 63 від 18.03.2008, № 74 від 09.04.2008 та № 92 від 25.04.2008. Разом з цим відповідач зазначає, що заборгованість перед позивачем станом на 30 січня 2010 року становить 34484,02 грн.

Пунктом 7.2 Договору оренди об’єкта нерухомості № 1/2 від 20.12.2007 сторони погодили, що орендар має право:

- обладнати об’єкт оренди, на власний розсуд, у відповідності до мети оренди;

- встановлювати замки на вхідні двері до об’єкту оренди;

- позначити своє місцезнаходження у приміщенні та на території де знаходиться об’єкт оренди, шляхом розміщення відповідних вивісок, вказівних табличок, рекламних стендів на вході до будинку та перед входом до приміщення, відповідно до чинного законодавства України;

- упорядкувати територію, прилеглу до об’єкту оренди, у відповідності до мети оренди на власний розсуд.

Згідно із с. 1 ст. 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Якщо поліпшення речі зроблені за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю (ч. 3 ст. 778 Кодексу).

Належних і допустимих доказів того, що відповідач здійснив витрати на проведення поліпшень, і ці витрати пов’язані з обладнанням саме об’єкту оренди за Договором, укладеним з позивачем, а також того, що роботи здійснені за згодою орендодавця, відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 778 Цивільного кодексу України якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Доводи відповідача про домовленість сторін про зарахування вартості придбаних матеріалів на обладнання об’єкту оренди в рахунок сплати орендних платежів з посиланням на листи № 21 від 16.01.2008, № 23 від 17.01.2008, № 29 від 06.02.2008, № 39 від 20.02.2008, № 45 від 26.02.2008, № 50 від 05.03.2008, № 59 від 14.03.2008, № 63 від 18.03.2008, № 74 від 09.04.2008, № 92 від 25.04.2008 суд вважає безпідставними, оскільки наявність такої домовленості матеріалами справи не підтверджується. Листи відповідача, адресовані позивачу, не можуть слугувати доказом здійснення витрат та проведення поліпшень орендованого майна, так само як і доказом узгодження питання про відшкодування в подальшому цих витрат орендодавцем. До того ж в акті звірки розрахунків станом на 31.12.2008 відповідач підтвердив наявність у нього заборгованості на суму 127483,98 грн.

Пунктом 6.3 Договору оренди об’єкту нерухомості № 1/2 від 20.12.2007 передбачено, що орендодавець не зобов’язаний відшкодовувати, якщо інше не передбачене додатковою угодою, будь –яких поліпшень об’єкту оренди, здійснених орендарем за власний рахунок.

Додаткових угод щодо порядку відшкодування поліпшень сторони не укладали.

Тому викладені відповідачем обставини не є підставою для звільнення його від виконання договірних зобов’язань щодо сплати орендної плати та комунально-експлуатаційних витрат, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 134515,97 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3372,11 грн., збитків від інфляції в розмірі 4035,47 грн. та пені в розмірі 25506,91 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п.1 ст.547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 3.7 Договору оренди об’єкту нерухомості № 1/2 від 20.12.2007 сторони передбачили, що у випадку прострочення по сплаті орендних платежів орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення до моменту повного погашення боргу.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов’язання з оплати орендних платежів виконав несвоєчасно та не в повному обсязі, відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов’язання передбачена Договором суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача.

Однак, з доданого позивачем до позовної заяви розрахунку пені вбачається, що нарахування пені здійснено позивачем не з моменту прострочення сплати орендних платежів, а з моменту підписання сторонами акту звірки взаємних розрахунків від 31.12.2008 року.

За розрахунком суду, розмір пені з урахуванням положень п. 3.7 Договору, ст. 611 Цивільного кодексу України за весь період прострочення є більшим ніж, вказує позивач у позовній заяві.

Оскільки за правилами ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд може вийти за межі позовних вимог лише за наявності клопотання заінтересованої сторони, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі, визначеному в позовній заяві.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у зв’язку із задоволенням позову покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Домовік»(01013, м. Київ, вул. Промислова, 7, м. Київ, пр-т Палладіна,22, оф.211, ідентифікаційний код 30606175, рахунок 26001005487001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320564, рахунок № 26006031509871 Київська М.Ф. АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012 або з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод опоряджувальних матеріалів»(01013, м. Київ, вул. Промислова, 7, ідентифікаційний код 24595245 рахунок № 26002301471 в філії АКБ «Меркурій», МФО 300755) 134515 (сто тридцять чотири тисячі п’ятсот п'ятнадцять) грн. 98 коп. основного боргу, 25506 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот шість) грн. 91 коп. пені, 3372 (три тисячі триста сімдесят дві) грн. 11 коп. –3% річних, 4 035 (чотири тисячі тридцять п’ять) грн. 47 коп. втрат від інфляції, 1 675 (одну тисячу шістсот сімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:27.04.2010