Постанова № 10009807, 05.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2010м.Київ№ 11/141-А За позовомДержавного територіально –галузевого об’єднання "Південно –Західна залізниця"

до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва

провизнання недійсним податкового повідомлення - рішення

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар с/з Пунейко Л.М.

Представники:

від позивачаКучер М.К.–представник від відповідачаБойко І.І., Резник О.С. –представники 05.03.2010 у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови. В судовому засіданні 08.02.2010 було оголошено перерву до 05.03.2010.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне територіально-галузеве об’єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0004632312/0 від 06.10.2005, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з земельного податку у розмірі 384.104,95 грн., в т.ч. 258.947,16 грн. –основний платіж та 125.157,79 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2006 зупинено провадження у справі № 11/141-А до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі Господарського суду м. Києва № 11/414 за позовом Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21.02.2005 № 0000422312/0.

За Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва № 01-1/108 від 08.05.2008 справу № 11/141-А передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

До Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про поновлення провадження у справі №11/141-А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2010 провадження у справі № 11/141-А поновлено.

Поданою 05.03.2010 заявою позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати недійсними податкові повідомлення –рішення відповідача від 06.10.2005 № 0004632312/0, від 08.11.2005 № 0004632312/1, від 31.01.2006 № 0004632312/2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Київська дирекція залізничних перевезень відноситься до сфери управління Міністерства транспорту України та є структурним підрозділом Державного територіального-галузевого об’єднання "Південно-західна залізниця", основна діяльність якого є складовою частиною діяльності галузі. Тому земельна ділянка, якою користується Київська дирекція залізничних перевезень, є землями залізничного транспорту, і нарахування земельного податку повинно здійснюватись в порядку, встановленому для земель залізниць - у розмірі 25% від суми земельного податку, обчисленого як один відсоток від середньої базової вартості одного квадратного метра по місту, без врахування локальних коефіцієнтів на місце розташування земельної ділянки згідно з ч. 10 ст. 7 Закону України "Про плату за землю" та рішення Київської міської Ради від 27.04.2000 № 104/825 "Про затвердження грошової оцінки земель м. Києва".

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представники в судовому засіданні позовних вимог не визнали, мотивуючи свої заперечення тим, що згідно зі ст. 13 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який містить систему належних відомостей і документів про правовий режим земель, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель та який ведеться землевпорядними органами, підпорядкованими Державному комітету України по земельних ресурсах. Питання місця розташування, а також правового режиму земельних ділянок є виключною компетенцією підрозділів землевпорядних органів, підпорядкованих Державному комітету України по земельних ресурсах. Статтею 23 Закону України "Про транспорт" встановлено, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам та організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України, до складу яких входять землі, які є смугою відведення залізниць. При оподаткуванні такими підприємствами може бути застосована ставка земельного податку, визначена ч. 10 ст. 7 Закону України "Про плату за землю", лише у разі віднесення їх земельних ділянок землевпорядними органами до смуги відведення залізниць. За земельні ділянки, що згідно даних державного земельного кадастру не включені до смуги відведення і на яких розташовані інші об’єкти залізниць та залізничного транспорту та інші земельні ділянки, плата справляється в установлених розмірах на загальних підставах згідно з вищезазначеним Законом. Відповідно, за надані Київській дирекції залізничних перевезень земельні ділянки, функціональне використання яких визначено як землі транспорту і зв’язку, позивач повинен сплачувати земельний податок у загальному розмірі.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідачем –Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2005 № 0004632312/0, яким позивачу в особі Київської дирекції залізничних перевезень згідно з п.п. "б" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. 14, ст. 15 Закону України "Про плату за землю", п.п. 17.1.3 п. 17.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено суму податкового зобов’язання по земельному податку у загальному розмірі 384104,95 грн., в тому числі 258947,16 грн. основного платежу та 125157,79 грн. штрафних санкцій.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві від 29.12.2008 № 8919/7/25-214, з урахуванням рішення від 23.01.2006 № 275/7/25-214 донарахований земельний податок визначений податковим повідомленням-рішенням № 0004632312/0 був зменшений на суму 7613,32 грн.

На підставі рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві про результати розгляду скарги, відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення від 31.01.2006 №0004632312/2, яким позивачу в особі Київської дирекції залізничних перевезень визначено суму податкового зобов’язання по земельному податку у загальному розмірі 376491,63 грн., в тому числі 251333,84 грн. основного платежу та 125157,79 грн. штрафних санкцій.

На підставі рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарги від 06.03.2006 № 4128/7/25-0215, відповідачем прийнято податкове повідомлення –рішення від 20.03.2006 № 0004632312/3, яким позивачу в особі Київської дирекції залізничних перевезень визначено суму податкового зобов’язання по земельному податку у загальному розмірі 376491,63 грн., в тому числі 251333,84 грн. основного платежу та 125157,79 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до п.6.4. ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу зменшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

Таким чином, податкові повідомлення –рішення від 06.10.2005 № 0004632312/0 та від 08.11.2005 № 0004632312/1, є відкликаними на підставі ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта "Про результати планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Київською дирекцією залізничних перевезень (код за ЄДРПОУ - 01069713) за період з 01.10.2003 по 01.07.2005" від 26.09.2005 № 147/23-0211/01069713, в якому зазначається про заниження Київською дирекцією залізничних перевезень земельного податку на 258947,17 грн. за І півріччя 2005 внаслідок порушення ст. 14, ст. 15 Закону України "Про плату за землю".

Висновок акта перевірки співпадає з доводами відповідача, викладеними у запереченнях на позов, та зводиться до того, що Київською дирекцією залізничних перевезень безпідставно використовувалась пільгова ставка земельного податку, передбачена ч. 10 ст. 7 Закону України "Про плату за землю" та справлявся земельний податок як за землі залізниць. В обґрунтування цієї позиції в акті зазначено, що за земельні ділянки, які не включені до смуги відведення і на яких розташовані інші об’єкти залізниць та залізничного транспорту, плата за землю справляється на загальних підставах.

Однак, з висновками відповідача суд не погоджується виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Земельного Кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісового фонду;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч. 1 ст. 20 Земельного Кодексу України).

Частиною першою ст. 67 Земельного кодексу України, яка визначає землі транспорту, передбачено, що до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.

До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації під захисними та укріплюючими насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту (ст. 68 Земельного кодексу України).

Згідно із ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 №273/96-ВР (із змінами і доповненнями) землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України “Про транспорт”.

Статтею 23 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 № 232/94-ВР (із змінами і доповненнями) встановлено, що до земель залізничного транспорту належить землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючи насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Таким чином, наведеними положеннями Земельного кодексу України та Законів України "Про транспорт" і "Про залізничний транспорт" встановлено, що всі землі, якими користується залізниця є землями залізничного транспорту.

Порядок обчислення і сплати земельного податку, визначення суб'єктів плати за землю врегульовано спеціальним законом, яким є Закон України "Про плату за землю" від 03.07.1992 № 2535-XII зі змінами і доповненнями.

Відповідно до ст. 2 цього Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Така оцінка проводиться Державним комітетом України по земельним ресурсам за Методикою, затвердженою Кабінетом міністрів України (ст. 23 Закону).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про плату за землю" ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону.

Статтею 13 цього Закону встановлюється, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно із ст. 14 Закону України "Про плату за землю" юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом, за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

Матеріалами справи встановлено, що Київська дирекція залізничних перевезень є відокремленим структурним підрозділом Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця".

У відповідності до ст. 2 Положення про Київську дирекцію залізничних перевезень основними метою та напрямками діяльності депо є: своєчасне і якісне здійснення перевезень пасажирів, вантажу, вантажобагажу та пошти, а також надання послуг з користування спорудами та пристроями для забезпечення потреб у перевезенні вантажів та пасажирів у визначеному регіоні транспортної мереж при безумовному забезпеченні руху поїздів та збереження вантажів.

Згідно наданої до справи довідки Київського міського управління статистики №298 основним видом діяльності дирекції за КВЕД визначено функціонування залізничного транспорту.

Функції, що виконуються Київською дирекцією залізничних перевезень ( перевезення пасажирів, вантажів), належать до основної діяльності залізничного транспорту та включені до Переліку робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.1998 № 173.

Таким чином, оскільки Київська дирекція залізничних перевезень є складовою частиною залізниці, то земельні ділянки, надані їй у користування, відноситься до земель залізничного транспорту.

Також суд враховує, що ухвалою Господарського суду від 17.04.2006 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 11/414 за позовом Державної територіально –галузевого об’єднання "Південно –Західна залізниця" до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 21.02.2005 № 0000422312/0.

Предметом спору у справі №11/414 було податкове повідомлення – рішення від 21.02.2005 № 0000422312/0, прийняте на підставі акту перевірки від 17.02.2005 № 30/23-1224/01069713, яким встановлені порушення позивачем ст. 14, ст. 15 Закону України "Про плату за землю" та донараховані податкові зобов’язання по земельному податку за тими ж земельними ділянками та з тих же підстав, що й податкові зобов’язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями, які оскаржуються у справі №11/141-А, тільки за інші податкові періоди.

Постановою Господарського суду міста Києва від 10.10.2006 у справі № 11/414, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2007, позов задоволено повністю, податкове повідомлення –рішення від 21.02.2005 № 000422312/0 визнано недійсним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.05.2009 у справі № 11/414, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2007 залишено без змін.

Постановою Господарського суду міста Києва у справі №11/414 встановлено, що згідно з відомостями, наданими Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, за Київською дирекцією залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" обліковуються наступні земельні ділянки:

-          вул. Уманська 5, площа 10145,93 кв. м, відноситься до 81 економіко - планувальної зони, де ставка податку 2,5189 гри. за 1 кв. м, узагальнюючий локальний коефіцієнт 1.44, коефіцієнт функціонального використання землі становить 0,80 (землі транспорту);

-          вул. Л. Толстого, площа 6744,27 кв.м, відноситься до 11 економіко - планувальної зони, де ставка податку 2,5057 гри. за 1 кв.м, узагальнюючий локальний коефіцієнт 1.44, коефіцієнт функціонального використання землі становить 0,80 (землі транспорту);

-          вул. Федорова, 32, площа 230006,20 кв.м, з них: 28 % - 64401,74 кв.м - землі залізниці, ставка податку 1,3188 гри. за 1 кв.м, Кл = 1,0; 72% - 165604,47 кв.м відноситься до 11 економіко - планувальної зони, де ставка податку 2,5057 грн. за 1 кв.м, коефіцієнт функціонального використання землі становить 0,80 (землі транспорту);

-          вул. Федорова, 30, площа 399,71 кв.м відноситься до 11 економіко-планувальної зони, де ставка податку 2,5057 грн. за 1 кв.м, коефіцієнт функціонального використання землі становить 0,80 (землі транспорту);

-          вул. Федорова, площа 3558,45 кв.м - 100,0% землі залізниці, ставка податку 1,3188 грн. за кв.м, Кл = 1,0;

станція Київ-Жовтневий (вул. Радищева):

-          земельна ділянка площею 27612,96 кв.м - 100,0% землі залізниці, ставка податку 1,3188 грн. за 1 кв.м, Кл=1,0;

-          земельна ділянка площею 445,94 кв.м, з них: 44 % - 196,21 кв.м - відноситься до 27 економіко-планувальної зони, де ставка податку 1,7276 грн. за 1 кв.м., коефіцієнт функціонального використання землі становить 0,80 (землі транспорту); 38 % -169,46 кв.м -відноситься до 29 економіко-планувальної зони, де ставка податку 2,3475 грн. за 1 кв.м, коефіцієнт функціонального використання землі становить 0,80 (землі транспорту), 18 % -80,27 кв.м - відноситься до 30 економіко-планувальної зони, де cставка податку 1,7540 грн. за 1 кв.м., коефіцієнт функціонального використання землі становить 0,80 (землі транспорту);

-          земельна ділянка площею 6165,24 кв.м відноситься до 29 економіко –планувальної зони, де ставка податку 2,3475 грн. за 1 кв.м., коефіцієнт функціонального використання землі становить 0,80 (землі транспорту);

-          земельна ділянка площею 21728,47 кв.м - 100,0% землі залізниці, ставка податку 1,3188 грн. за 1 кв.м, Кл=1,0;

-          земельна ділянка площею 4602,85 кв.м. - 100,0% землі залізниці, ставка податку 1,3188 грн. за 1 кв.м, Кл=1,0;

-          земельна ділянка площею 12687,53 кв.м, з них: 35 % - 4440,64 кв.м. - землі залізниці, ставка податку 1,3 188 грн. за 1 кв.м, Кл=1,0; 44 % - 5582,51 кв.м відноситься до 30 економіко-планувальної зони, де ставка податку 1,7540 грн. за 1 кв.м, коефіцієнт функціонального використання землі становить 0,80 (землі транспорту); 21 % - 2664,38 кв.м - відноситься до 31 економіко-планувальної зони, де ставка податку 2,242 грн. за 1 кв.м, коефіцієнт функціонального використання землі становить 0,80 (землі транспорту);

станція Борщагівка-Технічна (вул. Каналова, 5):

-          земельна ділянка площею 23125,95 кв.м, з них: 10 % - 2312,60 кв.м. - землі залізниці, ставка податку 1,3188 грн. за 1 кв.м, Кл=1,0; 90 % - 20813,35 кв.м відноситься до 79 економіко-планувальної зони, де ставка податку 1,3452 грн. за 1 кв.м, коефіцієнт функціонального використання землі становить 0,80 (землі транспорту); - земельна ділянка площею 64380,38 кв.м, з них: 3 % - 1931,41 кв.м. - землі залізниці, ставка податку 1,3188 грн. за 1 кв.м, Кл=1,0; 97 % - 62448,97 кв.м відновиться до 79 економіко-планувальної зони, де ставка податку 1,3452 грн. за 1 кв.м, коефіцієнт функціонального використання землі становить 0,80 (землі транспорту);

-          земельна ділянка площею 8797,82 кв.м, з них: 3 % - 263,93 кв.м. - землі залізниці, ставка податку 1,3188 грн. за 1 кв.м, Кл=1,0; 97% - 8533,89 кв.м відноситься до 79 економіко-планувальної зони, де ставка податку 1,3452 і грн. за 1 кв.м, коефіцієнт функціонального використання землі становить 0,80 (землі транспорту).

Будівлі, розміщені на зазначених земельних ділянках, належать Київській дирекції залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця".

Згідно з листом Головного управління земельних ресурсів від 25.05.2006 № 04-05/14274 земельні ділянки, які зазначені в акті перевірки, обліковуються в рядку 67 державної статистичної звітності і враховуються як землі залізничного транспорту.

Суд під час розгляду справи № 11/414 звернув увагу на те, що в акті перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва за Київською дирекцією залізничних перевезень зазначена земельна ділянка по вул. Федорова, 32, площею 41.305,76 кв.м., кадастровий номер 7244306. Однак, як свідчать матеріали справи, ця земельна ділянка за Київською дирекцією залізничних перевезень не закріплена і податок на землю з моменту передачі її Укрзалізниці сплачує Управління справами Укрзалізниці, про що відомо ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

Суд також відзначав, що в акті перевірки зазначена земельна ділянка по вул. Федорова, 32, та вказано, що Київська дирекція залізничних перевезень здає в оренду площі складських приміщень. Разом з тим вказана інформація не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки складські приміщення на балансі Київської дирекції залізничних перевезень не обліковуються, хоча як свідчать докази, а саме Податковий розрахунок земельного податку та Розрахунок земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким встановленогрошову оцінку, земельний податок сплачувався за коефіцієнтом 2,5 як за землі комерційного використання.

Під час розгляду справи №11/414 встановлено, що земельні ділянки, які надані у користування Державному територіальному галузевому об’єднанню "Південно –західна залізниця", законодавством віднесено до земель залізниць, і висновок податкової інспекції про те, що позивач зобов'язаний був розраховувати розмір земельного податку на вищевказані земельні ділянки відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про плату за землю", тобто застосовувати ставку податку у розмірі одного відсотка від грошової оцінки, визнано помилковим.

Оскільки предметом дослідження під час розгляду справи № 11/414 була правомірність донарахування Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі Державному територіальному галузевому об’єднанню "Південно –західна залізниця" в особі Київської дирекції залізничних перевезень податку на землю за тими ж земельними ділянками та з тих же підстав, що й податкові зобов’язання, визначені податковими повідомленнями – рішеннями, що оскаржуються у справі №11/141-А, то відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 11/414 повторному доказуванню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про плату за землю" ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Податок за земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті (ч. 10 ст. 7 Закону України "Про плату за землю").

Оскільки суд як під час розгляду справи № 11/414-А так і під час розгляду цієї справи, дійшов до висновку про те, що вищевказані земельні ділянки, які надані у користування Державному територіальному галузевому об’єднанню "Південно –західна залізниця" в особі Київської дирекції залізничних перевезень, відноситься до земель залізничного транспорту, то позивач правомірно обчислював земельний податок в порядку, передбаченому ч. 10 ст. 7 Закону України "Про плату за землю" для земель залізниць.

Тому висновки відповідача щодо невірного нарахування позивачем земельного податку суд вважає невірними.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів правомірності своїх рішень відповідач суду не навів.

Відповідно до пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ зі змінами і доповненнями штрафні санкції накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, за порушення податкового законодавства.

Оскільки суд визнав відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача щодо нарахування та сплати земельного податку, відсутні і підстави для застосування до позивача відповідних штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, а саме в частині визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 31.01.2006 № 0004632312/2.

Позовні вимоги в частині визнання недійсними податкових повідомлень –рішень № 0005632312/0, № 0004622312/1 не підлягають задоволенню, оскільки такі рішення є відкликаними на підставі ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", отже прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушують.

У зв’язку із частковим задоволенням позову згідно з ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню 1,70 грн. судового збору.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з Державного бюджету України відшкодуванню на користь позивача не підлягають, оскільки сплати цих витрат Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва від 31.01.2006 № 0004632312/2.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033) 1,70 грн. судового збору.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя                     Ю.М. Смирнова

Дата підписання постанови:19.04.2010