Рішення № 10009677, 23.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/50523.03.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства Тресту «Київміськбуд-6»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Газсервіс»

простягнення 11 844, 65 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Пономаренко А.А. –представник за довіреністю від 06.08.2009 року; Від відповідача:Куликова І.В. –засновник ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Тресту «Київміськбуд-6»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервіс»про стягнення заборгованості у розмірі 9573, 83 грн. –боргу по орендній платі, 594, 94 грн. –боргу по комунальним платежам, 344, 66 грн. –інфляційних нарахувань, 155, 81 грн. –3 % річних та 1175, 41 грн. –пені, з підстав порушення відповідачем умов договору оренди щодо орендної плати та оплати за комунальні послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 27.10.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 27.10.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 08.10.2009 року та надав усні пояснення.

Представник відповідача у судове засідання 27.10.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 08.10.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2009 року розгляд справи було відкладено на 17.11.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 17.11.2009 року частково подав витребувані попередніми ухвалами докази та надав усні пояснення.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.11.2009 року подав витребувані ухвалою суду оригінали документів для огляду, однак належним чином завірених копій не надав. Крім того, відповідач зазначив про те, що суму заборгованості визнає та вже перерахував зазначені позивачем кошти, однак банк не зарахував перераховані кошти на рахунок позивача.

У судовому засіданні 17.11.2009 року було оголошено перерву до 08.12.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 08.12.2009 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.12.2009 року подав відзив на позовну заяву, акт звіряння взаєморозрахунків та просив суд зобов’язати позивача надати акти приймання-передачі житлового приміщення та послуг за електроенергію.

Крім того, сторони спільно заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2009 року відкладено розгляд справи до 18.01.2010 року.

У судовому засіданні 18.01.2010 року представник відповідача подав клопотання про визнання недійсним договір № 1/1-0 від 01.01.2009 року з моменту підписання як такий, що вчинений під впливом насильства та під впливом тяжкої обставини.

У судовому засіданні 18.01.2010 року оголошено перерву до 02.02.2010 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.02.2010 року подав клопотання про застосування судом ст. 83 ГПК України та визнати недійсним договір № 1/1-0 від 01.01.2009 року з моменту його підписання.

Представник позивача у судовому засіданні 02.02.2010 року надав заперечення на подане відповідачем клопотання, відповідно до якого зазначив, що договір № 1/1-0 від 01.01.2009 року було укладено належним чином, заперечень і зауважень зі сторони відповідача не надходило.

У судовому засіданні 02.02.2010 року оголошено перерву до 22.02.2010 року.

У судовому засіданні 22.02.2010 року оголошено перерву до 12.03.2010 року та зобов’язано позивача надати суду детальний розрахунок щодо заявлених позовних вимог (окремо по кожному пункту) з доданням підтверджуючих доказів.

09.03.2010 року позивач через загальний через загальний відділ діловодства суду подав уточнення позовних вимог, відповідно до яких зазначив, що заборгованість по орендній платі зменшилася, у зв’язку із частковим погашенням відповідачем суми боргу у розмірі 100, 00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судом прийнята подана позивачем заява про уточнення позовних вимог.

У судовому засіданні 12.03.2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.03.2010 року заперечував проти позовних вимог та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

01.01.2009 року між Відкритим акціонерним товариством Трестом «Київміськбуд-6»(надалі –орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газсервіс»(надалі – орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна (нежилого приміщення) без права викупу № 1/1-0 (надалі - договір), за яким орендодавець зобов’язується передати, а орендар зобов’язується прийняти в строкове платне користування нежилу будівлю, що становить частину майнового комплексу, за адресою: м. Київ, вул.. П. Дегтяренка, 12, загальною площею 440, 34 кв. м., а саме ремонтну майстерню (в літері Д), і яке позначене на плані, що додається до цього договору, для використання його для розміщення СТО.

Згідно із п. 3.1 договору за користування об’єктом оренди, орендар сплачує орендодавцю орендну плату. Орендна плата за користування об’єктом оренди за один місяць становить:

-          з 01.01.2009 року по 31.03.2009 року –23778, 36 грн. з ПДВ;

-           з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року –25099, 38 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1 договору орендодавець зобов’язаний передати протягом 3-х календарних днів з дня підписання договору орендарю в оренду об’єкт згідно з цим договором по акту приймання-передачі, який підписується (затверджується) сторонами.

Як встановлено судом, сторонами не був підписаний акт приймання-передачі, який би підтверджував передання позивачем відповідачу об’єкт оренди.

Однак, 18.03.2009 року сторони підписали угоду про розірвання договору оренди нерухомого майна (нежилого приміщення) без права викупу № 1/1-о від 01.01.2009 року, відповідно до якої сторони погодилися розірвати договір оренди № 1/1-0 від 01.01.2009 року з 10 квітня 2009 року.

19.03.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газсервіс»повернуло Відкритому акціонерному товариству Тресту «Київміськбуд-6»орендоване приміщення за адресою: м. Київ, вул. П. Дегтяренко, 12, що підтверджується актом приймання-передачі (повернення) нежилого приміщення від 19.03.2009 року наявного в матеріалах справи.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що фактично об’єкт оренди, а саме приміщення за адресою: м. Київ, вул. П. Дегтяренко, 12, було передано в оренду відповідачу.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем з моменту передачі об’єкта оренди орендареві за актом приймання-передачі до моменту повернення орендарем об’єкта оренди орендодавцеві за актом приймання-передачі.

На виконання умов договору сторонами були підписані та скріплені печатками акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Т6-0000029 від 31.01.2009 року на суму 23778, 36 грн. та № ОУ-0000080 від 28.02.2009 року на суму 23778, 36 грн.

Крім того, оскільки фактично відповідачем орендне приміщення було передано 19.03.2009 року, тому за користування приміщенням у період з 01.03.2009 року по 19.03.2009 року відповідачем нарахована орендна плата згідно наступного розрахунку:

23778, 36 грн. (орендна плата за місяць) * 19 (кількість днів фактичного користування майном) / 31 (кількість днів у місяці) = 14573, 83 грн.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити позивачу орендну плату за користування приміщенням за період з 01.01.2009 року по 19.03.2009 року у сумі 62130, 55 грн.

Відповідач плату за користування орендованого приміщення здійснив частково перерахувавши позивачеві 03.02.2009 року –10000, 00 грн., 06.02.2009 року –13778, 36 грн., 12.03.2009 року –5000, 00 грн., 10.08.2009 року –23778, 36 грн., 12.10.2009 року –50, 00 грн. та 06.11.2009 року –50, 00 грн., що загалом становить 52656, 72 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі становить 9473, 83 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач просить суд визнати недійсним договір № 1/1-0 від 01.01.2009 року на підставі ст. 83 ГПК України. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що даний договір був укладений під впливом тяжкої обставини, а саме відповідач підписав його на вкрай невигідних умовах.

Відповідно до ч.1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Під тяжкими обставинами слід розуміти не будь-яке несприятливе матеріальне, соціальне чи інше становище, а його крайні форми (важка хвороба особи чи її близьких, смерть її годувальника , крайня нужденність сім’ї, загроза втратити заставлене житло та банкрутства, та інші обставини, для усунення чи пом’якшення яких необхідне термінове укладення правочину).

Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач не обґрунтував, які вкрай невигідні умови були передбачені договором № 1/1-0 від 01.01.2009 року та не надав докази на підтвердження наявності у нього тяжкої обставини.

Крім того, відповідач посилається на те, що договір був укладений під впливом насильства.

Згідно із ч. 1 ст. 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Правочин, вчинений під впливом насильства, визнається недійсним внаслідок відсутності волі самого учасника на вчинення правочину. Волевиявлення в даному випадку відображає волю не самого учасника правочину, а волю будь-якої іншої особи, яка здійснює вплив на учасника правочину.

Під насильством розуміється фізичний або психічний тиск на особу з метою примушення її до вчинення правочину. Насильство може мати будь-які прояви: фізичне насильство, психічне насильство, насильство дією.

Водночас, посилаючись на вчинення правочину (договору № 1/1-0 від 01.01.2009 року) під впливом насильства відповідач вказує, що позивач, 18.03.2009 року погрожував силовими санкціями та повним знищенням майна у разі не підписання угоди про розірвання договору № 1/1-0 від 01.01.2009 року. Отже, відповідач сам не наводить фактів укладення договору № 1/1-0 від 01.01.2009 року під впливом насильства.

Враховуючи викладене, розглянувши матеріали справи та подані докази, суд не вбачає підстав для визнання договору № 1/1-0 від 01.01.2009 року недійсним з моменту його підписання з підстав укладення його під впливом тяжкої обставини та під впливом насильства.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря в безготівковому порядку щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Отже, відповідач повинен був сплатити орендну плату за січень місяць до 10.01.2009 року, за лютий до 10.02.2009 року та за березень до 10.03.2009 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 9473, 83 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до п. 3.4 договору відшкодування орендодавцеві вартості комунальних та інших послуг (електроенергія, тощо) здійснюється орендарем на підставі окремо виставлених рахунків не пізніше 5 банківських днів з моменту надання рахунку або оплачується орендарем самостійно на підставі укладених ним договорів.

Як встановлено, судом відповідач самостійно договори з підприємствами обслуговування житлово-комунального фонду не укладав. Позивач рахунків для оплати комунальних послуг відповідачеві не виставляв.

Однак, в матеріалах справи містяться підписані сторонами та скріплені печатками акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Т6-0000012 від 19.01.2009 року на компенсацію витрат на електропостачання у сумі 2001, 75 грн., підписаного на підставі внутрішнього акту від 19.01.2009 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000061 від 24.02.2009 року на компенсацію витрат на електропостачання та водопостачання у сумі 2541, 72 грн., підписаного на підставі внутрішнього акту від 24.02.2009 року та внутрішній акт № ОУ-0000110 від 17.03.2009 року на суму 594, 94 грн.

Умовами договору № 1/1-0 від 01.01.2009 року не передбачено порядок відшкодування вартості комунальних послуг у разі не виставлення рахунків, проте п. 2 угоди про розірвання договору оренди нерухомого майна (нежилого приміщення) без права викупу № 1/1-0 від 01.01.2009 року сторони передбачили, що орендар повинен сплатити орендодавцеві залишок орендної плати та плати по комунальним послугам за користування приміщенням, а також заборгованість по орендній платі, що станом на 18 березня 2009 року становить 44893, 18 грн. протягом 10 календарних днів з моменту підписання угоди.

Враховуючи зазначене, відповідач повинен був здійснити розрахунок за комунальні послуги у строк до 28.03.2009 року.

Відповідач за комунальні послуги розрахувався частково, перерахувавши позивачеві –03.02.2009 року 2001, 75 грн. та 10.08.2009 року –2541, 72 грн.

Отже, заборгованість відповідача по комунальним послугам становить 594, 94 грн.

Відповідач доказів виконання договору щодо оплати комунальних послуг не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг у сумі 594, 94 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 175, 41 грн. пені за порушення строків сплати орендної плати за період з 11.03.2009 року по 24.09.2009 року.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендної плати орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5 % від розміру несплаченої орендної плати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як було встановлено судом, відповідач повинен був здійснити розрахунок за березень 2009 року у строк до 10.03.2009 року, тому нарахування пені починається з 11.03.2009 року та нараховується на підставі ч. 6 ст. 232 ГК України до 10.09.2009 року.

Таким чином, розмір пені становить:

9 573, 83 грн. (заборгованість) * 24% * 96 (з 11.03.2009 року по 14.06.2009 року) / 365 = 604, 33 грн.

9 573, 83 грн. * 22% * 58 (з 15.06.2009 року по 11.08.2009 року) / 365 = 334, 69 грн.

9 573, 83 грн. * 20,5% * 30 (з 12.08.2009 року по 10.09.2009 року) / 365 = 161, 31 грн.

Отже, за перерахунком суду загальний розмір пені становить 1 100, 33 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному обсязі.

До того ж, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 155, 81 грн. та збитки від інфляції у розмірі 344, 66 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

9 573, 83 грн. (заборгованість) * 3% * 198 (з 11.03.2009 року по 24.09.2009 року) / 365 = 155, 81 грн.

Таким чином, 3% річних становлять 155, 81 грн. та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

9 573, 83 грн. (заборгованість) * 103,6% (зведений індекс за березень-серпень 2009 року) - 9573, 83 грн. =344, 66 грн.

Отже, збитки від інфляції становлять 344, 66 грн. та підлягають задоволенню у повному розмірі.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 231, 233, 759, 762 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервіс»(04114, м. Київ, вул. Кобзарська, 31 Б; код ЄДРПОУ 32383785), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства Тресту «Київміськбуд-6»(01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 9; код ЄДРПОУ 04012885) заборгованість по орендній платі у розмірі 9473 (дев’ять тисяч чотириста сімдесят три) грн. 83 коп., заборгованість по комунальним послугам у сумі 594 (п’ятсот дев’яносто чотири) грн. 94 коп., пеню у сумі 1100 (одна тисяча сто) грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 155 (сто п’ятдесят п’ять) грн. 81 коп., збитки від інфляції у сумі 344 (триста сорок чотири) грн. 66 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 117 (сто сімнадцять) грн. 69 коп., та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяДідиченко М.А.