Рішення № 10008677, 16.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

16.06.2010Справа №2-2/1485-2010 за позовом ВАТ "Крименерго" (95034, м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6)

до Каштанівського державного комунального госпрозрахункового підприємства житлово-комунального господарства Перовської сільської ради (96500, Сімферопольський район, с. Партизанське, вул.. Ленінського комсомолу, 1Б)

про стягнення 127 187,99 грн.

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : Шереметьєва Л.О. – юрисконсульт, довіреність у справі.

Від відповідача: Банніков К.В. - представник, довіреність у справі

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АРК із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 89785,96грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за активну електроенергію в сумі 7336,71грн., 3% річних за активну електроенергію в сумі 1323,59грн., інфляційних втрат за активну електроенергію в сумі 4397,28грн., заборгованості за спожиту реактивну електроенергію у сумі 20121,61грн., пені за несвоєчасно виконані грошові зобов’язання за реактивну електроенергію в сумі 1821,71грн., 3% річних за реактивну електроенергію в сумі 484,47грн., інфляційних втрат за реактивну електроенергію у сумі 1916,66грн.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що згідно з умовами договору №698 від 08.11.2004р. про поставку електричної енергії, укладеного між сторонами спору, відповідач, який є споживачем електричної енергії, зобов’язався щомісячно та своєчасно виконувати розрахунки за електроенергію, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами договору. Проте відповідач не виконує умови договору та порушує правила користування електричною енергією, що і стало підставою для звернення позивача до суду із позовною заявою.

13 квітня 2010 року судове засідання відбулося за участю представника позивача Шереметьєвої Л.О. – юрисконсульт (довіреність у справі) та представника відповідача Баннікова К.В. (довіреність у справі).

У судовому засіданні, що відбулося 13.4.2010р, була оголошена перерва на 18.5.2010р.

17.5.2010 року від позивача надійшло уточнення від 12.5.2010 року №10/120189785грн96коп., яким просить суд стягнути з відповідача заборгованості за споживану активну електроенергію у сумі 89785грн96коп., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за активну електроенергію в сумі 7336грн71коп., 3 % річних за активну електроенергію у сумі 1286грн97коп., інфляційних втрат за активну електроенергію у сумі 4397грн28коп., заборгованість за споживану реактивну електроенергію в сумі 20121грн61коп., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за реактивну електроенергію в сумі 1821грн71коп., 3% річних за реактивну електроенергію в сумі 471грн09коп., інфляційних втрат за реактивну електроенергію в сумі 1916грн66коп.

18 травня 2010 оку судове засідання після перерви було продовжено за участю тих же представників сторін.

Представник відповідача 18.5.2010р у судовому засіданні надав суду відзив на позов, у якому зазначено, що відповідач у повному обсязі виконав умови договору та перерахував грошові кошти. Крім того, відповідач вважає розрахунок позивача неправомірним.

У судовому засіданні, що відбулося 18.5.2010р, була оголошена перерва на 08.6.2010р. Після перерви 08.6.2010р судове засідання було продовжено за участю тих же представників сторін.

Представник позивача 08.6.2010р у судовому засіданні надав суду уточнення до позовної заяви від 07.6.2010 року, яким просить суд стягнути з відповідача заборгованість за споживану активну електроенергію в сумі 89785грн96коп, пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за активну електроенергію в сумі 1259грн35коп., 3 % річних за активну електроенергію у сумі 1286грн97коп., інфляційних втрат за активну електроенергію у сумі 4397грн28коп., заборгованість за споживану реактивну електроенергію в сумі 20121грн61коп., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за реактивну електроенергію в сумі 1860грн48коп., 3% за реактивну електроенергію в сумі 471грн09коп., інфляційних втрат за реактивну електроенергію в сумі 1916грн66коп.

8 червня 2010 року у судовому засіданні була оголошена перерва на 16.6.2010р.

10 червня 2010 року до суду від позивача надійшло уточнення до позову, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача 89785грн96коп. заборгованості за споживану активну електроенергію, 1259грн35коп пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії, 1286грн97коп 3 % річних по оплаті активної електроенергії, 4397грн28коп інфляційних втрат по оплаті активної електроенергії, 20121грн61коп заборгованості за споживану реактивну електроенергію, 164грн74коп пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті реактивної електроенергії, 471грн09коп. 3% річних по оплаті реактивної електроенергії, 1916грн66коп інфляційних втрат по оплаті реактивної електроенергії.

16 червня 2010 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду клопотання, відповідно до якого повністю згоден з обґрунтованістю вказаного позивачем розрахунку, але просить суд звернути увагу на край складне фінансове становище Каштанівського державного комунального госпрозрахункового підприємства житлово-комунального господарства Перовської сільської ради та зменшити відповідно до ст..83 ГПК України розмір пені до 0,01грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.. 275 ГК України: «За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається».

Між ВАТ «Крименерго», як поставщиком, та Каштанівським державним комунальним госпрозрахунковим підприємством житлово-комунального господарства Перовської сільської ради, як споживачем, був укладений договір №698 від 08.11.2004р про поставку електричної енергії.

Відповідно до п.1.1 договору поставщик поставляє електричну енергію, а споживач сплачує поставщику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, по графіку погашення заборгованості, по актам порушення ПКЕЕ) відповідно до умов цього договору та додатків до договору, які є його невід’ємними частинами.

Відповідно до умов п. 2 договору сторони узяли на себе зобов'язання керуватися Законом України «Про електроенергетику» № 575/97-ВР від 16.10.1997р., правилами користування електричною енергією (ППЕЕ), а також іншими нормативними актами, що регламентують питання користування електричною енергією.

Пунктами 6.11, 6.12 ППЕЕ та пунктами 2.2.3, 2.2.4 та 3.1.1 договору №698 від 08.11.2004р. встановлені обов’язок споживача оплачувати поставщику вартість електричної енергії та інші нарахування, відповідно до умов додатку №4.1 або №4.2 «Порядок розрахунків», здійснювати оплату за послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електросіттю поставщика та електровстановленнями споживача відповідно до додатку №5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії», а також зустрічне право поставщика отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію по роздрібним тарифам розрахованим відповідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності та поставки електричної енергії по тарифу, що регулюється, та інші платежі, обумовлені договором.

Відповідно до умов додатку №4.2 «Порядок розрахунків» розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються до 25 числа кожного місяця.

Сторонами також укладений вищенаведений додаток №5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії», у якому узгоджені усі необхідні параметри для розрахунків, а саме, коефіцієнт обліку, а також необхідні параметри для розрахунків реактивної електроенергії. Вказаний додаток підписаний сторонами та скріплений печатками та не може бути підставою для несплати компенсування перетоків реактивної електроенергії. Плата за компенсацію перетікання реактивної електроенергії – це плата за послуги, які електропередавальна організація змушена надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітні незбалансовані установки. П.18 даного додатку встановлено, що споживач повинен провести розрахунок за компенсацію перетікання реактивної електроенергії не пізніше 5 днів з дня отримання розрахункових документів.

Відповідно до пункту 6.33-6.36 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.7.1996 р. № 28 в редакції Ухвали від 17.10.2005г. № 910, умови і порядок надання послуг з компенсації перетікання реактивній електричній енергії і розрахунок розміру оплати за компенсацію перетікання реактивної електричної енергії як адресного економічного стимулу визначаються електропередавальною організацією відповідно до розрахунків які здійснюється виходячи з параметрів, схем і характерного режиму роботи електричних мереж, технічних даних електроустановок споживача відповідно до методичних рекомендацій, які затверджуються Міністерством Палива і енергетики України відповідно до представлених законодавством України повноважень вказаному органу і визначається в Договорі.

Розрахунок оплати за перетікання реактивної електроенергії здійснюється відповідно до методики, розрахунок оплати за перетікання реактивної енергії між електропередавальною організацією і її споживачами, затверджений наказом Міністерством палива енергетики України від 17.01.2002 р. № 19, зареєстрований в Міністерстві Юстиції України 01.02.2002 р. за № 93/6381.

У відповідності с п. 1.2 ППЕЕ електрична енергія (активна) – енергоносій, яка виступає на ринку як товар який відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями і фізико-технічними характеристиками.

Електрична енергія (реактивна) технологічні шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання і приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітній незбалансованості установки. Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії визначається Додатком № 5 до Договору №698 від 08.11.2004р. Вищезгадане застосування було узгоджене сторонами, скріпляє друком і підписане керівниками.

Позивач у виконання зобов’язань за договором відпускав відповідачу електроенергію.

Відповідачу позивачем щомісячно пред’являлися рахунки на оплату спожитої активної електричної енергії, але відповідач у порушення умов договору належним чином не здійснював оплату за споживану активну електроенергію, що призвело до виникнення заборгованості по розрахункам за спожиту активну електричну енергію за період з 20.5.2009р. по 21.12.2009рг у розмірі 89 785,96грн.

Як вже зазначалося, з моменту укладення договору №698 від 08.11.2004р. відповідач прийняв на себе ще зобов’язання здійснювати оплату за послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії.

Згідно довідки - розрахунку за перетікання реактивної електроенергії, відповідачу були пред’явлені рахунки за компенсацію реактивної електричної енергії за період з 22.9.2008р. по 21.12.2009р, але зобов’язання по оплаті перетікання реактивної електроенергії також не виконувалося, що призвело до виникнення заборгованості по розрахункам за спожиту реактивну електричну енергію станом на 10.01.2010р. у розмірі 20 121,61грн.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобов’язань перед позивачем по сплаті 89 785,96грн заборгованості за розрахунками за спожиту активну електроенергію та 20 121,61грн за реактивну електроенергію, та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

У частині стягнення 89 785,96грн заборгованості за розрахунками за спожиту активну електроенергію та 20 121,61грн за реактивну електроенергію позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення 1286грн97коп 3 % річних по оплаті активної електроенергії за період з 25.5.2009р по 28.02.2010р, 4397грн28коп інфляційних втрат по оплаті активної електроенергії за період з травня 2009р по січень 2010р, а також 471грн09коп. 3% річних по оплаті реактивної електроенергії за період з 27.9.2008р по 28.02.2010р, 1916грн66коп інфляційних втрат по оплаті реактивної електроенергії за період з вересня 2008р по січень 2010р, які підлягають задоволенню виходячи з того, що відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення 1259грн35коп пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії та 164грн74коп пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті реактивної електроенергії за період з 30.8.2009р по 28.02.2010р.

Як вже зазначалося, зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України. (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦКУкраїни).

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони в договорі передбачили відповідальність відповідача за порушення строків оплати. Так, пунктом 4.2.1 договору визначено, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням строків встановлених додатком №4.1,4.2 «Порядок розрахунків», споживач зобов’язаний оплатити поставщику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені підлягає оплаті на підставі пред’явленого рахунку на поточний рахунок поставника.

Отже, нарахування 1259грн35коп пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії та 164грн74коп пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії позивачем здійснено правильно, але відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Вказана норма не містить переліку таких випадків.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає за необхідне у порядку ч.3 ст.83 ГПК України зменшити суму пені та стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 50,00грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на відповідача з урахуванням уточнення №10/1758 від 09.6.2010р до позовної заяви.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представника позивача в судовому засіданні були оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 17.6.2010р.

Керуючись ст.ст. 49,77,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Прийняти уточнення №10/1758 від 09.6.2010р до позовної заяви.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з Каштановського державного комунального госпрозрахункового підприємства житлово - комунального господарства Перовської сільської ради (96500, Сімферопольський район, з.Партизанське, вул.Леніського комсомолу, 1Б, ЗКПО 30535157, р/с 2600900033493 в АКБ «ЧБРР», МФО 384577) на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (м.Сімферополь, вул. Київська 74/6 р/р 260323051142 у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк» м. Сімферополь МФО 324805, ЗКПО 00131400) 89785грн96коп. заборгованості за споживану активну електроенергію, 1286грн97коп 3 % річних по оплаті активної електроенергії, 4397грн28коп інфляційних втрат по оплаті активної електроенергії, 20121грн61коп заборгованості за споживану реактивну електроенергію, 471грн09коп. 3% річних по оплаті реактивної електроенергії, 1916грн66коп інфляційних втрат по оплаті реактивної електроенергії, 50,00грн пені, 1 180грн30коп держмита, 236,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          У частині стягнення 1374грн09коп пені відмовити.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.