Рішення № 10008432, 17.06.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 р. Справа № 2/55

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Круглової О.М.

При секретарі судового засідання: Григорійчук Я.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім " Західна молочна група" вул. Єршова, 11, оф.311, м.Луцьк, Волинська область, 43000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "555 - Торгова мережа", вул. Хмельницького,73, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення 13577,01 грн. заборгованості.

за участю представників сторін:

від відповідача: Паньків С.С. - юрист, (довіреність №144 від 12.05.2010р. )

від позивача: не з"явилися.

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№1763 від 21.04.10 про стягнення з відповідача 13577,01 грн. боргу, в тому числі 9069,15 грн. заборгованості за поставлений товар, 932,13 грн. пені за період прострочки з 15.10.09 по 15.04.10, 1142,71 грн. інфляційних та 2433,02 грн. - 24 % річних за період з 04.03.09 по 15.04.10.

Позивачем було направлено на адресу суду заяву про уточнення позовних вимог за Вх.№4474 від 02.06.10, в якій він зазначив, що основний борг відповідача станом на 28.05.10 становить 6769,46 грн., оскільки відповідач 20.04.10 частково сплатив борг в сумі 2299,69 грн., з врахуванням чого просив стягнути 6769,46 грн. основного боргу, 932,13 грн. пені, 1142,71 грн. інфляційних та 2433,02 грн. - 24 % річних. Також позивачем до вказаної заяви було долучено належний доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.30), відомості з реєструючого органу про місцезнаходження відповідача, як юридичної особи (а.с.51-52) та доказ направлення відповідачу акту звірки розрахунків станом на 21.05.10 (а.с.53-56).

Представник позивача 17.06.10 в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, а саме ухвалою від 01.06.10р., що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення (а.с.47) .

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов за Вх.№3952 від 13.05.10 (а.с.33), в якому зазначив, що станом на 20.04.10 у нього існував борг перед відповідачем в розмірі 2299,69 грн., який платіжним дорученням №2801 від 20.04.10 було погашено повністю.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне:

З матеріалів справи вбачається, що на виконання Договору купівлі-продажу №437 ТРН-000067 від 12.08.08 позивач протягом грудня 2008- лютого 2009 поставляв відповідачу товар - молочні продукти, що підтверджується видатковими накладними (а.с.14-27).

Як зазначає позивач в позовній заяві станом на 15.04.10 заборгованість відповідача за поставлений товар становила 9069,15 грн.

Відповідно до умов п.5.2 Договору оплата за поставлену партію продукцію здійснюється протягом 21 календарного дня з моменту поставки кожної партії продукції.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи, що після звернення позивача до суду відповідачем було сплачено борг в сумі 2299,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2801 від 20.04.10 (а.с.35), провадження в цій частині слід припинити за відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України.

В частині стягнення 6558 грн. боргу в позові належить відмовити, оскільки вказана сума була сплачена відповідачем згідно платіжного доручення №889 від 09.02.09, тобто, до звернення позивача до суду.

Враховуючи наведене, до стягнення підлягає 211,46 грн. основного боргу (9069,15 - 6558 - 2299,69).

Щодо стягнення 932,13 грн. пені за період прострочки з 15.10.09 по 15.04.10 слід зазначити наступне:

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.2 Договору передбачена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за несвоєчасну оплату поставленої продукції.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що позивачем дотримано.

Так як, остання поставка мала місце10.02.09 (накладна №ТРН-003273 від 10.02.09), то термін оплати минув 05.03.09 (п.5.2 Договору) і з цього часу позивач вправі нараховувати пеню протягом 6 місяців (ч.6 ст.232 ГК України), тобто до 05.09.09, що відповідачем було порушено, оскільки пеня заявлена за період, нарахування за який припинено згідно припису ч.6 ст.232 ГК України, а тому в стягненні пені слід відмовити за безпідставністю вимог.

Вимоги щодо стягнення 1142,71 грн. інфляційних та 2433,02 грн. - 24 % річних за період з 04.03.09 по 15.04.10 підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з врахуванням інфляційних та 3% річних. Пунктом 9.2 Договору передбачена відповідальність у вигляді інфляційних та 24% річних за несвоєчасну оплату поставленої продукції.

Враховуючи, що на час нарахування інфляційних та 24 % річних сума заборгованості становила 2511,15 грн., то від цієї суми слід нараховувати інфляційні та 24 % річних. обгрунтований розмір яких становитиме відповідно 316,40 грн. інфляційних та 673,68 грн. - 24 % річних. В решті стягнення інфляційних та 24 % річних слід відмовити за безпідставністю вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 211,46 грн. основного боргу, 316,40 грн. інфляційних та 673,68 грн. - 24 % річних.

Судові витрати покласти на сторони порівну.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 216, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 546, 629, 549, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім " Західна молочна група" до Товариства з обмеженою відповідальністю "555 - Торгова мережа" про стягнення 13577,01 грн. заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "555 - Торгова мережа", вул. Хмельницького,73, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300 (код 35170272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Західна молочна група" вул. Єршова, 11, оф.311, м.Луцьк, Волинська область, 43000 (код 32035343) –211 (двісті одинадцять) гривень 46 коп. основного боргу, 316 (триста шістнадцять) гривень 40 коп. - інфляційних, 673 (шістсот сімдесять три) гривні 68 коп. - 24% річних, 67 (шістдесять сім) гривень 89 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 2299,69 грн. основного боргу провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

В решті позову відмовити за безпідставністю вимог.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Круглова О.М.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 21.06.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

___помічник судді Шунтов О.М. 21.06.10