Рішення № 10008125, 08.06.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 р. Справа № 17/55

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія", вул. Торгова, 6, м. Долина, Івано-Франківської області, 77500

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1 вул. АДРЕСА_1

про стягнення 13663 грн. 59 коп. (тринадцяти тисяч шестисот шістдесяти трьох гривень 59 копійок)

Представники:

від позивача: Медвідь О.І.- представник, (довіреність б/н від 30.04.10)

від відповідача: не з"явились.

встановив: заявлено позов про стягнення 13663 грн. 59 коп., в тому числі 9756 грн. 22 коп. основного боргу, 284 грн. 93 коп. пені, 41 грн. 92 коп. - 3% річних, 292 грн. 92 коп. штраф у розмірі 3% від суми боргу, 2926 грн. 86 коп. - штраф у розмірі 30% від суми боргу, 360 грн. 98 коп. - інфляційні втрати.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з"явився, відзив на позов не подав, ухвали суду від 17.05.10 р. та 25.05.10 р. відповідачем отримані, про що свідчить підпис уповноваженої на те особи у повідомленні про вручення поштового відправлення.

Згідно відомостей про юридичну особу у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 02.06.10 р. місцем проживання Приватного підприємця ОСОБА_1 є вул. АДРЕСА_1 .

З наведених обставин вбачається, що зазначена в ухвалах суду адреса відповідача на яку відправлялись процесуальні документи є достовірною, а отже відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом на участь в господарських засіданнях.

На день розгляду справи в судове засідання 08.06.10 р. письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З огляду на те, що ухвалою суду від 25.05.10 р. явка сторін не визнавалась обов'язковою, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами без участі відповідача, якого належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

08.09.08 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" та Приватним підприємцем ОСОБА_1. укладено договір купівлі-продажу №232, відповідно до умов якого, позивач зобов"язувався продати відповідачу товар, а відповідач зобов"язувався прийняти та здійснити оплату за товар.

Найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначаються в накладних, які оформляються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару та є складовими частинами цього договору.

Відповідно до п.3.1 даного договору купівлі-продажу поставка товару проводиться окремими партіями протягом дії строку договору. Крім того, відповідач зобов"язаний надати інформацію позивачу стосовно взірців підписів матеріально-відповідальних осіб, що приймають товар й таким чином вважаються уповноваженими покупцем. Пунктом 3.9 договору передбачено, що у випадку невиконання покупцем жодної з дій передбачених п.3.1, 3.8 договору, вважається, що особа, яка підписала товаросупроводжувальні документи є належним чином уповноваженим представником покупця і її підпис на товаросупроводжувальних документах підтверджує виникнення для покупця всіх обов"язків передбачених договором.

На виконання умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" поставлено Приватному підприємцю ОСОБА_1 товар загальною вартістю 38566 грн. 05 коп.

Оплата за кожну партію отриманого товару, як зазначено п.4.1 договору, проводиться з відстрочкою платежу до 15 банківських днів з моменту отримання товару покупцем, представником покупця чи іншою особою, що підписує накладну, отримує товар. Такі особи вважаються уповноваженими покупцем. Підписані такими особами накладні чи інші супровідні документи є підставою для оплати за отриманий товар покупцем. Однак в порушення умов договору, відповідач оплатив прийнятий товар частково.

Однак, в порушення договірних умов, відповідачем частково здійснено розрахунок за отриманий товар в сумі 28809 грн. 83 коп., внаслідок чого, станом на 03.05.10 р., борг відповідача за поставлені позивачем товари становить 9756 грн. 22 коп., що відображається в Акті звірки взаємних розрахунків від 13.04.10 р. підписаному сторонами.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст.509 ЦК зобов"язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема, з правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобовязання. Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов"язань, крім випадків передбачених законом.

Згідно з частинами 1-3 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, станом на 03.05.10 р. основний борг відповідача перед позивачем становить 9756 грн. 22 коп. та підтверджується матеріалами справи.

Відповідач не подав суду доказів сплати боргу, доводів позивача щодо наявності боргу в заявленій сумі не спростував, а отже вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 9756 грн. 22 коп. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязання. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.2 вищезазначеного договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов"язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, яка згідно розрахунку позивача становить 284 грн. 93 коп.

Однак поданий розрахунок пені є неправильним, оскільки при її обрахуванні позивачем неправильно визначено початок періоду прострочки.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Згідно розрахунку пені зробленого судом, сума пені, що підлягає стягненню становить 180 грн. 82 коп. В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення пені слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю розрахунку.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку несплати відповідачем отриманого товару в строки, передбачені п.4.1 договору, більше ніж на один місяць з моменту отримання товару, покупець зобов"язаний сплатити на користь продавця штраф в розмірі 30% від суми заборгованості за отриманий товар, який згідно поданого позивачем розрахунку становить 2926 грн. 86 коп.

Пунктом 5.4 договору за односторонню необгрунтовану відмову від виконання своїх зобов"язань по даному договору, винна сторона сплачує штраф у розмірі 3% від суми невиконаного зобов"язання, який згідно поданого позивачем розрахунку становить 292 грн. 68 коп.

Подані позивачем розрахунки штрафів є обгрунтованими, а отже штраф у розмірі 30% від суми заборгованості - 2926 грн. 86 коп. та штраф у розмірі 3% від суми невиконаного зобов"язання - 292 грн. 68 коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Три відсотки річних, згідно поданого розрахунку позивачем становлять 41 грн. 92 коп., а інфляційні втрати - 360 грн. 98 коп.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Господарським судом здійснено перерахунок правильності нарахування інфляційних втрат та річних.

Так, інфляційні нарахування обраховувались судом відповідно до рекомендацій Верховного Суду України, викладених у листі N 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

Сума інфляційних нарахувань здійснена таким методом, тобто за весь період в цілому, без виключення місяців в яких були відсутні інфляційні процеси, яка є обгрунтованою і підлягає стягненню становить 179 грн. 93 коп., в решті заявлених вимог щодо стягнення інфляційних втрат слід відмовити.

Згідно зробленого судом перерахунку, сума 3% річних, що підлягає стягненню становить 26 грн. 46 коп., в решті заявлених вимог щодо стягнення 3% річних слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов”язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача 9756 грн. 22 коп. основного боргу, 180 грн. 82 коп. пені, 26 грн. 46 коп. - 3% річних, 292 грн. 68 коп. штраф у розмірі 3% від суми боргу, 2926 грн. 86 коп. - штраф у розмірі 30% від суми боргу, 225 грн. 62 коп. - інфляційні втрати. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 230, 231, 232, 509, 526, 542, 546, 550, 610, 612,625, 629, 692, Цивільного кодексу України, ст.20, ст.193, 175, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 вул. АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія", вул. Торгова, 6, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500 (ідентифікаційний код 34535868) - 9756 грн. 22 коп. (дев"ять тисяч сімсот п'ятдесят шість гривень 22 копійки) - основного боргу, 180 грн. 92 коп. (сто вісімдесят гривень 92 копійки) - пені, 26 грн. 46 коп. (двадцять шість гривень 46 копійок) - 3% річних, 292 грн. 68 коп. (двісті дев"яносто дві гривні 68 копійок) - штраф у розмірі 3% від суми боргу, 2926 грн. 86 коп. (дві тисячі дев"ятсот двадцять шість гривень 86 копійок) - штраф у розмірі 30% від суми боргу, 225 грн. 62 коп. (двісті двадцять п"ять гривень 62 копійки)- інфляційні втрати, 134 грн. 08 коп. (сто тридцять чотири гривні 08 копійок.) - витрат по сплаті державного мита, 231 грн. 60 коп. (двісті тридцять одну гривню 60 копійок) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

рішення підписане 10.06.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 10.06.10