Постанова № 10007532, 16.06.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

16 червня 2010 р. № 10/146

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Козир Т.П.

суддів Мамонтової О.М.

Малетича М.М.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явилися

від відповідача Данилов В.В. (дов. від 15.06.10р. № 69)

розглянувши касаційну скаргу ТОВ БМУ "Промжитлобуд –2" на рішення господарського суду Рівненської області від 26.10.09р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.09р.

у справі № 10/146

за позовом ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів", м. Здолбунів Рівненської області

до ТОВ БМУ "Промжитлобуд –2", м. Рівне

про стягнення 35433,44 грн.          

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 16.10.09р. у справі № 10/146 (суддя Павлюк І.Ю.) позов задоволено частково, з ТОВ БМУ "Промжитлобуд –2" на користь ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" стягнуто 20838,48 грн. основного боргу, 334,25 грн. інфляційних збитків, 114,06 грн. 3 % річних, 312,86 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 10000 грн. основного боргу провадження у справі припинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.09р. (головуючий Зварич О.В., судді Кордюк Г.Т., Якімець Г.Г.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 16.10.09р. і постанову від 08.12.09р. скасувати, прийняти нове, яким припинити провадження у справі. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 253, 625 ЦК України, п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 14 "Про державну статистику", ст.ст. 4, 49 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

За усною домовленістю ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" передав ТОВ БМУ "Промжитлобуд –2" продукцію (цеглу М-75) на загальну суму 31620 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ РН-03043 від 26.08.08р., РН-03045 від 26.08.08р., РН-03061 від 27.08.08р., РН-03053 від 26.08.08р., РН-03062 від 27.08.08р., РН-03077 від 27.08.08р., РН-03095 від 28.08.08р., РН-03089 від 28.08.08р., РН-03085 від 28.08.08р., РН-03080 від 28.08.08р., РН-03100 від 28.08.08р., РН-03098 від 28.08.08р., РН-03101 від 29.08.08р., РН-03273 від 11.09.08р., РН-03342 від 19.09.08р., яку отримано останнім за довіреностями ЯОЯ № 587235 від 01.08.08р. та № 16 від 30.09.08р.

Покупець продукцію оплатив частково в сумі 781,52 грн.

30.06.09 ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" направив ТОВ БМУ "Промжитлобуд –2" претензію № 262 з вимогою оплатити борг.

27.08.09р. ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" звернулось з позовом до ТОВ БМУ "Промжитлобуд –2" про стягнення 30838,48 грн. основного боргу, 3854,84 грн. інфляційних збитків, 740,12 грн. 3% річних. Заявою від 26.10.09р. (а.с. 41) позивач зменшив вимоги, просив стягнути 20838,48 грн. основного боргу, 334,25 грн. інфляційних збитків (з 08.07.09р. по 31.07.09р.) та 114,06 грн. 3% річних (з 08.07.09р. по 21.08.09р.).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 16.10.09р. у справі № 10/146, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.09р., позов задоволено частково, припинено провадження у справі в частині стягнення 10000 грн. основного боргу, в зв'язку зі сплатою вказаної суми платіжним дорученням № 687 від 28.08.09р.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Частиною другою ст. 625 ЦК України визначено боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами встановлено, відповідач зобов'язання по оплаті продукції порушив, решту боргу в сумі 20838,48 грн. не сплатив, відтак, вимоги в частині стягнення основного боргу задоволені обгрунтовано.

Проте, суди невірно стягнули 334,24 грн. збитків від інфляції за липень 2009 року та 114,06 грн. 3 % річних, нарахованих з 08.07.09, оскільки, претензія, як встановлено судом апеляційної інстанції, була вручена відповідачу 02.07.09р. (а.с. 20), отже, з врахуванням положень частини другої ст. 530 ЦК України, прострочення оплати виникло з 10.07.09р. Крім того, як вбачається з повідомлень Держкомстату України від 08.08.09р. у липні 2009 року індекс споживчих цін (індекс інфляції) становив 99,9 відсотка порівняно з червнем 2009 року.

З огляду на викладене, у стягненні інфляційних збитків за визначений період необхідно відмовити, а позовні вимоги про стягнення 3% річних задовольнити частково в сумі 108,99 грн. (з 10.07.09р. по 21.08.09р.).

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що оскаржені рішення і постанова підлягають частковому скасуванню, в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

          Касаційну скаргу ТОВ БМУ "Промжитлобуд –2" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Рівненської області від 26.10.09р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.09р. у справі № 10/146 скасувати частково.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

В частині стягнення 10000 грн. боргу провадження у справі припинити.

Стягнути з ТОВ БМУ "Промжитлобуд –2" (33001, м. Рівне, вул. Курчатова, 16-А, код ЄДРПОУ 01273415) на користь ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" (35700, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 01205017) 20838 грн. 48 коп. основного боргу, 108 грн. 99 коп. 3% річних, 309 грн. 47 коп. державного мита та 232 грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В решті позову відмовити.

          Згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010р. постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді: О.М. Мамонтова

М.М. Малетич