Постанова № 10007526, 09.06.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

09 червня 2010 р. № 44/566-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

           Білошкап О.В.

За участю представників : ПП "Консалтингове агентство "Ексім" – Агафонова С.Ю.; ДПІ у Печерському районі м.Києва –Москальової Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м.Києва

на постанову господарського суду м. Києва від 08.09.2009 р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 23.02.2010 р. по справі № 44/566-б за заявою ПП "Консалтингове агентство "Ексім" до ТОВ "Ельдорадо-6" про банкрутство, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.08.2009 р. за заявою ПП "Консалтингове агентство "Ексім" порушено провадження у справі № 44/566-б про банкрутство ТОВ "Ельдорадо-6", на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду м. Києва від 08.09.2009 р. по справі № 44/566-б визнано ТОВ "Ельдорадо-6" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено ініціюючого кредитора - ПП "Консалтингове агентство "Ексім".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23 лютого 2010 р. /суддя Чеберяк П.П./ затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, боржника - ТОВ "Ельдорадо-6" ліквідовано, провадження по справі № 44/566-б припинено.

В касаційній скарзі, з урахуванням уточнень наданих в судовому засіданні від 09.06.2010 р., ДПІ у Печерському районі м.Києва просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 23.02.2010 р. та постанову господарського суду м. Києва від 08.09.2009 р., посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким провадження по справі припинити.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, суд першої інстанції посилався на те, що боржник відсутній за своєю юридичною адресою, що підтверджується витягом з ЄДРПО від 25.08.2009 р., заборгованість боржника перед ПП "Консалтингове агентство "Ексім" в сумі 15 840,00 грн. підтверджується відповідними матеріалами, а поскільки відповідно до ч.1 ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань, то у суду є підстави для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, у боржника - ТОВ "Ельдорадо-6" відсутні будь-які активи, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги ініціюючого кредитора, а матеріали справи свідчать про те, що дії ліквідатора відповідають вимогам чинного законодавства.

Але з такими висновками суду погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Затверджуючи звіт ліквідатора боржника, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, судом першої інстанції не було належним чином досліджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, не було з'ясовано чи вчинив ліквідатор боржника всі необхідні заходи по пошуку майна, яке належить банкруту, що підлягає включенню до ліквідаційної маси та чи повідомив належним чином ліквідатор боржника всіх відомих йому кредиторів про визнання - ТОВ "Ельдорадо-6" банкрутом.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Отже, господарський суд м. Києва, в порушення вимог закону, постановив оскаржувану ухвалу від 23.02.2010 р. без всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх обставин та доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи, провадження по справі про банкрутство - ТОВ "Ельдорадо-6" порушено на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за визнаною боржником претензією від 06.07.2009 р. на суму 15 840, 00 грн. (а.с.12-14).

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими. Згідно із ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" визнана претензія не є виконавчим документом.

Таким чином, заява ініціюючого кредитора про визнання ТОВ "Ельдорадо-6" банкрутом, подана за відсутності безспірних вимог до боржника.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи, ініціюючий кредитор –ПП "Консалтингове агентство "Ексім" не надав суду доказів безспірності вимог, а саме : кредитор не надав суду належних доказів, які свідчать про припинення ТОВ "Ельдорадо-6" підприємницької діяльності, доказів неможливості встановити місцезнаходження керівних органів боржника, довідки реєструючого органу про відсутність боржника за його місцезнаходженням, документів органу зв’язку про неможливість вручення кореспонденції боржнику, за його юридичною чи поштовою (фактичною) адресою.

На підтвердження того, що боржник –ТОВ "Ельдорадо-6" відсутній за своїм місцезнаходженням ініціюючим кредитором надано суду акт, складений директором ПП "Консалтингове агентство "Ексім" від 31.07.2009 р. та витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого, станом на 25.08.2009 р. статус відомостей про юридичну особу боржника зазначено - не підтверджено відсутність за місцем знаходження, що не є належним доказом відсутності юридичної особи боржника за її місцезнаходженням, відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” (а.с.15, 51).

Відповідно до ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, який набрав чинності з 01.07.2004 р., в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1,3 ст.18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. У повідомленні зазначаються підстава його надіслання, остання дата одержання державним реєстратором реєстраційної картки від юридичної особи або найменування органу державної податкової служби, який надіслав повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, та дата цього повідомлення.

Державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду та повідомляє про це заявника у випадках і в порядку, встановлених частиною п'ятою цієї статті. У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Таким чином, зазначені вище норми передбачають можливість внесення реєстратором, після дотримання передбаченої ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" процедури, до реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, а також запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Внесення вказаних записів має різну правову природу, а також різні правові наслідки, в зв'язку з чим , вказані відомості не є тотожними, тобто внесення до реєстру запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу не може слугувати доказом відсутності боржника.

Виходячи з вимог ч.2, ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення вищезазначених вимог Закону, господарським судом м. Києва, не з’ясував факт наявності чи відсутності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи ТОВ "Ельдорадо-6" за її місцезнаходженням, відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців".

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-6" за ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, як відсутнього боржника, порушена безпідставно і у господарського суду не було правових підстав для визнання постановою від 08.09.2009 р. боржника банкрутом за спрощеною процедурою, в порядку ст. 52 даного Закону, а також підстав для закінчення ухвалою від 23.02.2010 р. спрощеної процедури банкрутства боржника.

За таких обставин, постанову господарського суду м. Києва від 08.09.2009 р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 23.02.2010 р. по справі № 44/566-б не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а провадження по справі –припиненню, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Основними учасниками процедури банкротства виступають кредитори та боржник, відношення між якими є горизонтальними. Задачею чинного законодавства України про банкротство є відновлення платоспроможності господарюючого суб'єкта, а не його банкротство і ліквідація.

Відповідно до вимог ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушення господарськими судами провадження по справі про банкрутство, можливе при наявності певного предмету спору, в іншому випадку, при відсутності предмету спору, провадження по справі підлягає припиненню.

Стаття 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить вичерпного переліку підстав припинення провадження по справі про банкрутство.

Так як судом встановлено, що провадження по справі про банкрутство відносно ТОВ "Ельдорадо-6" на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено безпідставно, то таке провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.ст.125,129, 150 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. касаційне оскарження постанов /ухвал/ Вищого господарського суду України, прийнятих за наслідком розгляду касаційних скарг /подання/ не передбачено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 –11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м.Києва задовольнити.

Постанову господарського суду м. Києва від 08.09.2009 р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 23.02.2010 р. по справі № 44/566-б скасувати.

Провадження по справі № 44/566-б припинити.

Державному реєстратору за місцезнаходження юридичної особи відмінити державну реєстрацію припинення ТОВ "Ельдорадо-6", м. Київ, вул. Червоноармійська, буд.45 ( код ЄДРПОУ 32248859), проведену відповідно до ухвали господарського суду м.Києва від 23.02.2010 р. по справі № 44/566-б.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.           

Білошкап О.В.