Рішення № 10006852, 26.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.10 Справа № 16/109/10

за позовом концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бульв.Гвардійський, 137) в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (69065, м.Запоріжжя, вул.Щаслива, 2-а)

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідент.№ НОМЕР_1

про стягнення 4130,08 грн.

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача - Вознюк А.Л. (дов.21 від 04.01.2010)

від відповідача - не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Концерном “Міські теплові мережі” філії концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району заявлено позов про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь концерну 4130,08 грн., з яких 3890,04 грн. основна заборгованість за поставлену в період з травня 2009 року по березень 2010 року теплову енергію, 165,66 грн. пеня, 25,33 грн. 3% річних та 4905 грн. втрати від інфляції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.04.2010 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 16/109/10 з призначенням судового засідання на 26.05.2010. В засіданні 26.05.2010 за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, які обґрунтував положеннями ст.ст.96, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 276 Господарського кодексу України та умовами укладеного сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.06.2008 № 101933. Просить позов задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи шляхом направлення ухвали від 27.04.2010 за адресою реєстрації згідно з даними ЄДР, в засідання суду не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал не виконав, відзив на позов суду не надіслав.

Будь-яких клопотань чи заяв від відповідача до суду не надходило.

Згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач правом на захист своїх інтересів не скористався.

Справу розглянуто у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору.

Вивчивши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд знайшов підстави для задоволення позову.

Встановлено, що 01.06.2008 сторонами у справі укладено договір № 101993 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі Договір), відповідно до якого позивач, як теплопостачальна організація, зобовязався відпускати відповідачу споживачу теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобовязався оплачувати її вартість згідно з діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, передбаченими Договором та додатками до нього.

Згідно з п.6.1 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, здійснюються виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (цін).

Згідно з п.6.2 Договору розрахунковим період за спожиту теплову енергію є календарний місяць.

Відповідно до п.6.3 Договору підставою для розрахунків відповідача з позивачем є акт приймання-передачі, підписаний обома сторонами.

Пунктом 6.4 Договору сторони узгодили, що споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Згідно з п.6.7.2 Договору сторони узгодили, що у разі не отримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п.6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Пунктом 7.2.8 Договору передбачена відповідальність споживача за несвоєчасне здійснення розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної ставки НБУ, за кожен день прострочення.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем представлені акти приймання-передачі теплової енергії за період з травня 2009 року по лютий 2010, які свідчать про постачання позивачем відповідачу теплової енергії на загальну суму 3890,04 грн.

Акти приймання-передачі разом з рахунками на оплату направлялися відповідачу, що підтверджено наданими доказами, проте відповідач оплату не здійснив та має заборгованість в сумі 3890,04 грн.

Акти відповідачем не підписані, але разом з тим заперечень по них не надходило, а відтак акти є підставою для оплати.

Згідно з умовами п.7.2.8 Договору та з дотриманням приписів Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, ст.232 Господарського кодексу України за прострочення виконання грошових зобовязань за Договором позивач за період з 21.06.2009 по 12.04.2010 нарахував відповідачу пеню, розмір якої склав 165,66 грн.

Крім того, позивачем відповідачу за той же період прострочення зобовязань нараховані 3% річних, що склало 25,33 грн., а також за період з липня 2009 по лютий 2010 сума втрат від інфляції, яка склала 49,05 грн.

Надані позивачем розрахунки заявлених по стягнення сум визнані судом обґрунтованими та правомірними.

Відповідач доказів оплати цих сум на момент розгляду справи суду не надав.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в розмірі 338,00 грн. (102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідент.№ НОМЕР_1) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бульв.Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 3890 грн. 04 коп. основного боргу, 165 грн. 66 пені, 25 грн. 33 коп. 3% річних, 49 грн. 05 коп. втрат від інфляції та 338 грн. 00 коп. судових витрат на п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849.

Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Суддя Р.Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 31.05.2010.