Рішення № 10006766, 31.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.10 Справа № 27/116/10

Суддя

за позовом: Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об’єднання “Тата”, м. Запоріжжя

до Відкритого акціонерного товариства “АТП-12309”, м. Запоріжжя

про визнання розірваним договір купівлі-продажу № 136 від 10.08.09 р. та зобов’язання повернути майно                              

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Булейко А.А., дов. № 12 від 11.03.2010 р.

Від відповідача: не з’явився

На підставі статті 85 ГПК України –31 травня 2010 року прийнято рішення та оголошено суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

22.04.2010р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулося приватне підприємство “Наукове промислово-комерційне об’єднання “Тата”, м. Запоріжжя до відкритого акціонерного товариства “АТП-12309”, м. Запоріжжя про визнання розірваним договір купівлі-продажу № 136 від 10.08.09 р. та зобов’язання повернути майно.          Ухвалою господарського суду від 23.04.2010 р. порушено провадження у справі № 27/116/10 та призначено судове засідання на 19.05.2010 р.

Ухвалою суду від 19.05.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 31.05.2010 р., у зв’язку з неявкою в засідання суду представника відповідача та для надання додаткових доказів та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи. Судове засідання призначено на 31.05.2010 р.

31.05.2010 р. продовжено слухання справи № 27/116/10.

31.05.2010 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні, відкритому 31.05.2010 р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд розірвати договір купівлі-продажу № 136 від 10.08.09 р. та повернути позивачу автобус «Сканія».

          Представник відповідача у судові засідання, відкриті 19.05.2010 р. та 31.05.2010 р. не з’явився. Проти позову не заперечив, письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Господарським судом ухвали суду від 23.04.2010 року та від 19.05.2010 р. було направлено за місцезнаходженням відповідача, на адресу суду поштовим відділення не поверталися, що свідчить про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає їх вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено, що 10.08.09 р. між ПП “Наукове промислово-комерційне об’єднання “Тата” (продавець) та ВАТ “АТП-12309” (покупець) укладений договір купівлі-продажу № 136.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець продає, а покупець купує автобус Сканія державний номер АР 7811 ВЕ.

Згідно п. 1.2 договору, вартість автобусу складає 44514 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 7419 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3.1. договору покупець здійснює оплату за автобус частинами відповідно до графіку:

-          перший платіж до 01.02.2010р. - 7419,00 грн.;

-          другий платіж до 01.03.2010р. - 7419,00 грн.;

-          третій платіж до 01.04.2010р. - 7419,00 грн.;

-          четвертий платіж до 01.05.2010р. - 7419,00 грн.;

-          п'ятий платіж до 01.06.2010р. - 7419,00 грн.;

-          шостий платіж до 01.07.2010р. - 7419,00 грн.

Відповідно до п. 8.1 договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту його повного виконання.

В порушення умов договору купівлі-продажу від 10.08.09 р. № 136, станом на 28.01.2010 р. відповідачем було сплачено лише 5000 грн. 00 коп.

На день звернення позивача з позовом до суду, заборгованість відповідача склала:

- станом на 01.02.2010 р. –2419 грн. 00 коп.;

- станом на 01.03.2010 р. –9838 грн.00 коп.;

- станом на 01.04.2010 р. –17257 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, порушення зобов'язань однією із сторін договору зволікає як правові наслідки можливість розірвання договору, вимагати відшкодування завданих збитків, а також стягнення неустойки.

          Згідно зі ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

          Істотним є таке порушення стороною договору, коли в наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розрахувала при укладенні договору.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГКУ встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов’язаний сплатити повну ціну переданого товару.

          Відповідачем оплата поставленого товару за договором купівлі-продажу у строки та обсязі, обумовленими між сторонами, здійснена не була.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. 7.3 договору, розірвання договору може бути за згодою сторін, у судовому порядку з ініціативи будь-якої сторони за порушення стороною умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГК України та ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України –порядок зміни та розірвання господарських договорів: у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 5 ст. 188 ГК України передбачає, якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що матеріалами справи доведено, що відповідач порушив свої зобов’язання, передбачені договором купівлі-продажу № 136 від 10.08.2009 року, щодо оплати за автобус Сканія державний номер АР 7811 ВЕ. Доказів належного виконання зобов’язань суду не надав.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Приватне підприємство “Наукове промислово-комерційне об’єднання “Тата” правомірно звернулося до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “АТП-12309”, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 –85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.          

Розірвати договір купівлі-продажу № 136 від 10.08.09 р., укладений між Приватним підприємством “Наукове промислово-комерційне об’єднання “Тата”, м. Запоріжжя та Відкритим акціонерним товариством “АТП-12309”.

          Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство “АТП-12309” (69083 м. Запоріжжя вул. Тимошенко, 2, код ЄДРПОУ 03114135) повернути Приватному підприємству “Наукове промислово-комерційне об’єднання “Тата” (69032 м. Запоріжжя вул. Макаренко, 13, код ЄДРПОУ 19264196) автобус «Сканія»державний номер АР 7811 ВЕ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “АТП-12309” (69083 м. Запоріжжя вул. Тимошенко, 2, код ЄДРПОУ 03114135, р/р 26001018420101 в АБ «Бізнес Стандарт», МФО 339500) на користь Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об’єднання “Тата” (69032 м. Запоріжжя вул. Макаренко, 13, код ЄДРПОУ 19264196, р/р 26009584403 в АТ «Мета банк», МФО 313582) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 31.05.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

           Суддя С.С. Дроздова