Рішення № 10006723, 27.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.10 Справа № 7/79/10

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Елекон Лтд”, м. Вишневе, Києво - Святошинський район, Київська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Елекомп”, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача: Ганга А.С., дов. № 44 від 23.03.2010р.

Від відповідача: не з’явився

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 28960,84 грн. суми заборгованості, яка складається з 27453грн. основного боргу, 426,07 грн. суми 3% річних, 1081,77 грн. суми втрат від інфляції.

Ухвалою суду від 31.03.2010р. позовна заява прийнята до провадження, судове засідання призначено на 17.05.2010р. Ухвалою від 07.05.2010р. судове засідання перенесено на 22.04.2010р. Судове засідання відкладалось до 27.05.2010р.

Ухвали суду на адресу сторін були відправлені в установленому законом порядку.

Поштові повідомлення свідчать, що сторони отримали ухвалу суду в установленим законом строк і були належним чином сповіщені судом про дату і час судового засідання.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Сторони по справі № 7/79/10 є юридичними особами, згідно зі ст. 28 ГПК України керівник підприємства зобов’язані забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В судовому засіданні, продовженому 27.05.2010р., представник позивача підтримав позовні вимоги в повному об’ємі, з підстав, зазначених в позовній заяві, надав суду належно завірені первинні документи бухгалтерської звітності, що стосуються суті предмету спору, і підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків сторін.

Представник відповідача в судове засідання, продовжене 27.05.2010р., не з’явився повторно, про причини неявки суд не повідомив.

За усним клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Спір розглянутий згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 27.05.2010р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Із змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Протягом 2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою “Елекон ЛТД” (далі позивач) було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Елекомп” (далі відповідач) товар на загальну суму 27453 грн. що підтверджується відповідними видатковими накладними, а саме: видаткова накладна № ЕЛ-0001794 від 25.06.2009р. на суму 1300,99 грн.; видаткова накладна № ЕЛ-0002283 від 27.07.2009р. на суму 1994,05 грн.; видаткова накладна № ЕЛ-0002318 від 29.07.2009р. на суму 1742,72 грн.; видаткова накладна № ЕЛ-0002319 від 29.07.2009р. на суму 587,40 грн.; видаткова накладна № ЕЛ-0002388 від 03.08.2009р. на суму 164,53 грн.; видаткова накладна № ЕЛ-0002387 від 03.08.2009р. на суму 36,89 грн.; видаткова накладна № ЕЛ-0002405 від 03.08.2009р. на суму 746,70 грн.; видаткова накладна № ЕЛ-0002457 від 05.08.2009р. на суму 195,46 грн.; видаткова накладна № ЕЛ-0002470 від 06.08.2009р. на суму 2234,16 грн.; видаткова накладна № ЕЛ-0002469 від 06.08.2009р. на суму 2415,64 грн.; видаткова накладна № ЕЛ-0002508 від 10.08.2009р. на суму 890,59 грн.; видаткова накладна № ЕЛ-0002509 від 10.08.2009р. на суму 249,56 грн.; видаткова накладна № ЕЛ-0002667 від 18.08.2009р. на суму 2044,79 грн.; видаткова накладна № ЕЛ-0002769 від 26.08.2009р. на суму 1364,90 грн.; видаткова накладна № ЕЛ-0002851 від 31.08.2009р. на суму 10616,95 грн.; видаткова накладна № ЕЛ-0002913 від 02.09.2009р. на суму 828,32 грн.; видаткова накладна № ЕЛ-0003886 від 23.10.2009р. на суму 36,36 грн. (копії долучено до матеріалів справи).

Позивач просить стягнути з відповідача 27453,00 грн. основного боргу за поставлений товар.          

Надані в матеріали справи документи в сукупності свідчать про наявність між сторонами угоди (правочину), яка за своєю правовою природою є договором поставки, передбаченого ст. 256 ГК України.

Договір поставки було укладено сторонами в усній формі.

Згідно зі ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до домовленості, досягнутої між сторонами, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 27453 грн., що підтверджується вищезгаданими видатковими накладними, однак відповідач належним чином не виконав свої зобов’язання по оплаті поставленого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 27453 грн.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності з п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 11 від 08.02.2010р., в якій позивач просить відповідача погасити заборгованість в розмірі 27453,99 грн. протягом семи календарних днів з дати отримання претензії.

В зазначений в претензії строк (чи в установлений законом) відповідач зобов’язання по оплаті виконаних робіт належним чином не виконав.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, підписаного та скріпленого печатками сторін, станом на 13.04.2010р., сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 27453,99 грн.

Таким чином, на основі викладено та враховуючи той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів належного виконання своїх зобов’язань, вимога позивача про стягнення 27453,00 грн. основного боргу за поставлений товар обґрунтована і підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 1081,77 грн. суми втрат від інфляції та 426,07 грн. суми 3 % річних.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене вимога відповідача про стягнення з відповідача 1081,77 грн. суми втрат від інфляції та 426,07 грн. суми 3 % річних обґрунтована і підлягає задоволенню (розрахунок додано до матеріалів справи).

Позов слід задовольнити.

Судові витрати, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, так як з його вини спір доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 207, 526, 530, 610, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Елекомп” (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 23, р/р 26001053202 в Дніпропетровському ФАБ “Експрес-банк”, МФО 306964, код ЄДРПОУ 30054921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми “Елеконт Лтд” (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул.. Київська, 19, р/р 2600635499801 в АБ “Енергобанк” м. Києва, МФО 300272, код ЄДРПОУ 13734376) 27453 грн. 00 коп. суми основного боргу, 1081 грн. 77 коп. суми втрат від інфляції, 426 грн. 07 коп. суми 3 % річних, 289 грн. 60 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева