Ухвала суду № 100061592, 03.09.2021, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 237/2034/21

Провадження № 1-кп/237/778/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2021 року м. Курахове

Слідчий суддя Мар`їнського районного суду Донецької області Ліпчанський С. М.,

при секретарі Бахтіяровій Н. В.,

за участю

прокурора Корнієнко К. С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Поноварьова Р. О.

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Слєпова Д. Ю.,

представника потерпілого Полковникова Е. О.,

розглянувши клопотання прокурора Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури Корнієнко К. про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання ОСОБА_1 , за матеріалами кримінального провадження № 12021050690000025 від 15.01.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 129 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2021 року до Мар?їнського районного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , за матеріалами кримінального провадження № 12021050690000025 від 15.01.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 129 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ головуючим суддею визначено Ліпчанського С. М.

Ухвалою від 14.06.2021 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

03.09.2021 року до суду надійшло клопотання прокурора Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури Корнієнко К. про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання ОСОБА_1 , з покладенням на обвинуваченого наступних обов?язків: прибувати на виклики до слідчого, прокурора або суду; не відлучатись із населеного пункту, де він фактично мешкає: АДРЕСА_1 ; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України; утримуватись від спілкування із потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив задовольнити.

У судовому засіданні захисник та обвинувачений ОСОБА_1 , кожен окремо, проти задоволення клопотання заперечували, вказали, що ризики заявлені прокурором відсутні, обвинувачений не має на меті переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки всі докази стороною обвинувачення зібрані та містяться в кримінальному провадженні, також обвинувачений є раніше не судимим, що свідчить про не схильність його до протиправної поведінки.

Дослідивши надані матеріали, вислухавши пояснення підозрюваного, захисника, слідчого, заслухавши думку прокурора, суд приходить до висновку про те, що клопотання про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання (покладення обов?язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПЕ України) задоволенню не підлягають.

Під час розгляду клопотання суд повинен встановити наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Клопотання мотивоване наступним.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 01 квітня 2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі, строком на 60 днів, по 26 травня 2021 року включно, з альтернативою внесення застави.

01.04.2021 року ОСОБА_1 звільнено з Маріупольського слідчого ізолятора в зв?язку з внесенням застави у сумі 109 450,00 грн. В подальшому строк дії обов?язків, передбачений п. 5 ст. 194 КПК України був продовжений судом до 25.06.2021 року.

На теперішній час строк дії обов?язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 сплив.

Підставою для продовження раніше покладених судом обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є те, що обвинувачений може переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків в цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення, в тому числі те, у якому обвинувачується.

В обґрунтування ризиків, а саме можливості переховуватись від органу досудового розслідування та суду, є те, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні ряду кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до положень ст.. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін від п?яти до десяти років, у зв?язку з чим, перебуваючи на волі під загрозою суворого покарання, може переховуватись від слідства і суду, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних рішень та встановлення істини у кримінальному провадженні.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, відносно потерпілого, пов?язаних із застосуванням насильства та погрозою його застосування, в тому числі погрозі вбивством, що дає підстави вважати про наявність ризику того, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення відносно потерпілого свідків, у зв?язку з тим, що обвинуваченим вже застосовувалось насильство та погрози відносно них.

Крім того, є підстави вважати, що ОСОБА_1 будучи обвинуваченим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 127 КК України, одне з яких згідно зі ст.. 12 КК України відноситься до категорії тежких злочинів, під загрозою можливого покарання, може впливати на потерпілого, свідків, які допитані під час проведення досудового розслідування, з метою зміни ними показів, наданих на стадії досудового розслідування, що обґрунтовує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КК України. Прокурор вказує, що наявність вказаного ризику також обґрунтовується тим, що з боку обвинуваченого вже застосовувалось насильство відносно потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 . Свідок ОСОБА_6 є давнім знайомим обвинуваченого, у зв?язку з чим є ризик того, що свідок під його впливом, в тому числі шляхом можливого фінансового заохочення, може змінити надані ним покази.

Ризик того, що обвинувачений у разі скасування запобіжного заходу може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, обумовлений тим, що ОСОБА_1 є засновником та директором декількох господарських підприємств на території Великоновосілківського району Донецької області, одним з основних роботодавців на території району, кандидатом від політичної партії на території району, має зв?язки в інших державних органах та установах, у тому числі правоохоронних, у зв?язку з чим може впливати на суд, сторін та інших учасників кримінального правопорушення.

Розглядаючи зазначене питання, судом враховується, що за вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЧ, що узгоджується з вимогами ч.5 ст.9 КПК України.

ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Becciev v. Moldova (Бекчієв проти Молдови), §59).

Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Jarzynski v. Poland (Яжинський проти Польщі) §43).

Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (W v. Switzerland, 14379/88, 26 січня 1993 року).

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).

З клопотання прокурора вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 має сталі соціальні зв?язки в місці проживання, має працюючий бізнес, а отже суд не вбачає ризику його переховування шляхом зміни сталого місця проживання.

Щодо інших ризиків вказаних прокурором, то запобіжний захід в вигляді особистого зобов?язання, при наявності у особи протиправної мети, не гарантує ані суду, ані органу досудового розслідування, відсутність впливу на свідків та вчинення інших перешкод через третіх осіб, навіть при покладені на обвинуваченого вказаних обов?язків.

Щодо вчинення інших кримінальних правопорушень, обвинувачений є раніше не судимим, аморальний образ життя не веде, є кандидатом від політичної партії та керівником господарських підприємств, а отже має позитивну суспільну характеристику.

У зв?язку з викладеним суд дійшов висновку про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов?язання (покладення обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України).

На підставівикладеного,керуючись ст.ст. 176-178, 179, 193, 194, 196, 309, 310, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури Корнієнко К. С. про покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу, не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 06.09.2021 року

Суддя С.М.Ліпчанський

Дата документу 03.09.21 року