Рішення № 10004884, 13.05.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.05.2010р.                                                             Справа № 14/62

За позовом Публічного акціонерного товариства „Державний експортно –імпортний банк України”, м. Київ в особі філії Публічного акціонерного товариства „Державний експортно –імпортний банк України" в м. Ужгороді, м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси”, м. Ужгород

про стягнення кредитної заборгованості у загальній сумі 1629480,25 грн. (в тому числі сума 1195361,64 грн. –основного боргу, сума 107489,27 грн. –відсотків за користування кредитом, сума 10080,00 грн. –комісії, сума 305158,58 грн. –пені за прострочення сплати основного боргу, сума 10527,57 грн. –пені за прострочення сплати відсотків та сума 863,19 грн. –пені за прострочення сплати комісії),

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Никитюк Л.В. –головний юрисконсульт філії АТ «Укрексімбанк» у м. Ужгороді за дов. від 20.05.2009р. за №010-01/3411

від відповідача: Вагера О.М. –представник за дов. від 01.10.2009р. №757

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Державний експортно –імпортний банк”, м. Київ в особі філії Публічного акціонерного товариства „Державний експортно –імпортний банк України" в м. Ужгороді, м. Ужгород (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси”, м. Ужгород (далі - відповідач) про стягнення кредитної заборгованості у загальній сумі 1629480,25 грн. (в тому числі сума 1195361,64 грн. –основного боргу, сума 107489,27 грн. –відсотків за користування кредитом, сума 10080,00 грн. –комісії, сума 305158,58 грн. –пені за прострочення сплати основного боргу, сума 10527,57 грн. –пені за прострочення сплати відсотків та сума 863,19 грн. –пені за прострочення сплати комісії) за Кредитним договором №6707К3 від 19.04.2007р. (з наступними змінами).

          Ухвалою суду від 16.04.2010р. по справі №14/62 провадження у даній справі було поновлено днем 05 травня 2010 р. з призначенням судового розгляду по даній справі у цей же день, з підстав зазначених у даній ухвалі суду (а.с.150-151).          

          Представником відповідача у поданому у судовому засіданні 05.05.2010р. до матеріалів справи письмовому відзиві від 30.04.2010р. №401 на позовну заяву (а.с.152) зазначено обставину про існування рішення господарського суду Закарпатської області від 27.10.2009р. по справі №16/108, яке набрало законної сили на підставі Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.2009р. по справі №16/108, яким частково було задоволено зустрічні позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Державний експортно –імпортний банк”, м. Київ в особі філії в місті Ужгороді, м. Ужгород до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси” про стягнення суми 1641442,51грн. за рахунок заставленого майна та стягнуто суму 120473,79грн. (в тому числі сума 107789,27грн. - відсотки, сума 7984,52грн. –комісія за управління кредитом та сума 5000грн. пені) та які були сплачені ТОВ „Енергоресурси” на користь банку, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними документами.                     В іншій частині зустрічних позовних вимог даним рішенням було відмовлено, у зв”язку з тією обставиною, що сума 1 391605,67грн. (в тому числі сума 1195 361,64грн. –основного боргу, сума 18 860,18грн. –прострочені відсотки та комісії, сума 20 698,95грн. –відсотки та комісії та сума 136 119,30грн. –пеня) становить суму виконавчого напису приватного нотаріуса за іпотечним договором №6707Z37 від 19.04.2007р., оскільки банк реалізував своє право на захист, шляхом безспірного стягнення за рахунок заставленого майна за даним іпотечним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса, внаслідок якого стягнення заборгованості здійснюється у безспірному порядку на підставі та по якому відкрито у державній виконавчій службі виконавче провадження, а тому не може бути повторно звернуто стягнення у вищезазначеній сумі за рахунок заставленого майна.

          За вищенаведених обставин, представником відповідача даним відзивом на позов, позовні вимоги заперечено повністю та зазначено про відмову у задоволенні позову з посиланням на існування рішення господарського суду між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

          З огляду на викладене, у судовому засіданні 05.05.2010р. по розгляду даної справи, судом було оголошено перерву до 13.05.2010р., у зв”язку з необхідністю подання позивачем в особі його уповноваженого представника до матеріалів справи обґрунтованого розгорнутого розрахунку заявленої до стягнення загальної суми 1 629 480,25грн., з урахуванням обставин зазначених представником відповідача у письмовому відзиві на позовну заяву, з яким представник позивача був ознайомлений у судовому засіданні 05.05.2010р.

          У судове засідання 13.05.2010р. по розгляду даної справи, представником позивача в особі філії на підставі супровідного листа від 13.05.2010р. подано до матеріалів справи уточнюючий розрахунок від 13.05.2010р. заявленої до стягнення суми (а.с.165-166) та яка, з урахуванням часткової сплати відповідачем суми 120473,79грн. відповідно до рішення господарського суду Закарпатської області від 27.10.2009р. по справі №16/108, заявлена до стягнення загальна сума

становить уточнюючу загальну суму 1333576,42грн. (в тому числі сума 1195361,64грн. –основного боргу, сума 2095,48грн. – комісії, сума 135118,38грн. –пені за прострочення сплати основного боргу, сума 939,69грн. –пені за прострочення сплати відсотків та сума 61,23 грн. –пені за прострочення сплати комісії).

          Примірник даного письмового уточнення отримано представником відповідача у даному судовому засіданні 13.05.2010р.

          За вищенаведених обставин, представником позивача в особі філії позов підтримано в повному обсязі в уточненому розмірі позовних вимог, посилаючись на підтвердження таких позовних вимог долученими до справи доказовими матеріалами. Зокрема, посилається на невиконання відповідачем в повному обсязі взятих на себе зобов”язань з Кредитного договору №6707К3 від 19.04.2007р. по сплаті основної суми кредиту та комісії у строки, встановлені вищезазначеним Договором та зазначено про правомірність заявлення позову щодо стягнення в примусовому порядку з відповідача вищезазначених сум в уточненому розмірі позовних вимог за невиконання взятих на себе зобов”язань у строки, встановлені Кредитним договором №6707К3 від 19.04.2007р.

Представником відповідача, з урахуванням уточнюючого розрахунку позивача в особі філії від 13.05.2010р. щодо заявленої до стягнення суми наявної заборгованості, як по основному боргу, комісії, так і нарахованої суми пені, усно заперечено позовні вимоги в уточненому розмірі позовних вимог в частині нарахованих уточнених сум пені, як за прострочення сплати відсотків, за прострочення сплати основного боргу, так і за прострочення сплати комісії, з посиланням на заявлення позивачем до стягнення вищезазначених нарахованих сум пені на підставі уточнюючого розрахунку від 13.05.2010р. за межами спеціального строку позовної давності, передбаченого п.1 ч.2 ст.258 ЦК України - одного року із дня подання позову. В іншій частині уточненого розміру позовних вимог щодо заявлення до стягнення суми 1195361,64 грн. –основного боргу та суми 2095,48грн. –комісії, позов не заперечено.          

Провадження у справі зупинялось на підставі ухвали суду від 22.09 та 26.11.2009р. відповідно до вимог ст. 79 ГПК України.

У розгляді справи оголошувалась перерва відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

          Вивчивши та проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:          

          Відповідно до вимог ст.16 Цивільного кодексу України захист цивільного права здійснюється особою, шляхом звернення до суду та відповідно способом захисту такого цивільного права може бути звернення з позовом щодо примусового стягнення з особи, яка порушила зобов”язання, належного до виконання (в даному випадку –примусового стягнення заборгованості, як по основному боргу та нарахованої комісії з укладеного Кредитного договору №6707К3 від 19.04.2007р.), а тому є правомірним заявлення позивачем такого позову та не може вважатися таким, що існує між сторонами вирішений спір з того самого предмету спору та з тих самих підстав.

          Відповідно до укладеного Кредитного договору №6707К3 від 19.04.2007р. та Додаткових догорів №1 від 29.02.2008р., №2 від 07.03.2008р. та №3 від 24.04.2008р. про внесення змін до Кредитного договору №6707К3 від 19.04.2007р. (далі –Кредитний договір з наступними змінами, а.с. 11-21), Банк (Відкрите акціонерне товариство „Державний експортно –імпортний банк України”, м. Київ в особі філії в м. Ужгороді –правонаступник –Публічне акціонерне товариство „Державний експортно –імпортний банк України”, м. Київ в особі філії в м. Ужгороді) відкриває Позичальнику (Товариству з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси”) відновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього Договору з лімітом 1400000грн. з кінцевим терміном погашення кредиту 30.09.2008р. (з урахуванням змін внесених Додатковим договором №3 від 24.04.2008р.).

          Підпунктом 3.2.7 розділу 3 Кредитного договору встановлено розмір плати за управління Кредитом у вигляді комісії в розмірі 0,08% від ліміту кредитної лінії, визначеного у п.3.2.1 цього Договору.

          Наявною у матеріалах справи довідкою про рух коштів по рахунку ТОВ „Енергоресурси” (а.с.52) підтверджується виконання банком умов вищезазначеного Кредитного договору №6707К3 від 19.04.2007р.

          Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є надання кредиту (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, обов’язок відповідача своєчасно оплачувати кредит у відповідності до графіку його погашення та нараховані проценти за отриманий кредит відповідно до умов Договору, є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615 ЦК України).

          Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи ТОВ „Енергоресурси” взяті на себе грошові зобов”язання за Кредитним договором №6707К3 від 19.04.2007р. щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати комісії у розмірі встановленому вищезазначеним кредитним договором, у строк передбачений даним Договором, з урахуванням внесених змін щодо строку повернення кредиту, в повному обсязі не виконало, у зв”язку з чим у останнього, станом на день розгляду справи, з урахуванням поданого позивачем в особі філії уточнюючого розрахунку від 13.05.2010р., заборгованість перед банком становить суму 1195361,64 грн. по основному боргу та суму 2095,48грн. комісії, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказовими матеріалами та яка зазначена у розгорнутому уточнюючому розрахунку заборгованості (а.с.165).

          З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача в особі філії щодо стягнення з відповідача заборгованості в уточненому розмірі у сумі 1195361,64 грн. по основному боргу та сумі 2095,48грн. комісії, є такими, що відповідають чинному законодавству, належним чином позивачем в особі філії, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, є обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не заперечені ви визнані відповідачем в особі його представника, а тому позов у вищезазначеній частині позовних вимог підлягає до задоволення та відповідно підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в особі філії у примусовому порядку сума 1195361,64 грн. по основному боргу та сума 2095,48грн. по нарахованій комісії.

          Відповідно до вимог п.1 ст.546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком та у ст.549 цього ж Кодексу (п.1 та п.2) наведено поняття неустойки (штрафу, пені) та штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

          Підпунктом 7.2 розділу 7 Кредитного договору №6707К3 від 19.04.2007р. передбачено, що у разі невиконання зобов”язань згідно з п.п. 3.4.1, 3.5.1 цього Договору Позичальник сплачує Банку пеню у валюті кредиту. У разі невиконання зобов”язань згідно з п.4.1 цього Договору Позичальник сплачує Банку пеню у гривнях. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п.3.2 цього Договору (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня).

          Відповідно до п.п.1 п.2 ст.258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до стягнення неустойки (штрафу, пені).

          За вищенаведених обставин, є правомірним нарахування позивачем в особі філії відповідачеві, відповідно до уточнюючого розрахунку від 13.05.2010р., заявленої до стягнення суми пені, відповідно до п.7.2 р.7 Кредитного договору, з урахуванням спеціального строку позовної давності встановленого п.п.1 п.2 ст.258 ЦК України, а саме: суми 743,39грн. пені нарахованої за період з 11.09.2008р. по 28.01.2009р. на суму прострочених відсотків; суми 52,22грн. пені нарахованої за період з 11.09.2008р. по 28.01.2009р. на суму простроченої комісії та суми 109 566,72грн. пені нарахованої за період з 11.09.2008р. по 28.01.2009р. на суму простроченого основного боргу, а тому позовні вимоги позивача в особі філії в уточненому розмірі щодо нарахованої пені, як на суму основного боргу, комісії, так і відсотків у вищезазначених уточнених розмірах, підлягають до задоволення частково та підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку на користь позивача в особі філії частково сума 743,39грн. пені, нарахованої на суму прострочених відсотків, сума 52,22грн. пені нарахованої на суму простроченої комісії та сума 109 566,72грн. пені нарахованої на суму простроченого основного боргу.

В іншій частині уточненого розміру позовних вимог щодо заявленої до стягнення суми 196,30грн. пені, нарахованої на суму прострочених відсотків, по періоду з 29.08 по 10.09.2008р., суми 9,01грн. пені нарахованої на суму простроченої комісії, по періоду з 29.08 по 10.09.2008р. та суми 7438,53грн. пені нарахованої на суму простроченого основного боргу, по періоду з 30.06 по 10.09.2008р., слід відмовити, оскільки їх стягнення заявлено за межами спеціального строку позовної давності, встановленого п.п.1 п.2 ст.258 ЦК України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача частково відшкодування на користь позивача понесених витрат по оплаті держмита в розмірі 13068,43грн. та в розмірі 189,27грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в уточненому розмірі.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 258, 509, 526, 546, 615, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 79, 82, 84, 85, 115 та 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задоволити частково в уточненому розмірі позовних вимог.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси” /м. Ужгород, вул. Грушевського, 2, код ЄДРПОУ 30257374/ на користь Публічного акціонерного товариства „Державний експортно –імпортний банк України”, м. Київ в особі філії Публічного акціонерного товариства „Державний експортно –імпортний банк України” в м. Ужгороді /м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 19, код ЄДРПОУ 09805194/ суму 1195361,64 грн. заборгованості по основному боргу, суму 2095,48грн. заборгованості по нарахованій комісії, частково суму 743,39грн. пені, нарахованої на суму прострочених відсотків, частково суму 52,22грн. пені нарахованої на суму простроченої комісії та частково суму 109 566,72грн. пені нарахованої на суму простроченого основного боргу, суму 13068,43грн. часткового відшкодування витрат по оплаті державного мита та суму 189,27грн. часткового відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.          

           3. В іншій частині позову, в уточненому розмірі позовних вимог, відмовити.

4. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Карпинець.