Рішення № 10003958, 18.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.06.10 р.                     Справа № 21/120                               

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Експрес Транспорт і Логістика” м.Мукачево

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм-Продукт” м. Макіївка

про стягнення 1 246,86 грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: не викликався

відповідача: Мащенко А.М. – за дов.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Експрес Транспорт і Логістика” подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм-Продукт” 1 246,86 грн., у тому числі:

- 953,46грн. заборгованості за надані у березні 2009р. автотранспортні послуги (перевезення вантажу за маршрутом Макіївка – Хуст);

- 140,82грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за період з 09.03.09р. по 05.11.09р.;

- 120,14грн. інфляційних за період з 09.03.09р. по 26.04.10р.;

- 32,44грн. - 3% річних за період з 09.03.09р. по 26.04.10р.

Також позивач просить віднести на відповідача судові витрати, у тому числі видатки на юридичні послуги (складення позовної заяви) у сумі 250,00грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що:

- на виконання умов укладеного між сторонами 05.03.09р. договору про надання транспортних послуг та згідно замовлення від 07.03.09р. ТОВ “Експрес Транспорт і Логістика” здійснило перевезення вантажу (майонез) за маршрутом Макіївка – Хуст;

- для оплати наданих послуг відповідачеві був виставлений рахунок № 903/05/24/028 від 07.03.09р. на суму 4900,00грн., який останнім оплачений частково у сумі 3946,54грн.;

- за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідач відповідно до норм Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” має сплатити пеню у розмірі 140,82грн.;

- боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідач, підтвердивши факт надання позивачем автопослуг, позов не визнав з посиланням на його необґрунтованість, яка полягає у наступному:

- 07.03.09р. о 14-00год. ТОВ “Експрес Транспорт і Логістика” в порядку виконання прийнятих на себе зобов’язань надало під завантаження автомобіль марки VOLVO;

- під час завантаження зауважень з боку перевізника щодо стану вантажу заявлено не було, тобто вантаж був завантажений і запакований належним чином, у зв’язку з чим ТОВ “Експрес Транспорт і Логістика” повинно було забезпечити його зберігання під час транспортування;;

- під час приймання вантажу, який був доставлений за призначенням 09.03.09р., вантажоодержувачем було виявлене пошкодження товару (порушена цілісність упаковки майонезу у кількості 86шт.), що виключало можливість його подальшої реалізації;

- загальна вартість пошкодженого товару складає 953,46грн., яка була утримана з позивача з вартості провізної плати, яку ТОВ “Прайм-Продукт” мало сплатити ТОВ “Експрес Транспорт і Логістика”;

- з посиланням на те, що під час завантаження на складі ТОВ “Прайм-Продукт” пошкоджень товару виявлено не було, відповідач вважає причиною його пошкодження недотримання з боку ТОВ “Експрес Транспорт і Логістика” правил перевезення вантажів;

- утримання (стягнення) з перевізника частини вартості провізної плати у зв’язку з пошкодженням вантажу відповідає ст.924 Цивільного кодексу України і ст.314 Господарського кодексу України.

Заявою від 17.06.2010р., поданою у засіданні, відповідач з посиланням на ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України і ч.5 ст.315 Господарського кодексу України просить застосувати позовну давність.

Ухвали суду від 17.05.10р. та 02.06.10р. відповідач без поважних на те причин не виконав, явку свого представника у судові засідання 2 і 10 червня 2010р. не забезпечив, за що з нього на підставі п.5 ст.83 Господарського процесуального кодексу України стягується штраф у розмірі 100,00грн.

Перебування юриста підприємства у відпустці не є поважною причиною неявки у судове засідання.

Твердження відповідача у заявах:

- від 01.06.10р. про перебування юриста товариства у відпустці, так само як і те, що він є працівником товариство, ніякими документами не підтверджене;

- від 11.06.10р. про запізніле отримання ухвали від 02.06.2010р. судом до уваги не взяте, оскільки оригінал конверту, у якому товариство отримало ухвалу, суду надано не було. До того ж згідно копії конверту, доданої до заяви, відповідачем ухвала отримана в день проведення засідання - 10 червня 2010р., а застереження про отримання поштового повідомлення о 13 годині ніяким чином не підтверджене.

Розгляд справи закінчено 17.06.2010р.

Для підготовки та оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалася перерва до 11-00год. 18.06.2010р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

На виконання заявки ТОВ “Прайм-Продукт” про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 5/03-01 від 05.03.09р. ТОВ “Експрес Транспорт і Логістика” автомобілем VOLVO держ. № АО 54-40 АМ з напівпричепом держ. № АО 28-20 ХХ здійснило перевезення вантажу (майонез) за маршрутом м. Макіївка – м. Хуст.

Факт надання позивачем автопослуг з перевезення вантажів на своє замовлення відповідачем не заперечується (згідно даних відповідача вантаж доставлено за призначенням 09.03.09р.) і підтверджений актом виконаних робіт, у якому відповідачем зроблене застереження про виставлення претензії по заявці № 5/03-01 від 05.03.09р. на 953,46грн.

Згідно заявки вартість перевезення складає 4900,00грн. і оплату послуг перевізника замовник мав здійснити протягом 10 днів від дня вивантаження, тобто не пізніше 19.03.09р. Умовами заявки не передбачена відповідальність сторін за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

Для оплати наданих послуг позивачем відповідачеві був виставлений рахунок № 903/05/24/028 від 07.03.09р. на суму 4900,00грн., який останнім оплачений частково: згідно твердження позивача у сумі 3946,54грн., а за твердженням відповідача - ним згідно реєстру оплачених платіжних документів від 03.04.09р. було перераховано позивачеві тільки 3000,00грн.

Доказів оплати боргу відповідачем суду надано не було.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

·          згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу;

·          згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору;

·          ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

·          відповідач зобов’язувався здійснити оплату автотранспортних послуг протягом 10 днів від дня вивантаження, тобто не пізніше 19.03.09р., але у повному обсязі цього не зробив;

·          на час розгляду справи відповідачем спірна сума 953,46грн. не погашена;

·          боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом,

господарський суд вважає позовні вимоги у частині основного боргу, 3% річних і інфляційних обґрунтованими, однак позов у цій частині задоволений бути не може, оскільки позивач звернувся до суду після спливу позовної давності:

·          ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлена тривалістю у 3 роки;

·          згідно з ч.1 ст.258 ЦК для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною;

·          до вимог перевізника до вантажовідправників та вантажоодержувачів, що випливають з перевезення вантажу, ч.5 ст.315 Господарського кодексу України встановлений 6-ти місячний строк позовної давності;

·          відповідно до ст.261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила;

·          позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 ЦК);

·          сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК);

·          згідно ст.266 ЦК „зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо)”;

·          заявою від 17.06.2010р., поданою у засіданні, відповідач просить застосувати позовну давність.

В частині стягнення пені позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв’язку з тим, що:

- відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою;

- правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, недотримання письмової форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання тягне за собою нікчемність такого правочину (ч.1 ст.547 ЦК України);

- заявкою відповідача про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 5/03-01 від 05.03.09р., прийнятою позивачем до виконання, не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

Посилання позивача на Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” є безпідставним, оскільки цим законом розмір штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань не встановлено; він (розмір) тільки обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.2 Закону); згідно ст.1 цього Закону „Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”.

Дії відповідача щодо неоплати частини провізної плати за надані автопослуги з посиланням на пошкодження частини вантажу під час перевезення і обґрунтування своєї позиції ст.924 Цивільного кодексу України і ст.314 Господарського кодексу України є безпідставними, оскільки зазначеними правовими нормами не надане платнику автопослуг чи вантажовідправнику утримувати з перевізника (без його згоди на це) повністю чи частину провізної плати у зв’язку з пошкодженням вантажу під час перевезення. Питання про відшкодування шкоди, заподіяної під час перевезення вантажу, має вирішуватись між сторонами (у разі виникнення спору) у порядку позовного провадження.

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на позивача.

Зайво сплачена позивачем при поданні позовної заяви сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягає поверненню з бюджету.

На підставі викладеного, ч.5 ст.315 Господарського кодексу України, ч.2 ст.9, ст.253, ч.ч.3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 49, 82 – 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес Транспорт і Логістика” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм-Продукт”:

- 953,46грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажів автотранспортом, 120,14грн. інфляційних і 32,44грн. - 3% річних відмовити за спливом строку позовної давності;

- 140,82грн. пені відмовити у зв’язку з безпідставністю вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм-Продукт” (86113, м. Макіївка Донецької області, вул. Туполева, 66, п/р 26007109476000 у Донецькій обласній дирекції „Райффайзен банк Аваль”, МФО 335076, код ЄДРПОУ 30795199) у доход Державного бюджету України (одержувач: УДК у Київському районі м. Донецька, банк одержувача: УДК в Донецькій області; п/р 31118106700006, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34687001, код бюджетної класифікації 21081100, символ звітності банку 106) 100,00грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених судом на товариство.

Повернути позивачу з Державного бюджету України 79,00грн. зайво сплаченої суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати довідку.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя