Рішення № 10003610, 10.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

10.06.2010Справа №2-2/2413-2010 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Крименерго"(95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6)

до Відкритого акціонерного товариства Ордена Леніна Птахофабрика "Южная" (97560, Сімферопольський район, с. Перове, вул. Шкільна, буд. 1)

про стягнення 175 462,00 грн.

Суддя Толпиго В.І.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Позивача: Шереметьєва Л.О. – ю/к, довіреність у справі.

Відповідач: не з’явився

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 168000,0грн., 3% річних у сумі 1470,00грн, інфляційних втрат у сумі 5992,00грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір №6 від 25.01.2006 року про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого відповідач зобов’язався своєчасно проводити розрахунки за користування електричною енергією та сплачувати інші нарахування. В результаті порушень відповідачем умов договору в частині оплати виникла заборгованість, несплата якої стала підставою для звернення із позовом до суду.

10.06.2010 року від відповідача надійшов відзив на позов від 10.06.2010 року №114, яким відповідач повністю визнає позовні вимоги позивача. Також, відповідач просить суд розглянути справу за відсутності його представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.. 275 ГК України: «За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію».

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі Договору з енергопостачальником (ВАТ "Крименерго").

Між ВАТ «Крименерго», як постачальником, та ВАТ Ордена Леніна Птахофабрика "Южная", як споживачем, був укладений договір про постачання електричної енергії № 6 від 25.01.2006 року.

Згідно з розділом 1 Договору Постачальник відпускає електроенергію, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі у відповідності з умовами дійсного Договору з додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до розділу 2 Договору № 6 від 25.01.2006 року сторони погодили керуватися під час виконання умов Договору, а також при вирішенні всіх питань, не обумовлених дійсним договором, чинним законодавством України, та насамперед Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Пунктом 2.2.3. Договору встановлено, що споживач повинен сплачувати вартість електричної енергії та інші нарахування відповідно з умовами додатку №4.1 до договору.

В подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду від 22.03.2006 року до договору№ 6 від 25.01.2006 року, відповідно до якої було узгоджено графік погашення заборгованості терміном з серпня-квітень 2006 року по листопад 2008 року у розмірі 715237грн70коп., але з червня 2008 року по листопад 2008 року ВАТ Ордена Леніна Птахофабрика "Южная" не здійснювала оплати по додатковій угоді.

Відповідно до пункту 1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.7.1996р. № 28, останні регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами. Дія цих правил поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб (крім населення).

Згідно статті 27 Закону «Про електроенергетику» правопорушенням у сфері електроенергетики вважається порушення Правил користування електричної енергії.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Крім того, відповідач своїм відзивом, який надійшов до господарського суду Автономної Республіки Крим 10.06.2010 року визнає позовні вимоги у повному обсязі

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи та давши оцінку представленим доказам, суд прийшов до висновку, що, виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, позов у частині стягнення 168 00,00 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію за період з червня 2008 року по листопад 2008 відповідно до договору №6 від 25.01.2006 року про постачання електричної енергії та додатковій угоді до нього №2/1202 від 22.03.2006 року, підтверджується матеріалами справи, а саме, актом звірки між ВАТ "Крименерго" та ВАТ Ордена Леніна Птахофабрика "Южная" та розрахунком заборгованості за електричну енергію, і підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат за період з червня 2008 по листопад 2008 року в сумі 5992,00грн. та 3 % річних за період з червня 2008 по листопад 2008 року у сумі 1470,00грн., які підлягають задоволенню оскільки у силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом, лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 49 ГПК України держмито та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відноситься на відповідача.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представника позивача в засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення підготовлений та підписаний 16.06.2010р.

Керуючись, ст. ст. 49,77,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Ордена Леніна Птахофабрика "Южная" (97560, Сімферопольський район, с. Перове, вул. Шкільна, буд. 1, ОКПО 00852520, МФО 324485) на користь Відкритого акціонерного товариства „Крименерго" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, р/р 260323051142 філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, код ЄДРПОУ 00131400) 168 00,00грн. заборгованості за спожиту електричну енергію.

3.           Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Ордена Леніна Птахофабрика "Южная" (97560, Сімферопольський район, с. Перове, вул. Шкільна, буд. 1, ОКПО 00852520, МФО 324485) на користь Відкритого акціонерного товариства „Крименерго" (95034, АР Крим,м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, р/р 260073013142 філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, код ЄДРПОУ 00131400) 1470,00 грн. 3 % річних, 5992,00 грн. інфляційних витрат, 1754грн62коп. держмита, 236,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.