ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311
РІШЕННЯ
Іменем України
14.06.2010Справа №2-18/6007-2009 За позовом – Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя», м. Сімферополь (вул. Лермонтова, 17, м. Сімферополь, 95034)
До відповідача – Громадської організації «Бізнес-Інкубатор» Київського району м. Сімферополя», м. Сімферополь (просп. Победи, б. 58, м. Сімферополь, 95004)
Про стягнення 5717,80 грн.
Суддя І.К. Осоченко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Комар В.В. – ю/к., дов. від 11.01.2010 року.
Від відповідача – Годунова І.В. – бухгалтер, довіреність від 07.12.2009р.; Черниш О.Г. – директор.
СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя», м. Сімферополь – позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Громадської організації «Бізнес-Інкубатор» Київського району м. Сімферополя», м. Сімферополь – відповідача, в якій просить розірвати договір оренди, виселити відповідача та стягнути з відповідача на користь позивача 7217,80 грн..
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526, 629, 651 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що на підставі рішення Виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя від 29.12.2005р. № 2757, між позивачем, який до перереєстрації 30.05.2007р. іменувався як Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району, та відповідачем 01.02.2006р. було укладено Договір № 33/7 оренди комунального майна. Відповідно до якого, відповідач прийняв у тимчасове платне користування приміщення площею 100,44 кв. м., розташованого за адресою: просп. Победи, б. 58, м. Сімферополь. Відповідач виконував свої зобов’язання за Договором неналежним чином, у зв’язку з чим, станом на 19.10.2009, за ним склалася заборгованість з орендної плати у розмірі 7217,80 грн., що і стало приводом звернення позивача до суду.
18.01.2010р. у судовому засіданні від учасників судового процесу було заявлено клопотання відповідно до ст.69 ГПК України про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив клопотання учасників судового процесу та продовжив строк розгляду справи.
18.01.2010р. у судовому засіданні представники відповідача надали суду письмові відзиви, в яких зазначено, що відповідачем було виконано капітальний ремонт у вказаному приміщенні на загальну суму 39050,00 грн., що підтверджується копіями актів виконаних робіт, у зв’язку з чим відповідач прострочив з оплатою орендної плати, відповідач неодноразово звертався до позивача з пропозицією про реструктуризацію заборгованості, але отримав відмову, у зв’язку з чим просить зарахувати суму капітального ремонту будівлі в розмірі 39050,00 грн. в рахунок орендної плати, з наступної її щомісячною розбивкою. Суд залучив надані відзиви та документи до матеріалів справи.
26.04.2010р. від КП «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя» надійшла заява (від 31.03.2010р.) про відмову від позовних вимог в частині розірвання договору оренди № 33/7 від 01.02.2006р. та виселенні з орендованого приміщення, у зв’язку з тим, що договір було розірвано за закінченням строку його дії – 31.12.2009р.
Суд ухвалою від 26.04.2010 року припинив провадження у справі у частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди № 33/7 від 01.02.2006р. та виселення з орендованого приміщення на підставі пункту 4 статті 80 ГПК України.
26.04.2010р. від КП «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя» надійшла заява (від 31.03.2010р.) про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 5717,80 грн., у зв’язку зі зменшенням суми заборгованості. Суд ухвалою від 26.04.2010 року прийняв до свого розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог.
14.06.2010 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду письмову заяву, в якій визнає суму боргу у розмірі 5528,27 грн. та просить надати розстрочку виконання судового рішення строком на 1 рік.
Представник позивача у судовому засіданні погоджується з наданням розстрочки строком на 6 місяців.
Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
На підставі рішення виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя від 29.12.2005р. № 2757, 01.02.2006 року між Житлово-експлуатаційним об’єднанням Київського району та Громадською організацією «Бізнес-Інкубатор» Київського району м. Сімферополя» укладено типовий договір оренди № 33/7.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя» є правонаступником Житлово-експлуатаційного об’єднання Київського району.
Згідно з пунктом 1.1 даного договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежилі приміщення, розташовані за адресою: м. Сімферополь, проспект Победи, 58, площею 100,44 кв.м.
Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України, по договору найму (оренди) одна сторона наймодавець передає або зобов’язується передати наймачу майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 1 статті 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений у договорі.
Пунктом 10.1 договору встановлено, строк дії договору становить по 31.12.2006 року включно.
Згідно зі статтею 3 Закону України “Про оренду державного і комунального майна”, відносини стосовно оренди державного майна, майна що належить АР Крим чи знаходиться у комунальній власності, регулюються договором оренди, цім Законом і іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Строк дії договору закінчився 31.12.2006 року.
Проте судом встановлено, що Наказами Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради, строк дії вказаного договору продовжувався щорічно до 31.12.2009 року.
Наказом КП «ЖЕО Київського району м. Сімферополя» від 22.01.2010 року вирішено розірвати договір оренди і припинити нарахування орендної плати за оренду приміщення, розташованого по проспекту Победи, 58 з 31.12.2009 року.
Вказаний Наказ було направлено на адресу відповідача, про що свідчить фіскальний чек № 5825 від 27.01.2010 року (а.с. 106).
Враховуючи вищевикладене, договір оренди нежилих приміщень № 33/7 від 01.02.2006 року припинив свою дію з 31.12.2009 року.
26.02.2010 року нежиле приміщення, розташоване по проспекту Победи, 58 у м. Сімферополі, було передано відповідачем позивачу, про що свідчить Акт прийому-передачі (а.с. 105).
Згідно до частини 1, 3 статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування вноситься щомісяця, якщо інше не встановлено договором.
Пунктами 3.1-3.3 договору встановлено, що орендна плата за базисний місяць складає 308,48 грн. з ПДВ. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за прошлий місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата та експлуатаційні витрати орендар зобов’язаний вносити на рахунок ЖЕО на пізніше 12 числа місяця, що йде за звітним місяцем.
Крім того, 01.02.2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованих нежилих приміщень, при будинкових територій і надання комунальних послуг.
Відповідно до пункту 2.2.3 такого договору, орендар зобов’язується не пізніше 12 числа місяця, що йде за наступним, вносити плату на рахунок балансоутримувач за участь у витратах, на утримання жилого фонду і при будинкової території Київського району м. Сімферополя. Платіж складає 68,70 грн. на місяць.
Судом встановлено, що орендодавець виставляв орендарю рахунки на сплату експлуатаційних витрат і орендної плати (а.с. 91-97).
Позивач частково здійснював оплату за оренду майна та експлуатаційні витрати, проте несплаченою залишилася заборгованість у сумі 5528,27 грн., доказів оплати якої відповідач суду не представив.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Оскільки відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості з орендної плати та експлуатаційних витрат у сумі 5528,27 грн., то позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 189,53 грн.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється у письмовій формі.
Пунктом 3.5 договору передбачено, що у разі несвоєчасного внесення орендної плати, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Перевіривши розрахунок позивача у частині нарахування пені, суд знаходить його вірним, у зв’язку із чим з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 189,53 грн.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд враховує, що зменшення розміру позовних вимог позивачем пов’язано зі здійсненням відповідачем часткового погашення суми боргу у розмірі 1500,00 грн. та те, що позивач відмовився від двох позовних вимог немайнового характеру.
14.06.2010 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду письмову заяву, в якій просить надати розстрочку виконання судового рішення строком на 1 рік.
Клопотання мотивоване тяжким фінансовим становищем та тим, що у дійсний час у відповідача відсутні кошти на банківських рахунках, у зв’язку із чим у дійсний час не представляється можливим здійснити розрахунки за договором оренди.
Пунктом 6 ст. 83 ГПК України встановлено, приймаючи рішення, господарський суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Представник позивача у судовому засіданні погоджується з наданням розстрочки строком на 6 місяців.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та надати йому розстрочку виконання судового рішення строком на 6 місяці.
14.06.2010 р. у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 18.06.2010 року.
На підставі вищевикладеного ст.ст. 49, 82 – 85, п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Громадської організації «Бізнес-Інкубатор» Київського району м. Сімферополя», м. Сімферополь (просп. Победи, б. 58, м. Сімферополь, 95004; код ЄДРПОУ 33848803) на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя», м. Сімферополь (вул. Лермонтова, 17, м. Сімферополь, 95034; код ЄДПРОУ 05480523) заборгованість у сумі 5528,27 грн., пеню у сумі 189,53 грн.; 102,00 грн. державного мита та 78,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Надати Громадській організації «Бізнес-Інкубатор» Київського району м. Сімферополя», м. Сімферополь (просп. Победи, б. 58, м. Сімферополь, 95004; код ЄДРПОУ 33848803) розстрочку виконання рішення господарського суду АР Крим від 14.06.2010 року у справі № 2-18/6007-2010 у сумі 5898,47 грн. до 14.12.2010 року.
Виплати проводити за наступним графіком:
· до 14.07.2010 року – 983,08 грн.;
· до 14.08.2010 року – 983,08 грн.;
· до 14.09.2010 року – 983,08 грн.;
· до 14.10.2010 року – 983,08 грн.;
· до 14.11.2010 року – 983,08 грн.;
· до 14.12.2010 року – 983,07 грн.;
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.
Судове рішення № 10003603, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 14.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 6007-2009. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: