Рішення № 10003189, 15.04.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.2010                                                             Справа № 12/32

за позовом відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго», м. Ужгород –Оноківці

до відповідача квартирно –експлуатаційного відділу, м. Мукачево в особі військової частини 0332, м. Виноградів

про стягнення заборгованості в сумі 96885,70 грн. (в т. ч. 86453,97 грн. –основного боргу за спожиту активну електроенергію; 3956,95 грн. –за надані послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії; 4321,61 грн. –пені; 457,86 грн. –3 % річних та 1695,31 грн. –інфляційних збитків).

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача – Гусак С. М., (представник за довіреністю № 34 від 03.02.2010 року)

Від відповідача –не з’явився (явка на розсуд сторін)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов відкритим акціонерним товариством енергопостачальною компанією «Закарпаттяобленерго», м. Ужгород –Оноківці

до квартирно –експлуатаційного відділу, м. Мукачево в особі військової частини 0332, м. Виноградів про стягнення заборгованості в сумі 96885,70 грн. (в т. ч. 86453,97 грн. –основного боргу за спожиту активну електроенергію; 3956,95 грн. –за надані послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії; 4321,61 грн. –пені; 457,86 грн. –3 % річних та 1695,31 грн. –інфляційних збитків).

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

          Представник позивача підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи та письмовою заявою (вх. № 05/1-17-2995 від 15.04.2010 року) повідомив суд про часткову сплату відповідачем основного боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 20000 грн. і повну сплату боргу за надані послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії в сумі 3956,95 грн., в доказ чого надав копію виписки банківської установи.

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/32

від 15.04.2010 року

ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 86453,97 грн. –основного боргу щодо оплати за спожиту активну електроенергію та 3956,95 грн. –за надані, згідно договору про постачання електричної енергії № Р06/02-0202 від 02.12.2008 року, послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- графіком зняття показів приладів обліку електричної енергії;

- рахунками за період з 01.05.2009 року по 31.03.2010 року за спожиту активну електроенергію;

- рахунками за період з 01.10.2009 року по 31.03.2010 року з компенсації перетікання реактивної електроенергії;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Однак, в судовому засіданні позивач повідомив, що після порушення провадження у справі відповідач частково погасив основний борг за спожиту активну електроенергію в сумі 20000 грн. та повністю борг за надані послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії в сумі 3956,95 грн. про що ствердив випискою банківської установи. Отже, провадження у справі в частині стягнення 20000 грн. –основного боргу за спожиту активну електроенергію та 3956,95 грн. – боргу за надані послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору в цій частині позову, а решта суми 66453,97 грн. - основного боргу за спожиту активну електроенергію – підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/32

від 15.04.2010 року

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є надання активної та реактивної електроенергії (ст. 11 ЦК України).

          Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість спожитої активної та реактивної електроенергії є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, відповідачу відповідно до п. 4.2.1 укладеного договору нарахована до сплати пеня в розмірі 4321,61 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до п. 2 ст. 258, ст. ст. 546, 548, 610, 611 ЦК України; Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, судом визнано обґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% –річних від простроченої суми (п. 2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 457,86 грн. –3% річних та 1695,31 грн. –інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де

не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/32

від 15.04.2010 року

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити частково.

2. Стягнути з квартирно –експлуатаційного відділу, м. Мукачево в особі військової частини 0332 (м. Виноградів, вул. Тюльпанів, 1; код 08122263) на користь відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго»(м. Ужгород - Оноківці, вул. Головна, 57; код 00131529) суму 66453,97 (шістдесят шість тисяч чотириста п’ятдесят три грн. 97 коп.) –основного боргу за спожиту активну електроенергію; 4321,61 (чотири тисячі триста двадцять одну грн. 61 коп.) – пені; 457,86 (чотириста п’ятдесят сім грн. 86 коп.) –3 % річних; 1695,31 (одну тисячу шістсот дев’яносто п’ять грн. 31 коп.) –інфляційних збитків та 968,86 (дев’ятсот шістдесят вісім грн. 86 коп.) –у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В решті позову щодо стягнення суми 20000 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію та 3956,95 грн. –боргу за надані послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії провадження у справі припинити.

           Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.