Рішення № 10003188, 15.04.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.2010                                                             Справа № 12/31

за позовом відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго», м. Ужгород –Оноківці

до відповідача Виноградівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, м. Виноградів

про стягнення заборгованості в сумі 21894,83 грн. (в т. ч. 21370,05 грн. –основного боргу за спожиту активну електроенергію; 341,49 грн. –за надані послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії; 50,90 грн. –3 % річних та 132,39 грн. – інфляційних збитків).

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача – Гусак С. М., (представник за довіреністю № 34 від 03.02.2010 року)

Від відповідача –не з’явився (явка на розсуд сторін)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов відкритим акціонерним товариством енергопостачальною компанією «Закарпаттяобленерго», м. Ужгород –Оноківці

до Виноградівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, м. Виноградів про стягнення заборгованості в сумі 21894,83 грн. (в т. ч. 21370,05 грн. –основного боргу за спожиту активну електроенергію; 341,49 грн. - за надані послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії; 50,90 грн. –3 % річних та 132,39 грн. – інфляційних збитків).

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

          На вимогу суду відповідач копію довідки про включення до ЄДРПОУ не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, однак надісланим письмовим відзивом на позов (вх. № 05/1-27-52 від 14.04.2010 року) пояснив виникнення боргу відсутністю бюджетного фінансування через не ухвалення держбюджету, і через відсутність вини відповідача у несвоєчасній сплаті за надані послуги; заперечує правомірність нарахування 50,90 грн. –3 % річних та 132,39 грн. –інфляційних збитків та просить суд надати відстрочку виконання рішення суду строком на 6 місяців, посилаючись на реальні обставини погашення боргу та виконання судового рішення в повному обсязі.

           продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/31

від 15.04.2010 року

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 21370,05 грн. –основного боргу щодо оплати за спожиту активну електроенергію та 341,49 грн. –за надані, згідно договору № 37 від 28.12.1998 року, послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- графіком зняття показів приладів обліку електричної енергії;

- рахунками за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року за спожиту активну електроенергію;

- рахунками за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року з компенсації перетікання реактивної електроенергії;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є надання активної та реактивної електроенергії (ст. 11 ЦК України).

          Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість спожитої активної та реактивної електроенергії є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/31

від 15.04.2010 року

Відтак, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% –річних від простроченої суми (п. 2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 50,90 грн. –3% річних та 132,39 грн. –інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської і державної (відповідно до Законів України „Про міліцію, „Про оперативно –розшукову діяльність”)діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК

України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору, відстрочивши виконання судового рішення строком на 3 місяці, чим частково задоволити клопотання відповідача.

          Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/31

від 15.04.2010 року

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Виноградівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (м. Виноградів, вул. Миру, 57; код 086722907051) на користь відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго» (м. Ужгород - Оноківці, вул. Головна, 57; код 00131529) суму 21370,05 (двадцять одну тисячу триста сімдесят грн. 05 коп.) –основного боргу за спожиту активну електроенергію; 341,49 (триста сорок одну грн. 49 коп.) –за надані послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії; 50,90 (п’ятдесят грн. 90 коп.) –3 % річних; 132,39 (сто тридцять дві грн. 39 коп.) –інфляційних збитків та 218,95 (двісті вісімнадцять грн. 95 коп.) –у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ з 16.07.2010 року.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.