Рішення № 10002735, 20.04.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "20" квітня 2010 р. Справа № 18/263

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Романов С.В., довіреність №11/2 від 11.01.2010р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - фізична особа-підприємець;

розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції в Житомирській області (м.Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (с.Торчин Коростишівського району Житомирської області)

про стягнення 8541,02грн.,

з перервою в судовому засіданні з 08.04.2010р. до 20.04.2010р. згідно ст.77 ГПК України,

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 8541,02грн. збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки виробничими відходами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні заборгованість визнав.

Разом з тим відповідач просить врахувати важкий матеріальний стан, відсутність попиту на виготовлену продукцію та в порядку п.6 ст.83 ГПК України розстрочити виконання рішення господарського суду до 20.12.2010р. згідно наступного графіку:

- до 20.05.2010р. - 1067,63грн.;

- до 20.06.2010р. - 1067,63грн.;

- до 20.07.2010р. - 1067,63грн.;

- до 20.08.2010р. - 1067,63грн.;

- до 20.09.2010р. - 1067,63грн.;

- до 20.10.2010р. - 1067,63грн.;

- до 20.11.2010р. - 1067,63грн.;

- до 20.12.2010р. - 1067,63грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали господарської справи суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 21 серпня 2008р. Державною екологічною інспекцією в Житомирській області (позивач) проведено перевірку дотримання Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач) вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якої складено акт перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства від 21.08.2008р. (а.с.4).

У вищевказаному акті Державною екологічною інспекцією в Житомирській області зазначено про виявлені порушення відповідачем вимог п. а, з, и ч.1 ст.17, ст.ст.32, 33 Закону України "Про відходи", п.1, 10, 11 ч.1 ст.35 Закону України "Про охорону земель", а саме самовільне зайняття та засмічення виробничими відходами земельних ділянок №1, 2, 3 загальною площею 801 кв.м на території с.Торчин Коростишівського району Житомирської області.

26.08.08р. Державною екологічною інспекцією в Житомирській області складено протокол про адміністративне правопорушення №000783 (а.с.12), з якого, зокрема, вбачається, що фізична особа підприємець ОСОБА_2 погоджується з виявленим порушенням щодо самовільного зайняття земельної ділянки під складування відходів виробництва та винесено постанову про застосування до ФОП ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00грн. (а.с.13). Вказана постанова не оскаржувалась, сума адміністративного штрафу сплачена відповідачем повністю (а.с.19).

Постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007р. затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Крім того, наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.07р. №149 затверджена Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

На підставі вищевказаних Методик позивачем розрахована відповідачу сума шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, яка складає відповідно 55,33грн. та 8485,69грн. Загальний розмір шкоди заподіяної державі ФОП ОСОБА_2 внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства становить 8541,02грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с.6).

Таким чином, заборгованість відповідача станом на день пред'явлення позову становить 8541,02грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного зайняття та засмічення земельних ділянок.

Оцінивши наявні докази господарський суд Житомирської області дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки.

Відповідно до пункту "а" ст.15 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998р. №187/98-ВР (далі-Закон), громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами.

Пунктами "а", "б", "з", "и" ч.1 ст.17 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998р. №187/98-ВР передбачено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію"; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів.

Відповідно до ст.32 Закону, з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється: вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів; використовувати результати наукових досліджень, впроваджувати в практику винаходи, застосовувати нову техніку, імпортне устаткування, технології та системи, якщо вони не передбачають запобігання чи мінімізацію обсягів утворення відходів на всіх стадіях технологічного процесу, їх утилізацію та безпечне видалення; визначати місця розміщення підприємств, установок, полігонів, комплексів, сховищ та інших об'єктів поводження з відходами, проектувати та будувати регіональні і міжрегіональні комплекси оброблення, знешкодження, утилізації та видалення відходів, якщо вони не відповідають екологічним та санітарно-гігієнічним вимогам; приймати рішення про розміщення і розвиток міст та інших населених пунктів без визначення технічних та інших заходів щодо створення умов для утилізації чи видалення побутових відходів; вводити в дію нові і реконструйовані підприємства та інші об'єкти, не забезпечені устаткуванням і технологіями для безпечного поводження з відходами, та в разі відсутності даних, необхідних для оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людини, згідно з установленим порядком; передавати чи продавати небезпечні відходи громадянам, підприємствам, установам та організаціям, якщо вони не забезпечують утилізації чи видалення цих відходів екологічно безпечним способом; залучати дітей і підлітків до організованого збирання відходів (як вторинної сировини), небезпечних для здоров'я; порушувати строки переробки відходів, ввезених в Україну відповідно до встановлених квотами умов; порушувати встановлені квоти на ввезення в Україну відходів як вторинної сировини; ввезення в Україну відходів з метою їх зберігання чи захоронення. Законодавством України можуть передбачатися й інші спеціальні заходи щодо обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.

Згідно з положеннями ст.33 Закону, зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення); на кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів; видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України; зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання; визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів; забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія; забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини; захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Відповідно до пунктів "а", "б", г" ч.1 ст.42 Закону, особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності за:

- порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків;

- самовільне розміщення чи видалення відходів;

- невиконання розпоряджень і приписів органів, що здійснюють державний контроль та нагляд за операціями поводження з відходами та за місцями їх видалення.

Направлена позивачем на адресу відповідача претензія №4118/2 від 14.11.2008р. (а.с.8-9) про добровільне відшкодування заподіяних державі збитків залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно зі ст.43, 44 Закону, підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України. Спори, що виникають у сфері поводження з відходами, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.46 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.03р. № 962-IV, при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються: виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними. Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Статтею 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та Положенням про Державну екологічну інспекцію в Житомирській області, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.02.2007р. № 55, передбачено, що екологічна інспекція має право подавати позови про відшкодування збитків і втрат, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст.ст.68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідач несе зобовязання відшкодувати збитки, заподіяні порушенням природоохоронного законодавства, як правило, в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст.68 вищевказаного Закону застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Чинне законодавство не надає право господарському суду зменшувати розмір заподіяних збитків (шкоди) з урахуванням фінансового становища та причин порушення норм природоохоронного.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі - в сумі 8541,02грн.

Крім того, керуючись ст.121 ГПК України, враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, що підтверджується наданими відповідачем доказами, суд задовольняє клопотання про розстрочку виконання рішення господарського суду Житомирської області до 20.12.2010р.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991р. №1264-ХІІ, Закону України "Про відходи" від 05.03.1998р. №187/98-ВР, Закону України "Про охорону земель" від 19.06.03р. № 962-IV, керуючись ст.ст.49, 82-85, 121 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1):

- в дохід спеціального фонду бюджету Торчинської сільської ради Коростишівського району на р/р 31512921700288 ГУДКУ в Житомирській області, МФО 811039, ЗКПО 22062697, код платежу 24062100 - 8541,02грн. збитків;

- в доход державного бюджету України - 102,00грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України 236,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (отримувач - УДК в м.Житомирі, п/р 31218259703002, ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, код доходу 22050000, ЄДРПОУ 22062319).

3. Розстрочити виконання рішення господарського суду Житомирської області до 20.12.2010р. згідно наступного графіку:

- до 20.05.2010р. - 1067,63грн.;

- до 20.06.2010р. - 1067,63грн.;

- до 20.07.2010р. - 1067,63грн.;

- до 20.08.2010р. - 1067,63грн.;

- до 20.09.2010р. - 1067,63грн.;

- до 20.10.2010р. - 1067,63грн.;

- до 20.11.2010р. - 1067,63грн.;

- до 20.12.2010р. - 1067,63грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати 3 прим:

1 - в справу

2,3 - сторонам