Рішення № 10002732, 08.04.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" квітня 2010 р. Справа № 12/1941

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Юрченко О.А.- дов. № 11/12-ГС від 11.12.09р.

від відповідача не з'явився.

розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Нафтопродукт Трейд" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран-Агротех" (смт. Червоне Андрушівського району)

про стягнення 47486,59 грн.

У відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК України, спір вирішується у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 цієї статті.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 47486,59 грн., з яких: 35687,50грн. - основний борг, 2462,33грн. - пеня, 1373,09грн. - сума інфляційних, 2564,92грн. - 25% річних за користування чужими грошовими коштами, 5398,75грн.- штраф, а також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, в тому числі 10000,00 грн. на відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката.

Згідно заяви про зменшення позовних вимог (а.с.33), яку ухвалою від 28.01.10р. господарським судом прийнято до розгляду, позивач зменшив розмір заявленої суми пені, що підлягає стягненню з відповідача, до 2103,24грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахуванням вищевказаної заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є Житомирська область, Андрушівський р-н, смт.Червоне, вул.Леніна, буд.32.

Тобто юридичною адресою відповідача є адреса, зазначена у позовній заяві. Однак при огляді матеріалів справи, зокрема договору поставки, судом було встановлено, що поштовою адресою відповідача зазначено м.Бердичів, вул.Волочаївська,105. Тому суд направив ухвалу від 01.03.10р. на обидві вищевказані адреси.

З відміткою поштового відділення про неможливість вручення поштового відправлення у зв'язку з тим, що за вказаною адресою адресат відсутній, 09.03.10р. повернулася лише ухвала, направлена на юридичну адресу відповідача.

Оскільки відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, відсутність представника останнього, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору по суті.

У відповідності до ст. 75 ГПК України, спір вирішується за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вказав позивач, 17.09.09р. між ПП "Кардо Трейд" (постачальник) та ТОВ "Гран-Агротех" (відповідач, покупець) було укладено договір поставки №1709/09-1 (надалі-Договір-1 (а.с.8-10)).

Згідно п.1 Договору-1 ПП "Кардо Трейд" зобов'язалося поставити (передати) у власність відповідача в строки, обумовлені договором партії нафтопродуктів, а відповідач зобов'язався оплачувати ціну партії товару і приймати їх відповідно до умов цього договору.

У відповідності до ч.2-4 п.1 Договору-1:

- кількість, ціна і строк постачання кожної окремої партії товару визначаються замовленнями покупця, які складатимуть невід'ємну частину договору;

- замовлення покупця, що приймаються постачальником, мають силу додаткових угод до цього договору, у випадку якщо вони підписані уповноваженими особами сторін та посвідчені печатками сторін;

- замовлення та рахунок-фактура визнаються сторонами невід'ємними частинами договору за виконання наступних умов: покупець направив постачальнику заявку встановленої форми; постачальник направив покупцю рахунок-фактуру; покупець виконав умови щодо попередньої оплати, вказані у рахунку-фактурі та/або постачальник фактично передав товар покупцю у відповідності до Договору.

17.09.09р. відповідач (покупець) направив на адресу ПП "Кардо Трейд" (постачальник), заявку №1 з клопотанням щодо поставки (передачі) 17.09.09р. бензину А-76 кількістю 8750л. (а.с.12).

На виконання умов Договору-1, у відповідності до вказаної заявки відповідача, ПП "Кардо Трейд" виставив відповідачу рахунок-фактуру №КТ-0000233 від 17.09.09р., з вказівкою щодо строку оплати товару - 17.09.09р., у кількості 8750л., на загальну суму 53987,50 грн. (а.с.13).

17.09.09р. ПП "КардоТрейд" здійснив поставку товару на адресу відповідача, а відповідач прийняв та оплатив товар у вищевказаній кількості на загальну суму 53987,50 грн., доказом чого є видаткова накладна №КТ-1709/2 від 17.09.09р. (а.с.14).

Таким чином ПП "Кардо Трейд" належним чином виконало свої зобов'язання щодо поставки товару за Договором-1.

За п. 3.2 Договору-1, покупець здійснює оплату за кожну окрему партію товару, у відповідності до умов оплати, визначених у відповідному рахунку-фактурі, що направляється постачальником покупцю після отримання відповідного замовлення покупця.

Так, згідно рахунку-фактури №КТ-0000233 від 17.09.09р., термін оплати товару визначено 17.09.09р., однак відповідач свої зобов'язання по оплаті не виконав, заборгувавши ПП "Кардо Трейд" станом на 29.09.09р. 53987,50 грн.

29.09.09р., в порядку ст.ст. 512,513,514 ЦК України, ПП "Кардо Трейд" уклав з ПП "Нафтопродукт Трейд" (позивач) договір №2909/09-1 про відступлення права вимоги (надалі - Договір-2), за яким до позивача перейшли усі права вимоги ПП "КардоТрейд" щодо відповідача за Договором-1, включаючи суму основного боргу, штрафні санкції та інші нарахування (п.2 Договору-2 (а.с. 16)).

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)

За положеннями ч.1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про укладення Договору-2 відповідача було належним чином повідомлено шляхом направлення повідомлення від 29.09.09р. (а.с.17), доказом чого є здійснення ТОВ "Гран Агротех" в період з 09.10.09р. по 06.11.09р. часткової сплати боргу в сумі 18300,00 грн., що вбачається з наданих до матеріалів справи банківських виписок за вказаний період (а.с. 18-20).

03.11.09р. позивач направив відповідачу вимогу щодо погашення заборгованості, яку останній отримав 06.11.09р. (а.с.21-22), однак відповіді на неї не надав, заборгованість на день звернення позивача до суду не погасив.

Врезультаті вказаного, основна заборгованість відповідача на день звернення позивача до суду, за розрахунками останнього, становить 35687,50 грн.

Відповідно до п.5.2 Договору-1, у випадку несплати або несвоєчасної оплати кожної окремої партії товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості партії товару, а у випадку непогашення грошової заборгованості протягом більш як 5 банківських днів з моменту виникнення такої заборгованості, покупець зобов'язаний додатково (крім пені) сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару за кожний окремий випадок.

За п. 5.5 Договору-1 у разі несвоєчасної оплати кожної окремої партії товару, покупець сплачує постачальникові відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 25% річних від суми простроченої оплати за весь строк користування чужими грошовими коштами.

Згідно п. 5.6 Договору-1, у випадку прострочення грошового зобов'язання, покупець, на вимогу постачальника зобова'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі п.5.2, 5.5, 5.6 Договору-1, ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за період прострочки грошового зобов'язання з 17.09.09р. по 16.12.09р. на суму 2103,24грн., 1373,09грн. інфляційних нарахувань за вересень-грудунь 2009р., 2564,92грн. 25% річних за користування чужими грошовими коштами за період з 17.09.09р. по 16.12.09р., 5398,75грн. штрафу (а.с.34).

Враховуючи, що відповідачем не надано докази погашення основної заборгованості, позов у цій частині заявлено обгрунтовано.

Що стосується решти вимог, то вони також заявлені до стягнення правомірно, однак при здійсненні судом перевірки правильності заявлених до стягнення сум встановлено, що при здійсненні нарахування інфляційних, позивачем не вірно визначено період, за який слід їх нараховувати.

Так, відповідно до листа Верховного суду України №62-97р. від 03.04.97р., при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума внесена з 16 по 31 число - розрахунок слід здійснювати з наступного місяця.

Оскільки заборогованість відповідача виникла з 17.09.09р., їх сума за період з жовтня по грудень 2009 року, згідно зробленого судом перерахунку, становить 1122,17 грн. В стягненні 250,92 грн. інфляційних, нарахованих за вересень 2009 року, слід відмовити, оскільки їх заявлено до стягнення безпідставно.

Щодо стягнення штрафу, пені та річних, їх суми позивачем визначено вірно.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст.33 ГПК України, сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню на суму 47235,67 грн., з яких: 35687,50грн. - основний борг, 2462,33грн. - пеня, 1122,17грн. - сума інфляційних, 2564,92грн. - 25% річних за користування чужими грошовими коштами, 5398,75грн. - штраф.

В стягненні 250,92 грн. інфляційних суд відмовляє.

Суд вважає також правомірним стягнення з відповідача витрат по оплаті адвокатських послуг, оскільки їх заявлено до стягнення у відповідності до вимог чинного законодавства, факт надання та оплати підтверджується належними доказами, копії яких долучено до матеріалів справи.

Зокрема, вартість послуг адвоката визначено згідно р. 6 договору про надання адвокатських послуг від 11.12.09р. у розмірі 10000,00 грн. (а.с. 38-39). Їх оплату підтверджено платіжним дорученням від 15.12.09р. (а.с.26), банківською випискою (а.с. 48) та відомостями, що містяться у книзі обліку доходів і витрат, яку ведуть громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року (а.с. 45-47). Право на зайняття адвокатською діяльністю Юрченка Олега Анатолійовича, який здійснював представництво позивача в суді, згідно договору від 11.12.09р., підтверджено свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю (а.с.24).

Згідно ч. 5 ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Абзацом 1 п.10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 визначено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п.12 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78).

Оглянувши матеріали справи та оцінивши обсяг послуг, що були надані позивачу адвокатом Юрченком Олегом Анатолійовичем, суд дійшов висновку, що витрати на послуги адвоката у сумі 10000,00 грн. є неспіврозмірними об'єму отриманих юридичних послуг, а тому вважає за необхідне зменшити розмір витрат на послуги адвоката до 5000,00 грн.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, сплата державного мита покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, за витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран-Агротех", 13434, Житомирська обл., Андрушівський р-н, смт. Червоне, вул. Леніна, б.32, код 22052121

на користь Приватного підприємства "Нафтопродукт Трейд", 01021, м. Київ, вул. Інститутська,17/5, оф.3, код 36589795

- 35687,50 грн. основної заборгованості;

- 2462,33 грн. пені;

- 5398,75 грн. штрафу;

- 2564,92 грн. 25% річних;

- 1122,17 грн. інфляційних;

- 4973,52 грн. витрат за послуги адвоката;

- 472,36 грн. витрат по сплаті держмита;

- 234,75 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В стягненні 250,92 грн. інфляційних відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Дата підписання: 23 квітня 2010 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам