Рішення № 10002324, 15.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.06.10 р.                     Справа № 15/129                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного виробничо–комерційного підприємства „Прогрес 2000” м. Алчевськ (код ЄДРПОУ 30797217)

до відповідача державного підприємства „Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ (код ЄДРПОУ 32299510)

про стягнення 3% річних за період з 01.06.2007 р. по 25.05.2010 р. у розмірі 33228,00 грн., інфляції за період з 01.06.2007 р. по 01.05.2010 р. в сумі 212360,63 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Фірус А.О. за довіреністю № 25/05-2/2010 від 25.05.2010 р.

від відповідача: Дорогій Л.С. за довіреністю № 3 від 05.01.2010 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява приватного виробничо–комерційного підприємства „Прогрес 2000” м. Алчевськ до державного підприємства „Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ про стягнення 3% річних за період з 01.06.2007 р. по 25.05.2010 р. у розмірі 33228,00 грн., інфляції за період з 01.06.2007 р. по 01.05.2010 р. в сумі 212360,63 грн.

Ухвалою суду від 28.05.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/129, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.11.2006 р. по справі № 24/77 позовні вимоги приватного виробничо–комерційного підприємства „Прогрес 2000” задоволені повністю та з державного підприємства „Шахтарськантрацит” стягнуто основний борг у сумі 290412,68 грн., інфляцію в розмірі 67273,43 грн., 3% річні в сумі 18069,59 грн., витрати на оплату держмита в розмірі 3757,50 грн., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.12.2006 р. по справі № 24/77 рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2006 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2007 р. по справі № 24/77 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.12.2006 р. залишено без змін.

Завірені копії вказаних рішення та постанов додані до справи.

На виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 26.12.2006 р. господарським судом на підставі ст. 116 Господарського процесуального кодексу України видано наказ від 04.01.2007 р. по справі № 24/77.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 27.05.2010 р. відповідач рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2006 р. по справі № 24/77 в добровільному порядку не виконав. Згідно листа вих. № 447/4–3237/1105 від 19.01.2007 р. виконавче провадження стосовно ДП „Шахтарськантрацит” ВДВС у Шахтарському районі було зупинено згідно п. 15 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження”. В результаті чого утворилася заборгованість відповідача перед позивачем на суму 379631,20 грн. Наявність заборгованості згідно вказаного рішення підтверджується актами звірки взаєморозрахунків між сторонами, згідно яких станом на 01.06.2008 р., 01.05.2010 р. заборгованість відповідача на користь позивача складала 379631,20 грн. Акти звірки підписані сторонами та скріпленв печатками, тому приймаються судом до уваги як письмові докази у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України, завірені копії актів містяться в матеріалах справи.

На підставі цього позивач, керуючись ст. 625 ЦК України, нарахував 3% річні за період з 01.06.2007 р. по 25.05.2010 р. та інфляцію за період з 01.06.2007 р. по 01.05.2010 р. за порушення виконання грошового зобов’язання вже після винесення рішення по справі № 24/77 (розрахунки містяться в матеріалах справи).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів для даних правовідносин сторін не встановлений.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким проти позовних вимог заперечує, посилаючись на пропущення строку позовної давності. У відзиві відповідач вказує, що строк позовної давності по цій справі щодо стягнення 3% річних та інфляції, які не були предметом спору по справі № 24/77, слід відраховувати з моменту порушення провадження у справі № 24/77, тобто з 06.03.2006 р. Враховуючи встановлений законодавством загальний трирічний строк позовної давності, відповідач вважає, що позивач пропустив строк, в межах якого він мав можливість правомірно звернутися до суду за захистом порушеного права з позовними вимогами про стягнення 3% річних та інфляції, нарахованих на заборгованість, яка виникла на підставі рішення суду від 24.11.2006 р. по справі № 24/77. За вказаних обставин відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Відповідно до Глави 19 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Вказані у позові санкції та знецінення коштів від інфляції стягують з боржника до повного виконання зобов’язання, тому три проценти річні нараховуються на суму заборгованості за кожний день прострочення виконання грошового зобов’язання, у зв’язку з чим строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.

Враховуючи рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України № 62–97р від 03.04.1997 р., індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

Суд приймає до уваги вказане роз’яснення при розгляді даного спору, оскільки застосування строку позовної давності можливо тільки стосовно права на судовий захист, яке фактично виникло у позивача.

При нарахуванні 3% річних право на судовий захист виникає у позивача щоденно, а при нарахуванні інфляції – щомісячно, в залежності від тривалості періоду прострочення виконання грошового зобов’язання, кожен день на певну суму 3% річних та кожний місяць на певну суму інфляції відповідно. До настання відповідної дати прострочки право звернення до суду про стягнення 3% річних за конкретний день та стягнення інфляції за конкретний місяць у позивача відсутнє.

В аналогічному порядку обчислюється строк позовної давності при стягненні неустойки (штрафу, пені), про що зазначено в Роз’ясненнях президії Вищого арбітражного суду України від 16.04.1993 р. № 01–6/438 „Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів” (з наступними змінами).

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду від 24.11.2006 р. по справі № 24/77 було залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.12.2006 р.

Згідно ст. 85 ГПК України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Виходячи з дати постанови Донецького апеляційного господарського суду, рішення господарського суду Донецької області по справі № 24/77 набрало чинності з 26.12.2006 р., а вже з 27.12.2006 р. для відповідача почалося прострочення виконання грошового зобов’язання на суму до стягнення, яка була визначена рішенням суду.

Таким чином, виходячи з дати надходження позовної заяви до суду – 27.05.2010 р., суд дійшов висновку, що інфляція та 3% річні за період з 01.06.2007 р. по 25.05.2010 р. включно нараховані в межах строку без пропущення позовної давності.

Перевіркою розрахунку суми інфляції та 3% річних судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляції в сумі 212360,63 грн., 3% річних у розмірі 33228,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з державного підприємства „Шахтарськантрацит” (юридична адреса: 86200, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Крупської, 20; код ЄДРПОУ 32299510; рахунок 2600004301666425 в філії відділення ПІБ м. Шахтарська, МФО 334613) на користь приватного виробничо–комерційного підприємства „Прогрес 2000” (юридична адреса: 94217, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Горького, буд. 99–А; код ЄДРПОУ 30797217; рахунок 26004043118802 в АТ „Укрсиббанк”, МФО 351005) суму 245588,63 грн. (а саме: інфляційні нарахування за період з 01.06.2007 р. по 01.05.2010 р. в сумі 212360,63 грн., 3% річних за період з 01.06.2007 р. по 25.05.2010 р. у розмірі 33228,00 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 2455,89 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

В судовому засіданні 15.06.2010 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя