Рішення № 10002316, 09.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.06.10 р.                     Справа № 22/103                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ім. С.М.Кірова”, с.Новобахмутівка Ясинуватського району Донецької області, ЄДРПОУ 30844979,

до відповідача, Державного підприємства „Дослідне господарство „Донецьке” Національного наукового центру „Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського Української академії аграрних наук”, с.Розівка Ясинуватського району Донецької області, ЄДРПОУ 34686317,

про стягнення 30407,00 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: Кюрджиєв С.П. – директор (протокол №3 від 22.02.2001рокуЗ,

від відповідача: Канана Г.О. – довіреність №1 від 07.06.2010р.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „ім. С.М.Кірова”, с.Новобахмутівка Ясинуватського району Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Державного підприємства „Дослідне господарство „Донецьке” Національного наукового центру „Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського Української академії аграрних наук”, с.Розівка Ясинуватського району Донецької області, про стягнення 30407,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань щодо оплати поставленого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість у визначеній вище сумі.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії листа №44 від 30.03.2010р.; шляхового аркуша трактора; облікового аркуша тракториста-машиніста; акту про приймання робіт №2 (2007р.); рахунків; листа №93 від 16.02.2010р.; податкової накладної №45 від 31.12.2007р.; накладної №140 від 27.12.2007р.; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОИ №683401 від 09.10.2007р.; накладної №71 та №72 від 13.04.2007р.; податкової накладної №11 від 13.04.2007р.; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЯ №298175 від 13.04.2007р.; листа №36 від 14.12.2009р. з позначкою про його отримання Відповідачем; акту звірки від 04.08.2009р. та акту звірки від 02.02.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.691, 692, 712 Цивільного кодексу України.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник Відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з сумою основного боргу він не згоден, оскільки є наявною заборгованість Позивача перед Відповідачем. При цьому, ним усно зазначено, що проти факту поставки та отримання вимоги про оплату поставленого товару Державне підприємство „Дослідне господарство „Донецьке” Національного наукового центру „Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського Української академії аграрних наук” не заперечує.

До матеріалів справи представником Відповідача долучено акт звіряння від 02.02.2010р., копії накладних.

Вислухав в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За твердженнями Позивача (Продавця), останній здійснив встановлення правовідносин з Відповідачем (Покупцем) не шляхом укладення договору поставки у формі єдиного документа, а конклюдентно шляхом вчинення дій, які виразилися у фактичній передачі товару Відповідачу на підставі накладних, що відповідає нормам статті 181 Господарського кодексу України

Згідно накладних №71 та №72 від 13.04.2007р., Позивач передав гусят добових у загальній кількості 881 шт. вартістю 10572,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до накладної №140 від 27.12.2007р., Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „ім. С.М.Кірова” передано солому у кількості 39670 кг., вартістю 19835,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Означений товар прийнято Відповідачем, що підтверджується підписами уповноважених осіб на вказаних документах.

Повноваження особи на отримання товарно-матеріальних цінностей з боку Державного підприємства „Дослідне господарство „Донецьке” Національного наукового центру „Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського Української академії аграрних наук” підтверджуються довіреностями на отримання матеріальних цінностей серії ЯОИ №683401 від 09.10.2007р., серії ЯМЯ №298175 від 13.04.2007р.

Визначені вище господарські операції відображені у податковому обліку Позивача, відповідно до податкових накладних №45 від 03.12.2007р. та №11 від 13.04.2007р., що вказує на фактичне їх здійснення учасниками процесу.

Одночасно, судом прийнято до уваги пояснення Позивача стосовно того, що при визначенні у податкових накладних умови поставки як „договір” мається на увазі усний договір у порядку ст.181 Господарського кодексу України, оскільки письмових правочинів між сторонами не укладалось. Проти цього не заперечував і Відповідач.

На підставі викладеного, а також враховуючи той факт, що накладні містять посилання на довіреності на отримання матеріальних цінностей, видані Відповідачем, які, в свою чергу, не мають посилань на будь-які угоди, суд дійшов висновку про позадоговірний характер даних правовідносин. Крім того, ці висновки не спростовані в поряку, передбаченому ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи, що перелічені вище первинні документи підтверджують волю сторін на встановлення правовідносин, суд дійшов висновку, що фактично між сторонами укладено правочини, які за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу та підпадають під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

Таким чином, в силу статті 655 Цивільного кодексу України та змісту накладних Позивач зобов’язується передати у власність Відповідача товар, а останній зобов’язується прийняти цей товар та оплатити за нього визначену суму коштів.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем накладні, податкові накладні є належними доказами здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім в межах внедоговірних відносин. Докази незгоди останнього з належністю виконання Позивачем своїх зобов’язань щодо передачі товару суду не надавалися.

Продавець стверджує, що Покупцем зобов’язання щодо оплати отриманого товару не виконано. Дані твердження останнім не спростовано.

До матеріалів справи додано лист №36 від 14.12.2009 року, згідно з яким Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості у сумі 30407,00 грн.

Підтвердженням його направлення є позначка про вручення уповноваженій особі Державного підприємства „Дослідне господарство „Донецьке” Національного наукового центру „Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського Української академії аграрних наук” даного документа. Цей факт також не заперечується Відповідачем.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи надіслання Позивачем вимоги щодо сплати боргу та отримання вказаної вимоги Відповідачем 27.01.2010 року, строк виконання зобов’язання по оплаті переданого товару за накладними у останнього, відповідно до норм статті 530 Цивільного кодексу України, на дату подання зазначеної позовної заяви є таким, що настав.

Проте, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Продавцем на визначену суму на момент прийняття рішення суду не виконане.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 30407,00 грн. з Державного підприємства „Дослідне господарство „Донецьке” Національного наукового центру „Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського Української академії аграрних наук” на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ім. С.М.Кірова” підлягають задоволенню.

Заперечення Відповідача щодо невідповідності суми заявлених позовних вимог реальній сумі боргу через наявність заборгованості Позивача перед Відповідачем, а також документи долучені Відповідачем до матеріалів справи не приймається судом до уваги, оскільки зазначена заборгованість не є предметом розгляду в даній справі.

Також слід зазначити, що судом не прийняті в якості доказів акти звіряння взаємних розрахунків, надані Позивачем, оскільки вони містять розбіжності та не є первинними документами у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”.

Судові витрати підлягають розподілу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ім. С.М.Кірова”, с.Новобахмутівка Ясинуватського району Донецької області, до Відповідача, Державного підприємства „Дослідне господарство „Донецьке” Національного наукового центру „Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського Української академії аграрних наук”, с.Розівка Ясинуватського району Донецької області, про стягнення 30407,00 грн. задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство „Донецьке” Національного наукового центру „Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського Української академії аграрних наук” (86030, Донецька область, Ясинуватський район, с.Розівка, ЄДРПОУ 34686317, р/р2600112765 у ДОД Райффайзен Банк „Аваль”, МФО 335076) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ім. С.М.Кірова” (86032, Донецька область, Ясинуватський район, с.Новобахмутівка, вул.Кірова, ЄДРПОУ 30844979, р/р2600301014708 у ДФ ВАТ „Кредобанк” м.Донецьк, МФО 335753) 30407,00 грн.

3.Стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство „Донецьке” Національного наукового центру „Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського Української академії аграрних наук” (86030, Донецька область, Ясинуватський район, с.Розівка, ЄДРПОУ 34686317, р/р2600112765 у ДОД Райффайзен Банк „Аваль”, МФО 335076) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ім. С.М.Кірова” (86032, Донецька область, Ясинуватський район, с.Новобахмутівка, вул.Кірова, ЄДРПОУ 30844979, р/р2600301014708 у ДФ ВАТ „Кредобанк” м.Донецьк, МФО 335753) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 304,07грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.В судовому засіданні 09.06.2010р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.Повний текст рішення підписано 09.06.2010 року.

7.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя