Рішення № 10002313, 08.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.06.10 р.                     Справа № 22/73                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-фарм, ЛТД”, м.Київ, ЄДРПОУ 21642228,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 23606703,

про стягнення 154301,26 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Броник С.В. – за довіреністю, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального

кодексу України в судовому засіданні

оголошувалась перерва з 18.05.2010р. по 01.06.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Спільне українсько-естонське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-фарм, ЛТД”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 154301,26 грн.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на невиконанні грошового зобов’язання Відповідачем щодо оплати поставленого йому товару на підставі відповідних видаткових накладних, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію вимоги на суму 154301,26 грн. з підтвердженням її відправлення Відповідачу; видаткової накладної №8131835 від 15.09.2008р., №8131836 від 15.09.2008р., №8131837 від 15.09.2008р., №8141146 від 18.09.2008р., №8141193 від 18.09.2008р., №8141194 від 18.09.2008р., №8141195 від 18.09.2008р., №8142164 від 19.09.2008р., №8142165 від 19.09.2008р., №8148554 від 23.09.2008р., №8148555 від 23.09.2008р., №8148931 від 24.09.2008р., №8159269 від 29.09.2008р., №8067424 від 11.06.2008р., №8083958 від 17.07.2008р.; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №89 від 10.09.2008р., серії НБЙ №599070 від 09.06.2008р. та №599139 від 10.07.2008р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.15, 16, 222, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.1, 2, 21, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

13.04.2010р. представником Позивача у судовому засіданні надано копію постанови Донецького апеляційного господарського суду від 02.02.2010р. по справі №38/195.

27.04.2010р. через канцелярію суду Донецької області Відповідачем надано відзив на позов №01/678 від 27.04.2010р., згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” заперечує проти задоволення позовної заяви у повному обсязі з огляду на наступне. За твердженнями Відповідача, спірні накладні були предметом розгляду справи у господарському суді Донецької області, за результатами якого винесено відповідне рішення, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.02.2010р. залишено без змін. Отже, у зв’язку з викладеними обставинами, на підставі п.2 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України позовне провадження про той же предмет спору і з тих підстав слід припинити. Стосовно позовних вимог за видатковими накладними №8159269 від 29.09.2008р., №8067424 від 11.06.2008р., №8083958 від 17.07.2008р., які не були предметом розгляду в межах зазначеного провадження, Відповідач вказує на здійснення постачання на підставі письмового договору №10318 від 18.10.2006р., а тому оплата повинна здійснюватись відповідно до умов укладеного правочину. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” стверджує про здійснення оплати за договором і відсутності заборгованості перед Позивачем.

На підтвердження наведеного суду представлено копію довідки №31-020/40-25 від 25.12.2008р., листа №3002/300-08-2 від 09.12.2008р., №11/2-1829 від 19.08.2009р., договору №10318 від 18.04.2006р. разом із протоколом розбіжностей до нього.

У судовому засіданні 18.05.2010р. представником Відповідача надані платіжні доручення.

Представник Позивача в судове засідання не з”явився.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав наведених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Згідно з вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами, за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як встановлено у процесі судового провадження, 18.10.2006р. між Спільним українсько-естонським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм ЛТД” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” (Покупець) укладений договір №10318 з протоколом розбіжностей, прийнятим в редакції останнього.

Відповідно до п.1.1 договору, Позивач зобов`язався передати, а Відповідач зобов’язався прийняти товари медичного і косметичного призначення, визначені та обумовлені цим договором, та сплатити за нього грошову суму, відповідно до його умов.

Виходячи зі змісту постанови Донецького апеляційного господарського суду від 02.02.2010р. по справі №38/195 у 2008 році Спільне українсько-естонське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм ЛТД”, м.Київ, звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс”, м.Донецьк, про стягнення основної заборгованості у розмірі 225000,60грн., пені у сумі 11685,33грн., процентів за користування чужими коштами в сумі 45000,12грн.

Позивач в процесі розгляду справи в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України неодноразово уточнював позовні вимоги та остаточно заявою від 09.12.2009р. відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 8424,52грн. і просив стягнути основний борг в сумі 154301,26грн., проценти за користування чужими коштами в сумі 45000,12грн. Крім того, Позивач уточнив видаткові накладні, які залишились несплаченими з боку Відповідача та за якими вимагається стягнення суми боргу. Він зазначив наступні первинні документи: №8103570 від 28.08.2008р., №8103571 від 28.08.2008р., №8104002 від 28.08.2008р., №8105343 від 28.08.2008р., №8105344 від 28.08.2008р., №8105985 від 29.08.2008р., №8105986 від 29.08.2008р., №8126392 від 10.09.2008р., №8127513 від 11.09.2008р., №8127514 від 11.09.2008р., №8127525 від 11.09.2008р., №8127526 від 11.09.2008р., №8128203 від 11.09.2008р., №8129179 від 11.09.2008р., №8129125 від 12.09.2008р., №8129754 від 12.09.2008р., №8129985 від 12.09.2008р., №8129986 від 12.09.2008р., №8130032 від 12.09.2008р., №8130033 від 12.09.2008р., №8131130 від 12.09.2008р., №8131132 від 12.09.2008р., №8131133 від 12.09.2008р., №8131835 від 15.09.2008р., №8131836 від 15.09.2008р., №8131837 від 15.09.2008р., №8141146 від 18.09.2008р., №8141193 від 18.09.2008р., №8141194 від 18.09.2008р., №8141195 від 18.09.2008р., №8142164 від 19.09.2008р., №8142165 від 19.09.2008р., №8148554 від 23.09.2008р., №8148555 від 23.09.2008р., №8148931 від 24.09.2008р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.12.2009р. позовні вимоги Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм ЛТД”, м.Київ, були задоволені частково: з Відповідача на користь Позивача стягнуто суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 49817,31грн., проценти за користування чужими коштами у сумі 9963,46грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Провадження по справі в частині стягнення пені в розмірі 8424,52грн. припинено у зв’язку з відмовою Позивача від позову в цій частині та прийняття цієї відмови судом.

Як вбачається з вищенаведеного, у зазначеному провадженні заявлено стягнення на підставі договору №10318 від 18.10.2006р. вартості товару, поставленого відповідно до перелічених накладних, у тому числі накладних №8131835 від 15.09.2008р., №8131836 від 15.09.2008р., №8131837 від 15.09.2008р., №8141146 від 18.09.2008р., №8141193 від 18.09.2008р., №8141194 від 18.09.2008р., №8141195 від 18.09.2008р., №8142164 від 19.09.2008р., №8142165 від 19.09.2008р., №8148554 від 23.09.2008р., №8148555 від 23.09.2008р., №8148931 від 24.09.2008р., які є предметом розгляду за даним спором.

          Відповідно до п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження по справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

          Тобто, з наведеного вбачається необхідність наявності трьох підстав щодо визначення спору таким, стосовно якого встановлені фактичні обставини та який вирішений відповідним органом, а саме: ті ж самі учасники процесу (позивач та відповідач), предмет спору та підстави, визначені для його розгляду Позивачем.

          Проте, дослідивши обставини даного спору, його предмет та підстави, суд дійшов висновку, що вони є відмінними від встановлених у судовому проваджені по справі №38/195.

          Як вже було зазначено, Позивачем по справі №38/195 заявлено стягнення заборгованості на підставі договору №10318 від 18.10.2006р.

          За змістом постанови Донецького апеляційного господарського суду від 02.02.2010р. по справі №38/195 на виконання умов спірного договору Позивачем у серпні-вересні 2008р. був поставлений Відповідачу товар на загальну суму 160323,08грн., що підтверджується видатковими накладними №8103570 від 28.08.2008р., №8103571 від 28.08.2008р., №8104002 від 28.08.2008р., №8105343 від 28.08.2008р., №8105344 від 28.08.2008р., №8105985 від 29.08.2008р., №8105986 від 29.08.2008р., №8126392 від 10.09.2008р., №8127513 від 11.09.2008р., №8127514 від 11.09.2008р., №8127525 від 11.09.2008р., №8127526 від 11.09.2008р., №8128203 від 11.09.2008р., №8129179 від 11.09.2008р., №8129125 від 12.09.2008р., №8129754 від 12.09.2008р., №8129985 від 12.09.2008р., №8129986 від 12.09.2008р., №8130032 від 12.09.2008р., №8130033 від 12.09.2008р., №8131130 від 12.09.2008р., №8131132 від 12.09.2008р., №8131133 від 12.09.2008р., у тому числі накладними, що є предметом даного позовного провадження №8131835 від 15.09.2008р., №8131836 від 15.09.2008р., №8131837 від 15.09.2008р., №8141146 від 18.09.2008р., №8141193 від 18.09.2008р., №8141194 від 18.09.2008р., №8141195 від 18.09.2008р., №8142164 від 19.09.2008р., №8142165 від 19.09.2008р., №8148554 від 23.09.2008р., №8148555 від 23.09.2008р., №8148931 від 24.09.2008р., які підписані уповноваженими особами сторін без заперечень та зауважень і скріплені печатками підприємств учасників процесу.

Відповідачем не заперечувався факт отримання товару за вищевказаними накладними. Окрім того, у зазначених видаткових накладних є посилання на договір №10318 від 18.10.2006р., тому, за висновками суду першої інстанції, які підтримано апеляційною інстанцією, поставка продукції здійснювалась саме за вищезазначеним договором. Цей факт, відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, не потребує необхідності дослідження та доказування в даному провадженні, оскільки вважається встановленим.

Одночасно, судом в ході дослідження матеріалів по справі №38/195 зроблено висновок, що сторонами не визначений чіткий порядок оплати, отже, необхідно застосовувати положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги зміст наведеної постанови Донецького апеляційного господарського суду, з матеріалів справи вбачається, а саме зі змісту вимоги від 10.10.2008р., що Позивач звернувся до Відповідача з проханням погасити заборгованість за поставлений у період з 11.08.2008р. по 11.09.2008р. товар за відповідними видатковими накладними, в перелік яких частково входять накладні за договором, що є підставою даного позову, а саме: №8103570 від 28.08.08р., №8103571 від 28.08.08р., №8104002 від 28.08.08р., №8105343 від 28.08.08р., №8105986 від 29.08.08р., №8126392 від 10.09.08р., №8127513 від 11.09.08р. на загальну суму 49 817,31грн.

За викладених обставин, в зв'язку з тим, що Відповідач не довів суду виконання належним чином і в строк, передбачений ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, своїх договірних зобов'язань щодо оплати отриманого товару на підставі іншої первинної документації (з врахуванням накладних №8131835 від 15.09.2008р., №8131836 від 15.09.2008р., №8131837 від 15.09.2008р., №8141146 від 18.09.2008р., №8141193 від 18.09.2008р., №8141194 від 18.09.2008р., №8141195 від 18.09.2008р., №8142164 від 19.09.2008р., №8142165 від 19.09.2008р., №8148554 від 23.09.2008р., №8148555 від 23.09.2008р., №8148931 від 24.09.2008р.), судом першої інстанції частково задоволено позовні вимоги про стягнення з останнього на користь Позивача заборгованості у розмірі 49 817,31 грн.

Таким чином з огляду на наведе вбачається фактичне встановлення обставин та вирішення спору (винесення рішення) між тими ж сторонами, але щодо оплати вартості товару, поставленого відповідно до накладних №8103570 від 28.08.08р., №8103571 від 28.08.08р., №8104002 від 28.08.08р., №8105343 від 28.08.08р., №8105986 від 29.08.08р., №8126392 від 10.09.08р., №8127513 від 11.09.08р. на загальну суму 49 817,31грн. у межах договору №10318 від 18.10.2006р. з підстав невиконання Відповідачем встановлених даним правочином грошових зобов’язань.

Натомість, як вбачається з позовної заяви, Позивачем у даному судовому провадженні, враховуючи висновки суду по справі №38/195, заявлено стягнення вартості фактично поставленого товару за накладними №8131835 від 15.09.2008р., №8131836 від 15.09.2008р., №8131837 від 15.09.2008р., №8141146 від 18.09.2008р., №8141193 від 18.09.2008р., №8141194 від 18.09.2008р., №8141195 від 18.09.2008р., №8142164 від 19.09.2008р., №8142165 від 19.09.2008р., №8148554 від 23.09.2008р., №8148555 від 23.09.2008р., №8148931 від 24.09.2008р. у зв’язку з його неоплатою. При цьому, порядок оплати передбачено не умовами укладеного між сторонами договору, а положеннями ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України. Факт існування договору №10318 від 18.10.2006р. та договірний характер цих правовідносин Спільним українсько-естонським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-фарм, ЛТД” не заперечується.

Таким чином, позовні вимоги мають інші підстави, ніж досліджувались в провадженні по справі №38/195.

Цей висновок підтверджується і наступними нормами.

За змістом ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Отже, підприємницька діяльність - самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з правочинів.

За визначеннями ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Враховуючи обставини справи та наведені норми матеріального права, вбачається встановлення відносин Позивачем із Відповідачем щодо набуття права Спільним українсько-естонським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм ЛТД” з метою отримання відповідного прибутку у наслідок виконання набутого Товариством з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” зобов’язання щодо оплати товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи до уваги мету встановлення правовідносин із Відповідачем, несплата вартості товару отриманого останнім має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів, що підлягають захисту, право на який передбачено ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.

Отже, враховуючи наведене, висновки стосовно предмету та підстав позову по даній справі, суд вважає спір стосовно виникнення заборгованості та обов’язку Відповідача щодо оплати товару, поставленого відповідно до накладних №8131835 від 15.09.2008р., №8131836 від 15.09.2008р., №8131837 від 15.09.2008р., №8141146 від 18.09.2008р., №8141193 від 18.09.2008р., №8141194 від 18.09.2008р., №8141195 від 18.09.2008р., №8142164 від 19.09.2008р., №8142165 від 19.09.2008р., №8148554 від 23.09.2008р., №8148555 від 23.09.2008р., №8148931 від 24.09.2008р. з урахуванням вимоги у порядку ст.530 Цивільного кодексу України не вирішеним по суті та таким, що підлягає розгляду у межах даного провадження.

Одночасно, за викладених обставин, клопотання Відповідача щодо припинення провадження по справі у частині стягнення за спірними накладними згідно п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач (Продавець) здійснив фактичну передачу товару Відповідачу на підставі видаткових накладних №8131835 від 15.09.2008р., №8131836 від 15.09.2008р., №8131837 від 15.09.2008р., №8141146 від 18.09.2008р., №8141193 від 18.09.2008р., №8141194 від 18.09.2008р., №8141195 від 18.09.2008р., №8142164 від 19.09.2008р., №8142165 від 19.09.2008р., №8148554 від 23.09.2008р., №8148555 від 23.09.2008р., №8148931 від 24.09.2008р., №8159269 від 29.09.2008р., №8067424 від 11.06.2008р., №8083958 від 17.07.2008р. на загальну суму 175966,28 грн.

Проти даного факту Відповідач не заперечує.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що Позивачем фактично передано, а Відповідачем прийнято визначений товар на підставі наведених видаткових накладних, про що свідчить також підпис представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс”, скріплений штампом підприємства.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткові накладні є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім. Докази незгоди Покупця з належністю виконання Продавцем своїх зобов’язань щодо передачі товару суду не надавались.

Таким чином, в силу статті 655 Цивільного кодексу України та змісту видаткових накладних Позивач виконав зобов’язання з передачі у власність Відповідача товару, що спричинило наслідком виникнення зобов’язання останнього щодо оплатити за нього визначеної суми коштів, у зв’язку з його прийняттям.

При цьому, суд зазначає, що ці господарські операції здійснювались в межах договору №10318 від 18.10.2006 року.

Враховуючи розрахунок Позивача, наведений у позовній заяві, Відповідачем частково здійснено оплату продукції, у зв’язку з чим залишок заборгованості за поставлений товар становить 154301,26 грн.

Доводи останнього щодо оплати ним спірних накладних не приймаються судом до уваги, оскільки в платіжних дорученнях зазначено, що оплата здійснюється на підставі договору та видаткових накладних, про те не тих, відповідно до яких були заявлені позовні вимоги, а оскільки між сторонами існували довгострокові договірні взаємовідносини, то неможливо встановити факт оплати саме наведених спірних накладних, що є підставою позову.

До матеріалів справи додано лист №212 від 18.12.2009р. Згідно з ним, Позивач звернувся до Відповідача з вимогою щодо погашення заборгованості з оплати товару, поставленого на підставі видаткових накладних №8131835 від 15.09.2008р., №8131836 від 15.09.2008р., №8131837 від 15.09.2008р., №8141146 від 18.09.2008р., №8141193 від 18.09.2008р., №8141194 від 18.09.2008р., №8141195 від 18.09.2008р., №8142164 від 19.09.2008р., №8142165 від 19.09.2008р., №8148554 від 23.09.2008р., №8148555 від 23.09.2008р., №8148931 від 24.09.2008р., №8159269 від 29.09.2008р., №8067424 від 11.06.2008р., №8083958 від 17.07.2008р. на суму 154301,26 грн. Факт відправлення останньому зазначеного документу підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком №7816 від 21.12.2009р.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи надіслання Позивачем вимоги щодо сплати боргу 21.02.2009р., загальноприйнятий міжміський термін поштового перебігу 6 днів (п.п.4.1.4 та п.4.2 Наказу Міністерства транспорту та зв’язку України №1149 від 12.12.2009р.), строк виконання зобов’язання по оплаті переданого товару, відповідно до норм статті 530 Цивільного кодексу України, Товариством з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” на момент подачі позову до суду є таким, що настав.

Проте, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Продавцем на визначену суму на момент прийняття рішення суду не виконане.

Враховуючи викладене, вимоги Позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 154301,26 грн. є правомірними, такими, що не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог відносно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД” основної суми заборгованості у розмірі 154301,26грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державно мито та витрати на інформаційне–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-фарм, ЛТД”, м.Київ, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс”, м.Донецьк, про стягнення 154301,26 грн. задовольнити.

2Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” (83000, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 80, ЄДРПОУ 23606703, р/р26002301003798 у ВАТ „ВТБ Банк”, МФО 335571) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-фарм, ЛТД” (01103, м.Київ, вул.Кіквідзе, б.18а, ЄДРПОУ 21642228, р/р26003012817821 в Укрексімбанку м.Києва, МФО 322313) суму боргу у розмірі 154301,26 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” (83000, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 80, ЄДРПОУ 23606703, р/р26002301003798 у ВАТ „ВТБ Банк”, МФО 335571) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-фарм, ЛТД” (01103, м.Київ, вул.Кіквідзе, б.18а, ЄДРПОУ 21642228, р/р26003012817821 в Укрексімбанку м.Києва, МФО 322313) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 1543,01 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 08.06.2010р. оголошено повний текст рішення.

Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя