Рішення № 10002075, 16.06.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2010 р. Справа № 8/58-38 За позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Волинської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Луцьк

до Приватного підприємства «Волинський новобуд», м. Нововолинський

про стягнення 1 251 грн. 50 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: Герасимук О.М., довіреність від 11.11.2009 року

від відповідача: н/з.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: позивач – відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Волинської філії ВАТ „Укртелеком” просить стягнути з відповідача – приватного підприємства «Волинський новобуд» 1 251 грн. 50 коп., в т. ч. 1 190 грн. 38 коп. основного боргу за надані згідно договору № 411 від 16.04.2002 року послуги електрозв’язку, 29 грн. 79 коп. пені, 8 грн. 72 коп. річних, 22 грн. 61 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі: 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Представник позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в межах повноважень, наданих їй довіреністю, подала заяву про уточнення позовних вимог від 16.06.2010 року, де у зв’язку з допущеною механічною помилкою при розрахунках суми пені та річних, просить стягнути з відповідача

1 190 грн. 38 коп. основного боргу, 26 грн. 11 коп. пені, 7 грн. 65 коп. річних, 22 грн. 61 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі: 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Зменшення позовних вимог не порушує чиїх – небудь прав і охоронюваних законом інтересів, приймається судом.

Відповідач витребуваних ухвалою суду від 03.06.2010 року документів не подав, в судове засідання повноважного представника не направив, направивши 16.06.2010 року по факсу клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання, оскільки директор та юрисконсульт підприємства від’їжджають у відрядження в м. Київ для вирішення виробничих питань, укладення договорів. Крім того, відповідач у клопотанні зазначив, що копії позовної заяви з додатками не отримував, разом з тим, стверджує, що позов є необгрунтованим.

Представник позивача в судовому засіданні проти клопотання відповідача заперечувала, пояснила, що позовна заява відправлена відповідачу рекомендованим листом, який на адресу ВАТ «Укртелеком» не повертався.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилене як необґрунтоване та не підтверджене доказами. ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 03.06.2010 року явка представників сторін не визнана обов’язковою, відповідач ухвалу суду від 03.06.2010 року про порушення провадження у справі отримав 11.06.2009 року, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 24) та мав можливість до судового засідання, зокрема, ознайомитись з матеріалами справи, видати довіреність іншому представнику (згідно клопотання відповідача директор та юрисконсульт підприємства від’їжджають у відрядження в м. Київ лише 16.06.2010 року). Направлення позовної заяви відповідачу стверджується фіскальним чеком від 01.06.2010 року.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

                                                  в с т а н о в и в:

16 квітня 2002 року між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Центру електрозв’язку №6 та відповідачем – приватним підприємством «Волинський новобуд» був укладений договір про надання послуг електрозв’язку №411 (далі - договір, а. с. 6-11).

Відповідно до ст. 174 ГК України (ст. 4 ЦК УРСР від 18.07.1963 року) господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору №411 від 16.04.2002 року.

Згідно п. п. 1, 4.2, 4.6, 5.8 договору позивач зобов’язувався надавати послуги електорозв’язку, перераховані в додатку №1, і безоплатні послуги, перераховані в додатку№2, а відповідач – сплачувати послуги електрозв’язку за спільно погодженою авансовою системою оплати щомісячно, до 20 числа поточного місяця проводити попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг; у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настав після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня. Згідно п.п. 7.1, 7.2 договору він набирає чинності з дня підписання і діє 5 років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін. Докази припинення дії договору в матеріалах справи відсутні.

Згідно наряду №269 від 26.04.2010 року (а. с. 14) телефон знятий за неоплату 26.04.2010 року.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач за період з грудня 2009 року по квітень 2010 року надав відповідачу послуги електрозв’язку на суму 1 317 грн. 84 коп., що стверджується рахунками за телекомунікаційні послуги (а. с. 15-19). Відповідач в порушення умов договору отримані послуги оплатив частково, на суму 127 грн. 46 коп..

Заборгованість відповідача складає 1 190 грн. 38 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Нараховані позивачем згідно уточненого розрахунку 7 грн. 65 коп. річних за період з 21.01.2010 року по 31.05.2010 року та 22 грн. 61 коп. збитків від інфляції за січень - березень 2010 року підставні і підлягають до стягнення з відповідача в силу ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до п. 5.8 договору у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що надається після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Нараховані позивачем 26 грн. 11 коп. пені за період з 21.01.2010 року по 31.05.2010 року підставні і підлягають до стягнення з відповідача в силу ст.ст.230, 232 ГК України, п. 5.8 договору.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Волинський новобуд",

м. Нововолинськ, вул. Заводська, 1, р/р 26007316677001 в КБ „Приватбанк”

м. Нововолинська, МФО 303406, код 31976044 на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії ВАТ "Укртелеком",

м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, р/р 260072445 в ВОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 303569, код 23251963

- 1 190 грн. 38 коп. основного боргу, 26 грн. 11 коп. пені, 7 грн. 65 коп. річних, 22 грн. 61 коп. збитків від інфляції, 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього: 1584 грн. 75 коп. (одна тисяча п’ятсот вісімдесят чотири грн. 75 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.М. Кравчук

Повний текст рішення

підписаний 17.06.2010 року

Суддя                                                   Кравчук А.М.