Рішення № 10002021, 10.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 315

РІШЕННЯ

Іменем України

10.06.2010Справа №2-5/1540-2009 За позовом - Приватного підприємства «Кримбумага», м. Сімферополь

До відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління «Банку «Фінанси та Кредит», м.Сімферополь

Про спонукання до виконання певних дій.

Суддя М.П.Гаврилюк

ПРЕ ДСТАВНИКИ:

Від позивача - не з’явився.

Від відповідача - Міна М.А. – представник за довіреністю від 20.05.2010 року.

Сутність спору:

Позивач - Приватне підприємство «Кримбумага», м.Сімферополь звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління «Банку «Фінанси та Кредит»», м. Сімферополь, в якому просить суд визнати недійсним п.3.1. (підпункт «б») договору про непоновлювану кредитну лінію №52-01-07 від 11 липня 2007 року (у редакції додаткової угоди від 21 квітня 2008 року), укладеного між сторонами в частині нарахування Банком та сплатою позичальником відсотків в підвищеному розмірі: по кредиту в національній валюті - 27% річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання; по кредиту в доларах США - 22,5% річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання. Також позивач просить суд змінити умови договору про непоновлювану кредитну лінію №52-01-07 від 11 липня 2007 року (з урахуванням додаткових угод від 19 лютого 2008 року та від 21 квітня 2008 року), укладену між сторонами в частині порядку і термінів сплати відсотків за користування кредитними коштами, шляхом надання Приватному підприємству «Кримбумага» відстрочення по сплаті відсотків на строк до 01.01.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач в результаті обставин непереборної сили, які виникли у господарській діяльності підприємства так і в економіці України, втратив можливість своєчасно виконувати зобов’язання за договором, що є на думку позивача підставою для внесення змін до укладеного між сторонами договору непоновлювальної кредитної лінії у відповідності зі ст. 652 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 25 березня 2009 року Відкритому акціонерному товариству «Банк «Фінанси і Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси і Кредит» (м. Сімферополь, пров.Піонерський,3, ЗКПО 26537861) заборонено в рамках договору про непоновлювану кредитну лінію №52-01-07 від 11 липня 2007 року (з урахуванням додаткових угод від 19 лютого 2008 року та від 21 квітня 2008 року), укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси і Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси і Кредит» (95011 м. Сімферополь, пров. Піонерський, 3, ЗКПО 26537861) і Приватним підприємством «Кримбумага» (м. Сімферополь, Московське шосе, 11 км, ЗКПО 20691006) застосовувати санкції, передбачені пунктами 3.1 та 7.1 вказаного кредитного договору, а також, вчиняти будь-які інші дії, спрямовані на реалізацію предмета застави, примусове списання грошей з розрахункових рахунків з метою стягнення заборгованості Приватного підприємства «Кримбумага» за кредитним договором (борг, проценти, пеня, штрафні санкції) до набрання рішенням у справі законної сили.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 03 червня 2009 року скасовано заходи щодо забезпечення позову, вжиті Ухвалою Господарського суду АР Крим від 25 березня 2009 року у справі № 2-5/1540-2009 в частині заборони Відкритому акціонерному товариству «Банк «Фінанси і Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси і Кредит» (м. Сімферополь, пров.Піонерський,3, ЗКПО 26537861) в рамках договору про непоновлювану кредитну лінію №52-01-07 від 11 липня 2007 року (з урахуванням додаткових угод від 19 лютого 2008 року та від 21 квітня 2008 року), укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси і Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси і Кредит» (95011, м. Сімферополь, пров. Піонерський, 3, ЗКПО 26537861) і Приватним підприємством «Кримбумага» (м. Сімферополь, Московське шосе, 11 км, ЗКПО 20691006) застосування санкцій, передбачених пунктами 3.1 та 7.1 вказаного кредитного договору, вчинення будь-яких інших дії, спрямованих на реалізацію предмета застави, примусове списання грошей з розрахункових рахунків з метою стягнення заборгованості Приватного підприємства «Кримбумага» за кредитним договором (борг, проценти, пеня, штрафні санкції) до набрання рішенням у справі законної сили.

Відповідач проти позову заперечує з мотивами, викладеними у відзиві на позов, а саме вказує на те, що відсоткова ставка, передбачена умовами укладеного між сторонами договору та в односторонньому порядку не збільшувалась, підстави для внесення змін до договору, укладеного між сторонами відсутні, оскільки обставини, на які позивач посилається, не є обставинами непереборної сили.

Позивач явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління «Банку «Фінанси та Кредит» (банк за договором) та Приватним підприємством «Кримбумага» (позичальник за договором) укладено договір про непоновлювальну лінію №52-01-07.

Відповідно до п.1.1 договору відповідач відкриває позивачу не поновлювальну кредитну лінію на загальну суму 30000000,00 грн., а позивач зобов’язався повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно Графіку погашення кредитної лінії з кінцевим строком погашення до 10 липня 2012 року та уплатити користування кредитними коштами проценти у розмірі 18% річних (а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного у підпункті «б», «в» п. 3.1 договору сплатити проценти у збільшеному розмірі).

Пунктом 4.1 договору визначено цільове призначення кредитних коштів – на рефінансування позикової заборгованості позичальника перед Філією «Промінвестбанку» та фінансування інвестиційного проекту «Організація виробництва флютингу та лайнера на ПП «Кримбумага» (проведення робіт та закупівля обладнання).

Згідно п.5 договору забезпечення виконання зобов’язань за даним договором є іпотека нерухомості (цілісний майновий комплекс), розташований за адресою: м. Сімферополь, Московське шосе, 11 км., заставною вартістю 30831437 грн.

19 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління «Банку «Фінанси та Кредит» (банк за договором) та Приватним підприємством «Кримбумага» (позичальник за договором) укладено договір про внесення змін до договору про не поновлювальну кредитну лінію № 52-01-07 від 11 липня 2007 року, згідно умов якого був переглянутий розмір кредитної лінії – на суму 38000000 грн.., а також збільшена вартість заставного майна та його склад цілісний майновий комплекс (іпотека нерухомості, транспортні засоби, обладнання), розташований за адресою: м. Сімферополь, Московське шосе, 11 км, заставною вартістю 45254000,00 грн. Іпотека нежилих будівель та споруд, розташованих за адресою: АР Крим. с. Чистеньке, вул. Севастопольська, 8, що належить майновому поручителю - ТОВ «Кримтехпоставка», загальною заставною вартістю 3052846, 00 грн.

21 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління «Банку «Фінанси та Кредит» (банк за договором) та Приватним підприємством «Кримбумага» (позичальник за договором) укладено договір про внесення змін до договору про непоновлювальну кредитну лінію №52-01-07 від 11 липня 2007 року, згідно умов якого змінений порядок сплати процентів за користування кредитними коштами, а саме: до п. 3.1 договору внесені зміни, в силу яких у випадку порушення позивачем строків погашення кредиту згідно графіку, проценти за користування кредитом сплачуються: за кредитом в національній валюті - 27% річних від суми невиконаного своєчасно зобов’язання; за кредитом у доларах США - 22, 5 річних від суми невиконаного своєчасно зобов’язання.

Відповідачем свої зобов’язання за договором виконані у повному об’ємі, а саме у встановленому порядку надані кредитні кошти у сумі, яка передбачена договором – 38000000,00 грн., проте позивач свої зобов’язання за договором належним чином не виконувалися, що призвело до виникнення за ним станом на 02.03.2009 року заборгованості за процентами 2013399грн. та пені у сім 60555 грн.

02 березня 2009 року відповідач на адресу позивача направив лист за № 343 БТ, згідно якому повідомив останнього про те, що у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов’язань за кредитним договором - несвоєчасним поверненням кредиту та сплатою процентів на підставі п. п 2.3, 6.1, 7.1 договору виникло зобов’язання по поверненню повної суми боргових зобов’язань, а саме заборгованість за кредитом у сумі 37385000 та 121782 доларів США.

Позивач листом №25 від 18.02.2009 року звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін до кредитного договору від 11.07.2007 року №52-01-07 в частині реструктуризації кредитного фінансування шлях надання банком відстрочки по сплаті процентів на строк 2 роки.

Дана пропозиція залишена відповідачем без задоволення.

Позивач, посилаючись на ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, просить суд визнати недійсним п.3.1. (підпункт «б») договору про непоновлювану кредитну лінію №52-01-07 від 11 липня 2007 року (у редакції додаткової угоди від 21 квітня 2008 року), укладеного між сторонами в частині нарахування Банком та сплатою позичальником відсотків в підвищеному розмірі: по кредиту в національній валюті - 27% річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання; по кредиту в доларах США - 22,5% річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання. Також позивач просить суд змінити умови договору про непоновлювану кредитну лінію №52-01-07 від 11 липня 2007 року (з урахуванням додаткових угод від 19 лютого 2008 року та від 21 квітня 2008 року), укладену між сторонами в частині порядку і термінів сплати відсотків за користування кредитними коштами, шляхом надання Приватному підприємству «Кримбумага» відстрочення по сплаті відсотків на строк до 01.01.2011 року.

Суд вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне:

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Зі змісту вищевикладених норм цивільного законодавства можливо зробити висновок, що зміна договору на підставі ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України може мати місце лише за виключних обставин, у разі «істотної зміни обставин», а саме у випадку виникнення події, яка суттєво змінює співвідношення майнових інтересів сторін.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач посилається на обставини непереборної сили - економічну кризу та пожежу на підприємстві.

Суд не може з цим погодитись у зв'язку з наступним:

Проценти за користування кредитом в національній валюті - 27% річних від суми невиконаного своєчасно зобов’язання; за кредитом у доларах США - 22,5 % річних від суми невиконаного своєчасно зобов’язання передбачені сторонами п.3.1 договору з урахуванням договору від 21 квітня 2008 року про внесення змін до договору про непоновлювальну кредитну лінію №52-01-07 від 11 липня 2007 року, який є невід’ємною частиною договору № 52-01-07.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, підписуючи договір про непоновлювальну кредитну лінію №52-01-07 від 11 липня 2007 року та договори про внесення до нього змін позивач володів правом вибору вступати чи утримуватися від вступу у договірні відносини за визначеними у договорі умовами (у тому числі п. 3.1 договору), повинен був передбачити доцільність та вигоду, яку він отримує з цих правовідносин, ризик зросту та падіння економічних показників.

Враховуючи викладене суд не може погодитись з позивачем про те, що економічна криза та пожеж на підприємстві є обставиною, яка істотно змінилася після укладення спірного договору.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Тобто свобода договору проявляється також у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст. Винятком є умови, які конкретно передбачені законом щодо того чи іншого виду договорів.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже при укладенні кредитного договору та договорів про внесення до нього змін банк розраховує на повернення позики з відсотками, передбаченими сторонами, які позивач повинен сплатити за користування цією позикою.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання може бути звільнений від господарсько-правової відповідальності, якщо доведе, що ним було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Такою обставиною може бути дія непереборної сили, тобто надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності – «форс-мажорні». Економічна криза до таких обставин не відноситься.

Виникнення форс-мажорних обставин може бути пов'язано як з природними явищами (землетрус, повінь, зміна температурних показників, пожежа тощо), так і з іншими явищами (військові дії, страйки, оголошення надзвичайного стану тощо). Зазначені обставини відповідно до закону та/або договору звільняють суб'єкта господарювання від відповідальності за вчинене ним правопорушення у сфері господарювання за умови їх доведення у встановленому порядку.

Проте суд не приймає до уваги акт про пожежу Д-46 від 19.11.2008 року, оскільки з вказаного акту вбачається розмір нанесення збитків внаслідок пожежі на підприємстві позивача у розмірі 50000,00 грн. тоді як встановлено судом, заборгованість, яка числиться за позивачем станом на 02.03.2009 року складає суму заборгованості за процентами у розмірі 2013399грн. та пені у сім 60555грн., що підтверджує непропорційність збитків форс-мажорної обставини та заборгованості позивача перед банком та не може бути підставою для звільнення від зобов’язання, при цьому позивачем не доведено причинний зв'язок між пожежею та невиконання умов за кредитним договором.

Посилання позивача на постанову Національного Банку України від 05.02.2009 року № 49 «Про окремі питання діяльності банків», згідно якому надано рекомендації банкам на період до 01.01.2011 року щодо зменшення негативного впливання кризи на діяльність банків, суд вважає неспроможними, оскільки вказана постанова має рекомендований характер та не встановлює обов’язок банкам надання позичальникам відстрочення щодо сплати процентів.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень.

Позивачем не надано суду належних доказів у підтвердження наявності підстав для визнання недійсним п.3.1 кредитного договору та внесення до договору змін шляхом встановлення відстрочення по сплаті процентів, встановлених його умовами.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що підстав для задоволення позовних вимог немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гаврилюк М.П.