Рішення № 10002015, 07.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2010Справа №2-17/2254-2010 За позовом Сімферопольського кооперативного торговельно-економічного коледжу Кримспоживспілки

До відповідача ТОВ Фірми «Консоль ЛТД»

про стягнення заборгованості у розмірі 25402,98 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Салтикова К.С., представник

Від відповідача – не з’явився

Сутність спору: Позивач згідно з позовом просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 25402,98 грн., у зв’язку з невиконанням відповідачем умов Договору № 0298/354-233/3Д від 01.01.2009 року.

Відповідач відзив на позовну заяву не представив, в судове засідання не з’явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою поштою, направлену на його адресу.

Якщо відповідач кореспонденцію суду не отримав по віні пошти, він вправі звернутися про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

Окрім цього, про перше засідання суду відповідач повідомлений поштовим повідомлення про вручення кореспонденції.

Окрім цього, про перше засідання суду відповідач повідомлений поштовим повідомлення про вручення кореспонденції.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

Згідно Договору № 0046/186-261414-Д від 01.01.2010 року Виконавець (Сімферопольський кооперативний торговельно-економічний коледж Кримспоживспілки) надає послуги по проживанню працівників Замовника (ТОВ Фірми «Консоль ЛТД») у гуртожитку СКТЕК, що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Ростовська 13, а замовник зобов’язується проводити оплату за надані послуги (п.1.1, 1.3).

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних підстав:

Сторонами укладений договір, і додаткові угоди до нього, і відповідно, відносини між ними регулюються цими договорами, додатковими угодами до нього, і нормами, що відносяться до договорів.

У встановленому Законом порядку договір та додаткові угоди до нього з будь-яких підстав недійсними не визнані, та згідно ст. 204 ЦК України є дійсними.

При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати оцінку договорам на предмет їх невідповідності законодавству, про що також указується в постанові Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

В постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договори, чи окремі їх пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Зацікавленою особою не надано доказів того, що договори чи окремі їх пункти визнані судом недійсними.

При цьому необхідно відмітити, що згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

Таким чином суд вправі розглядати справу по тім матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов’язання мають виконуватись.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Обсяг послуг підтверджується рахунками-фактурами № 0000028 від 29 січня 2009 року на суму 31392,00 грн., № 0000064 від 26 лютого 2009 року на суму 42570,00 грн., № 0000095 від 30 березня 2009 року на суму 42786,00 грн., № 0000106 від 30 квітня 2009 року на суму 51678,00 грн., № 0000128 від 29 травня 2009 року, № СФ-0000138 від 02 червня 2009 року на суму 18000,00 грн., № СФ-0000150 від 08.07.2009 року на суму 8000,00 грн., № СФ-0000157 від 23.07.2009 року на суму 51678,00 грн., № 0000160 від 30.07.2009 року на суму 35856,00 грн., № СФ-0000163 від 03 серпня 2009 року на суму 30000,00 грн., № СФ-0000166 від 31 серпня 2009 року, № СФ-0000168 від 01 вересня 2009 року на суму 73800,00 грн., № СФ-0000175 від 30 вересня 2009 року на суму 67592,00 грн., № СФ-0000180 від 09 жовтня 2009 року, № СФ-0000187 від 30 жовтня 2009 року а суму 61960,00 грн., № СФ-0000206 від 30 листопада 2009 року на суму 5420,00 грн., № СФ-0000219 від 29 грудня 2009 року на суму 3940,00 грн., та Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0000000005 від 29 січня 2009 року, № 0000000049 від 26 лютого 2009 року, № 0000000135 від 30 березня 2009 року, № 0000000201 від 30 квітня 2009 року, № 0000000266 від 29 травня 2009 року, № 0000000316 від 26 червня 2009 року, № 0000000347 від 30.07.2009 року, № 0000000383 від 31 серпня 2009 року, № 0000000428 від 30 вересня 2009 року, № 0000000463 від 30 жовтня 2009 року, № 0000000524 від 30 листопада 2009 року, № 0000000564 від 29 грудня 2009 року.

Окрім цього, позивачем на адресу відповідача спрямовані претензії про оплату за надані послуги від 14.01.2010 року № 14-01/05, та від 09.02.2010 року № 56-01/05.

Відповідачем не представлено доказів погашення боргу, а також інших доказів в обґрунтування заперечень.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Таким чином, заборгованість підлягає стягненню згідно розрахунку позивача, та складає 25402,98 грн.

Якщо заборгованість буде сплачена в добровільному порядку, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами чи в порядку ст. 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню.

При викладених обставинах суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України судові витрати відшкодовуються позивачу відповідачем.

Судові витрати позивача підтверджуються платіжним дорученням № 175 від 16 березня 2010 року з державного мита на суму 384,08 грн.; та платіжним дорученням № 174 від 15 березня 2010 року на суму 236,00 грн. з судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

Державне мито в даному випадку повинно складати 254,03 грн. (1 % від 25402,98 = 254,03 грн.), тоді як воно слачене позивачем на суму 384,08 грн.

Таким чином, позивачу підлягає поверненню 130,05 грн. зайво сплаченого державного мита. (384,08 грн.- 254,03 грн. = 130,05 грн.).

Згідно статті 84 ГПК України в рішенні суду вказується про повернення мита. Згідно ч. 2 статті 47 ГПК України про повернення мита видається довідка.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 47, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШІВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ Фірми «Консоль ЛТД» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16; р/р 2600500145286 у філії ВАТ Державний експортно-імпортний банк України м. Ялта, МФО 324786, ЗКПО 20676633) на користь Сімферопольського кооперативного торговельно-економічного коледжу Кримспоживспілки (АР Крим, 95026, м. Сімферополь, вул. Гагаріна 11; р/р 26002138633 «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, ЗКПО 01788065, ІПН 017880601279) 25402,98 грн. заборгованості, судові витрати з державного мита в сумі 254,03 грн., та 236,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути Сімферопольському кооперативному торговельно-економічному коледжу Кримспоживспілки (АР Крим, 95026, м. Сімферополь, вул. Гагаріна 11; р/р 26002138633 «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, ЗКПО 01788065, ІПН 017880601279) із Державного бюджету зайво сплачене державне мито на суму 130,05 грн., сплачене платіжним дорученням № 175 від 16 березня 2010 року.

Видати довідку.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.