Постанова № 100018117, 29.09.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/8703/21

Категорія 139

2-а/295/154/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2021 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючого судді Чішман Л.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 – адвоката Омельчука Ігоря Миколайовича до УПП в Житомирській області ДПП про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДП18 №692314 від 24.06.2021 року якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 340,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. В обгрунтування вимог вказано, що позивач не керував транспортним засобом, який би рухався з перевищенням максимально допустимої маси транспортного засобу, жодних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідачем не надано. Оскаржувана постанова порушує права позивача, фінансово погіршує стан позивача, оскільки останнього зобов`язано сплатити штраф.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 09.08.2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

26.08.2021 року від представника відповідача за довіреністю Яременко Т.С. надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача посилається, зокрема, на доповідну записку «Про контроль за встановленням дорожніх знаків» від 18.06.2021 року старшого інспектора відділу БДР УПП в Житомирській області ДПП капітана Куликівського Є., згідно якої станом на 18.06.2021 року на автомобільній дорозі М-06 «Київ-Чоп» встановлені відповідні дорожні знаки та інформаційні щити щодо умов руху транспортних засобів фактичною масою понад 24 тонни і навантаженням на вісь більше ніж 7 тонн, а саме: на 68 км + 365 м, 87 км + 360 м, 127 км + 580 м, 153 км + 240 м, 177 км + 870 м, 178 км + 250 м, 219 км + 580 м, 234 км + 470 м та 258 км + 500 м. Інформаційні щити (панно) встановлені на 68 км + 365 м, 127 км + 580 м, 153 км + 240 м та 258 км + 500 м.

24.06.2021 року температура повітря на території Житомирської області була вищою +28 С°, тому Управлінням патрульної поліції в Житомирській області було тимчасово обмежено рух транспортних засобів фактичною масою понад 24 тонни і навантаженням на вісь 7 тонн на автомобільних дорогах загального користування державного значення Житомирської області. Позивач був зупинений на 126 км, а отже мав можливість бачити дані дорожні знаки.

Щодо процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення у відзиві зазначено, що ОСОБА_1 було повідомлено про час та місце розгляду справи, йому були роз`яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також строки сплати штрафу та порядок примусового виконання постанови про стягнення; постанову у справі про адміністративне правопорушення було оголошено Позивачу негайно після закінчення розгляду справи, ознайомлено зі змістом винесеної постанови та роз`яснено порядок оскарження постанови та строки сплати штрафу.

22.09.2021 року від представника позивача – адвоката Омельчука І.М. надійшли письмові пояснення на відзив, в яких адвокат вказав, що під час розгляду справи інспектором на місці зупинки транспортного засобу під керуванням позивача, інспектор не мав доказів, що транспортний засіб, яким керував позивач, мав ту чи іншу вагу і, зокрема, про те, що вага цього транспортного засобу перевищувала дозволену вагу. Відповідачем не надано доказів, що позивач керував транспортним засобом, який вказаний у оскаржуваній постанові, а також доказів того, що транспортний засіб, яким керував позивач, рухався в зоні дії знаку 3.15 ПДР України в день та час, коли відносно цього існувала заборона.

З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 24.06.2021 поліцейським взводу №1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП Ільїним Д.Ю. винесено постанову серії ДП18 №692314, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Рено реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по автодорозі Київ-Чоп, 126 км, перевозив вантаж при температурі повітря вище +28 С°, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 ПДР України та продовжив рух в зоні дії знаку при загальній масі транспортного засобу понад 24 тонни, чим порушив п.п. 8.4 в. Правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП України адміністративна відповідальність настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Правилами дорожнього руху врегульовано, що дорожні знаки поділяються, зокрема, на заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі (п. 8.4.в).

Згідно п. 3.15. Правил дорожнього руху під заборонним знаком «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує ... т, заборонено» передбачається заборона руху транспортних засобів, у тому числі їх составів, загальна фактична маса яких перевищує зазначену на знакові.

Відповідно до положень розділу 33 Правил дорожнього руху зона дії знаків 3.1-3.15, 3.19-3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33-3.37 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Згідно п. 1.10. Правил дорожнього руху, габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Згідно пунктів 3, 15 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007року №879 (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Відповідно до п.п. 16, 18, 19 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.

За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в не автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Підставою для зупинки інспектором Ільїним Д.Ю. 24.06.2021 року транспортного засобу, яким керував позивач, стало те, що керуючи транспортним засобом марки Рено реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 рухався по автодорозі Київ-Чоп, 126 км, перевозячи вантаж при температурі повітря вище +28 С°, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 ПДР України та продовжив рух в зоні дії знаку при загальній масі транспортного засобу понад 24 тонни, чим порушив п.п. 8.4 в. Правил дорожнього руху.

Як вимагається положеннями ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Диспозиція положення ч. 1 ст. 122 КУпАП є бланкетною нормою, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність, а саме до Державного стандарту України 3587-97.

Отже, в даному випадку у постанові має бути чітко зазначено, які вимоги нормативно-правового акта порушено, що, як наслідок, є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням викладеного, викликає сумнів правильність визначення дорожнього знаку, вимоги якого було порушено ОСОБА_1 , оскільки у оскаржуваній постанові інспектор Ільїн Д.Ю. вказав, що позивачем було порушено вимоги дорожнього знаку 3.15. Правил дорожнього руху (Рух транспортних засобів, маса яких перевищує ... т, заборонено". Забороняється рух транспортних засобів, у тому числі їх составів, загальна фактична маса яких перевищує зазначену на знакові), тоді як у відзиві представник відповідача вказує, що в даному випадку позивачем порушено вимоги дорожнього знаку 3.3. Правил дорожнього руху ("Рух вантажних автомобілів заборонено". Забороняється рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів).

Костатація факту порушення позивачем вимог зазначеного вище дорожнього знаку прямо пов`язана із встановленням маси транспортного засобу.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази про масу (вагу) транспортного засобу марки Рено реєстраційний номер НОМЕР_1 , у оскаржуваній постанові відсутні посилання на докази, на підставі яких інспектором було встановлено відповідні дані про вагу транспортного засобу.

До відзиву представником відповідача долучено диск з відеозаписом подій від 24.06.2021 року, на диску міститься фотографія місцевості, де зображено дорожні знаки про заборону руху при загальній масі транспортного засобу понад 24 тонни, при температурі повітря вище +28 С°.

Проте, з наданих на диску фото- та відео- матеріалів не можливо встановити на якій саме автодорозі встановлено указаний знак.

Долучені до відзиву копії документів, зокрема, доповідна записка «Про контроль за встановленням дорожніх знаків» від 18.06.2021 року старшого інспектора відділу БДР УПП в Житомирській області ДПП капітана Є.Куликівського згідно якої на автомобільній дорозі М-06 «Київ-Чоп» встановлені відповідні дорожні знаки та інформаційні щити щодо умов руху транспортних засобів фактичною масою понад 24 тонни і навантаженням на вісь більше ніж 7 тонн, а саме: на 68 км + 365 м, 87 км + 360 м, 127 км + 580 м, 153 км + 240 м, 177 км + 870 м, 178 км + 250 м, 219 км + 580 м, 234 км + 470 м та 258 км + 500 м. Інформаційні щити (панно) встановлені на 68 км + 365 м, 127 км + 580 м, 153 км + 240 м та 258 км + 500 м., на думку суду, не є достатнім доказом, який свідчив би про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки належних доказів, які б підтверджували вагу транспортного засобу, яка перевищувала б дозволену, встановлену дорожнім знаком, відповідачем не надано, в постанові не зазначено яким чином проводився вимір маси та встановлено його вагу 24 тонни. Доказів здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, до справи не долучено.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є недоведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, на спростування позовних вимог позивача, не надано переконливих доказів правомірності свого рішення, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог частково,а саме в частині скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд скасовує оскаржувану постанову та закриває провадження у справі про адміністративне правопорушення.

ЩОДО РОЗПОДІЛУ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі чого, з Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань підлягає відшкодуванню на користь позивача судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 року у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 року у справі №814/698/16.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Омельчуком І.М. було укладено Договір про надання правової допомоги від 29.06.2021 року. Сторонами договору погоджено гонорар адвоката – 6000,00 грн.

07.09.2021 року між ОСОБА_1 , та адвокатом Омельчуком І.М. було складено Акт про надання послуг до Договору про надання правничої допомоги від 29.06.2021 року. У акті вказано, що адвокатом надано послуги:

- послуги з вивчення дії із захисту прав та законних інтересів у справі за позовом до УПП в Житомирській області, зокрема, надання юридичної консультації – дві години,

- підготовка позовної заяви та додатків до заяви – п`ять годин,

- надання юридичної консультації щодо формування позиції позивача, визначенню необхідності вчинення заходів з урахуванням позиції відповідача, яким не визнається позов – три години,

- представлення інтересів клієнта під час збору доказів, в тому числі в поліції, консультації з експертом щодо можливості проведення експертизи інших дій, спрямованих на збір доказів – дві години.

У відзиві на позовну заяву представником відповідача зауважено, що заявлений розмір витрат на правову допомогу 6000 грн є несправедливим і неспівмірним із сумою стягнення, зазначеною в оскаржуваній постанові поліцейського, що складає 340 грн.

Дослідивши заяви по суті справи, що були пред`явлені стороною позивача, а саме позовна заява, її обсяг (додатки до позовної заяви: копії паспорту та РНОКПП позивача, свідоцтва, посвідчення адвоката, його ордеру, оскаржуваної постанови), в сукупності із категорією та складністю даної судової справи, суд вважає що заявлена витрата часу для підготовки позовної заяви та додатків до заяви тривалістю п`ять годин є очевидно завищеною.

Не конкретизованими є послуги з надання юридичної консультації щодо формування позиції позивача, визначенню необхідності вчинення заходів з урахуванням позиції відповідача, яким не визнається позов, що тривала три години, представлення інтересів клієнта під час збору доказів, в тому числі в поліції, консультації з експертом щодо можливості проведення експертизи інших дій, спрямованих на збір доказів, що тривала дві години, суд вважає зазначені послуги тотожними та такими, що не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру.

Крім того, суд вважає такою, що не стосується розгляду даної справи послуга, надана адвокатом згідно Акту від 07.09.2021 року, щодо консультації з експертом щодо можливості проведення експертизи, оскільки в матеріалах справи не міститься жодного посилання позивача, адвоката Омельчука О.М. на можливе встановлення обставин справи на підставі висновків експертів. Безпідставним та таким, що спростовується матеріалами справи, є зазначення адвокатом послуг у виді збирання доказів, оскільки за період розгляду справи стороною позивача було долучено до справи письмовий доказ у виді оскаржуваної постанови, яку було вручено позивачу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, а також враховуючи спрощений порядок розгляду справи, обсяг вчинених адвокатом дій, що відображені у матеріалах справи, відсутність належного підтвердження здійснення адвокатом дій, спрямованих на збирання доказів по адміністративній справі, суд вважає за можливе стягнути на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу, зменшивши їх з 6000,00 грн до 1000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 242-246, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Омельчука Ігоря Миколайовича до УПП в Житомирській області ДПП про скасування постанови – задовольнити частково.

Скасувати постанову 24.06.2021 року серії ДП18 №692314, винесену поліцейським взводу №1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП Ільїним Д.Ю., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Представник позивача: адвокат Омельчук Ігор Миколайович, адреса: м. Житомир,а/с 33.

Відповідач: УПП в Житомирській області ДПП, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Покровська, 96.

Суддя Л.М. Чішман