Рішення № 100014394, 29.09.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2669/21

Провадження № 2/307/716/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» («Авіакомпанія «Azur Air Ukraine») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої порушенням прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» («Авіакомпанія «Azur Air Ukraine») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої порушенням прав споживачів. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 12 червня 2019 року через компанію туроператора ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» (ANEX TOUR) Цукарєва О.К., замовила послуги цієї компанії та оплатила собі, своєму чоловіку ОСОБА_3 та доньці ОСОБА_2 тур до м.Анталія, Туреччина. 29 липня 2019 року після відпочинку вони поверталися з Анталії (Туреччина) до Києва (Україна) рейсом QU 4402, що підтверджується пасажирськими квитками ТОВ «Авіакомпанія Азур Ейр Україна» № НОМЕР_1 , №7612202651673, №7612202651674, при цьому був зазначений багаж у вигляді двох валіз №UTN 024069 (маленька валіза) та UTN 024070 (велика валіза). Згідно відривних талонів багажних ідентифікаційних бирок багаж був оформлений на ОСОБА_1 . По прибутті до аеропорту Бориспіль було отримано одну одиницю багажу згідно багажної квитанції відповідача № UTN 024069, а що стосується другої одиниці багажу за квитанцією відповідача № UTN 024070 було виявлено, що цей багаж загубився. Згідно з вищевказаними багажними квитанціями відповідача, які оформлені на ім`я ОСОБА_1 , вказано багаж: кількість дві штуки (валізи), вага 28 кг (загальна вага двох валіз). У зв`язку з втратою вказаного багажу 29 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до служби пошуку багажу, де був складений відповідний акт про неналежне перевезення «Property irregularity Peport (RIP)», в якому зафіксовано, що не отримано одну одиницю багажу за багажною ідентифікаційною биркою відповідача № UTN 024070. У службі пошуку багажу попередили, що пошук може тривати три тижні. Оригінал цього акту був залишений у представника авіаперевізника, а копія надана ОСОБА_1 у присутності членів родини. У втраченому багажу - валізі з надписом «Cevin Kleyn» вартістю 800 грн. знаходився весь основний сезонний одяг позивачів, взуття, косметика, медикаменти і необхідні речі гігієни, а саме речі ОСОБА_1 три футболки, дві блузки, дві юбки, два плаття, троє брюк, два купальники, шкіряне взуття, парео, бейсболка, косметичка з косметикою, дзеркало, дамські ножиці, дві пілочки для нігтів, трикотажний халат на ґудзиках, нічна сорочка, білизна (четверо трусів, один бюстгальтер), зубна щітка з зубною пастою, медикаменти, оскільки гіпертонія, мильниця та мило, жіночий дезодорант «Fа», електронний градусник, два журнали, а також куплені у період відпочинку футболка та блузка (при цьому футболка була куплена для подарунку), а усього на загальну суму 20610 грн.; речі ОСОБА_3 дві сорочки з коротким рукавом, дві футболки, двоє шорт, штанці-капрі, французький одеколон в упаковці «Лагуна» 100 мл, бритвений прибор Gillette mach 3, дезодорант Gillette, бейсболка, блок цигарок, гральні карти, зубна щітка, зарядний прилад до мобільного телефону «meizu», книжка «Турція», двоє плавок, а всього на загальну суму 6155 грн.; речі ОСОБА_2 шкіряне взуття, халат, футболка, зубна щітка, мильниця та мило, крем для загару, гель для душу, шампунь, сумка пляжна, книжка, маленький будильник, а всього на суму 2180 грн. По спливу трьох тижнів, 19 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до співробітників авіакомпанії, так як їй була надана інформація про відсутність багажу. 31 серпня 2019 року була отримана відповідь відповідача від 22 серпня 2019 року №1388, згідно якої ОСОБА_1 необхідно надати оформлений 29 липня 2019 року акт про неналежне перевезення, в якому зафіксовано, що не отримано одну одиницю багажу за багажною квитанцією № UTN 024070. Також у відповіді було вказано, що тільки після отримання цього акту претензія буде розглянута. З урахуванням вказаних обставин, 03 вересня 2019 року звернулись з претензією до відповідача з вимогою надати грошову компенсацію за втрачений багаж у розмірі понесених збитків 29745 гривень. 07 листопада 2019 року отримано повідомлення авіаперевізника від 25 жовтня 2019 року №1695, згідно якого «авіакомпанія відшкодовує завдані матеріальні збитки у розмірі 101,4 СПЗ відповідно в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день прийняття даного рішення, враховуючи вагу втраченої зареєстрованої одиниці багажу». Таким чином, розмір компенсації було визначено 3473,6 грн. (станом на 24. жовтня 2019 на дату прийняття авіакомпанією рішення), частину якої станом 14 липня 2021 року у розмірі 2767 грн. 55 коп. було виплачено через Укрпошту. Після цього звертались до відповідача з вимогою збільшити суму компенсації, з урахуванням фактичних збитків членів родини, але їм було відмовлено.Так, 12 грудня 2019 року на чергову претензію від 08 листопада 2019 року, отримали відповідь авіаперевізника від 28 листопада 2019року за №1864, де з незрозумілих підстав взагалі було вказано, що «авіакомпанія вважає сплату 101,4 СПЗ як виплачену компенсацію за втрачений багаж». 12 травня 2021 року авіаперевізнику було направлено чергову претензію, на яку 15 травня 2021 року зателефонувала юрист авіакомпанії і повідомила про те, що на поштове відділення 03187 міста Києва направлялись грошові кошти, які були повернуті як не отримані та необхідно повторно звернутись з електронним листом про повторне перерахування грошової компенсації.16 травня 2021 рокуу був направлений по електронній пошті вказаний лист з проханням повторно направити грошові кошти на поштове відділення 03188, оскільки саме це відділення обслуговує їх будинок.Оскільки ніякої письмової відповіді на вказану заяву не було отримано, 08 червня 2021 року, авіаперевізнику направлено чергову заяву про виплату компенсації, а також надано претензією від 17 червня 2021 року про виплату компенсації матеріальних збитків, пов`язаних з втратою багажу, у розмірі 29745 гривень та моральної шкоди - 20000 гривень. На ці останні звернення ніякої відповіді не отримували. Невиконання відповідачем своїх обов`язків, зобов`язань при наданні послуг повністю зіпсувало їм отриманий відпочинок, гроші на який вони накопичували тривалий час. Це призвело до постійних стресів після відпочинку. Вважають, що вищевказані обставини свідчать про порушення прав споживача. Відповідач визнав втрату багажу зі своєї вини та прийняв рішення про відшкодування збитків, пов`язаних з втратою багажу, але зазначений розмір відшкодування 101,4 СПЗ не відповідає діючому законодавству, реальним і фактично понесеним збиткам та до того ж позивачам так і не виплачено навіть зазначений розмір компенсації у повному обсязі.Сума фактично завданої шкоди складає 29745 гривень.

Окрім матеріальної шкоди була завдана і моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які вони зазнали через втрату належного їм багажу, через що втратили спокій, з`явилась нервозність, сором, приниження, страх, відчай. Також були позбавлені можливості реалізувати свої звички та побажання, можливості користування загубленими речами, які їм дорогі, можливості реалізувати свої права споживача, були вимушені витратити час на пошуки нових речей, на їх придбання. Окрім цього, погіршилися відносини в сім`ї позивачів, почали сварки. Відчуваючи нервові переживання, змушені були деякий час приймати заспокійливі медичні препарати та звертатись до лікувальних закладів. ОСОБА_3 є пенсіонером і пенсія з 27 квітня 2010 року є єдиним джерелом його доходу. ОСОБА_1 у період 2019-2020 років ніде не працювала. Усе перераховане вище негативно позначилося на їхньому фізичному та душевному самопочутті та спричинило їм моральністраждання. У зв`язку з втратою багажу, де були їхні основні і нові речі, вони були вимушені користуватись старими та не сезонними речами, оскільки, як переселенці були обмежені у доступних коштах і пошуках необхідних речей.У зв`язку з порушенням прав ОСОБА_1 та погіршенням психічного стану вона була вимушена звернутись за допомогою до лікаря та проходила курс лікування у КНП «Київський міський психоневрологічний диспансер №2», лікуючий лікар ОСОБА_4 . Окрім того, ОСОБА_1 зверталась до Київського КНП «Фтизіатрія», де отримала консультативний висновок лікаря. Проходила обстеження мультидетекторної комп`ютерної томографії та проходила інші обстеження.02.09.2020 року їй була зроблена операція в Національному інституті раку, де вона лікувалась стаціонарно, лікуючий лікар ОСОБА_5 .. У виписці із медичної картки стаціонарного хворого вказано, що лікарняний не потрібен, оскільки ОСОБА_1 не працювала. Усе це є наслідками моральних страждань. Вони є переселенцями і з початку воєнного конфлікту на сході країни з 2014 року покинули свою домівку і вимушені змінити декілька місць проживання у декількох містах, а тому не можуть у зв`язку з переїздами та також з не збереженням надати документи на придбання речей, які були у втраченому авіаперевізником багажу, яке авіакомпанія на свій розсуд оцінює вагою 14 кг та сумою 101,4 СПЗ.

Просять стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» («Авіакомпанія «Azur Air Ukraine») на користь ОСОБА_1 10407 грн. 05 коп. матеріальної шкоди, 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди, на користь ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , по 5000 гривень моральної шкоди.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» («Авіакомпанія «Azur Air Ukraine») надіслав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги відповідачем не визнаються в повному обсязі та в обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. У липні 2019 року позивачі скористалися послугами Авіакомпанії та здійснили туристичну подорож Київ - Анталія (Турецька Республіка) -Київ. На момент здійснення рейсу QU 4402, за ОСОБА_1 було зареєстровано багаж UTN 024069 та UTN 024070 загальною вагою 28 кг. Увесь багаж було оформлено саме на ОСОБА_1 , на яку зареєстровано 2 багажних місць загальною вагою 28 кг. На інших позивачів не було зареєстровано жодного багажного місця. Повертаючись до м. Києва 29 липня 2019 року позивачі виявили, що одна з двох сумок багажу відсутня в аеропорту на багажній стрічці. Позивачка в Аеропорту звернулася до відповідної служби та повідомила про відсутність однієї з двох сумок. В подальшому звернулася до Авіакомпанії та за наслідками низки електронних листувань, телефонних дзвінків та перевірки Авіакомпанії факту відправлення багажу позивачки з міста Анталія (Турецька Республіка) стало відомо, що багаж остаточно втрачено. Оскільки у PIR не вказана вага втраченого багажу, а зазначається лише загальна вага двох валіз, компенсація здійснювалася в розрахунку середньої маси зареєстрованого багажу, а саме 14 кг. 25 жовтня 2019 року позивачку повідомлено про ухвалення Авіакомпанією рішення про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 101,4 СПЗ (спеціальних прав запозичень), що за офіційним курсом НБУ становило 3433,7571 грн. Одночасно, вказаним листом запитано копію ідентифікаційного коду для організації відправлення грошових коштів. Листом від 28 листопада 2019 року № 1864 запропоновано відшкодування ОСОБА_1 , матеріальної шкоди, у зв`язку із втратою зареєстрованої одиниці багажу, у вказаному розмірі шляхом поштового переказу на адресу: АДРЕСА_1 . 06 лютого 2020 року Авіакомпанією відправлено грошовий переказ на ім`я ОСОБА_1 , на суму 2824,22 грн. із урахуванням сплати податків. У зв`язку із тривалим неотриманням грошового переказу, кошти повернулися на рахунок Авіакомпанії. Після отримання повторних претензій, Авіакомпанією 01 липня 2021 року відправлено грошовий переказ на ім`я ОСОБА_1 на суму 2796,26 грн. із урахуванням сплати податків. Відповідно до відомостей позовної заяви, позивач кошти за втрачений багаж отримала, що свідчить про дію спрямовану на визнання суми компенсації. Відповідно до матеріалів позовної заяви встановлено, що заявляючи вимоги про відшкодування шкоди внаслідок втрати багажу, позивачі всупереч положенням ч.3 ст.12 та ст.81 ЦПК України, які покладають на сторону обов`язок довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надали суду належних, допустимих та достатніх доказів, у розумінні ст.77-80 ЦПК України, які б підтверджували, як конкретний перелік речей, які знаходились у втраченій валізі, так і їх вартість, в тому числі вартість валізи. В обґрунтування своїх вимог позивачкою надано Перелік речей який, начебто, містить інформацію про особисті речі (предмети одягу, білизни, косметики), котрі були передані Авіакомпанії для перевезення. Проте, не можемо погодитись, що даний перелік можна вважити належним та достовірним доказом. Позивачі помилково ототожнюють встановлений законом максимальний розмір відповідальності перевізника за втрату багажу із розміром реальних збитків за втрачений багаж. Позивачі не надали до суду доказів про те, що розмір завданих збитків внаслідок втрати багажу дорівнює або перевищує максимальний розмір відшкодування 1131 СПЗ, встановлений Правилами. Це ж стосується посилань у скарзі на те, що запропонована відповідачем сума 3473,60 грн. (без урахування податків) не відповідає вимогам закону, безпідставні, оскільки позивачі не спростували дану суму, як і взагалі не надали доказів про розмір реальних збитків. Доводи позовної заяви про те, що у межах сімейної подорожі встановлені законом розміри відшкодування збитків поширюються на кожного авіапасажира, не гуртуються на законі. По-перше, Монреальська Конвенція, на яку посилаються позивачі, не містить таких положень. По-друге, посилаючись на необхідність відшкодування шкоди кожному з членів родини, позивачі не надали суду доказів про те, що у кожного члена родини в перевізних документах була зазначена кількість місць та вага його багажу. По-третє, такі доводи спростовуються самими позивачами змістом позовної заяви, згідно якого увесь багаж було оформлено саме на позивачку, на яку зареєстровано 2 багажних місць загальною вагою 28 кг. На інших позивачів не було зареєстровано жодного багажного місця. Особливості регулювання цивільних відносин, пов`язаних із перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України, Повітряним кодексом України та Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу. Положеннями глави 64 Цивільного кодексу України, Повітряним кодексом України та Правила повітряних перевезень пасажирів та багажу, не передбачено право на відшкодування моральної шкоди. Під час прийняття відповідного колегіального рішення претензійна комісія Авіакомпанії керувалася, вищевказаними нормативно-правовими актами, яким встановлено розміри та механізм визначення компенсаційних сум у випадках неналежного перевезення зареєстрованого багажу. Наголошують, що Авіакомпанія ще у 2019 році ухвалила рішення про сплату у добровільному порядку і сплатила відповідні кошти, а позивачка виплачену компенсацію отримала.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 12 січня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, згідно поданих клопотань просили у зв`язку з віддаленістю суду, життєвими обставинами, з урахуванням стану здоров`я, матеріального стану та інших об`єктивних причин провести розгляд справи без їх участі. Зазначили, що позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної а моральної шкоди підтримують в повному обсязі, з викладених підстав та просять його задовольнити.

Відповідач, в судове засідання не з`явився, згідно поданого відзиву на позовну заяву просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та провести розгляд справи без участі представника з врахуванням відомостей викладених у відзиві.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до пасажирських квитків ТОВ «Авіакомпанія Азур Ейр Україна» №7612202651672, №7612202651673, №7612202651674 придбаних на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , останні здійснювали авіапереліт 29 липня 2019 року з ОСОБА_6 до Києва рейсом QU 4402 (а.с.4-6).

Згідно копії відривного талону багажної ідентифікації номер бирки багажу №UTN 024069 та №UTN 024070, вбачається, що багаж зареєстровано на ОСОБА_1 (а.с.7-8).

Відповідно до акту про неналежне перевезення «Property irregularity Peport (RIP)» від 29 липня 2019 року, ОСОБА_1 звернулась до служби пошуку багажу, в якому зафіксовано, що нею не отримано одну одиницю багажу (а.с.9).

Відповідно до заяви від 19 серпня 2019 року ОСОБА_1 , звернулась до генерального директора ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна», з проханням про повідомлення щодо розшукових дій з метою встановлення зниклого багажу та роз`яснення її подальших дій (а.с.10).

З повідомлення ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» №1388 від 22 серпня 2019 року, вбачається, що авіакомпанія розглянувши заяву просить направити на адресу Авіакомпанії, PIR (Property Irregularity Report) або DBR (Damage Baggage Report) оформлений на ім`я заявника претензії (а.с.11).

Згідно Претензії від 03 вересня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вбачається, що вони звернулися до ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» з вимогою про відшкодування реальних збитків та виплати суми претензії на 29745 гривень із зазначення переліку речей, які ними були втрачені у зв`язку з втратою їхнього багажу (а.с.12-14).

25 жовтня 2019 року згідно повідомлення ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» №1695 адресованого ОСОБА_1 встановлено, що прийняті Авіакомпанією заходи з розшуку втраченого багажу не привели до позитивних результатів, у зв`язку з цим Авіакомпанією прийнято рішення про відшкодування матеріальних збитків, відповідно до п.2 глави 5 розділу ХХVI Авіаційних правил України, у розмірі 101,4 СПЗ в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день прийняття даного рішення, враховуючи вагу втраченої зареєстрованої одиниці багажу, шляхом поштового переказу після утримання податків та зборів відповідно до вимог чинного законодавства України та для здійснення виплати необхідно надати скан-копію ідентифікаційного коду заявника (а.с.15).

Відповідно до повторної претензії від 08 листопада 2019 року, позивачі звернулися до відповідача з повторною вимогою про відшкодування кожному з них, зокрема ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , реальних збитків, які спричинені ОСОБА_1 , на суму 20610 грн., ОСОБА_3 на суму втрачених речей 6155 грн., а також вартості втраченого чемодана вартістю 800 грн. та на суму 2180 грн., вказаної вартості речей доньки, які куплені за його рахунок та рахунок матері ОСОБА_1 , а також роз`яснення їм яким чином було враховано вагу чемодану та надання копії протоколу засідання комісії, на якій було вирішено питання про компенсацію збитків (а.с.16-19).

Згідно листа Авіакомпанії «Азур Ейр» №1864 від 28 листопада 2019 року ОСОБА_1 , було повідомлено, що при прийнятті колегіального рішення на засіданні претензійної комісії, що відбулася 24 жовтня 2019 року, щодо відшкодування завданих їй збитків та зазначено, що Авіакомпанія керувалась, зокрема Авіаційними правилами України «Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу, затверджених наказом Державної авіаційної служби України № 1239 від 26 листопада 2018року, а також наказом №15/ОД від 04 лютого 2015 року, яким встановлено розміри та механізми визначення компенсаційних сум у випадку неналежного перевезення зареєстрованого багажу. Отже, сума в розмірі 1131 СПЗ не є фіксовано визначеною й безспірною при визначені розміру компенсації. Дана сума за своїм змістом визначає допустимий граничний (обмежувальний) розмір можливої компенсації пасажира, який може бути перевищено лише у встановлених випадках. Це означає, що за результатами розгляду претензії пасажира щодо неналежного перевезення багажу, Правилами та Конвенцією про уніфікацію деяких правил міжнародних, повітряних перевезень, дозволено Авіакомпанії прийняти рішення про здійснення відшкодування, розмір якого може бути й меншим граничної суми відповідальності. Для визначення суми компенсації, що підлягала виплаті за результатами розгляду претензії, було здійснено розрахунок виходячи з ваги втраченої одиниці багажу, зазначеної в акті про неналежне перевезення багажу, помноженої на розмір встановленої Авіакомпанією компенсації за один кілограм зареєстрованого багажу в гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України на дату прийняття рішення про здійснення відшкодування. При визначенні ваги втраченої одиниці багажу Авіакомпанія керувалась ваговими показниками, зазначеними в PIR, оскільки у PIR не була вказана вага втраченого багажу, а зазначалась лише загальна вага двох валіз, було прийнято рішення здійснити компенсацію з розрахунку середньої маси зареєстрованого багажу, а саме 14 кг. Отже, розмір суми, яка підлягає виплаті в якості відшкодування завданої їй шкоди, у зв`язку із неналежним перевезенням зареєстрованого багажу, підтверджений документально та не перевищує встановлені Правилами межі відповідальності перевізника (а.с.20).

В подальшому, 12 травня 2021 року, 08 червня 2021 року та 17 червня 2021 року, позивачі зверталися з претензіями до ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр» про виплату на їх користь матеріальних збитків, спочатку у розмірі 101,4 СПЗ відповідно в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день прийняття даного рішення, враховуючи вагу втраченої зареєстрованої одиниці багажу, про що було прийнято Авіакомпанією рішення, а в подальшому про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 29745 грн. та 10 000 грн. моральної шкоди ОСОБА_1 , та по 5000 грн. ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 (а.с.21-26).

Також, як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , являються особами, які переміщені з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції та відповідно до довідок № 0000615570 та №0000615579 від 13 вересня 2018 року та №14169 від 17.05.2017 року, взяті на облік, як внутрішньо переміщені особи. ОСОБА_3 , був звільнений з органів прокуратури Донецької області за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за вислугою років згідно довідки №11-1-369 від 07 травня 2015 року. ОСОБА_1 не працює та тривалий час хворіє, оскільки як вбачається з приєднаних документів отримувала медичну допомогу згідно консультативного висновку лікаря Київського КНП «Фтизіатрія», проходила обстеження мультидетекторної комп`ютерної томографії, проходила інші обстеження та перенесла операцію в Національному інституті раку (а.с.27-42).

За ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 цього ж кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту в тому числі є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди.

Частина 1ст. 22 ЦК України передбачає, що особа, який завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Статтею 908 ЦК України встановлено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами,що видаються відповідно до них.

Відповідно до положень ст. 910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Пасажирський квиток та багажна квитанція одночасно є договором про здійснення авіаційного перевезення та розрахунковим документом.

Відповідно до статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно пункту 2 глави 1 Розділу XXVI Авіаційних правил України «Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу», затверджених наказом Державної авіаційної служби України, 26 листопада 2018 року за № 1239 (далі - Правил), авіаперевізник відповідає за шкоду, заподіяну в разі знищення, втрати або пошкодження зареєстрованого багажу, виключно у разі, якщо дія, яка спричинила знищення, втрату або пошкодження багажу, відбулась на борту повітряного судна або у період часу, коли авіаперевізник був відповідальним за збереження зареєстрованого багажу.

Пунктом 2 Глави 5 Розділу XXVII Правил, відповідальність авіаперевізника у разі знищення, втрати, пошкодження або затримки перевезення зареєстрованого багажу обмежується сумою 1131 СПЗ. (в редакції станом на 29 липня 2019 року).

Згідно із пунктом 11 Глави 1 Розділу XI Правил оформлення багажу за вибором авіаперевізника може здійснюватися відповідно до вагової концепції (baggage weight concept) або поштучної концепції (baggage piece concept), тобто комбінацією характеристик ваги, розміру, кількості місць.

Згідно пункту 10 Глави 1 Розділу XXVII Правил, перерахунок сум, зазначених у СПЗ, у національну валюту здійснюється відповідно до вартості валют у СПЗ згідно з курсом Національного банку України на дату ухвалення судового рішення чи прийняття авіаперевізником рішення щодо претензії пасажира.

Відповідно до статті 29 Конвенції та правової позиції Верховного Суду України до правовідносин, що виникають при будь-якому міжнародному перевезенні людей, багажу чи вантажу, а також щодо відшкодування шкоди застосовуються положення Варшавської Конвенції для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, та інших пов`язаних з нею документів, зокрема і Монреальської Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, до якої приєдналась України 17 грудня 2008 року (дата набрання чинності для України - 6 травня 2009 року).

Частина 5 статті 22 Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень встановлює, що обмеження стосовно відшкодування заподіяної шкоди від утрати багажу не застосовуються, у разі якщо заподіяна шкода внаслідок утрати багажу є результатом дії службовців авіаперевізника при виконанні своїх обов`язків, вчиненої через злочинну недбалість.

В преамбулі Монреальської Конвенції визнається важливість забезпечення інтересів споживачів під час міжнародних повітряних перевезень і необхідність справедливої компенсації відповідно до принципу найбільш повного відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Жодних передбачених Конвенцією підстав для звільнення від відповідальності чи обмеження відповідальності авіаперевізника (відповідача) немає.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Для визначення суми матеріальної шкоди, що підлягала виплаті за результатами розгляду претензії позивачки, було здійснено розрахунок, виходячи з середньої маси зареєстрованого багажу, а саме 14 кг. (оскільки у PIR не вказана вага втраченого багажу, а зазначена лише вага двох валіз), помноженої на розмір встановленої компенсації за один кілограм зареєстрованого багажу в гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України на дату прийняття рішення за претензією пасажира.

ТОВ «Авіакомпанія «Azur Air Ukraine» було прийнято рішення про відшкодування ОСОБА_1 матеріальної шкоди 101,4 СПЗ, що за офіційним курсом НБУ становить 3433,76 гривень.

Отже, як встановлено судом, відповідач дійсно визнав, що багаж втрачено та розглянувши претензію ОСОБА_1 прийняв рішення про виплату 101,4 СПЗ. В той же час позивачкою не надано суду доказів того, що вага втраченого багажу перевищувала 14 кг.

Судом встановлено, що внаслідок втрати багажу позивачки ОСОБА_1 при виконанні рейсу QU 4402 з Анталії до Києва з вини авіаперевізника відповідача ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» позивачці ОСОБА_1 авіаперевізником шляхом поштового переказу 01 липня 2021 року було надіслано грошові кошти за заподіяну шкоду в розмірі 2767 грн. 55 коп., які ОСОБА_1 отримано 14 липня 2021 року.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи встановлені в суді обставини та те, що позивачкою ОСОБА_1 не надано суду доказів ваги втраченої одиниці багажу, а тому заявлені вимоги позивачки ОСОБА_1 , до відповідача ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» про стягнення на її користь з ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме різниці між нарахованою та фактично виплаченою їй матеріальною шкодою в сумі 666,21 грн. (3433,76 грн. - 2767,55 грн.), а в решті позову в цій частині слід відмовити.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4 від 31.03.95 р. роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Аналізуючи встановлені та досліджені судом обставини справи суд приходить до висновку, що діями відповідача, в результаті яких було втрачено багаж позивачки ОСОБА_1 , їй дійсно була завдана моральна шкода, яка полягала у тому, що вона втратила спокій та була позбавлена можливості користуватися своїм майном, а також була вимушена витратити час на пошуки та придбання нових речей. В той же час позивачами не надано суду доказів, що дійсно в багажі ОСОБА_1 , який був втрачений 29 липня 2019 року, були речі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про які зазначено в позовній заяві, у зв`язку з цим не доведено спричинення іншим двом позивачам моральної шкоди.

Зважаючи на обставини справи, характер та глибину душевних страждань, ступінь вини відповідача, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що на користь позивачки ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню з відповідача ТОВ Авіакомпанія «Azur Air Ukraine» 4000,00 гривень, в іншій частині позову про стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , слід відмовити.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» («Авіакомпанія «Azur Air Ukraine») на користь ОСОБА_1 666 (шістсот шістдесят шість) грн. 21 коп. матеріальної шкоди та 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» («Авіакомпанія «Azur Air Ukraine» на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія» Азур Ейр Україна» («Авіакомпанія «Azur Air Ukraine»), адреса місцезнаходження: 90500, м. Тячів, вул. Незалежності, 90 «а», Закарпатської області, код ЄДРПОУ 36129430.

Суддя: М.Д. Стецюк