Вирок № 100014398, 30.09.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/329/20

Провадження № 1-кп/307/515/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., за участю секретаря с/з Ваш Е.О., прокурора Баника С.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Мокрянина Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не одруженого, з професійно-технічною освітою, не працюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в кінці грудня 2014 року у невстановлений слідством день близько 01 години, за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_2 , маючи єдиний умисел та з метою заволодіння чужим майном, умисно, таємно, повторно, шляхом злому вхідних дверей, проникли в будинок АДРЕСА_1 , який належить потерпілому ОСОБА_3 , та викрали звідти бувшу у використанні побутову техніку, а саме: телевізор марки «Техніка», вартістю 800,00 гривень, пилосос марки «Сусlоnіс», вартістю 650,00 гривень, швейну машинку білого кольору марки «Sіngеr», вартістю 1 350,00 гривень, системний блок персонального комп`ютера невідомої марки, вартістю 1 300,00 гривень, персональний ноутбук невідомої марки, вартістю 1 550,00 гривень, а також пневматичну гвинтівку невідомої моделі, вартістю 850,00 гривень, чим спричинили потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 6 500,00 гривень.

Суд кваліфікує вказані дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Також ОСОБА_1 20 лютого 2015 року близько 10 години, діючи умисно, таємно, повторно, з метою заволодіння чужим майном, підійшов до дворогосподарства АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 , де підняв низ металевої сітки огорожі, в результаті чого утворився отвір, через який вибігли три щенята породи «Хаскі», дві з яких віком 3,5 місяців, вартістю 4 000,00 гривень за кожну, та одна - віком 5 місяців, вартістю 5 000,00 гривень, викрав вказаних щенят та відвіз їх на невстановленому автомобілі в м. Хуст, та в подальшому двох собак продав ОСОБА_5 в смт. Вишково, Хустського району, Закарпатської області, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 13 000,00 гривень.

Суд кваліфікує вказані дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, що мало місце в кінці грудня 2014 року, де він за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_2 проникли в будинок АДРЕСА_1 , звідки викрали у потерпілого ОСОБА_3 бувшу у використанні побутову техніку на суму 6 500,00 гривень, визнав у повному обсязі. Також обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, що мало місце 20 лютого 2015 року, де він із дворогосподарства АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 , викрав трьох щенят породи «Хаскі».

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у пред`явленому йому обвинуваченні, що мало місце 20 квітня 2014 року близько 01 години 30 хвилин, щодо крадіжки від ОСОБА_6 з жіночої сумочки коштів у сумі 23 000, 00 гривень не визнав та показав, що вказане крадіжку він не скоював, оскільки в той час, 20 квітня 2014 року, він був відсутній по місцю свого проживання та перебував на заробітках за межами області.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, позаяк подав до суду заяву про розгляду справи в його відсутності та в заяві зазначив, що матеріальна шкода йому відшкодована, цивільний позов не заявляє, міру покарання залишає на розсуд суду згідно закону.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, позаяк подав до суду заяву про проведення розгляду справи в його відсутності, та в заяві зазначив, що матеріальна шкода йому відшкодована, цивільний позов не заявляє, претензій до обвинуваченого немає та просить покарати його згідно закону.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, позаяк подав до суду заяву про проведення розгляду справи в його відсутності та в заяві зазначив, що матеріальна шкода йому не відшкодована, цивільний позов не заявляє, міру покарання залишає на розсуд суду згідно закону.

Обвинуваченому ОСОБА_1 пре`явлено також обвинувачення, відповідно до якого він 20 квітня 2014 року близько 01 години 30 хвилин, знаходячись на АДРЕСА_2 , діючи умисно, таємно, з метою заволодіння чужим майном, шляхом відкриття вхідних дверей ключем, проник в будинок АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_7 , де з жіночої сумочки, яка знаходилася в тумбочці спальної кімнати, викрав грошові кошти в сумі 23 000, 00 гривень купюрами різного номіналу, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнав.

Однак, стороною обвинувачення не надано будь-яких належних на допустимих доказів, які б доводили вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки коштів на суму 23 000, 00 гривень у потерпілого ОСОБА_6 , а надані суду протокол прийняття заяви від ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення від 20 квітня 2014 року та протокол огляду місця події від 30 квітня 20214 року не містять будь-яких доказів, які б свідчили про причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до вчинення даного кримінального правопорушення.

Оскільки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні обставини, зазначені в обвинувальному акті щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 20 квітня 2014 року близько 01 години 30 хвилин, крадіжки з будинку АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_7 , коштів в сумі 23 000, 00 гривень купюрами різного номіналу, і вказані обставини не грунтуються на належних та допустимих доказах, то їх слід виключити із обвинувачення, пред`явленого обвинуваченому ОСОБА_1 .

Під час розгляду кримінального провадження суд забезпечив принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч. 2 ст. 22 КПК України.

Інших доказів в судовому засіданні сторонами кримінального провадження суду не надано.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 а згідно із ст. 66 КК України суд визнає визнання ним своєї вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що згідно із ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який винним себе визнав в повному обсязі, в скоєному щиро розкаявся, по місцю проживання характеризується позитивно, на час вчинення даних кримінальних правопорушень на підставі ст. 89 КК України вважався не судимим та потерпілі претензій до нього не мають.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує дані про його особу, визнання ним своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів та ті обставини, що він по місцю проживання характеризується позитивно, згідно досудової доповіді, наданої суду органом пробації, ризик вчинення ОСОБА_1 повторно кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється також як середній, і з огляду на вищенаведені обставини суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливо лише за умови його ізоляції від суспільства з обранням йому покарання у виді позбавлення волі і таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 при судовому розгляді вказаного кримінального провадження судом не обирався та клопотання про його обрання не надходило.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 березня 2018 року приведено вирок Промислового районного суду м. Владикавказ від 30 серпня 2016 року у відповідність із законодавством України та ухвалено ОСОБА_1 вважати засудженим за ч. 2 ст. 307 КК України до 8 років позбавлення волі, а за ч. 1 ст. 15 , ч. 3 ст. 307 КК України до 10 років позбавлення волі та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 11 років позбавлення волі. Строк відбуття покарання ОСОБА_1 при приведенні його у відповідність із законодавством України ухвалено рахувати з 20 березня 2016 року.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 строк тримання під вартою з 20 березня 2016 року та вважати покарання за даним вироком відбуте.

Цивільного позову по справі не заявлено. Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 373-375 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити до відбування ОСОБА_1 три роки позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 строк тримання під вартою з 20 березня 2016 року та вважати покарання за даним вироком у виді позбавлення волі на строк три роки відбуте.

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Згідно ст. 376 ч.6 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуюча суддя : М. М. Сойма