Рішення № 10001324, 10.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.06.10 р.                     Справа № 37/93                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кварцяній О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Прокурора м. Слов’янська в інтересах держави в особі Відділу культури Слов’янської міської ради (Позивач), м. Слов’янськ, ідентифікаційний код 00183868

до Відповідача: Приватного підприємства „Крамоіл”, м. Слов’янськ, ідентифікаційний код 33112837

про: стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 2708,10грн., пені в сумі 281,78грн., інфляції в розмірі 230,69грн.

за участю уповноважених представників:

від Прокурора - Гармашова І.В. (посвідчення №1004);

від Позивача – Сулейман М.О. (за довіреністю №01-16/144 від 27.05.2010р.);

від Відповідача – не з’явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 31.05.2010р. на 10.06.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурора м. Слов’янська (далі – Заявник позову) звернувся до Господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Відділу культури Слов’янської міської ради, м. Слов’янськ (далі – Позивач) з позовною заявою до Приватного підприємства „Крамоіл”, м. Слов’янськ (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 2708,10грн., пені в сумі 281,78грн., інфляції в розмірі 230,69грн.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором оренди №72 від 05.03.2007р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість за період з березня по вересень 2009р. та виникли підстави для нарахування пені та інфляції.

На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надає договір оренди № 72 від 05.03.2007р. з додатками, розрахунок суми боргу, правоустановчі документи Позивача.

Нормативно свої вимоги Заявник позову обґрунтовує ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. 20, 35-1 Закону України „Про прокуратуру”, ст.ст. 1, 2, 5, 29, 54, 64 Господарського процесуального кодексу України, ст.121 Конституції України.

Позивачем надані письмові пояснення від 26.05.2010р. №01-16/142 (а.с.24) щодо нарахованих до стягнення сум, якими підтверджено обґрунтованість заявлених Прокурором вимог.

Крім того, Позивач надав витребувані судом документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 25-73, 75-84).

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів припинення/відсутність спірних грошових зобов’язань не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.а.с.76, 77), достовірність яких (відомостей) презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи, оскільки до компетенції суду не віднесено обов’язку із фактичного встановлення місцезнаходження Відповідача.

У судовому засіданні прокурор та представник Позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність представника належним чином повідомленого Відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу не перешкоджає розгляджу справи з огляду на повноту зібраних доказів.

Вислухавши у судовому засіданні прокурора та представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Виконавчого комітету Слов’янської міської ради від 19.02.1992р. № 65 (а.с.а.с.69-73) визначений перелік державного майна для прийняття у складі комунальної власності, згідно якого до сфери культури були віднесені дитячі музикальні школи.

Згідно редакції Положення про Відділ культури Слов’янської міської ради, зареєстрованої (редакції) 23.01.2008р.), останній є виконавчим органом міської ради (п. 1.1.) та юридичною особою (п. 1.3.), до завдань якого, серед іншого, віднесено і управління під порядковими закладами культури (п. 3.1.2.) із реалізацією права передавати в оренду і тимчасове користування існуючі на балансі будівлі і майно за узгодженням з міським головою (п. 4.8.).

05.03.2007р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір на оренду нерухомого майна, що знаходиться в комунальній власності м. Слов’янська № 72 (а.с.а.с. 12-14), згідно п.п.1.1, 2.1, 2.2, 10.2. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нежитлове приміщення, загальною площею 35,8кв.м., що знаходиться на балансі Позивача, розташоване за адресою: м. Слов’янськ, вул. Рози Люксембург, 13, для використання під офіс, строком до 26.02.2010р.

Як вбачається із наданої інвентарної картки (а.с.36) об’єкт оренди знаходиться у будівлі дитячої музичної школи №1, що за змістом довідки №01-16/141 від 26.05.2010р. (а.с.49) перебувала на балансі Відділу культури Слов’янської міської ради.

Відповідно п.п. 3.1, 3.2 спірного договору Орендар за користування об’єктом оренди Орендар перераховує 100% орендної плати на розрахунковий рахунок №35428001002658 ГУ ДКУ в Донецькій області м. Слов’янська, МФО 834016, ЄДРПОУ1 Відділу культури і туризму Слов’янської міської ради, яка підлягає щомісячному інфляційному коригуванню і на дату підписання договору становить 286,40грн. без ПДВ.

Пунктами 3.3. та 3.5. договору встановлено, що орендна плата сплачується Орендарем щомісячно незалежно від наслідків своєї господарської діяльності не пізніше 20 числа наступного місяця, починаючи з моменту підписання акту приймання-передачі до моменту фактичної передачі займаного об’єкту по акту Орендодавцеві.

Умовами п. 7.3. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

26.03.2007р. об’єкт оренди був наданий Відповідачу, про що сторонами сторони склали відповідний акт прийому-передачі (а.с.16).

В перебігу орендних правовідносин Орендарем висталились і Відповідачем отримувалися (згідно відміток) рахунки, зокрема – за період з березня по вересень 2009р. (а.с.а.с.37-42).

Позивач неодноразово - 12.11.2007р. за №01-27/537 (а.с.25), 05.05.2008р. за №01-27/206 (а.с.26), 23.01.2009р. за №01-16/31 та 13.02.2010р. за №01-16/72 (а.с.28) – звертався до Відповідача з претензіями та вимогами про сплату наявної заборгованості з орендних платежів та комунальних послуг. При цьому, сторонами складалися та підписувалися без зауважень акти звірення розрахунків (а.с.а.с.29, 30), відповідно до яких сальдо на корить Відділу культури Слов’янської міської ради станом на 20.11.2008р. становило 3259,98грн., на 05.02.2009р. – 2254,59грн., і на 01.10.2009р. – 3071,83грн.

02.03.2010р. Орендодавець направив (а.с.33) Орендарю фінансова вимога №01-16/55 від 01.03.2010р. (а.с.а.с.31, 32), в якій зазначено про необхідність погашення заборгованості з орендної плати за період з березня по вересень 2009р. в сумі 2708,1грн. та нарахованої пені в сумі 292,18грн. із приведенням відповідних розрахунків.

Внаслідок неналежного виконанням грошових зобов’язань у Відповідача у період з березня 2009р. по вересень 2009р. включно утворилась заборгованість з орендної плати у сумі 2708,10грн. Крім того, у зв’язку із зазначеною заборгованістю з орендної плати Заявником позову нараховано пеню у розмірі 281,78грн., та інфляцію в розмірі 230,69грн.

Як вбачається з довідки Позивача №01-16/140 від 26.05.2010р. (а.с.43), сплата стягуваних сум станом на 25.05.2010р. не здійснена, у зв’язку з чим Прокурор та Позивач наполягають на задоволення позовних вимог.

Відповідач не скористався процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акт звіряння розрахунків (а.с.34), складений та надісланий (35) Позивачем на виконання вимог суду.

Суд розглядає справу в контексті всіх позовних вимог, викладених у позовні заяві з урахуванням уточнень від 21.04.2010р., оскільки їх сумісне висування не суперечить приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги є однорідними (грошовими), пов’язані наданими доказами та підставами виникнення (порушення грошових зобов’язань за договором оренди), а їх сумісний розгляд не перешкоджає з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднює вирішення спору, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної економії, та у повній мірі узгоджується із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Прокурора до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення нарахованої пені та інфляції.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема – Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору № 72 від 05.03.2007р, що знаходиться в комунальній власності м. Слов’янська.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 72 від 05.03.2007р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов’язку із здійснення платежу з орендної плати не пізніше 20 числа наступного місяця відповідно до умов п. 3.5. договору оренди № 72 від 05.03.2007р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України не спростовується, внаслідок невиконання грошових зобов’язань утворилась заборгованість з орендної плати за період з березня по вересень 2009р. включно в сумі 2708,10грн.

Таке невиконання грошових зобов’язань кваліфікується судом як їх порушення зобов’язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Орендар вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов’язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати умовам договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу – в сумі 2708,10грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник на вимогу кредитора окрім суми боргу має сплати інфляційну індексацію за весь період прострочення. Суд, перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог щодо інфляційної індексації за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив, що вимоги про стягнення інфляції підлягають задоволенню в сумі 230,69грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 7.3. договору оренди, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявність заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Прокурором та Позивачем періоду, розмір заявленої до стягнення пені розрахований у встановлених ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” граничних межах, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог щодо пені у сумі 281,78грн.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету, оскільки Заявник позову звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Прокурора м. Слов’янська в інтересах держави в особі Відділу культури Слов’янської міської ради, м. Слов’янськ (ідентифікаційний код 00183868) до Приватного підприємства „Крамоіл”, м. Слов’янськ (ідентифікаційний код 33112837) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 2708,10грн., пені в сумі 281,78грн., інфляції в розмірі 230,69грн. - задовольнити у повному обсягу

Стягнути з Приватного підприємства „Крамоіл”, м. Слов’янськ, ідентифікаційний код 33112837) на користь Відділу культури Слов’янської міської ради, м. Слов’янськ (ідентифікаційний код 00183868) заборгованість з орендної плати у сумі 2708,10грн. та пеню в сумі 281,78грн. та інфляційні нарахування в сумі 230,69грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства „Крамоіл”, м. Слов’янськ, ідентифікаційний код 33112837) в доход державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 10.06.2010р. оголошено та підписано повний текст судового рішення.

Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя