Рішення № 10001323, 08.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.06.10 р. Справа № 37/63

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кварцяній О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

до Відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Макіївка, ідентифікаційний номер НОМЕР_2

про: стягнення збитків у вигляді втрат у сумі 19620,15грн. та збитків итків у вигляді упущеної вигоди за період з 15.06.2009р. по 31.12.2009р. в розмірі 59994,84грн.

із залученням у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Закритого акціонерного товариства „Універсалторг”, м. Макіївка, ідентифікаційний код 00182573

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_3 (довіреність №721 від 01.07.2009 р.);

від Відповідача ОСОБА_4 (за довіреністю № 1950 від 02.07.2009р);

від третьої особи не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався за допомогою протоколів судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 15.05.2010р. на 26.05.2010р., 26.05.2010р. судом оголошена перерва для дослідження матеріалів справи до 08.06.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Макіївка (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Макіївка (далі Відповідач) про стягнення збитків у вигляді втрат у сумі 24023,65грн., збитків у вигляді упущеної вигоди за період з 15.06.2009р. по 31.12.2009р. в розмірі 59994,84грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на наявність орендних правовідносин із Закритим акціонерним товариством „Універсалторг” відносно приміщення магазину №25 за адресою: м. Макіївка, вул. Фонтанна, придбання означеного приміщення Відповідачем в період означених орендних правовідносин, протиправне обмеження у користуванні приміщенням з боку нового власника до закінчення строку дії договору та перенесення приналежного майна, що розміщалося в орендованому приміщенні, до іншого приміщення, внаслідок чого на момент повернення цього майна його частина була втрачена та пошкоджена.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає розрахунок збитків, правоустановчі документи, договір оренди від 25.09.2008р., постанову Донецького апеляційного господарського суду по справі №24/162 від 17.12.2009р., накладні, видаткові накладні, прайс -замовлення, договори доручення, рахунки фактури, податкові накладні, акт опису та передачі товару.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 15, 15, 22 та 770 Цивільного кодексу України.

Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 60-64, 88-145 т.2), а заявою від 04.06.2010р. (а.с.а.с.3-4 т.3) Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив заявлену до стягнення суму реальних збитків, повязаних із втратою майна, з 24023,65грн. до 19620,15грн., залишивши решту вимог без змін.

Відповідачем у судовому засіданні 26.05.2010р. наданий відзив (а.с.а.с.146, 147 т.2), в якому проти позву заперечується з наступних підстав: орендарі придбаних Відповідачем приміщень заздалегідь були повідомлені про розірвання договору оренди у звязку із зміною власника; у звязку із не звільненням Позивачем орендованого майна Відповідач звернувся до переднього власника, який і здійснив заходи зі звільнення приміщень від приналежного Позивачу майна, що було переміщене на територію Закритого акціонерного товариства „Універсалторг”.

У судовому засіданні 08.07.2010р. Відповідачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.6-12 т.3)

Ухвалою від 23.04.2010р. суд, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучив до участі у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Закрите акціонерне товариство „Універсалторг”, м. Макіївка (далі Третя особа).

Третьою особою надані пояснення №0/-09/85 від 25.05.2010р. (а.с.68 т.2), згідно яких Позивач повідомлявся про розірвання договору оренди, необхідність вивезення товару, який не приймався Третьою особою ані за кількістю, ані за якістю від Позивача та Відповідача. На обґрунтування цієї позиції та виконання вимог суду Третьої особою були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.69-86 т.2).

У судових засіданнях представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судових засіданнях представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

25.09.2008р. між Закритим акціонерним товариством „Універсалторг” (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди (а.с.а.с.7-9 т.1), відповідно до умов п.п. 1.1., 8.3. якого Орендодавець надає, а орендар приймає в оренду обєкт нежитлового фонду - нежитлове приміщення за адресою м. Макіївка, вул. Фонтанна, магазин №25 площею 40кв.м. за плату для непродовольчих товарів на строк з 25.09.2010р. по 31.12.2009р.

Положеннями п.1.2. договору передбачалося, щ у разі зміни власника приміщення умови договору зміні не підлягають і до нового власника переходять права і обовязки Орендодавця.

Листом від 13.05.2009р. №01-01/24 (а.с.69 т.2) Орендодавець повідомив Позивача про те, що у звязку із продажем приміщення магазину укладений раніше договір оренди розривається з 13.06.2009р.

22.05.2009р. між Третьою особою (Продавець) та Відповідачем (Покупець) був в нотаріальній формі укладений та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів (а.с.11 т.3) договір купівлі-продажу (а.с.10 т.3), відповідно до умов п.п. 1 і 5 якого Продавець продає, а Покупець купує частину у нежитловому приміщенні магазину №25, що розташоване за адресою: будинок №43 по вул. Фонтанній у м. Макіївці, яка (частина) складає визначені номери кімнат загальною площею 229,4кв.м. Право власності на відповідні приміщення настає у Покупця з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору тобто з 22.05.2009р.

Цього ж дня сторонами був складений акт приймання-передачі предмету продажу (а.с.9 т.3), а в подальшому, на підставі означеного договору за Відповідачем 01.07.2009р. згідно представленого витягу (а.с.12 т.3) було зареєстровано право власності на придбані приміщення та оформлено технічний паспорт (а.с.а.с.6-8 т.3).

Листом від 07.07.2009р. №01-01/46, отриманим Позивачем 13.07.2009р. (а.с.70 т.2), Третя особа запропонувала останньому протягом 7 календарних днів з моменту отримання листа прибрати непродовольчі товари, розташовані на рампі магазину №25, а листом від 13.01.2010р. №01-01/02 (а.с.71) запропонував укласти договір оренди частини приміщення, розташованого під товаром з огляду на відсутність договірних відносин щодо його розташування та збереження, та прибирання означеного товару у разі подальшого ігнорування вимог Закритого акціонерного товариства „Універсалторг”.

Листом від 05.02.2010р. (а.с.72 т.2), зареєстрованим Третьою особою за вх. № 2 від 10.02.2010р., Позивач просив прислати уповноваженого представника для передання товару та повідомити дату і час, коли буде відбуватися передання товару і торговельного обладнання, у відповідь № 01-01/06 від 11.02.2010р. (а.с.73) Закрите акціонерне товариство „Універсалторг” повідомило, що непродовольчі товари можуть бути отримані 17.02.2010р.

За позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 Господарським судом Донецької області із залученням у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Закритого акціонерного товариства „Універсалторг”, розглядалася справа №24/162. За результатами апеляційного перегляду рішення від 15.10.2009р. (а.с.а.с.106-112 т.2) постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2009р. (а.с.а.с10-12 т.1) було частково скасовано і викладено в наступній редакції:

„Позовні вимоги субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Макіївка до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Макіївка, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача закритого акціонерного товариства „Універсал торг”, м. Макіївка задовольнити частково.

Зобовязати субєкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_2, м. Макіївка усунути перешкоди у здійсненні субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1, м. Макіївка права користування орендованим за договором оренди від 25.09.2009р. приміщенням магазину №25, розташованого за адресою: 86123, м. Макіївка, Донецька область, вул. Фонтанна, буд. 43, шляхом надання доступу до цього приміщення.

Зобовязати субєкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_2, м. Макіївка виконувати обовязки Орендодавця за договором оренди від 25.09.2008р.

В іншій частині рішення суду від 15.10.2009р. залишити без змін (зокрема в частині відмови у стягнення збитків у сумі 67200,54грн. у вигляді втрати майна за порушення права позивача на користування приміщенням магазину №25)”.

Як вбачається із змісту означених судових актів, в межах розгляду справи №20/84 була встановлена низка фактів, серед яких:

- обєкт оренди за договором від 25.09.2009р., укладеним між Позивачем та Третьої особою, був придбаний у складі інших приміщень Відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 22.05.2009р.;

- приналежне Позивачеві майно було переміщене з орендованих Позивачем приміщень в інше місце працівниками Закритого акціонерного товариства „Унверсалторг”;

- на вимогу суду сторонами у справі та представника третьої особи складено опис товару, який знаходиться в магазині № 25, розташованого за адресою: м. Макіївка, вул.Фотанна, б. 43, тобто на площі, яка належить ЗАТ “Унівесалторг”. Такого товару виявлено на загальну суму 59 706 грн. 10 коп., з яких господарських товарів на суму 38986 грн. 10 коп. як зазначено в описі товару від 22.09.2009р. та ритуальних товарів на суму 20720 грн., як визначив позивач, що зафіксовано протоколом судового засідання від 29.09.2009р. за цінами, визначеними позивачем, як вказано в опису (а.с.а.с.6-45 т.2);

- набуття Відповідачем права власності на обєкт оренди зумовило перехід до нього прав та обовязків Орендодавця і перебування приміщення в оренді Позивача до закінчення строку дії договору оренди.

В подальшому, згідно актів приймання-передачі товару від 24.02.2010р. та 20.03.2010р. (а.с.а.с.46-58 т.2), складених за участю представників фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Закритого акціонерного товариства „Універсалторг” відповідній перелік майна був отриманий Позивачем. В свою чергу, факт приналежності означеного товару Позивач обґрунтовує видатковими накладними та чеками (а.с.а.с.15-129 т.1).

Позивач, посилаючись на неправомірні дії Відповідача, що порушують його законні права та інтереси, звернувся до суду з позовом про стягнення збитків у вигляді втрат у сумі 24023,65грн., що складаються із вартості майна (товару), яке було пошкоджене та втрачене внаслідок його переміщення із орендованого приміщення, та збитків у вигляді упущеної вигоди за період з 15.06.2009р. по 31.12.2009р. в розмірі 59994,84грн., розрахованих виходячи із наданих Позивачем відомостей про середній дохід за попередні періоди.

Заявою від 04.06.2010р. (а.с.а.с.3,4 т.3) Позивач зменшив суму вимог стягуваних збитків у звязку із втратою майна з 24023,65грн. до 19620,15грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, наданому у судовому засіданні 26.05.2010р. (а.с.а.с.146, 147 т.2)

Третя особа свою позицію по суті розглядуваного позову сформулювала у письмових поясненнях №0/-09/85 від 25.05.2010р. (а.с.68 т.2)

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, розмір яких остаточно визначений заявою від 04.06.2010р. (а.с.а.с.3, 4 т.3), оскільки відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення у справі позивач управнений зменшити суму позовних вимог і таке зменшення судом приймається, оскільки зумовлено перерахунком розміру збитків за цінами вартості набуття товару Позивачем.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до відшкодування реальних збитків у розмірі вартості пошкодженого та втраченого товару, а також упущеної вигоди у вигляді неодержаного внаслідок неможливості здійснення господарської діяльності на обєкту оренди прибутку, повязаної із реалізації товарів та послуг, викликаної (неможливості) порушенням Відповідачем орендних зобовязань по відношенню до Позивача.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Цивільним кодексом України, а також умовами укладеного договору оренди від 25.09.2008р.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обовязків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

Як було встановлено судом, визначене змістом ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України, та ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України право Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на платне користування приміщенням магазину №25 площею 40кв.м., розташованого за адресою: м. Макіївка, вул. Фонтанна відповідно до умов договору, виникло та (ґрунтується) на підставі договору оренди від 25.09.2008р. (а.с.а.с.7-9 т.1), укладеного між Позивачем та Третьою особою.

В контексті приписів ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України сторони можуть здійснювати свої права за договором протягом строку відповідних правовідносин, а здійснене Третьою особою відчуження обєкту оренди у складі іншого майна відповідно до умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 22.05.2009р. (а.с.10 т.3) на користь Відповідача згідно ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України зумовило вибуття Третьої особи із орендних правовідносин із переходом всіх прав і обовязків Орендодавця (наймодавця) до Відповідача. Таким чином, з 22.05.2009р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебував у орендних правовідносинах не з Закритим акціонерним товариством „Універсалторг”, а з фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, що у повній мірі узгоджується із висновками апеляційної інстанції, викладеними у постанові від 17.12.2009р. у справі №24/162 (а.с.а.с.10-12 т.1).

Таким чином, незважаючи на придбання 22.05.2009р. Відповідачем обєкту оренди разом із іншими приміщеннями у попереднього орендодавця, Позивач вправі був розраховувати на продовження реалізації права орендаря згідно умов договору оренди від 25.09.2008р. до припинення його дії, що, в свою чергу, зумовлює існування протягом відповідного періоду кореспондуючого цьому праву обовязку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 із забезпечення (не перешкоджання) можливості використання обєкту оренди для функціонування у якості магазину непродовольчих товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, сторони не мали підстав для ухилення від виконання зазначених обовязків згідно умов укладених договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обовязків є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст. 611 Цивільного кодексу України має наслідком, у тому числі необхідність відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 224 Цивільного кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України.

Виходячи із приведеного Позивачем обґрунтування позовних вимог, яке, серед іншого, полягає у перешкоджання Відповідачем реалізації права за договором оренди, суд зауважує, що предметом стягнення у розглядуваній справі є саме збитки, завдані невиконанням зобовязання, що випливає з договору, на обовязковості зясування сутності яких (збитків) наголошує Вищий господарський суд України в абз. 2 п. 1 Розяснення „Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. № 02-5/215.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України обовязок відшкодування збитків у разі порушення договірних зобовязань покладені на боржника особу, яка припустила порушення.

Виходячи із загальних положень права підставою для застосування заходів відповідальності, яким є стягнення збитків у розумінні ст. 611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: субєкт, обєкт, обєктивна та субєктивна сторона.

Відносно зазначених елементів складу господарського правопорушення позиція суду полягає у такому:

Щодо вимог про стягнення реальних збитків, завданих пошкодженням та втратою товару, визначеного на підставі описів та актів приймання-передачі (а.с.а.с.6-58 т.2) у сумі 19620,15грн., суд зазначає наступне:

Виходячи із встановлених судом обставин на підставі пояснень Третьої особи №0/-09/85 від 25.05.2010р. (а.с.68 т.2), листування між Третьої особою та Позивачем у липні 2009р., січні лютому 2010р., а також фактів, встановлених під час розгляду справи №24/162, які у світлі ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиціальне значення для цієї справи, переміщення приналежного Позивачу майна із орендованого ним приміщення відбулося в червні 2009р. (тобто вже після переходу прав і обовязків Орендодавця до Відповідача) і здійснювалося Закритим акціонерним товариством „Універсалторг”, а не фізичною особою підприємцем ОСОБА_2

Отже, оскільки втрата (пошкодження) відповідної частини майна Позивачем обґрунтована саме незаконними діями з його (майна) приміщення з орендованого приміщення, Відповідач не може виступати субєктом відповідного складу правопорушення, що зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог в цій частини.

Позиція суду щодо цієї частини позовних вимог у повній мірі узгоджуються із встановленими приписами ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 15,16 Цивільного кодексу України умовами застосування судом певного способу судового захисту (у тому числі стягнення збитків), які вимагають наявності (доведеності належними у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами): у Позивача певного субєктивного права/інтересу; порушення цього права/інтересу саме з боку Відповідача; адекватність (з точки зору визначеності законом та відповідності суті порушення і спроможності його усунути) обраного способу судового захисту.

В розглядуваному випадку Позивач не довів заподіянні йому реальних збитків саме визначеним ним відповідачем.

Щодо вимог про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди - неодержаного внаслідок неможливості здійснення господарської діяльності у період з 15.06.2009р. по 31.12.2009р. на обєкту оренди прибутку, повязаної із реалізації товарів та послуг, у сумі 599994,84грн., суд зазначає наступне:

З огляду на те, що субєктом є боржник, обєктом правовідносини за договором оренди, які були встановлені та оцінені судом вище, предметом доказування а, відтак і судового дослідження в цій частині - є обєктивна та субєктивна сторони: наявність порушення з боку Відповідача, збитків та безпосереднього причинного звязку між неправомірними діями (порушенням) та збитками, а також вина зазначеної особи.

За змістом ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України неодержаний прибуток (втрачена/упущена вигода) є прибуток (доход), на який сторона мала право розраховувати та реально б одержала за звичайних обставин у разі належного виконання зобовязань іншою стороною. В контексті означених положень діючого законодавства Позивач належними у розумінні 34 Господарського процесуального кодексу України доказами мав обґрунтувати можливість отримання ним у період з 15.06.2009р. по 31.12.2009р. прибутку в сумі 599994,84грн. у разі можливості користування обєктом оренди.

Виходячи із представленого Позивачем розрахунку (а.с.5 т.1) при визначенні розміру упущеної вигоди заявник позову виходив із середнього значення прибутку за один день функціонування магазину у попередній період оренди з червня 2008р. по травень 2009р. На думку суду, означений розрахунок не може прийматися до уваги, адже ґрунтується виключно на власних відомостях Позивача, зазначених ним самостійно та не підтверджених доказово у представленому витягу з Книги обліку доходів (а.с.а.с.130-142 т.2), з якої не вбачається:

-її (Книги) приналежність саме Позивачеві;

-отримання доходів саме у звязку із здійсненням торгівельної діяльності в приміщенні магазину №25 площею 40кв.м., розташованого за адресою: м. Макіївка, вул. Фонтанна;

-розміру витрат, понесених для отримання таких доходів.

Більш того, отримання певних доходів у попередньому періоді само по собі не вказує на реальність отримання таких же (співмірних) доходів і у майбутньому, адже без доказів існування джерела таких доходів (наявність товару (послуг) та/або грошових коштів на його придбання у визначеного постачальника, наявність споживачів цього товару (послуг), обґрунтування його вартості тощо), такі міркування мають характер бездоказових припущень, що несумісно із можливістю кваліфікації стягуваних сум як упущеної вигоди.

Таким чином, суд дійшов висновку про доказову недоведеність тверджень Позивача про наявність визначеної ним суми збитків у вигляді упущеної вигоди, що усуває потребу у досліджені та встановлені існування причинного звязку між правопорушенням і збитками, та взагалі унеможливлює (доказова недоведеність) існування всіх згаданих вище елементів правопорушення у сукупності, що має наслідком відмову у задоволені позовних вимог і в цій частині.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок у повному обсягу і компенсації з боку Відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Макіївка (ідентифікаційний код НОМЕР_2) про стягнення 19620,15грн. збитків у вигляді втрат та 59994,84грн. збитків у вигляді упущеної вигоди за період з 15.06.2009р. по 31.12.2009р., заподіяних у звязку із порушенням прав на користування приміщенням магазину №25, розташованого за адресою вул. Фонтанна, б. 43, м. Макіївка, Донецька область 86123.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою сторін у судовому засіданні 08.06.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 08.06.2010р.

Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя