Рішення № 10001119, 09.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.06.10 р.                     Справа № 30/69                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства „Орджонікідзевугілля” в інтересах Структурного підрозділу „Управління по гасінню, профілактиці породних відвалів і рекультивації земель”, м.Єнакієве

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Морена”, м.Єнакієве

про стягнення заборгованості за договором №50 від 01 квітня 2007 року у розмірі 32772грн.10коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Штука П.А. – юрисконсульт (за довіреністю №01/4-351 від 31.12.2009р.);

від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство „Орджонікідзевугілля” в інтересах Структурного підрозділу „Управління по гасінню, профілактиці породних відвалів і рекультивації земель”, м.Єнакієве, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Морена”, м.Єнакієве, про стягнення заборгованості за договором №50 від 01 квітня 2007 року у розмірі 32772грн.10коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №50 від 01.04.2007р., довідки виконаних робіт за січень, лютий, квітень, травень, липень 2007р., калькуляцію договірної вартості робіт, банківські виписки, акти звірки взаєморозрахунків.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду, заявлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, у судове засідання не з`явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

01.04.2007р. між Державним підприємством „Орджонікідзевугілля” в інтересах Структурного підрозділу „Управління по гасінню, профілактиці породних відвалів і рекультивації земель”, м.Єнакієве та Товариством з обмеженою відповідальністю „Морена”, м.Єнакієве укладений договір №50 від 01.04.2007р., відповідно з яким замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) виконує роботи екскаватором ЄО-4321, бульдозером Т-170 або іншими механізмами (п.1.1 договору).

Відповідно до п.7.1 договору, строк дії договору з 01.04.2007р. до 31.12.2007р.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо виконання підрядних робіт за договором №50 від 01.04.2007р.

За твердженням позивача, останній свої зобов’язання за договором здійснив належним чином, виконавши у січні, лютому, квітні, травні, липні 2007р. роботи, передбачені умовами договору, що підтверджується відповідними довідками виконаних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно п.1.4 договору, виконані роботи підтверджуються довідками, підписаними в кінці місяця обома сторонами за фактично відпрацьовані маш-години механізмів.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені довідки виконаних робіт підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками підприємств, що свідчить про фактичне прийняття відповідачем виконаних робіт.

Як зазначено позивачем, на сплату виконаних робіт останнім на адресу відповідача надсилались відповідні рахунки (докази надіслання таких рахунків в матеріалах справи відсутні, проте суд не вважає це перешкодою для встановлення фактичних обставин справи; одночасно, при здійснення часткових оплат за виконані роботи відповідач посилався на рахунки за відповідний період), які частково сплачені відповідачем (про що свідчать наявні у справі копії банківських виписок).

Таким чином, позивач зазначає, що на момент подання позовної заяви за відповідачем утворився борг в розмірі 32772грн.10коп. згідно рахунків №71 від 22.06.2007р., №81 від 31.07.2007р., копії яких залучені до матеріалів справи.

Наразі, наявні у справі довідки виконаних робіт та рахунки №71 від 22.06.2007р., №81 від 31.07.2007р. не містять безпосереднього посилання на договір №50 від 01.04.2007р., проте суд вважає доведеним факт виконання робіт саме за договором №50 від 01.04.2007р., оскільки додані до справи копії податкових накладних, які виписані на суму виконаних робіт згідно рахунків №71 від 22.06.2007р., №81 від 31.07.2007р., своєю підставою містять договір №50 від 01.04.2007р.

Одночасно, оскільки з наданих позивачем у судовому засіданні 09.06.2010р. пояснень вбачається, що між сторонами не укладалось інших договорів в період дії договору №50 від 01.04.2007р., а відповідачем не доведено суду існування інших договорів та правовідносин, крім договору №50 від 01.04.2007р., тому виходячи з системного аналізу наведених вище обставин, суд вважає, що надані позивачем довідки виконаних робіт є належними та допустимими доказами виконання робіт саме за договором №50 від 01.04.2007р. та прийняття таких робіт відповідачем.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що підрядник приступає до виконання робіт після передоплати замовником 50% вартості робіт в місяць. Пропрацювавши місяць та відпрацювавши передоплату, замовник повинен знову оплатити 50% передоплати до 20 числа наступного місяця. При несплаті протягом 10-ти днів підрядник призупиняє роботи та ставить питання про припинення дії договору.

Оскільки позивачем не представлено суду доказів того, що виконання робіт здійснювалось після отримання передоплати (навпаки, у позові зазначено, що відповідачу направлялись рахунки за виконані роботи), суд вважає, що таким чином позивачем змінено порядок здійснення робіт, а отже і порядок здійснення оплати.

Враховуючи викладене, в даному випадку, суд вважає за необхідне при встановлені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати наданих робіт застосувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, на підставі якої зобов`язання щодо оплати виконаних робіт виникає у відповідача після спливу семиденного строку з моменту пред`явлення позивачем грошової вимоги.

Так, 24.09.2008р.позивачем на адресу відповідача направлена претензія №01/4-49 від 01.09.2008р. з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 32772грн.10коп. за договором №50 від 01.04.2007р. (докази направлення претензія наявні в матеріалах справи). Однак, позивач зазначає, що претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В свою чергу, згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором, виконавши необхідний обсяг робіт, що підтверджено матеріалами справи. Відповідач всупереч вимогам договору свої зобов’язання щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг не виконав, у зв’язку з чим з його боку виникла заборгованість за договором №50 від 01.04.2007р. в сумі 32772грн.10коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за виконані роботи, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 32772грн.10коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що фактичне виконання позивачем підрядних робіт за договором №50 від 01.04.2007р. підтверджено матеріалами справи, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 32772грн.10коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 837 Цивільного кодексу України; ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства „Орджонікідзевугілля” в інтересах Структурного підрозділу „Управління по гасінню, профілактиці породних відвалів і рекультивації земель”, м.Єнакієве, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Морена”, м.Єнакієве, про стягнення заборгованості за договором №50 від 01 квітня 2007 року у розмірі 32772грн.10коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Морена” (за адресою: вул.Вільямса, буд.58, кв.53, м.Єнакієве, Донецька область, 86429, р/р 26001255572581 в АКБ „Укрсоцбанк” м.Єнакієве, МФО 334011, код ЄДРПОУ 23188549) на користь Державного підприємства „Орджонікідзевугілля” в інтересах Структурного підрозділу „Управління по гасінню, профілактиці породних відвалів і рекультивації земель” (за адресою: вул.Трестовская, 10, м.Єнакієве, Донецька область, 86405, р/р 26002301636482 в ПІБ м.Єнакієве, МФО 334215, код ЄДРПОУ 32276912) заборгованість в розмірі 32772грн.10коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 327грн.72коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 09.06.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя