Рішення № 10000716, 12.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.10 р.                     Справа № 9/39                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Цегельний завод „Перспектива”, м.Маріуполь

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „СВС-Сервіс”, м.Маріуполь

про стягнення 59956грн.84коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Бугай В.М. – представник (за довіреністю б/н від 01.03.2010р.);

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Цегельний завод „Перспектива”, м.Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „СВС-Сервіс”, м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в розмірі 59956грн.84коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №23/05-01 від 25.01.2005р., видаткові накладні №М5-001404 від 11.11.2008р., М5-001412, М5-001419 від 12.11.2008р., М5-001420, М5-001421, М5-001425 від 13.11.2008р., М5-001431 від 17.11.2008р., М5-001515 від 03.12.2008р., М5-001518 від 05.12.2008р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №СВС000151, №СВС000156 від 11.11.2008р., №СВС000167 від 17.11.2008р., №СВС000203, №СВС000204 від 03.12.2008р., рахунки-фактури №М5-0001354 від 11.11.2008р., №М5-0001358, №М5-0001365 від 12.11.2008р., №М5-0001367, №М5-0001368, №М5-0001372 від 13.11.2008р., №М5-0001377 від 17.11.2008р., №М5-0001435 від 03.12.2008р., №М5-0001438 від 05.12.2008р., листи-замовлення №191 від 11.11.2008р., №194 від 11.11.2008р., №196 від 17.11.2008р., №204 від 27.11.2008р., листи-претензії №298 від 29.05.2008р., №441 від 09.12.2008р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 16.02.2010р., 02.03.2010р., 24.03.2010р., 08.04.2010р. ,21.04.2010р. заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з’явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №5287824 Товариство з обмеженою відповідальністю „СВС-Сервіс”, м.Маріуполь станом на 26.02.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано як юридична особа.

08.04.2010р. позивачем надана заява про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог б/н від 06.04.2010р., відповідно до якої останній зазначає, що між сторонами виникли господарсько-майнові відносини на підставі наявних у справі видаткових накладних, тобто правовідносини сторін є позадоговірними, та просить суду стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 63425грн.26коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 59956грн.80коп., 3% річних в розмірі 650грн.49коп. та інфляційних витрат в розмірі 2817грн.97коп.

Суд розглядає змінені та збільшені позовні вимоги відповідно до вищевказаної заяви.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Цегельний завод „Перспектива”, м.Маріуполь та Товариством з обмеженою відповідальністю „СВС-Сервіс”, м.Маріуполь досягнуто згоди про поставку на адресу останнього продукції.

Відповідно до ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ч.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Крім того, ст.218 ЦК України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Згідно листів №191 від 11.11.2008р., №194 від 11.11.2008р., №196 від 17.11.2008р., №204 від 27.11.2008р. відповідач звертався до позивача із замовленням на поставку будівельних матеріалів та гарантував здійснення оплати.

За твердженням позивача, на виконання умов домовленості та у відповідності до листів-замовлень останнім на адресу відповідача здійснена поставка продукції на загальну суму 70053грн.00коп., що підтверджується видатковими №М5-001398 від 10.11.2008р., №М5-001311 від 22.10.2008р., №М-5-001513 від 03.12.2008р., №М5-001310 від 22.10.2008р., №М5-001404 від 11.11.2008р., М5-001412, М5-001419 від 12.11.2008р., М5-001420, М5-001421, М5-001425 від 13.11.2008р., М5-001431 від 17.11.2008р., М5-001515 від 03.12.2008р., М5-001518 від 05.12.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалами від 16.02.2010р., 02.03.2010р., 24.03.2010р. зобов’язав відповідача надати письмові пояснення стосовно наявності підписів на видаткових накладних №М5-001404 від 11.11.2008р., М5-001412, М5-001419 від 12.11.2008р., М5-001420, М5-001421, М5-001425 від 13.11.2008р., М5-001431 від 17.11.2008р., М5-001515 від 03.12.2008р., М5-001518 від 05.12.2008р. та щодо отримання товарно-матеріальних цінностей за зазначеними накладними, надати письмові пояснення стосовно наявності довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №СВС000151, №СВС000156 від 11.11.2008р., №СВС000167 від 17.11.2008р., №СВС000203, №СВС000204 від 03.12.2008р., та щодо отримання рахунків-фактур №М5-0001354 від 11.11.2008р., №М5-0001358, №М5-0001365 від 12.11.2008р., №М5-0001367, №М5-0001368, №М5-0001372 від 13.11.2008р., №М5-0001377 від 17.11.2008р., №М5-0001435 від 03.12.2008р., №М5-0001438 від 05.12.2008р. Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення не надані.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що фактичне отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних №М5-001398 від 10.11.2008р., №М5-001311 від 22.10.2008р., №М-5-001513 від 03.12.2008р., №М5-001310 від 22.10.2008р., №М5-001404 від 11.11.2008р., М5-001412, М5-001419 від 12.11.2008р., М5-001420, М5-001421, М5-001425 від 13.11.2008р., М5-001431 від 17.11.2008р., М5-001515 від 03.12.2008р., М5-001518 від 05.12.2008р. підтверджується підписом представника відповідача на вищезазначених накладних та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №СВС000151, №СВС000156 від 11.11.2008р., №СВС000167 від 17.11.2008р., №СВС000203, №СВС000204 від 03.12.2008р. (копії довіреностей залучені до матеріалів справи), а отже прийнятий відповідачем без заперечень.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 ЦК України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначених видаткових накладних відповідачем.

Згідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

На сплату отриманої за видатковими накладними №М5-001404 від 11.11.2008р., М5-001412, М5-001419 від 12.11.2008р., М5-001420, М5-001421, М5-001425 від 13.11.2008р., М5-001431 від 17.11.2008р., М5-001515 від 03.12.2008р., М5-001518 від 05.12.2008р. продукції позивачем на адресу відповідача виставлені рахунки-фактури №М5-0001354 від 11.11.2008р., №М5-0001358, №М5-0001365 від 12.11.2008р., №М5-0001367, №М5-0001368, №М5-0001372 від 13.11.2008р., №М5-0001377 від 17.11.2008р., №М5-0001435 від 03.12.2008р., №М5-0001438 від 05.12.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Докази направлення вказаних рахунків на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні, проте суд вважає, що зазначені рахунки-фактури надані відповідачу разом із товаром, отриманим відповідно до спірних видаткових накладних, оскільки зазначені видаткові накладні містять посилання на відповідні рахунки-фактури та вони підписані уповноваженим представником відповідача без заперечень. Будь-яких претензій відповідача щодо неотримання відповідних рахунків не надходило, доказів зворотного сторонами не представлено, судом не встановлено.

За твердженням позивача, вартість отриманого товару відповідач оплатив частково, у зв`язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 59956грн.80коп.

Відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк оплати сторонами не встановлювався, в даному випадку, суд вважає за необхідне при встановлені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції застосувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, на підставі якої зобов`язання щодо оплати поставленого товару виникає у відповідача після спливу семиденного строку з моменту пред`явлення позивачем грошової вимоги.

Так, у зв`язку з несплатою залишку боргу позивачем на адресу відповідача направлений лист-вимога №382/1 від 02.11.2009р. про погашення заборгованості за поставлений товар в розмірі 59956грн.80коп. (докази направлення вказаного листа наявні в матеріалах справи). Як зазначено позивачем, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за домовленістю сторін виконав належним чином, здійснивши поставку відповідної продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду у останнього виникла заборгованість у розмірі 59956грн.80коп.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 59956грн.80коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Цегельний завод „Перспектива”, м.Маріуполь в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 59956грн.80коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 650грн.49коп. та інфляційні витрати в розмірі 2817грн.97коп.

Відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного за розрахунком позивача, 3% річних становлять суму в розмірі 650грн.49коп. та інфляційні витрати - 2817грн.97коп. за період прострочення з 26.11.2009р. по 06.04.2010р.

Перевіривши арифметичний розрахунок суми 3% річних та інфляційних витрат, суд зазначає, що їх розмір не суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 650грн.49коп. та інфляційних витрат в розмірі 2817грн.97коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.11, 205, 206, 218, 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Цегельний завод „Перспектива”, м.Маріуполь, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „СВС-Сервіс”, м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в розмірі 63425грн.26коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 59956грн.80коп., 3% річних в розмірі 650грн.49коп. та інфляційних витрат в розмірі 2817грн.97коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СВС-Сервіс” (за адресою: вул.Миколаївська, буд.92, м.Маріуполь, 87500, код ЄДРПОУ 13526301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Цегельний завод „Перспектива” (за адресою: вул.Лепорського, буд.№1, м.Маріуполь, 87505, код ЄДРПОУ 13479857) суми основного боргу в розмірі 59956грн.80коп., 3% річних в розмірі 650грн.49коп. та інфляційні витрати в розмірі 2817грн.97коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 634грн.25коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 12.05.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя