Рішення № 10000671, 02.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.06.10 р.                     Справа № 22/80                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «Баядєра», м.Горлівка Донецької області, ЄДРПОУ 13491057

до відповідача, Приватного підприємства «Эллада», м.Донецьк, ЄДРПОУ 24313057

про стягнення 2609,21 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Амеліна Т.М. – довіреність,

від відповідача: не з’явився,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Баядєра», м.Горлівка Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Приватного підприємства «Эллада», м.Донецьк, про стягнення 2609,21 грн., у тому числі 2402,74 грн. основного боргу, 62,39 грн. інфляційних витрат, 18,40 грн. 3% річних, 125,68 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу №1008 від 01.01.2009 року, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних витрат.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії договору купівлі-продажу №1008 від 01.01.2009 року, претензії №140/20-07 від 17.02.2010 року, видаткової накладної, свідоцтва про державну реєстрацію Приватного підприємства «Баядєра».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 11-16, 20, 22, 526, 527, 530, 532, 546-551, 610-612, 623-625 Цивільного кодексу України та Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” №543/96-ВР від 22.11.1996 року з подальшими змінами та доповненнями, ст.ст. 1, 2, 22, 54 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач на виконання ухвали суду 27.04.2010 року надав податкові накладні.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, письмового відзиву на позов та витребуваних документів не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, міститься в договорі №1008 від 01.01.2009 року та довідці з Єдиного державного реєстру підприємств України, як його місцезнаходження, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Вислухавши в судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначеннями статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

01.01.2009 року між Приватним підприємством «Баядера» (Продавець) та Приватним підприємством «Торгівельний комплекс «Эллада» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №1008.

Оцінивши даний договір, із якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

Таким чином, в силу статті 655 Цивільного кодексу України та пунктів 1.1 договору Продавець зобов’язується продати, а Покупець прийняти й оплатити товар у терміни, асортименті, обсягах і за ціною погодженою сторонами і зазначеною у накладних, що є невід’ємною частиною даного договору.

Розділом 2 договору визначено:

-          його загальна сума складається із вартості товару, отриманого за всіма накладними. (п.2.1 договору)

-          ціна на товар, кількість і загальна вартість товару, що відпускається, встановлюється окремо на кожну партію, відповідно до накладних (п.2.2 договору).

У розділі 5 договору сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

-          оплата товару здійснюється Покупцем протягом семи днів з дня одержання товару шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця або в іншій формі й в іншому порядку, погодженому сторонами, що не суперечить чинному законодавству України. (п.5.1 договору)

-          оплата за придбаний товар проводиться у гривнях (п.5.2 договору)

В пункті 7.2 договору сторонами визначена відповідальність сторін. За неналежне виконання зобов’язань, передбачених п.5.1 даного договору, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення.

Згідно з п.10.1 договору, дана угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами і діє до 31.12. 2010 року. Після підписання даного договору всі попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так або інакше стосуються даного договору втрачають юридичну силу.

Відповідно до п.10.2 договору, у випадку, якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про його розірвання, договір вважається чинним на кожен наступний календарний рік.

Згідно видаткової накладної 570817 від 29.12.2009 року та видаткової накладної №570874 від 29.12.2009 року на загальну суму 259,44 грн. Продавець передав товар загальною вартістю 2584,02 грн. Покупцеві. Останнім означений товар прийнято, що підтверджується підписами уповноважених осіб та печатками сторін на вказаних накладних.

Факт поставки також підтверджується податковою накладною від 29.12.2009 року №570874 на загальну суму 259,44 грн. та податковою накладною від 29.12.2009 року №570817 на загальну суму 2324,58 грн., у яких є посилання на договір купівлі-продажу №1008 від 01.01.2009 року, як на підставу здійснення даної господарської операції.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткові та податкові накладні є належними доказами здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім саме в межах умов договору купівлі-продажу №1008 від 01.01.2009 року. Докази незгоди Відповідача з належністю виконання Продавцем своїх зобов’язань по договору щодо передачі товару суду не надавалися.

За твердженням Позивача, Відповідач частково повернув товар, на загальну суму 181,28 грн.

Відповідно до п.5.1 договору, оплата товару здійснюється Покупцем протягом семи днів з дня одержання товару шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця або в іншій формі й в іншому порядку, погодженому сторонами, що не суперечить чинному законодавству України. Відповідачем в порушення наведених умов договору, не була здійснена повна оплата поставленого товару.

В порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Продавцем на момент прийняття рішення суду не виконане.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок Відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення совокупно за кожною видатковою накладною становить 62,39грн., 3% річних від суми загального боргу складає 18,40грн.

Перевіривши даний арифметичний розрахунок за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період нарахування, суд дійшов висновку про задоволення вказаних позовних вимог у розмірі, визначеному Позивачем.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб’єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

Отже, виходячи з наведеного вбачається право сторін при укладенні господарського правочину щодо вільного, на власний розсуд визначення відповідальності за відповідне правопорушення, яке не суперечить вимогам закону.

В пункті 7.2 договору сторонами визначена відповідальність сторін. За неналежне виконання зобов’язань, передбачених п.5.1 даного договору, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок та період нарахування пені, дійшов висновку щодо задоволення штрафних санкцій у вигляді пені у сумі 125,68 грн.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Приватного підприємства «Баядєра», м. Горлівка, Донецької області до Приватного підприємства «Торгівельний комплекс «Эллада» про стягнення 2609,21 грн., у тому числі 2402,74 грн. основного боргу, 62,39 грн. інфляційних витрат. 18,40 3% річних, 125,68 грн. пені задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Торгівельний комплекс «Эллада» (83014, м.Донецьк, пр.Полеглих Комунарів, 63, ЄДРПОУ 24313057, р/р26005175192520 ДОФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 334011) на користь Приватного підприємства «Баядєра» (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул. Озерянівська, 2, ЄДРПОУ 13491057, р/р26005200903714 у Донецькій обласній філії АКБ УСБ м. Донецьк, МФО 334011) 2609,21 грн., у тому числі 2402,74 грн. основного боргу, 62,39 грн. інфляційних витрат. 18,40 3% річних, 125,68 грн. пені

3.          Стягнути з Приватного підприємства «Торгівельний комплекс «Эллада» (83014, м..Донецьк, пр.Полеглих Комунарів, 63, ЄДРПОУ 24313057, р/р26005175192520 ДОФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 334011) на користь Приватного підприємства «Баядєра» (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Озерянівська, 2, ЄДРПОУ 13491057, р/р26005200903714 у Донецькій обласній філії АКБ УСБ м. Донецьк, МФО 334011) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 102,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          В судовому засіданні 02.06.2010р. оголошено повний текст рішення

6. Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя