Рішення № 10000571, 15.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

15.06.2010Справа №2-22/2724-2010 За позовом ПП «Трансойл сервіс», 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Леніна, 159

до відповідача ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328», м. Ялта, вул. Московська, 8

про стягнення 577970,41 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача Черний Ю.І., представник, дов від 11.05.2010 року

від відповідача не з'явився

Обставини справи:

Позивач ПП «Трансойл сервіс» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 577970,41 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення прийнятих на себе зобовязань за укладеними між сторонами договорами № 15 від 01.01.2007 року, № 13/08 від 13.01.2008 року, № 03/09 від 03.01.2009 року, не здійснив належним чином та у встановлені строки оплату поставленого позивачем товару (нафтопродуктів) у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 577970,41 грн.

25.05.2010 року до суду надійшла заява позивача по справі про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на належне відповідачу майно 5 одиниць автотранспорту.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 03.06.2010 року позивачу відмовлено в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на 5 одиниць автотранспорту, належного відповідачу на праві власності.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 03.06.2010 року вжито заходів до забезпечення позову за ініціативою суду, заборонено відповідачу здійснювати будь які дії з відчуження або перереєстрації транспортних засобів, належних ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328» (АР Крим, м. Ялта, рахунок № 26003301214851 в Кримській філії ВАТ «ВТБ Банк», МФО 384618, ЄДРПОУ 34121596) на праві власності: автобус пасажирський «Богдан», номер АК 2675АА, в/н АК4911АУ, 2006р.в.; автобус пасажирський «Богдан», номер АК 2680АА, в/н АК4912АУ, 2006р.в.; автобус пасажирський «Ikarus», номер АК 2682АА, в/н ВК1716АЕ, 2006р.в.; автобус пасажирський «ПАЗ», номер АК 4683АА, в/н АК8791ВА, 2006р.в.; автобус пасажирський «БАЗ», номер АК 4931АА, 2008р.в. на користь третіх осіб.

В судовому засіданні 10.06.2010 року позивач надав суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, належні відповідачу, які знаходяться на його банківському рахунку, в сумі позовних вимог 577970,41 грн.

В судовому засіданні 10.06.2010 року було оголошено перерву до 15.06.2010 року до 11 години 10 хвилин, про що сторони повідомлені під розпис в бланку перерви в судовому засіданні.

15.06.2010 року, після перерви, розгляд справи продовжено.

10.06.2010 року до суду надійшло клопотання відповідача про покладення на позивача обовязку складення окремих актів звірок взаєморозрахунків між сторонами та направити їх на адресу відповідача для звірки таких розрахунків, тільки після чого у відповідача буде можливість направити на адресу суду мотивований відзив на позовну заяву.

Також, 15.06.2010 року до суду надійшло клопотання відповідача про призначення по даній справі судової бухгалтерської експертизи, з питаннями, що стосуються саме встановлення факту наявності заборгованості за договорами № 15 від 01.01.2007 року, № 13/08 від 13.01.2008 року, № 03/09 від 03.01.2009 року.

Але, суд відхиляє обидва клопотання, виходячи з наступного.

Щодо зобовязання позивача скласти, направити на адресу відповідача акти звірок, суд звертає увагу відповідача на те, що як ухвалою Господарського суду АР Крим від 25.05.2010 року, так й ухвалою суду від 03.06.2009 року відповідача було зобовязано надати суду обґрунтований відзив на позовну заяву з документальним підтвердженням своїх заперечень, у разі їх наявності. Підставою для відкладення розгляду справи як 25.05.2010 року так й 03.06.2010 року стала відсутність відповідача в судовому засіданні, ненадання витребуваних документів.

Але, вказані вимоги суду відповідачем виконані не були, крім того, останній не скористався правом, наділеним приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України щодо ознайомлення з матеріалами справи для підготовки відзиву на позовну заяву з метою виконання обовязку, покладеного судом.

Стосовно клопотання про призначення по справі судової експертизи, суд звертає увагу на те, що призначення експертизи є обґрунтованим за умови необхідності застосування спеціальних знань певним фахівцем для подальшого надання судом правової оцінки виниклим між сторонами правовідносинам з урахуванням такого висновку, в той час як по даній справі позивачем були надані матеріали, які, на його думку, є підтвердження порушення зобовязання відповідачем з оплати поставленого товару за укладеними між сторонами договорами - № 15 від 01.01.2007 року, № 13/08 від 13.01.2008 року, № 03/09 від 03.01.2009 року.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем подаються клопотання, які будуть сприяти більш тривалому розгляду справи, не виконуються обовязки, покладені на нього судом, суд розцінює вказані клопотання відповідача як зловживання наданими процесуальними правами з метою штучного затягування судового процесу.

В судовому засіданні 15.06.2010 року було оголошено перерву до 15.06.2010 року до 14 години 00 хвилин, оскільки сторонами було заявлено усне клопотання про оголошення повного тексту рішення в судовому засіданні.

Після перерви, 15.06.2010 року о 14 годині 00 хвилин відповідач в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи був повідомлений під розпис в бланку перерви.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 15.06.2010 року скасовані заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду АР Крим від 03.06.2010 року у вигляді заборони ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328» здійснювати будь які дії з відчуження або перереєстрації транспортних засобів, належних ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328» на праві власності: автобус пасажирський «Богдан», номер АК 2675АА, в/н АК4911АУ, 2006р.в.; автобус пасажирський «Богдан», номер АК 2680АА, в/н АК4912АУ, 2006р.в.; автобус пасажирський «Ikarus», номер АК 2682АА, в/н ВК1716АЕ, 2006р.в.; автобус пасажирський «ПАЗ», номер АК 4683АА, в/н АК8791ВА, 2006р.в.; автобус пасажирський «БАЗ», номер АК 4931АА, 2008р.в. на користь третіх осіб; за власною ініціативою суду вжито заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на банківські рахунки, належні відповідачу, на суму позову - 577970,41 грн.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Між ПП «Трансойл - Сервіс» та ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328» були укладені договори: договір № 15 від 01.01.2007 року, договір № 13/08 від 13.01.2008 року, договір № 03/09 від 03.01.2009 року.

Відповідно до п.п. 1.1 названих договорів ПП «Трансойл - Сервіс» (Продавець), прийняв на себе зобов'язання по передачі у власність ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328» (Покупець) товару (нафтопродуктів в асортименті), яке, у свою чергу, зобов'язалося прийняти товар та сплатити його вартість.

Згідно п. 2.1. договору № 15 від 01.01.2008 року розрахунок здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту відвантаження товару або за передоплатою, згідно виставлених рахунків.

Відповідно до п. 2.1. договору № 13/08 від 13.01.2008 року розрахунок здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту відвантаження товару або за передоплатою, згідно виставленим рахункам.

Пунктом 2.1. договору № 03/09 від 03.01.2009 року розрахунок здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту відвантаження товару або за передоплатою, згідно виставлених рахунків.

Але, як вказує позивач, станом на 17.09.2009 року ПП «Трансойл - Сервіс» виконало всі взяті на себе зобов'язання з передачі у власність відповідачу товару, однак відповідач істотно порушив умови укладених договорів та не сплатив у повному обсязі вартість поставленого товару.

Так, станом на 17.09.2009 роки у ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328» утворилася заборгованість перед позивачем за поставлений товар в розмірі 577970,41 грн.

02.04.2010 року на адресу відповідача була направлена претензія з проханням виконати умови укладених між нами договорів та перерахувати на рахунок позивача заборгованість, що утворилася станом на 17.09.2009 року, за поставлений товар у розмірі 577940,41 грн.

Однак, суд вважає за необхідне зауважити, що в матеріалах справи, т. 1 а.с. 99, наявна накладна № 73 від 25.06.2008 року, оформлена на поставку дизельного пального вартістю 24776,00 грн. Але, на вказаній накладній відсутній як підпис особи, уповноваженої на отримання товарно матеріальних цінностей від позивача, так й печатка підприємства - ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328», що спростовує твердження про поставку відповідачу пального на суму 24776,00 грн.

Таким чином, суд вважає необґрунтованою частину позовних вимог про стягнення з відповідача 24776,00 грн. заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 553164,41 грн.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, на суму 553164,41 грн.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні був оголошений повний текст рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328» (м. Ялта, вул. Московська, 8, рахунок № 26003301214851 в Кримській філії ВАТ «ВТБ Банк», МФО 384618, ЄДРПОУ 34121596) на користь ПП «Трансойл сервіс» (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Леніна, 159, рахунок № 2600601300431 в ВАТ «БМ Банк» м. Київ, МФО 380913, ЄДРПОУ 34052601) заборгованість в сумі 553164,41 грн.

3.Стягнути з ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328» (м. Ялта, вул. Московська, 8, рахунок № 26003301214851 в Кримській філії ВАТ «ВТБ Банк», МФО 384618, ЄДРПОУ 34121596) на користь ПП «Трансойл сервіс» (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Леніна, 159, рахунок № 2600601300431 в ВАТ «БМ Банк» м. Київ, МФО 380913, ЄДРПОУ 34052601) 5529,98 грн. державного мита.

4.Стягнути з ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328» (м. Ялта, вул. Московська, 8, рахунок № 26003301214851 в Кримській філії ВАТ «ВТБ Банк», МФО 384618, ЄДРПОУ 34121596) на користь ПП «Трансойл сервіс» (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Леніна, 159, рахунок № 2600601300431 в ВАТ «БМ Банк» м. Київ, МФО 380913, ЄДРПОУ 34052601) 225,87 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 24776,00 грн. основного боргу відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.