Постанова № 10000570, 01.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.06.2010Справа №2-19/6942-2008А За позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі, смт.Леніне АР Крим

До відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1

До відповідача Приватного підприємства «Аллона», м.Світловодськ Кіровоградська область.

Про стягнення 4535408,00 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

Секретар Попова А.С.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача Тимощук С.В., зав.юр.сектором, довіреність № 12/10/10-0 від 09.01.2008 р.

Від відповідачів не зявились;

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до відповідачів та просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 4535408,00 грн., одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Заявою від 29.09.2008 р. позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 4535408,00 грн., як вартість продукції, отриманої за нікчемними правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а також стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 4535408,00 грн. як суму коштів, які мають бути сплачені за нікчемними правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що угоди між ФОП ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Аллона» були укладені з метою, яка не відповідає інтересам держави і суспільства, та є нікчемними, оскільки постановою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 19.01.2007 року по справі № 2А-125/07 визнані нечинними статут ПП «Аллона» (код ЄДРПОУ 33455242) з 06.06.2005 року, свідоцтво про державну реєстрацію ПП «Аллона» з 06.06.2005 року, свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Аллона» з 13.06.2005 року, скасована державна реєстрація ПП «Аллона» з 06.06.2005 року, визнані нечинними всі первинні бухгалтерські та фінансові документи з реквізитами ПП «Аллона» з моменту перереєстрації підприємства з 06.06.2005 р.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 29.09.2008 р. провадження по справі було зупинено до розгляду Господарським судом АР Крим справи №2-19/5103-2008А за позовом СПД ОСОБА_2 до відповідача ДПІ у Ленінському районі, третя особа Приватне підприємство «Аллона», Кіровоградська область про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою господарського суду АР Крим від 07.04.2009 р. у справі № 2-19/5103-2007А позовні вимоги були задоволені частково. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2009 р. по справі № 2-19/5103-2007А апеляційну скаргу ДПІ в Ленінському районі АРК залишено без задоволення, а постанову господарського суду АР Крим від 07.04.2009 р. у справі № 2-19/5103-2007А залишено без змін.

Відповідачі своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, заперечень на позовну заяву не представили. Повістки про виклик до суду, які були спрямовані на юридичні адреси відповідачів, повернуті до суду з довідками відділення поштового звязку, що адресати за зазначеними адресами не знаходяться.

Відповідно до ст.39 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) судом був здійснений виклик відповідачів через засоби масової інформації, а саме: було дано оголошення у газеті «Голос України» № 67 від 15.04.2010 р.

Справа слухалась у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась у звязку з виходу з ладу технічної системи звукозапису програми «Діловодство», що підтверджують акти від 07.12.2009 р.; від 12.01.2010 р., від 02.02.2010 р., від 04.03.2010 р., від 30.03.2010 р. та від 01.06.2010 р.

Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) перед початком слухання справи сторонам були розяснені права, передбачені ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) та вручені памятки про права та обовязки сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд

В С Т А Н О В И В :

31 березня 2008 р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі АР Крим (далі по тексту ДПІ у Ленінському районі) було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (далі по тексту СПД ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за період з 01.04.2006 р. по 30.06.2007 р. з питання взаємовідносин з ПП «Аллона» (код ЄДРПОУ 33455242) за результатами якої складено акт № 1508-17-1-2051802058 (а.с.22-35).

За результатами зазначеної перевірки встановлено порушення п.п.19.1 «а», «в» п.19.1 ст.19, п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (№ 889 від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями), ч.1, 2 ст.13 Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (№ 13-92 від 26.12.1992 року із змінами та доповненнями) в частині завищення валових витрат, що привело до заниження оподаткованого доходу за 2-4 квартал 2006 р., 1 півріччя 2007 р. і до недоплати податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 512390,57 грн., у т.ч. за 2-4 квартал 2006 р. - 354480,62 грн., за 1 півріччя 2007 р. - 157909,95 грн.; п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 р. № 168/97 із змінами та доповненнями) в частині завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, що привело до недоплати податку за період, що перевіряється, в сумі 755901,00 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Ленінському районі прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000261701/0 від 10.04.2008 р., яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 755901,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 377950,50 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0000251701/0 від 10.04.2008 р., яким визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів від підприємницької діяльності у розмірі 512390,57 грн.

Також, цією перевіркою було встановлено, що основним постачальником продукції СПД ОСОБА_2 у періоді, що перевірявся, було ПП «Аллона». Обсяг придбання склав за 2-4 кварталі 2006 року 2726774,00 грн., за 1 півріччя 2007 року 1052733,00 грн., разом 3779507,00 грн.

ПП «Аллона» на адресу СПД ОСОБА_2 у періоді, що перевірявся, було виписано 29 податкових накладних на загальну суму 4535408,00 грн., в т.ч. вартість товару 3779507,00 грн., ПДВ 755901,00 грн.

Станом на 01.07.2007 р. загальна кредиторська заборгованість СПД ОСОБА_2 перед ПП «Аллона» за отриманий товар складає 4535408,00 грн. (з урахуванням ПДВ).

Приватне підприємство «Аллона» за юридичною адресою: Кіровоградська область, м.Світлдоводськ, вул.Дмитрова, 1, не знаходиться, його фактична адреса невідома, про що свідчить акт про відсутність підприємства за юридичною адресою від 02.11.2006 р. (а.с.41).

Постановою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 19.01.2007 р. у справі № 2а-125/07 був задоволений позов ДПА у Запорізькій області до ОСОБА_4 про визнання нечинними установчих документів ПП «Аллона», а саме: визнаний нечинним статут ПП «Аллона» з 06.06.2005 р.,визнане нечинним свідоцтво про державну реєстрацію ПП «Аллона» з моменту проведення реєстрації змін до установчих документів з 06.06.2005 року, визнане нечинним свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Аллона» № 15563986 з моменту видачі - з 13.06.2005 року, визнані нечинними всі первинні бухгалтерські та фінансові документи з реквізитами ПП «Аллона» з моменту перереєстрації підприємства з 06.06.2005 р., скасовано державну реєстрацію ПП «Аллона» з 06.06.2005 року (а.с.42).

Крім того, 12.03.2007 р. Світловодським міжрайонним прокурором було порушено кримінальну справу № 21-4804 за ст.205 ч.1 Кримінального кодексу України за фактом фіктивного підприємництва ПП «Аллона» (а.с.44).

Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

В обґрунтування своїх вимог, позивач ДПІ у Ленінському районі зазначає, що відповідно до постанови Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 19.01.2007 р. у справі № 2а-125/07 засновник, директор та головний бухгалтер ПП «Аллона» ОСОБА_4 після перереєстрації підприємства 06.06.2005 р. ніякої діяльності не вів, ніяких бухгалтерсько-фінансових документів, не підписував, тобто не здійснював самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, як того вимагають положення ст.42 Господарського кодексу України. При вчинення правочинів щодо придбання СПД ОСОБА_2 продукції у ПП «Аллона» на загальну суму 4535408,00 грн. від імені підприємства діяли невстановлені особи без необхідного обсягу цивільної дієздатності, що є порушенням ст.42 Господарського кодексу України та суперечить моральним засадам суспільства в сфері здійснення підприємницької діяльності.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із ч.1 ст.207 Господарського кодексу України (від 16.01.2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями) господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України (від 16.01.2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями) слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно із ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями) є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України (від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (від 04.12.1990 року № 509 із змінами та доповненнями) органи податкової служби є органами виконавчої влади.

Таким чином, органи податкової служби та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (від 04.12.1990 року № 509 із змінами та доповненнями) можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, укладених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом з тим, за змістом ч.1 ст.208 Господарського кодексу України (від 16.01.2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями) застосування цих санкцій можливе лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Санкції, встановлені ч.1 ст.208 Господарського кодексу України (від 16.01.2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями) не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обовязкових платежів) однією зі сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування санкцій, передбачених ч.1 ст.208 Господарського кодексу України (від 16.01.2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями) необхідним є наявність умислу на укладання угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків.

Відповідно до частини 3 ст.92 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 року № 435 із змінами та доповненнями) орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і є також загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема, відповідно до Першої директиви Ради Європейських Співтовариств від 9 березня 1968 р. (68/151/ЄЕС).

Таким чином необхідною умовою для визнання договору недійсним відповідно до вказаної статті є невідповідність господарського зобовязання вимогам закону, вчинення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладена учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків за даною угодою. При цьому під наявністю умислу щодо настання відповідних наслідків за даною угодою слід розуміти, що сторони чи одна із сторін усвідомлювала чи повинна була усвідомлювати протиправність угоди, що укладається, суперечність її інтересам держави і суспільства і прагнула або свідомо допускала настання протиправних наслідків.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 29.09.2008 р. провадження по справі було зупинено до розгляду Господарським судом АР Крим справи №2-19/5103-2008А за позовом СПД ОСОБА_2 до відповідача ДПІ у Ленінському районі, третя особа Приватне підприємство «Аллона», Кіровоградська область про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою господарського суду АР Крим від 07.04.2009 р. у справі № 2-19/5103-2007А позовні вимоги були задоволені частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Ленінському районі № 0000261701/0 від 10.04.2008 р. на суму 571028 грн. основний платіж, та на суму 285514 грн. фінансові санкції; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Ленінському районі № 0000251701/0 від 10.04.2008 р. на суму 410691,62 грн.; в іншій частині позовних вимог у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2009 р. по справі № 2-19/5103-2007А апеляційну скаргу ДПІ в Ленінському районі АРК залишено без задоволення, а постанову господарського суду АР Крим від 07.04.2009 р. у справі № 2-19/5103-2007А залишено без змін.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, постановою господарського суду АР Крим від 07.04.2009 р. у справі № 2-19/5103-2007А були встановлені наступні обставини.

17.02.2006 року між позивачем та ПП «Аллона» був укладений договір поставки товару, відповідно до якого ПП «Аллона» - постачальник прийняло на себе зобовязання поставляти товар на користь позивача.

На підставі вказаного договору постачальник постачав товар позивачу, що не заперечувалося сторонами по справі.

З єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ПП «Аллона» (код ЄДРПОУ 33455242) було виключено 11.04.2007 року, що підтверджується довідкою державного реєстратора С.Ю.Сологуб.

На час здійснення оспорюваної угоди Приватне підприємство «Аллона» було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, мало свідоцтво платника податку на додану вартість, а визнання у судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів підприємства, його свідоцтва платника податку на додану вартість не є підставою для визнання вчинених ним з іншими субєктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагент за договором може нести відповідальність лише за наявності вини.

Відповідно до акту № 13 Світловодської ОДПІ від 06.03.2007 р. було анульовано реєстрацію ПП «Аллона» як платника податку на додану вартість на підставі Постанови Жовтневого районного суду м.Запоріжжя по справі № 2а-125/07.

Таким чином, анулювання свідоцтва про реєстрацію ПП «Аллона» як платника податку на додану вартість фактично відбулося 06.03.2007 року. З цього моменту інформація була оприлюднена на відповідному сайті ДПІ в Інтернеті.

Тобто починаючи з 06.03.2007 року СПД ОСОБА_2 повинен був дізнатися про зміни в оподаткуванні своїх операцій у відносинах з ПП «Аллона».

Таким чином, у своїй постанові від 07.04.2009 р. у справі № 2-19/5103-2007А господарський суд відмовив у задоволенні позовної заяви СПД ОСОБА_2 у частині позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в Ленінському районі № 0000261701/0 від 10.04.2008 р. на суму 277309,50 грн., та у задоволенні позовної заяви СПД ОСОБА_2 у частині позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в Ленінському районі № 0000251701/0 від 10.04.2008 р. на суму 101698,95 грн., тобто на суми, які утворилися після 06.03.2007 року.

Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає саме та сума, яка повинна була бути сплачена СПД ОСОБА_2 на користь ПП «Аллона» за податковими накладним, які були виписані після 06.03.2007 р., а саме: № 20/03 від 20.03.2007 р. на суму з урахуванням ПДВ 4875,62 грн., 05/04 від 05.04.2007 р. на суму з урахуванням ПДВ 258333,36 грн., 10/04 від 10.04.2007 р. на суму з урахуванням ПДВ 29392,73 грн., 15/05 від 15.05.2007 р. на суму з урахуванням ПДВ 338769,60 грн., 04/06 від 04.06.2007 р. на суму з урахуванням ПДВ 379369,92 грн., всього 1010 741,23 грн. з урахуванням ПДВ.

При цьому, з урахуванням положень ст.208 Господарського кодексу України (від 16.01.2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями) вказана сума у розмірі 1010 741,23 грн. підлягає стягненню з СПД ОСОБА_2 як вартість продукції, отриманої за нікчемними правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства та як сума коштів, які мають бути сплачені за нікчемними правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

На підставі викладеного та керуючись ст.17, 18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В:

·Адміністративний позов задовольнити частково.

·Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м.Сімферополь МФО 324010, р/р НОМЕР_3 в Філії «Відділення Промінвестбанку в м.Керч», МФО 324731, р/р НОМЕР_4 в АКІБ «Укрсиббанк» м.Харків, МФО 351005, р/р НОМЕР_5, НОМЕР_6 в Філії КРУ ЗАТ КБ «Приватбанк» м.Сімферополь МФО 384436, р/р НОМЕР_7 в ЗАТ АБ «Промінвестбанк» м.Київ, МФО 300012) в дохід держави (р/р 31115115700164 в ГУ ДКУ в АР Крим м.Сімферополь, МФО 824025, ЄДРПОУ 34740646, код бюджетної класифікації 24060300) 1010 741,23 грн. з урахуванням ПДВ, як вартість продукції, отриманої за нікчемними правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

·Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м.Сімферополь МФО 324010, р/р НОМЕР_3 в Філії «Відділення Промінвестбанку в м.Керч», МФО 324731, р/р НОМЕР_4 в АКІБ «Укрсиббанк» м.Харків, МФО 351005, р/р НОМЕР_5, НОМЕР_6 в Філії КРУ ЗАТ КБ «Приватбанк» м.Сімферополь МФО 384436, р/р НОМЕР_7 в ЗАТ АБ «Промінвестбанк» м.Київ, МФО 300012) в дохід держави (р/р 31115115700164 в ГУ ДКУ в АР Крим м.Сімферополь, МФО 824025, ЄДРПОУ 34740646, код бюджетної класифікації 24060300) 1010 741,23 грн. з урахуванням ПДВ, як суму коштів, які мають бути сплачені за нікчемними правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

·В іншій частині позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови відповідно до ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлений 15.06.2010 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМокрушин В.І.