Рішення № 100005539, 27.09.2021, Харківський районний суд Харківської області

Харківський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року

Справа № 635/4044/21

Провадження № 2 /635/2750/2021

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Карасави І.О.,

секретаря судового засідання - Панаса О.С.,

за участю:

представник позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – Конопатського Миколи Миколайовича,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_2 , третя особа: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ» про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання,

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

28 травня 2021 року до Харківського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_2 , третя особа: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ» про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 травня 2021 року вищевказану цивільну справу передано в провадження судді Карасави І.О.

Ухвалою Харківськогорайонного суду Харківської області від 11 чернвя 2021 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду.

В позовній заяві ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 156 206,41 грн, 3% річних – 14 032,97 грн., інфляційні втрати – 33 740,58 грн. В обґрунтування позовної заяви зазначає, що на ім`я відповідача відкритий особовий рахунок НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за яким відповідачу здійснювалось газопостачання. Внаслідок систематичного нехтування відповідачем своїми обов`язками щодо повної та своєчасної оплати послуг з газопостачання утворилась заборгованість, яка за період з 01 жовтня 2016 року по 28 лютого 2021 року склала 156 206,41 грн., та не погашена станом на момент подання позову до суду.

10 серпня 2021 року від представника третьої особи АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРСИТВА «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ» Тузко Н.Г. надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідачем не було оскаржено донарахування, також відповідачем не було здійснено жодних дій для захисту своїх порушених прав у передбачені законом строки.

27 серпня 2021 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач зазначає, що 14 листопада 2012 року між Мереф`янською філією Пат «Харківгаз» та відповідачем було укладено Типовий договір 702002 про надання послуг з газопостачання. 22 лютого 2016 року представниками Мереф`янського УЕЕГ ПАТ «Харківгаз» було складено акт про порушення «Г.Б-8/с відповідно до якого відповідач був відключений від системи газопостачання шляхом роз`єднання на газопроводі-вводі та установлено заглушку з подальшим її опломбуванням. Починаючи з 24 лютого 2016 року по сьогоднішній день, відповідач не користується газом та не виступає Споживачем відповідно до умов договору. В акті були вказані останні покази лічильника-53 712 м.куб. Також представник відповідача зазначає, що сума заборгованості не змінюється з 31 березня 2016 року, а з позовною заявою позивач звернувся до суду 28 травня 2021 року, тому наявні підстави для застосування строків позовної давності.

Разом з відзивом, представником відповідача було надано клопотання про застосування строків позовної давності.

02 вересня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що нарахування за використаний споживачем природний газ здійснюється постачальником виключено за інформацією про об`єми та обсяги згідно акту про порушення №Г.Б.-8Єс від 24 лютого 2016 року під час перевірки споживача, за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено несанкціонований газопровід діаметром 14 мм, призначений для самовільного необлікованого відбору природного газу. У зв`язку з чим, оператором ГРМ проведено донарахування обсягів природного газу в березня 2016 року. Відповідач погодилась із зазначеними в даному акті фактами, що підтверджується її письмовими поясненнями.

07 вересня 2021 року від представника відповідача на адресу суду надійшли письмові заперечення, в яких зазначено, що позивачем не надано жодних підтверджуючих причин порушення строків позовної давності, а лише зазначається, що нарахування здійснювалось у 2016 році.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між ТОВАРИСТВом З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» та ОСОБА_2 .

Відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» з 01 липня 2015 року функції постачання та розподілу природного газу розділені.

Оператором газотранспортної системи є суб`єкт господарювання, який здійснює діяльність із розподілу природного газу на користь третіх осіб (замовників).

Постачальником природного газу є суб`єкт господарювання, який здійснює діяльність із постачання природного газу (ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ»).

Відповідно до пункту 1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРС споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділ VІ кодексу ГРС договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачем було офіційно опубліковано ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» в газеті «Слобідський край» №156 від 31 грудня 2015 року та розміщений на офіційному сайті Товариства.

Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VІ кодекс ГРС договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Відповідно до пункту 1 розділу 2 «Правил постачання природного газу» підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРС договір розподілу природного газу – правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189VIII від 02 квітня 2020 року послуги з постачання та розподілу природного газу віднесено до комунальних. Пункт 5 частини 2 статті 7 Закону встановив обов`язок споживачів оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору є сплачений споживачем рахунок постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками- і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил, що має підтверджуватись документально.

Судом встановлено, що між Мереф`янською філією ПАТ «Харківгаз» був укладений типовий договір №702002 про надання населенню послуг з газопосточання (а.с.58). Предметом договору є постачання природного або скрапленого газу, технічне обслуговування і ремонт внутрішньобудинкових систем газопостачання та дворових газопроводів.

АТ «Харківгаз» відповідно до Постанов НКРЕКП зокрема, №789 від 13 березня 2015 року, №2284 від 08 вересня 2015 року, №809 від 19 червня 2017 року в контексті обставин даної справи проводить господарську діяльність з розподілу природного газу на території Харківської області, тобто, є Оператором ГРМ.

За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ необхідних для нього об`ємах, а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строку та порядку, що визначені договором.

Таким чином судом встановлено, що ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» надає послуги з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , за якою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 .

Як вбачається з довідки по особовому рахунку споживача ОСОБА_2 особовий рахунок № НОМЕР_1 , відповідач на момент виникнення заборгованості був споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

З довідки про заборгованість за природний газ перед ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» (а.с. 5) судом було встановлено, що заборгованість (основний борг за період з 01 жовтня 2016 року по 28 лютого 2021 року) склала 156 206, 41 грн., сума трьох % річних 14 032,97 грн. та інфляційних втрат– 33 740,58 грн.

З протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем (а.с.27) вбачається, що комісія вирішила за наявність несанкціонованого (прихованого) газопроводу, провести абоненту ОСОБА_2 донарахування об`ємів природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу за 2 роки, які за період з 24 лютого 2014 року по 24 лютого 2016 року склали 24 589,99 куб.м на суму 155 540,71 грн. та направити до ПАТ «Харківгаз» копії документів для узгодження відображення донарахованого об`єму за вищевказане порушення на особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Згідно акту-розрахунку №1696 необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природнього газу і його вартості від 10 березня 2016 року (а.с.26) слідує, що вартість донарахованого об`єму газу за період з 24 лютого 2014 року по 24 лютого 2016 року становить 155 540,71 гривень.

29.02.2016 року домоволодіння споживача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 було відключено газопостачання, що підтверджується актом про відключення газоспоживаючих приладів (а.с.28), відповідно до якоговідповідач був відключений від системи газопостачання шляхом роз`єднання на газопроводі-вводі та установлено заглушку з подальшим її опломбуванням.

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача, підтвердив, щопочинаючи з 2016 року по сьогоднішній день, відповідач не користується газом та не виступає Споживачем відповідно до умов договору. В акті були вказані останні покази лічильника-53 712 м.куб. Вказану інформацію також підтвердив й представник позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вартість донарахованого об`єму газу споживача ОСОБА_2 станом на 10 березня 2016 року складала 155 540, 71 грн.

Заборгованість ОСОБА_2 за природній газ перед ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» з урахуванням сплачених сум та коригування за період з 01 березня 2016 року по 31 березня 2016 рік становить 156 206,41 грн.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи (Операторами ГРМ) регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30 версеня 2015 року за № 2496 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з постачання та розподілу природного газу віднесено до комунальних.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов`язок споживачів оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 є споживачем послуг з газопостачання, та заборгованість за несплату послуг з газопостачання за період з 01.03.2016 по 31.03.2016 рік становить 156 206,41 грн. є не погашена станом на момент подання позовної заяви до суду, що підтверджується розрахунком суми заборгованості.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження погашення відповідачем станом на момент розгляду справи суми основного боргу, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості за договором постачання природного газу в розмірі 156 206,41 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що заборгованість виникла за період з 01 березня 2016 року по 31 березня 2016 року, відвідач протягом 2016-2021 років не здійснював жодної сплати заборгованості, тобто строк позовної давності не переривався, а позивач в межах строків позовної давності не звертався до суду для захисту своїх порушених прав та інтересів.

Щодо застосування строків позовної давності

Разом з тим, представник відповідача у письмовому вигляді подав до суду клопотання про застосування строків позовної давності, яке підтримав під час судового розгляду та зазначив, що заборгованість у розмірі 156 206,41 грн. виникла у період з 01 березня 2016 року по 31 березня 2016 року та не змінювалася з 31 березня 2016 року, зазначає також, що про існування такої заборгованості позивачу було відомо шість років. Просив суд під час прийняття рішення застосувати строки позовної давності передбачені статтею 256 ЦК України.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, у разі, якщо суд під час ухвалення судового рішення дійде висновку про обґрунтованість позовних вимог та застосує строки позовної давності, просив відповідне стягнення заборгованості провести в межах строку позовної давності.

Суд вислухавши позиції сторін, щодо заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи дійшов наступних висновків.

ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

З аналізу статей 257-259 ЦК України, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин щодо стягнення заборгованості за послуги з газопостачання застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки. Зміна тривалості позовної давності за домовленістю сторін не відбувалась. Переривання строку позовної давності судом також не встановлено.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК).

Виходячи з вимог статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосовувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Таким чином, під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_2 , третя особа – АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ» про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання є обґрунтованими, але відповідачем у справі було заявлено про сплив позовної давності, тому суд застосовує до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України та вирішує питання про наслідки такого спливу, а саме відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» суми основного боргу в розмірі 156 206,41 грн. у зв`язку зі спливом позовної давності.

Щодо стягнення 3% річних у розмірі 14 032,97 грн. та інфляційні втрати у розмірі 33 740, 58 грн.

За змістом положень частини 1 статті 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК).

Згідно з положеннями статті 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК .

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З довідки про заборгованість за природний газ перед ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» (а.с. 5) вбачається заборгованість 3% річних у сумі - 14 032, 97 грн. та інфляційних втрат у розмірі – 33 740,58 грн. вищевказане нарахування було проведено за період з 01 березня 2018 року -31 березня 2018 року по 01 лютого 2021 року -28 лютого 2021 року.

Разом із тим, главою 19 ЦК визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК).

26 квітня 2017 року Верховний Суд України у справі №3-1522гс16 сформулював правову позицію щодо обчислення перебігу строку позовної давності, в спорах про стягнення 3% річних та інфляційних витрат після виконання боржником основного зобов`язання.

Так вимоги про стягнення грошових коштів передбачених статтею 625 ЦК України не є додатковими вимогами, в розумінні статті 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу строку позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення строку позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних витрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливо до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог у цій частині, та відсутність правових підстав для застосування до цих правовідносин строку позовної давності, оскільки позивачем була нарахована заборгованість 3 % річних у сумі - 14 032,97 грн. та інфляційних втрат у розмірі – 33 740,58 грн. за період з 01 березня 2018 року -31 березня 2018 року по 01 лютого 2021 року -28 лютого 2021 року тобто у межах трьохрічного строку позовної давності.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно платіжного доручення №18 від 17 травня 2021 року, позивачем при пред`явленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 059 (три тисячі п`ятдесят дев`ять) гривень 70 копійок.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд частково задовольняє позовні вимоги, то понесені позивачем судові витрати на підставі частини 1 статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 715,97 гривень.

На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_2 , третя особа: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ» про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» суму інфляційного збільшення суми боргу за спожиті комунальні послуги з газопостачання у розмірі 33 740 (тридцять три тисячі сімсот сорок) гривень 58 (п`ятдесят вісім) копійок та суму 3 відсотків річних від простроченої суми боргу за спожиті комунальні послуги з газопостачання у розмірі 14 032 (чотирнадцять тисяч тридцять дві) гривні 97 (дев`яносто сім) копійок.

В іншій частині заявлених позовних вимог-відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» судові витрати у розмірі 715 (сімсот п`ятнадцять) гривень 97 (дев`яносто сім) копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ», код ЄДРПОУ 39590621, місцезнаходження: 61093, м. Харків, вул. Болбочана Петра, буд.54.

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраціний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Третя особа – АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО`ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ХАРКІ«ГАЗ", код ЄДРПОУ 03359500, місцезнаходження: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1.

Суддя І.О. КАРАСАВА