Рішення № 10000034, 02.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.06.10 р.                     Справа № 22/89                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства „Артемівський завод стінових матеріалів”, м.Артемівськ Донецької області, ЄДРПОУ 25093764,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Северський доломіт”, м.Северськ Донецької області, ЄДРПОУ 31727250,

про стягнення 24610,60 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Сапешко Н.Г. – довіреність №б/н від 28.04.2010 року

від відповідача: не з’явився,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Дочірне підприємство „Артемівський завод стінових матеріалів”, м.Артемівськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Северський доломіт”, м.Северськ Донецької області, про стягнення заборгованості у сумі 24610,60грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором №92 від 21.08.2007року щодо поставки товару.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії акту звіряння взаємних розрахунків, підписаного та завіреного печатками з боку обох сторін, відповідно до якого заборгованість Відповідача станом на 01.09.2009 рік складає 24610,60 грн., товарно-транспортних накладних, поштового повідомлення, платіжного доручення.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 1, 12, 54, 55. 56, 64 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач на виконання ухвали суду 28.04.2010 року надав наступні документи: свідоцтво про державну реєстрацію та статут Дочірнього підприємства „Артемівський завод стінових матеріалів”, довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно Дочірнього підприємства „Артемівський завод стінових матеріалів”.

19.05.2010 року Позивач через канцелярію суду надав вимогу №б/н від 10.02.2010 року про повернення суми передплати, акт звіряння взаємних розрахунків, підписаний та завірений печаткою з обох сторін, відповідно до якого заборгованість Відповідача станом на 01.09.2009 рік складає 24610,60 грн.

21.05.2010 року через канцелярію суду Позивач також надав товарно-транспортні накладні.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, письмового відзиву на позов та витребуваних документів не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, міститься в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як його місцезнаходження, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Вислухавши в судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності , а також у випадках, передбачених законодавчими актами України, державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб’єктами підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та п.1.3 Статуту підприємства, Позивач - Дочірнє підприємство „Артемівський завод стінових матеріалів” є юридичною особою і тому суд вважає його належним Позивачем у розумінні Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

За твердженням Позивача, між Дочірнім підприємством „Артемівський завод стінових матеріалів” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Северський доломіт” (Постачальник) було укладено договір №92 від 21.08.2007 року. За умовами вказаного правочину Відповідач мав здійснити поставку визначеного договором товару.

21.08.2007 року Позивачем на виконання зобов’язань за вказаною угодою було перераховано Відповідачу передплату у розмірі 30000,00 грн. Цей факт підтверджується платіжним дорученням №5078, в графі призначення платежу якого зазначено, що оплата здійснюється відповідно до договору №92 від 21.08.2007 року за виготовлення запасних частин.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що Відповідачем на виконання умов зазначеного правочину була здійснена поставка товару на загальну суму 5390,00 грн. Факт постачання підтверджується товарно-транспортними накладними №101922 від 05.10.2007 року на суму 2500,00 грн., №490559 від 22.01.2008 року на суму 1296,48 грн., №490632 від 04.07.2008 року на суму 1592,92 грн. Відтак, сума недопоставки складає 24610,60 грн.

В матеріалах справи є лист без номеру та дати, яким Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про повернення передплати у розмірі 24610,60 грн.

В зв’язку з тим, що ані відповіді на лист, ані повернення грошових коштів з боку Відповідача не відбулося, Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення залишку перерахованої, відповідно до умов договору №92 від 21.08.2007 року, передоплати.

Слід наголосити, що підставою позовних вимог Позивач зазначає саме договір №92 від 21.08.2007 року. Однак, до матеріалів справи даний документ не долучено.

Відповідно до ст.181 Господарського процесуального кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору. Згідно п.2 вказаної статті, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Пунктом 3 передбачено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір відповідно до вимог частини цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання товару.

На підставі викладеного, враховуючи, що за вимогами наведеної норми закону договір, укладений у формі єдиного документу, повинен мати два примірника, твердження Позивача щодо відсутності у нього екземпляру договору судом не приймаються до уваги.

Як вбачається з приписів ст.180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 2 даної норми матеріального права встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статті 4-2, 4-3 ГПК України передбачають, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Виходячи з наведених норм, надати правову оцінку правовідносинам які утворились на підставі договору в відсутності цього документу не представляється можливим.

Крім того, слід зазначити, що товарно-транспортні накладні, які містяться в матеріалах справи не мають посилань на спірний договір як на підставу здійснення цієї господарської операції. З огляду на зазначене вище, факт постачання товару за вказаними первинними документами саме в межах спірного договору не доведено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Позивач не довів за допомогою належних та допустимих у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів, що дійсно між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №92 від 21.08.2007 року, були досягнуті усі істотні умови стосовно поставки товару, постачання товару за наявними в матеріалах справи первинним документами здійснювалось в межах спірного правочину і, відтак, не підтверджено не належне виконання зобов’язань за спірним правочином Відповідачем.

З огляду на наведене, в задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства „Артемівський завод стінових матеріалів” про стягнення 24610,60 грн. слід відмовити.

Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні позовних вимог Дочірньому підприємству „Артемівський завод стінових матеріалів”, м.Артемівськ Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Северський доломіт”, м.Северськ Донецької області, відмовити.

2.          В судовому засіданні 02.06.2010р. оголошено повний текст рішення

3. Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя