Рішення № 9999995, 27.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.05.10 р.                     Справа № 25/107                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Донавторесурси” м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” с. Михайлівка Красноармійського району Донецької області

про стягнення 15326грн.00коп.

За участю:

представників сторін:

від позивача: Лаврищева С.С. – представник (довіреність № 73 від 01.03.2010);

від відповідача: не з’явився

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Донавторесурси” м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” с. Михайлівка Красноармійського району Донецької області про стягнення 15326грн.00коп., у тому числі заборгованість за поставлене за договором поставки № 01/12/09-1 від 01.12.2009 дизельне пальне в сумі 14748грн.36коп., пеня в сумі 503грн.90коп., 3% річних в сумі 73грн.74коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок ціни позову, договір поставки № 01/12/09-1 від 01.12.2009, протокол розбіжностей від 01.12.2009 до договору поставки № 01/12/09-1 від 01.12.2009, видаткову накладну № 81 від 05.02.2010, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № 31 від 03.02.2010, рахунок № 79 від 05.02.2010, банківську виписку, податкову накладу № 81 від 05.02.2010.

26.05.2010 позивач через канцелярію господарського подав клопотання, в якому просить долучити до матеріалів справи довіреність на представника, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію довідки з ЄДРПОУ № 7-25-359, уточнений розрахунок ціни позову.

Суд розглянув зазначене клопотання та задовольнив його, перелічені документи долучив до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, документів, витребуваних ухвалою про порушення справи від 26.04.2010, не представив. Ухвала про порушення справи була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчить штамп реєстрації вихідної кореспонденції господарського суду на зворотній стороні ухвали про порушення справи від 26.04.2010, оригінал якої міститься в матеріалах справи, та реєстр вихідної кореспонденції господарського суду.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

01.12.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю фірмою „Донавторесурси” (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” (Покупець) був укладений договір поставки № 01/12/09-1, відповідно до якого Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець – прийняти та оплатити товар (паливно-мастильні матеріали – дизельне пальне, бензин), кількість, вартість, загальна сума – згідно рахунків.

          На виконання умов зазначеного договору позивач за видатковою накладною № 81 від 05.02.2010 поставив відповідачу дизельне пальне в кількості 4245,00л на загальну суму 24748грн.36коп.

          Факт поставки дизельного пального та, відповідно, факт його прийняття з боку відповідача підтверджується зазначеною видатковою накладною з відміткою про отримання – підписом уповноваженого представника відповідача – Омельченко О.Л., який діяв на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 31 від 03.02.2010.

Позивачем на зазначену поставку була виписана податкова накладна № 81 від 05.02.2010 та виставлений відповідачу рахунок № 79 від 05.02.2010 на оплату товару на суму 24748грн.36коп.

Відповідно до п. 4.1. договору Покупець перераховує Постачальнику вартість товару шляхом попередньої оплати в розмірі 100% протягом трьох банківських днів з моменту укладення договору або шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника по факту поставки товару не пізніше 3-х днів з моменту поставки.

          Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

          За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов’язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач свої зобов’язання за договором по оплаті поставленого товару виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача платіжним дорученням № 431546 від 17.02.2010 суму 10000грн.00коп., про що свідчить банківська виписка за дату 17.02.2010 (сформована 19.04.2010).

Несплаченою залишилася сума заборгованості в розмірі 14748грн.36коп.

На момент прийняття рішення по справі відповідач документів в підтвердження відсутності боргу не представив, позовні вимоги, в силу положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував, тому заборгованість за поставлений за договором поставки товар в сумі 14748,36грн. підлягає стягненню з останнього на користь позивача.          

Відповідно до ст.ст. 216 –218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 5.2. договору поставки закріплює, при несвоєчасній оплаті поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого товару.

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 5.2. договору, нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожен день прострочення оплати товару за період з 18.02.2010 по 19.04.2010 (за 61 день). Відповідно до розрахунку розмір пені становить 503грн.90коп.

          У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу на суму заборгованості 3% річних за період з 18.02.2010 по 19.04.2010 (за 61 день). Відповідно до розрахунку 3% річних складають 73грн.74коп.

Позивач, на вимогу суду, викладену в ухвалі про порушення справи від 26.04.2010, уточнив формулу розрахунку пені та 3% річних, а саме: первісно позивач, розраховуючи пеню та 3% річних, зазначив кількість днів в одному році 366 днів, замість 365 днів (в 2010 році кількість днів складає 365 днів). У зв’язку із перерахунком розмір пені збільшився на 1,38грн., 3% річних – на 0,20грн., відповідно, збільшилась загальна ціна позову на 1,58грн. (первісно було заявлено до стягнення 15326,00грн., у зв’язку із перерахунком загальна ціна позову склала 15327,58грн.).

Позивач згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України з заявою про збільшення позовних вимог, оформленою у відповідності з приписами господарського процесуального законодавства (з доплатою мита та направленням копії заяви про збільшення на адресу відповідача), до суду не звертався.

Враховуючи, що зазначення в формулі розрахунку пені та 3% річних кількості загальних днів 366, замість 365 днів, не носить принципового характеру (взагалі формула розрахунку є вірною, період розрахунку зазначений правильно, нарахування пені відповідає приписам ч. 6 ст. 232 ГК України, умовам договору та положенням ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, нарахування 3% річних відповідає положенням ст. 625 ЦК України), приймаючи до уваги відсутність належним чином оформленої заяви позивача про збільшення позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення пені в сумі 503грн.90коп., в частині стягнення 3% річних в сумі 73грн.74коп.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216 – 218, 232 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Донавторесурси” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” с. Михайлівка Красноармійського району Донецької області про стягнення 15326грн.00коп., у тому числі заборгованість за поставлене за договором поставки № 01/12/09-1 від 01.12.2009 дизельне пальне в сумі 14748грн.36коп., пеня в сумі 503грн.90коп., 3% річних в сумі 73грн.74коп., задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” (вул. Школьная, с. Михайлівка Красноармійського району Донецької області, 85380, код ЄДРПОУ 31468789) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Донавторесурси” (пр. Партизанський, АТП № 11421, М. Донецьк, 83108, код ЄДРПОУ 30651563) основний борг в сумі 14748грн.36коп., пеню в сумі 503грн.90коп., 3% річних в сумі 73грн.74коп., держмито в сумі 153грн.26коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя