Рішення № 99999762, 30.09.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3077/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків, м. Харків про стягнення 626,95 грн., без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Укргазвидобування", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 538,38 грн., три проценти річних у розмірі 25,77 грн., інфляційні втрати у розмірі 62,80 грн. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг з переміщення природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами №БАБ003-2019 від 04.09.2019. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.08.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №922/3077/21, розгляд справи було вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 04.08.2021, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

27.08.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень проти позову вказує на те, що відповідно до вимог чинного законодавства потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем (до споживача, який підключений до газорозподільної системи) надається замовнику послуг транспортування, а отже і вартість замовленої потужності має бути сплачена замовником послуг транспортування (постачальником природного газу) на користь Оператора ГТС. Тобто, вартість замовленої потужності сплачується Оператору ГТС постачальником природного газу, який в свою чергу має право включати її до кінцевої вартості природного газу.

09.09.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач відхиляє заперечення відповідача проти позову. Зокрема, вказує на те, що кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, Закон України “Про трубопровідний транспорт” від 15.05.1996 №192 та Закон України “Про ринок природного газу” від 09.04.2015 №329-VIII дійсно регламентують взаємовідносини між Оператором газотранспортної системи (суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) зг. п 19 ч. 1 ст. 1 Закону “Про ринок природного газу”) та замовником послуг транспортування. Проте АТ “Укргазвидобування” не є оператором газотранспортної системи, а тому в частині надання послуг переміщення (транспортування) природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами не підпадає під сферу регулювання вказаними нормативними актами. Переміщення природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами це окремий вид діяльності підприємства, який є похідними від основного виду діяльності позивача, та надається на договірних засадах. Транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності) та переміщення природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами - це різні види надання послуг які не дублюють одна одну.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04.09.2019 між Акціонерним товариством “Укргазвидобування” (позивач, виконавець) та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків (відповідач, споживач) був укладений договір про надання послуг з переміщення природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами №БАБ003-2019 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору, виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з транспортування трубопроводами, згідно ДК 021:2015 код 60300000-1, (послуги з переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами виконавця природного газу Споживача до пунктів передачі газу - газорозподільних станцій, (далі - ГРП), вузлів редукування газу (далі також - ПВВГ)) для задоволення потреб споживача, а споживач зобов`язується внести плату за надані послуги з переміщення природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбаченими умовами договору.

Пунктом 1.2. договору визначений річний плановий обсяг переміщення природного газу у 2019 році, який становить 335,000 тис. куб.м., у тому числі по місяцях.

Відповідно до п. 1.3 договору, сума складає 4663,20 грн., у тому числі ПДВ 20% 777,20 грн.

Пунктом 1.4. договору визначено місце надання послуг: м. Балаклія, вул. Арсенальна, 5 та м. Красноград, вул. Полтавська, 60.

Строк надання послуг: з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року (п. 1.5. договору).

Вартість послуг з переміщення 1000 куб. м. природного газу договором визначена у п. 4.1. договору та узгоджена сторонами у Протоколі узгодження договірної ціни від 04.09.2019 (додаток №1 до договору) та складає 11,60 грн., ПДВ 20% - 2,32 грн., всього у розмірі 13,92 гривень.

Згідно з п. 3.1. договору, послуги з переміщення газу оформлюються виконавцем і споживачем актами наданих послуг з переміщення природного газу внутрішньопромисловими газопроводами, (далі - акти наданих послуг).

Відповідно до п. 3.2 договору, виконавець до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє споживачу два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою виконавця.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що споживач протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути виконавцю один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акту наданих послуг, виконавець оформлює акт в односторонньому порядку до врегулювання розбіжностей відповідно до умов договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом відповідні розрахунки за вартість послуг з переміщення газу внутрішньопромисловими газопроводами виконавця здійснюється відповідно до підписаних в односторонньому порядку актів виконавця (п. 3.4. договору).

Згідно пункту 3.5. договору, акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків споживача з виконавцем.

Згідно п. 4.4 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 04.09.2019 до договору), відповідно до ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України оплата вартості послуг споживачем здійснюється в безготівковій формі, у національній валюті України на розрахунковий рахунок виконавця за фактично надані послуги до 20 числа місяця наступного за звітним періодом на підставі акту наданих послуг підписаного сторонами.

Строк дії договору визначено у п. 10.1. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 04.12.2019), відповідно до якого договір набуває чинності з моменту підписання та укладається на строк до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків діє до їх повного здійснення та відповідно до ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2019 та укладається на строк до 31.12.2019.

На виконання умов договору позивач у листопаді 2019 року надав відповідачу послуги з переміщення природного газу внутрішньопромисловими газопроводами на суму 538,38 грн., проте відповідач оплату вказаних послуг в повному обсязі не здійснив. Згідно даних обліку позивача, що підтверджується даними оператора ГТС (АТ “Укртрансгаз”), у листопаді 2019 року відповідачу було надано послуг з переміщення природного газу внутрішньопромисловими газопроводами в обсязі 39,677 тис. м. куб. на суму 538,38 грн.

19.12.2019 позивачем на адресу відповідача був направлений акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №90047178 від 30 листопада 2019 року (що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції ГПУ “Шебелинкагазвидобування”, яке є філією позивача, яка безпосередньо здійснювала виконання договірних зобов`язань, від 19.12.2019).

Як вказує позивач, станом на дату складення даної позовної заяви, в порушення умов договору відповідачем не повернуто підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №90047178 від 30.11.2019 за договором без будь-яких пояснень, претензій щодо обсягу або якості наданих послуг відповідачем не пред`явлено. Обсяг фактично спожитого відповідачем природного газу з газорозподільної системи АТ “Харківгаз” у листопаді 2019 року підтверджено листом оператора газотранспортної системи АТ “Укртрансгаз” №1001вих-21-4332 від 08.06.2021.

Позивачем було направлено вимогу відповідачу про сплату заборгованості в сумі 538,38 грн. за вих.№ШГВ4150-003.1.1-06 від 04.06.2020, яка була отримана відповідачем 10.06.2020, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №6102408676443. На зазначену вимогу відповідач відповів листом вих.№2700 від 22.06.2020, згідно якого відповідач вважає, що вартість транспортування природного газу включена до вартості газу і у нього відсутні зобов`язання перед позивачем щодо оплати зазначених послуг. Не погоджуючись з позицією відповідача, позивач листом “Щодо погашення заборгованості” вих.№ШГВ5552-003.1.1-04 від 29.07.2020, здійснив роз`яснення обов`язку відповідача здійснення оплати наданих послуг за договором та надав рахунок для сплати заборгованості. Проте, відповідач без подальших пояснень не здійснив оплату заборгованості за договором.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.

У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Спірний договір, що укладений сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Загальні положення про послуги визначені главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За правилами ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 530 Цивільного кодексу України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати наданих послуг на суму 538,38 грн., а позовні вимоги в частині стягнення 538,38 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 62,80 грн. та трьох процентів річних у розмірі 25,77 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, як обґрунтованого, підтвердженого наданими доказами та не спростованого відповідачем.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) - 538,38 грн. основного боргу, 25,77 грн. три проценти річних, 62,80 грн. інфляційних втрат та 2270,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775).

Відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280).

Рішення підписано 30 вересня 2021 року.

Суддя О.В. Погорелова