Рішення № 99999550, 28.09.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року Справа № 915/1322/21

м. Миколаїв

За позовом: Акціонерного товариства «Райффайзен Банк»

(01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; адреса електронної пошти legal.collection@raiffeisen.ua; ідентифікаційний код 14305909)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Шатайло Анатолія Володимировича

( АДРЕСА_1 ; адреса електронної пошти невідома; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

Суддя Ткаченко О.В.

Секретар судового засідання Сулейманова С.М.

Представники:

від позивача: Пасечник Ю.А., за ордером.

від відповідача:

СУТЬ СПОРУ: стягнення 19726,49 грн,

31.08.2021р. Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №114-43/3-189315 від 20.08.2021р. (з додатками), в якій просить суд:

- прийняти позовну заяву АТ «Райффайзен Банк» до провадження та призначити розгляд по справі у порядку спрощеного провадження;

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Шатайло Анатолія Володимировича заборгованість, яка виникла за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/31054/572651 від 05.06.2019р. в сумі 19726,49грн., яка складається із заборгованості за дозволеним овердрафтом в сумі 16000,49 грн. та заборгованості за недозволеним овердрафтом в сумі 3726,49 грн. а також стягнути 2270,0 грн. судового збору.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як кредитора, до відповідача, як позичальника, про стягнення з останнього заборгованості за укладеним між сторонами кредитним договором.

Підставою - заява позичальника на відкриття поточного рахунку від 28.05.2019р., угода №СМDPE-452630 від 30.05.2019р., договір про надання банківських послуг та послуг в сфері страхування №011/31054/572651 від 05.06.2019р., копія виписки по рахунку, вимога банку від 14.07.2021р. №114-43/3-179977, застосування норм статей 16, 509, 526, 530, 536, 549, 610, 611, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 03.09.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу запропоновано, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, в 5-денний строк від дня отримання даної ухвали, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України.

Відповідач відзиву на позов не надав, не скористався своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні.

Ухвала суду від 03.09.2021р., надіслана на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою органу поштового зв`язку «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)

Ухвали направлялись на адреси відповідачів та третіх осіб, вказані в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

27.09.2021р. від позивача до суду надійшла заява на виконання ухвали суду від 03.09.2021р., в якій він надав суду пояснення щодо дозволеного та недозволеного овердрафту та додав копію документу на підтвердження.

В судовому засіданні представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

В судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

05 червня 2019 року за №011/31054/572651 між акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», як банком, та фізичною особою-підприємцем Шатайлом Анатолієм Володимировичем, як клієнтом, був укладений договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування, відповідно до умов якого банк зобов`язався надавати клієнту можливість використання кредитної лінії з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватись з використанням спеціальних платіжних засобів №260071001297 (1531765500), шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт кредиту за договором складає 250000,0 грн. В межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт кредиту, який на дату укладання договору складає 10000,0 грн.

Відповідно до умов п. 1.2 договору, строк дії кредиту встановлено з наступного дня, що слідує за датою укладання договору по 05.06.2021р. включно.

Згідно з п.2.1 договору його учасники узгодили, що протягом всього строку фактичного користування кредитом клієнт зобов`язаний сплачувати щомісяця банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9% річних, крім випадків, передбачених п.2.2 договору.

За умовами п. 5.1 договору, клієнт зобов`язаний протягом дії договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному договором, шляхом зарахування на рахунок клієнта щомісячного обов`язкового платежу, розрахованого відповідно до умов п. 5.2 договору, та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування.

Згідно з п.5.2 договору, клієнт зобов`язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладання договору) дати розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов`язкового платежу в сумі не менше 15% від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми встановленої відповідними тарифами банку. При цьому залишок заборгованості, що береться до розрахунку щомісячного обов`язкового платежу включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного клієнтом щомісячного обов`язкового платежу попередніх місяців.

Перед укладанням та підписанням договору позичальник 28.05.2019р. звернувся до банку із заявою на відкриття поточного рахунку, операції за яким можуть здійснювались з використанням платіжної картки та встановлення кредитного ліміту. У заяві позичальник своїм підписом засвідчив, що він ознайомлений з умовами надання та повернення кредиту, а також з діючим законодавством України, що регламентує відношення банку та клієнта.

На виконання умов договору, починаючи з 14.08.2019р. банк забезпечував надання позичальнику кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку позичальника (а.с20-21).

Позичальник, в свою чергу, зобов`язання зі своєчасного та повного повернення кредиту виконував не в повному обсязі, та не здійснював щомісячне погашення кредитної заборгованості згідно з умовами договору до 10 числа кожного місяця у зв`язку з чим за розрахунком банку станом на 30.06.2021р. виникла заборгованість в сумі 19726,49 грн., яка складається з 16000,0 грн. заборгованості за дозволеним овердрафтом та 3726,49 грн. заборгованості за недозволеним овердрафтом, що підтверджується наданим банком розрахунком заборгованості (а.с.5).

Відповідно до ст.1 розділу 2 Правил банківського обслуговування клієнтів малого та мікробізнесу - фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність в АТ «Райффайзен Банк Аваль» в редакції, чинній з 16.05.2019р., визначено наступне - кредит (дозволений овердрафт) - кредит, який надається клієнту банком за окремим договором у межах встановленого ліміту кредитування, шляхом здійснення платежів з карткового рахунку клієнта у разі відсутності (недостатності) на ньому власних коштів клієнта. В результаті надання кредиту в формі дозволеного овердрафту шляхом здійснення банком платежів з карткового рахунку клієнта у разі відсутності (недостатності) на ньому власних коштів клієнта, на картковому рахунку клієнта виникатиме заборгованість за кредитом у вигляді дебетового залишку.

Недозволений овердрафт- заборгованість на картковому рахунку, яка виникає у разі перевищення суми операції над доступною сумою коштів на картковому рахунку.

Банк 14.07.2021р. за вих. №01443/3-179977 направив позичальнику вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань відповідно до ст. ст. 625, 1050 Цивільного кодексу України, в якій просив здійснити дострокове погашення дозволеного та недозволеного овердрафту разом з пенею.

Позичальник вимоги банку не виконав, кредит не повернув, нараховані проценти не сплатив, що стало підставою для звернення банку до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За перевіркою наданих позивачем розрахунків основного боргу та відсотків за користування кредитними коштами суд вважає, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та здійснені арифметично вірно.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідач не скористався своїм правом спростувати наведені обставини справи та не надав суду належні та допустимі докази виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором №011/31054/572651 від 05.06.2019р.

За таких обставин, підсумовуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1991,0 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шатайло Анатолія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; ідентифікаційний код 143059095) заборгованість за договором №011/31054/572651 від 05.06.2019р. в сумі 19726,49 грн., а також 2270,0 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 30.09.2021р.

Суддя О.В. Ткаченко