Рішення № 99999263, 30.09.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1702/21

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Грінченка Сергія Олександровича ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ” (07201, Київська обл., Іванківський р-н, смт. Іванків, вул. Базарна, буд. 13)

про стягнення 132627,92 грн. заборгованості за договором оренди № 22/06 від 22.06.2020 р., у тому числі – 130000,00 грн. основного боргу, 2627,92 грн. пені,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Грінченко Сергій Олександрович (далі – ФОП Грінченко С.О., позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ” (далі – ТОВ “ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ”, відповідач) про стягнення 132627,92 грн. заборгованості за договором оренди № 22/06 від 22.06.2020 р., у тому числі – 130000,00 грн. основного боргу, 2627,92 грн. пені.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем, який її обслуговує № 22/06 від 22.06.2020 р., згідно з яким відповідачеві було надано в оренду техніку на суму 286000,00 грн., за яку відповідач частково розрахувався, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 130000,00 грн. основного боргу, 2627,92 грн. пені і судові витрати покласти на відповідача, а саме – 2270,00 грн. судового збору та 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, а також заявлене позивачем клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, зважаючи на заявлену позивачем у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Фізичною особою-підприємцем Грінченком Сергієм Олександровичем позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ” про стягнення 132627,92 грн. заборгованості за договором оренди № 22/06 від 22.06.2020 р., підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2021 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

02.08.2021 р. до господарського суду Київської області від ТОВ “ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ” надійшов відзив № 28-07/21 від 28.07.2021 р. (вх. № 18303/21 від 02.08.2021 р.), відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, з огляду на таке.

На підставі виставленого позивачем рахунку до сплати № 19 від 16.07.2020 р. відповідачем було частково погашено заборгованість по сплаті орендної плати згідно договору у сумі 156000,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача за період з 25.09.2020 р. по 25.09.2020 р. На підтвердження кредиторської заборгованості в сумі 130000,00 грн. відповідачем було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2020 р. – 08.12.2020 р. Відповідачем 11.06.2021 р. було сплачено решту кредиторської заборгованості в розмірі 130000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1397 від 11.06.2021 р. та випискою з особового рахунку за період з 11.06.2021 р. по 11.06.2021 р. Таким чином, до відкриття провадження у даній справі № 911/1702/21 заборгованість з орендної плати перед позивачем була повністю погашена відповідачем.

Щодо нарахування пені відповідач зазначає, що договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже, нарахована пеня позивачем не може перевищувати той розмір, який встановлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Поряд з цим, відповідно до п. 5.3 договору сплата орендної плати здійснюється протягом 15 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від орендодавця. Згідно зі ст. 257 ЦК України визначено строк (позовна давність), у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Так, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), а для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ст. 258 ЦК України). Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Рахунок до сплати № 19 від 16.07.2020 р. відповідачем було отримано 16.07.2020 р., а тому строк оплати згідно з п. 5.3 договору спливає 06.08.2020 р. Отже, нарахування пені за порушення строків оплати за договором припиняється з 06.02.2021 р. Враховуючи викладене, нарахування позивачем пені за період з 08.05.2021 р. до 31.05.2021 р., на переконання відповідача, є неправомірним та безпідставним.

09.09.2021 р. до господарського суду Київської області від ФОП Грінченка С.О. надійшла заява б/н від 06.09.2021 р. (вх. № 21125/21 від 09.09.2021 р.), відповідно до якої позивач визнає факт погашення відповідачем основного боргу в сумі 130000,00 грн., що є предметом спору у даній справі, у зв`язку з чим, керуючись ст.ст. 46, 130 ГПК України, ФОП Грінченко С.О. відмовляється від позовних вимог про стягнення з ТОВ “ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ” основного боргу в сумі 130000,00 грн. за договором оренди № 22/06 від 22.06.2020 р. та просить суд стягнути з відповідача 2627,92 грн. пені, а також 2270,00 грн. судового збору та 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

22.06.2020 р. між Фізичною особою-підприємцем Грінченком Сергієм Олександровичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ” (орендар) було укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем, який її обслуговує № 22/06, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначеним цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендарю в тимчасове платне володіння та користування сільськогосподарську техніку, зазначену в п. 1.2 договору, а також зобов`язується забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування автомобіль під керуванням екіпажу (водія) орендодавця і зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату.

Пунктом 1.2 договору визначено характеристики сільськогосподарської техніки, а саме: марка SPRA-COUPE 4640, найменування: оприскувач самохідний, державний реєстраційний номер: НОМЕР_1 , рік випуску: 2001, заводський № НОМЕР_2 , опис технічного стану: задовільний.

Умовами п. 3.2 договору передбачено, що передача техніки здійснюється на підставі акту приймання-передачі, а її повернення згідно з п. 6.1 договору – за актом приймання-передачі (повернення).

Розмір орендної плати за договором становить 17875,00 грн. за одну добу без ПДВ (п. 5.1 договору).

Пунктом 5.3 договору передбачено, що плата за користування технікою здійснюється протягом 15 банківських днів, з моменту отримання рахунку-фактури від орендодавця.

У відповідності з п. 5.4 договору всі розрахунки по даному договору здійснюються в безготівковому порядку, в гривні, з розрахункового рахунку орендаря на розрахунковий рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 6.1 договору техніка має бути повернута за актом приймання-передачі орендодавцеві після закінчення строку користування у справному стані, з урахуванням нормального фізичного зносу, що виник в період експлуатації.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30 листопада 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п. 7.1 договору).

Відповідно до п. 7.3 договору, закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з п. 8.5 договору орендар за цим договором несе наступну відповідальність: за порушення строків оплати сплачує орендодавцю пеню в розмірі 1% від неоплаченої вартості оренди, за кожен день прострочення.

На виконання умов договору № 22/06 від 22.06.2020 р. за актом приймання-передачі від 24.06.2020 р. позивачем було передано зазначену в ньому техніку в користування відповідача.

Згідно акту приймання-передачі (повернення) до договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем, який її обслуговує № 22/06 від 22.06.2020 р., 16.07.2020 р. орендовану техніку було повернуто орендарем орендодавцю. Строк оренди техніки становив 16 діб.

Приймання-передачу наданих послуг за договором сторонами оформлено шляхом складання акту № 19 від 16.07.2020 р. на суму 286000,00 грн.

Позивачем для оплати наданих послуг було виставлено відповідачу рахунок № 19 від 16.07.2020 р.

Враховуючи умови п. 5.3 договору, нараховану орендну плату у розмірі 286000,00 грн. ТОВ «ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ» мало оплатити ФОП Грінченку С.О. до 06.08.2020 р. (15 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури).

25.09.2020 р. відповідачем було частково погашено заборгованість по сплаті орендної плати згідно договору у сумі 156000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 840 від 25.09.2020 р.

ТОВ «ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ» та ФОП Грінченком С.О. було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 р. до 08.12.2020 р. за договором № 22/06 від 22.06.2020 р. на суму 130000,00 грн.

09.04.2021 р. відповідачем було направлено позивачу листа № 09-04/21-3, в якому зазначалося, що у строк до 31.07.2021 р. відповідач повністю виконає свої зобов`язання по договору.

16.04.2021 р. на адресу відповідача ТОВ «ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ» було надіслано лист-претензію № 15/04-2021 від 15.04.2021 р. на суму 130000,00 грн.

25.05.2021 р. відповідачем було направлено позивачу лист № 25-05/21 у відповідь на лист-претензію № 15/04-2021 від 15.04.2021 р., де відповідач визнає заборгованість та просить надати строк оплати до 31.07.2021 р. без застосування штрафних санкцій.

За твердженням позивача, заборгованість в сумі 130000,00 грн. відповідачем сплачена не була, у зв`язку з чим ФОП Грінченко С.О. і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з приписами ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини сторін за правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

За змістом ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

В силу ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 ст. 759, частини 1 ст. 761, частини 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

При зверненні з даним позовом до суду, за твердженням позивача, відповідачем не було сплачено на користь позивача орендну плату в сумі 130000,00 грн.

Як слідує з відзиву, відповідачем було сплачено основний борг за договором оренди № 22/06 від 22.06.2020 р., заявлений до стягнення у даній справі, що підтверджується платіжним дорученням № 1397 від 11.06.2021 р. Також відповідачем було надано виписку з банківського рахунку ТОВ «ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ», згідно якої слідує, що 11.06.2021 р. останнє перерахувало на користь ФОП Грінченка С.О. 130000,00 грн., де в призначенні платежу зазначено «за оренду оприскувача зг. договору № 22/06 від 22.06.2020 р., рах. № 19 від 16.07.2020 р.».

Позивач, згідно змісту заяви б/н від 06.09.2021 р. (вх. № 21125/21 від 09.09.2021 р.), визнав факт погашення відповідачем основного боргу в сумі 130000,00 грн., у зв`язку з чим, керуючись, зокрема, ст. 46 ГПК України, відмовився від позовних вимог про стягнення з ТОВ “ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ” основного боргу в сумі 130000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;

Слід зазначити, що пунктом 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

З огляду на викладене, у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову в частині основного боргу, суд закриває провадження у даній справі в частині вимоги про стягнення основного боргу в сумі 130000,00 грн.

Поряд з цим, позивач підтримує позовну вимогу про стягнення з відповідача 2627,92 грн. пені.

Згадуваним вище пунктом 8.5 договору передбачено, що орендар за порушення строків оплати сплачує орендодавцю пені в розмірі 1% від неоплаченої вартості оренди, за кожен день прострочення.

У силу вимог ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що заявлений до стягнення розмір пені було визначено позивачем в сумі 2627,92 грн., нарахованій на заборгованість відповідача, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, за період з 08.05.2021 р. до 31.05.2021 р. на суму 130000,00 грн.

У той же час, зазначені вище приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не були враховані позивачем під час нарахування пені за прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання.

Так, за змістом п. 5.3 договору плата за користування технікою здійснюється протягом 15 банківських днів, з моменту отримання рахунку-фактури від орендодавця.

Рахунок до сплати № 19 від 16.07.2020 р. відповідачем було отримано 16.07.2020 р., а тому строк оплати за надані послуги згідно з п. 5.3 договору спливає 06.08.2020 р., з огляду на що нарахування пені може здійснюватись, починаючи з 07.08.2020 р. і до 07.02.2021 р.

Однак, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 08.05.2021 р. до 31.05.2021 р., що не відповідає наведеним вище приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та умовам договору, якими не встановлено іншого, аніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку нарахування пені, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення 2627,92 грн. пені задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про покладення на відповідача судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2270,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., суд зазначає таке.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

25.05.2021 р. між Фізичною особою-підприємцем Грінченком Сергієм Олександровичем (клієнт) та Адвокатським бюро "Романа Ганенка" було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 25/05, відповідно до п. 1.1 якого бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову (правничу) допомогу щодо: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з питань представництва та захисту інтересів клієнта; 2) складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; 3) складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, відзиву, відповіді на відзив, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); 4) представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в тому числі, але не виключно, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, Державної податкової служби України, Служби безпеки України та усіх інших правоохоронних органах, Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань, перед фізичними особами, юридичними особами публічного та приватного права, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 1.2 договору клієнт надає бюро наступні повноваження: бути представником клієнта у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві, відповідачу, третій особі, заявнику, зацікавленій особі, потерпілому, підозрюваному, обвинуваченому, свідку, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, з питань, пов`язаних із захистом прав, у тому числі право: подавати від імені клієнта та у його інтересах відповідний позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення тощо; брати участь у судових засіданнях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу Клієнта; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; визнавати повністю або частково позови; змінювати підстави або предмет позовів; зменшувати або збільшувати розмір позовних вимог; укладати мирові угоди; передавати справу на розгляд третейського суду; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом.

Безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені бюро за цим договором здійснює адвокат Ганенко Роман Андрійович. Бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. При цьому зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності (п. 2.2 договору).

У відповідності з п. 3.1 договору розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову (правничу) допомогу, визначається в актах приймання-передачі наданої правничої допомоги, підписаних сторонами.

Дія договору припиняється через один рік з дня його підписання (п. 4.2 договору).

З матеріалів справи слідує, що між ФОП Грінченком С.О. та АБ "Романа Ганенка" було підписано акт № 01/01 від 25.05.2021 р. про надання правової (правничої) допомоги згідно договору № 25/05 від 28.05.2021 р. на суму 5000,00 грн. (ознайомлення з наданими клієнтом документами, які стосуються взаємовідносин з ТОВ «ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ», усне консультування, підготовка позовної заяви ФОП Грінченка С.О. до ТОВ «ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ» про стягнення коштів, подання позовної заяви до господарського суду Київської області).

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст. 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Суд відзначає, що надання позивачеві послуг адвоката у даній справі № 911/1341/21 підтверджується складеною та підписаною адвокатом позовною заявою та документами, доданими до неї, які завірено адвокатом, уточненою позовною заявою та доданими до неї документами, а також заявою б/н від 06.09.2021 р. (вх. № 21125/21 від 09.09.2021 р.), складеною та підписаною адвокатом.

На підтвердження перерахування коштів за надану правничу допомогу до матеріалів справи додано виписку з банківського рахунку АБ "Романа Ганенка" від 28.05.2021 р. про надходження коштів від ФОП Грінченка С.О. за договором № 25/05 від 28.05.2021 р. на суму 5000,00 грн.

Враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом Ганенком Р.А. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 22.12.2010 р. № 4380/10) професійної правничої допомоги у цій справі, зокрема, у вигляді підготовки та подання позовної заяви та інших заяв у справі, а також враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо співмірності чи обґрунтованості витрат позивача на правову допомогу, суд дійшов висновку, що у даній справі є доведеними та обґрунтованими витрати позивача на професійну правову допомогу в розмірі 5000,00 грн., у зв`язку з чим вони підлягають розподілу між сторонами.

Отже, понесені позивачем судові витрати покладаються на відповідача в частині позовної вимоги, провадження за якою було закрите, оскільки позивач звернувся з даним позовом до суду 04.06.2021 р., що слідує з відбитку поштового штемпеля на конверті, в якому даний позов надійшов до суду, а кошти в рахунок погашення основного боргу відповідач перерахував позивачеві 11.06.2021 р., тобто після звернення останнього з даним позовом до суду.

З урахуванням наведеного, на підставі приписів ч. 3 ст. 130 ГПК України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору та на послуги адвоката за вимогою про стягнення основного боргу покладаються на відповідача. Решта понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору та оплати послуг адвоката покладаються на позивача, з огляду на відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 46, 73, 74, 76-80, 123, 129, 130, 231, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Закрити провадження у справі в частині позовної вимоги Фізичної особи-підприємця Грінченка Сергія Олександровича ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ” (07201, Київська обл., Іванківський р-н, смт. Іванків, вул. Базарна, буд. 13) про стягнення 130000,00 грн. основного боргу.

2. У задоволенні позовної вимоги Фізичної особи-підприємця Грінченка Сергія Олександровича ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ” (07201, Київська обл., Іванківський р-н, смт. Іванків, вул. Базарна, буд. 13) про стягнення 2627,92 грн. пені відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ” (07201, Київська обл., Іванківський р-н, смт. Іванків, вул. Базарна, буд. 13, код 41890069) на користь Фізичної особи-підприємця Грінченка Сергія Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_3 ) 2225 (дві тисячі двісті двадцять п`ять) грн. 02 коп. судового збору, 4900 (чотири тисячі дев`ятсот) грн. 93 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складене 30.09.2021 р.

Суддя В.М. Бабкіна