Рішення № 9999800, 02.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.06.10 р.                     Справа № 14/126пн                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Пульсар”, ЄДРПОУ 32757129,

м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий

банк”, ЄДРПОУ 19357325, м.Київ в особі Донецької філії,

ЄДРПОУ 26353084, м.Донецьк

про визнання зобов’язань припиненими

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Греков М.Г. – по дов.

від відповідача: Нечипоренко Я.І. – по дов.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 27.05. по 02.06.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Пульсар”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, м.Київ в особі Донецької філії, м.Донецьк, про:

- визнання таким, що припинив свою дію з 13.05.2010р., кредитний договір №13/КВ-08 від 25.03.2008р.;

- визнання таким, що припинив свою дію з 13.05.2010р., іпотечний договір №13/Zквіп-08-4 від 25.03.2008р.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 31.05.2010р. змінив предмет позову, заявивши вимоги про:

- визнання зобов’язань позивача за кредитним договором №13/К-08 (у національній валюті) від 25.03.2008р., який укладений між сторонами, такими, що припинились з 13.05.2010р.;

- визнання зобов’язань позивача за іпотечним договором №13/Zквіп-08-4 від 25.03.2008р., який укладений між сторонами, такими, що припинились з 13.05.2010р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на припинення зобов’язань між сторонами внаслідок здійснення заліку зустрічних однорідних вимог.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 27.05.2010р., в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на неправомірність проведеного позивачем заліку зустрічних однорідних вимог. Зокрема, як вказує відповідач, проведений позивачем залік зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин порушує вимоги ст.96 Закону України „Про банки і банківську діяльність”.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають, зокрема, з договору.

25.03.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії №13/КВ-08.

Згідно з п.1.1 договору №13/КВ-08 від 25.03.2008р. відповідач відкриває позивачу невідновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах:

-          ліміт кредитування – еквівалент 43000000,00 грн., що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку №1 до цього договору;

-          валюта кредиту - українська гривня, долар США, євро;

-          строк кредитної лінії – з 25.03.2008р. по 24.03.2011р. включно;

-          процентна ставка в українській гривні – 19% річних, у доларах США – 13% річних, в євро – 11% річних;

-          мета використання коштів – фінансування будівництва двох багатоповерхових житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземними автомобільними стоянками по вул.Радянській в Київському районі м.Донецька.

Позивач, в свою чергу, зобов’язався використати кредит за цільовим призначенням та своєчасно повернути його відповідно до умов цього договору, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісії в порядку, передбаченому цим договором, достроково повернути всю заборгованість за цим договором, а саме: повернути всю суму кредиту, сплатити усі нараховані проценти, комісії, штрафні санкції (за наявності), а також сплатити всі інші платежі, передбачені договором, в строки та в порядку, передбачених п.п.9.1, 9.2 цього договору (п.п.6.1.1, 6.2.2, 6.2.3 договору №13/КВ-08 від 25.03.2008р.).

Згідно п.2.1 кредитного договору видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (траншами) у будь-якій з валют кредиту, передбачених п.1.1 цього договору, у сумі, що не перевищує еквівалент 5300000,00 грн. щомісячно та невикористаний ліміт кредитування.

31.08.2009р. між позивачем та відповідачем підписано додатковий договір №7 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №13/КВ-08 від 25.03.2008р., згідно з яким сторони змінили валюту зобов’язання з доларів США на національну валюту України гривню по курсу 7,989 грн. за 1 долар США у день укладення цього додаткового договору, у зв’язку з чим було змінено назву договору на „кредитний договір №13/К-08 (в національній валюті) від 25.03.2008р.”.

Одночасно, п.1.1 кредитного договору сторонами викладено наступним чином: „Банк надає позичальнику кредит в грошовій формі на наступних умовах:

-          сума кредиту – 29914528,05 грн.;

-          кінцева дата повернення кредиту - з 25.03.2008р. по 24.03.2011р. включно;

-          мета використання кредиту – фінансування будівництва двох багатоповерхових житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземними автомобільними стоянками по вул.Радянській в Київському районі м.Донецька.

-          процентна ставка – 22 % річних.

Пунктом 4.1 кредитного договору (з урахуванням додаткового договору №7 від 31.08.2009р.) сторонами передбачено, що повернення кредиту здійснюється позивачем шляхом перерахування коштів зі свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позивачем у відповідності до графіку зменшення заборгованості (додаток №1 до цього договору), а у випадку, якщо такий не був укладений – не пізніше останнього дня строку кредиту, передбаченого п.1.1 цього договору.

Відповідно до п.4.3 договору №13/К-08 від 25.03.2008р. відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається. Якщо 28 число поточного місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день нарахування здійснюється напередодні.

Сплата позивачем процентів здійснюється щомісячно в строк з 28 числа по останній робочій день поточного місяця на рахунки відповідача. Відсотки, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються одночасно з остаточним поверненням кредиту (п.4.4. договору).

За приписом п.4.6 кредитного договору №13/К-08 від 25.03.2008р. (з урахуванням додаткового договору №7 від 31.08.2009р.) у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позивач сплачує у строки, передбачені п.4.4. цього договору, проценти з розрахунку 26% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

В забезпечення виконання ТОВ „Пульсар” своїх зобов’язань перед відповідачем за кредитним договором №13/К-08 від 25.03.2008р., між сторонами був підписаний іпотечний договір №13/Zквіп-08-4 від 25.03.2008р.

Згідно з умовами іпотечного договору (з урахуванням договорів про внесення змін та доповнень) предметом іпотеки є майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершено, що знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул.Радянська в двох багатоповерхових житлових будинках з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземними автомобільними стоянками, що належить позивачу. Предмет іпотеки оцінюється сторонами у 74655008,50 грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідні положення також містяться у ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За поясненнями сторін, наданими в судовому засіданні 02.06.2010р., відповідач повністю виконав свої зобов’язання перед позивачем за кредитним договором №13/К-08 від 25.03.2008р. в частині надання кредиту на суму 29914528,05 грн.

Пунктом 9.2 кредитного договору передбачено право відповідача вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісії, інших штрафних санкцій, що передбачені цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позивачем та/або іншими особами, що є поручителями позивача, умов даного договору та/або угод, укладених у забезпечення виконання позивачем зобов’язань за цим договором, а позивач зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії та інші платежі за цим договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані банку, у випадку порушення позивачем строків (термінів) платежів, що встановлені договором, порушення позивачем інших умов цього договору тощо.

Як встановлено судом, 09.04.2010р. відповідачем на адресу позивача було направлено лист-вимогу №08/1-0970 про дострокове повне виконання зобов’язань, згідно з якою повідомлено про невиконання позивачем своїх зобов’язань за кредитним договором з оплати заборгованості за кредитом в сумі 29914528,05 грн., процентів в сумі 5260024,35 грн., комісії в сумі 128648,67 грн. та пені в сумі 106409,66 грн.

Таким чином, враховуючи умови укладеного між сторонами кредитного договору, позивач мав виконати свій обов’язок зі сплати відповідачу заборгованості за кредитом в сумі 29914528,05 грн., процентів в сумі 5260024,35 грн., комісії в сумі 128648,67 грн. та пені в сумі 106409,66 грн. в строк до 20.04.2010р.

Відповідних доказів виконання позивачем своїх зобов’язань перед позивачем за кредитним договором №13/К-08 від 25.03.2008р. до матеріалів справи не надано.

Згідно з наданим до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків від 13.05.2010р. заборгованість позивача перед відповідачем за кредитним договором №13/К-08 від 25.03.2008р. становить 36223656,63 грн.

Виходячи зі змісту позовної заяви, зобов’язання сторін за кредитним договором №13/К-08 від 25.03.2008р. та договором іпотеки №13/Zквіп-08-4 від 25.03.2008р. припинились, внаслідок проведення позивачем заліку зустрічних однорідних вимог.

Зокрема, 20.05.2008р. між Ландесбанк Берлін АГ (Landesbank Berlin AG) та відповідачем був підписаний договір про строкову кредитну лінію на суму 34000000,00 доларів США (у зв’язку з синдикованою строковою кредитною лінією для фінансування проектів, пов’язаних з торгівлею, згідно з умовами якого відповідачу було відкрито строкову кредитну лінію в доларах США на загальну суму, яка дорівнює загальним зобов’язанням.

Відповідно до п.6.1 договору відповідач повинен погасити кредит у повному обсязі на дату погашення кредиту.

Постановою правління Національного банку України від 21.01.2010р. №19 було відкликано банківську ліцензію та ініційовано з 21.01.2010р. процедуру ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, м.Київ.

Відповідно до ст.89 Закону України „Про банки і банківську діяльність” ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури у газеті "Урядовий кур'єр" чи "Голос України" за рахунок банку у строки, передбачені законами України, з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії або власником банку рішення про ліквідацію банку.

Протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.

При цьому, згідно із ст.91 Закону України „Про банки і банківську діяльність” з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

19.02.2010р. Ландесбанк Берлін АГ (Landesbank Berlin AG) звернувся до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” з вимогою щодо погашення заборгованості за договором від 20.05.2008р. в сумі 5172235,30 доларів США.

В листі від 16.04.2010р. №3638BК відповідачем підтверджено наявність несплаченого боргу перед Ландесбанк Берлін АГ (Landesbank Berlin AG) на суму 40857063,45 грн.

За приписом п.22 договору від 20.05.2008р. кредитор вправі переуступити будь-які з своїх прав або передати шляхом новації будь-які свої права та зобов’язання згідно з фінансовими документами іншому банку чи фінансовій установі, або трасту, фонду або іншій особі, що регулярно залучений до або заснований з метою надання або придбання кредитів, цінних паперів або інших фінансових активів або інвестування в кредити, цінні папери або інші фінансові активи.

При цьому, згода позичальника не вимагається для переуступки або передачі існуючим кредиторам. Переуступка буде дійсна тільки після отримання агентом письмового підтвердження від нового кредитора про те, що новий кредитор прийме ті ж зобов’язання щодо інших сторін фінансування, які б на нього покладалися, якби він був первинним кредитором та виконання агентом всіх перевірок для ідентифікації свого клієнта чи інших перевірок щодо будь-якої особи, які повинні бути здійснені щодо такої переуступки новому кредитору, про завершення чого агент невідкладно повідомлятиме в письмовій формі існуючого кредитора та нового кредитора.

За вимогами п.22.5 договору уступка здійснюється коли агент підписує належним чином складене свідоцтво про передачу, підписане існуючим кредитором та новим кредитором.

Як встановлено судом, позивачем до матеріалів справи надано належним чином засвідчені свідоцтва про передачу.

26.04.2010р. між Ландесбанк Берлін АГ (Landesbank Berlin AG) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ГЕРЦ” підписано договір факторингу, за умовами якого Ландесбанк Берлін АГ (Landesbank Berlin AG) відступив повністю свої права, права вимоги та вигоди, передбачені кредитним договором, відповідно до умов цього договору, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ГЕРЦ” прийняло таке відступлення.

Згідно п.2.2 договору факторингу внаслідок відступлення, але за умови отримання винагороди, Ландесбанк Берлін АГ (Landesbank Berlin AG) не матиме жодних прав, вимог та вигод, передбачених синдикованим кредитним договором, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ГЕРЦ” матиме всі права, вимоги та вигоди Ландесбанк Берлін АГ (Landesbank Berlin AG), які він мав за кредитним договором перед здійсненням відступлення, включаючи без обмежень, права отримувати від боржника такі платежі:

-          непогашену частину основної суми кредиту, яка на дату цього договору становить 5 000000,00 доларів США;

-          всі нараховані на кредит відсотки, що належать до сплати за синдикованим кредитним договором, у той же валюті, що і непогашена частина основної суми кредиту;

-          будь-які інші суми, що підлягатимуть сплаті за синдикованим кредитним договором, у той же валюті, що і непогашена частина основної суми кредиту;

-          загальна сума вимог за кредитом та нарахованими відсотками станом на 26.01.2010р. становить 5172235,30 доларів США, що складає 40857063,45 грн. згідно з реєстром вимог кредиторів відповідача.

За відступлення за цим договором сплачується винагорода, розмір якої становить 1000000,00 доларів США, що на дату підписання цього договору складає 7926000,00 грн. згідно з офіційним обмінним курсом Національного банку України (п.3.1. договору факторингу).

За приписом п.3.2 договору винагорода підлягає сплаті 27.04.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з наданим до матеріалів справи платіжним дорученням Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ГЕРЦ” було сплачено Ландесбанк Берлін АГ (Landesbank Berlin AG) винагороду в розмірі 1000000,00 доларів США.

Відповідно до п.7.3 договору факторингу будь-яка із сторін може відступити свої права за цим договором будь-якій стороні.

Згідно до ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

06.05.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ГЕРЦ” та позивачем був підписаний договір про відступлення права вимоги.

Згідно п.2.2 цього договору внаслідок відступлення, Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ГЕРЦ” не матиме жодних прав, вимог та вигод, передбачених договором факторингу та, відповідно синдикованим кредитним договором, а позивач матиме всі права, вимоги та вигоди Ландесбанк Берлін АГ (Landesbank Berlin AG), які Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ГЕРЦ” мало за договором факторингу, та відповідно за синдикованим кредитним договором, перед здійсненням відступлення, включаючи, без обмежень, права отримувати від боржника вимог за кредитом та нарахованими відсотками на загальну суму 40857063,45 грн. згідно з реєстром вимог кредиторів відповідача.

Відповідно до п.6.1 цей договір набуває чинності з дати його укладання обома сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами своїх прав та обов’язків за цим договором.

Враховуючи те, що будь-які заборони або обмеження щодо передачі права вимоги вищевказаними документами та законом не встановлені, суд вважає правомірним укладання договору про відступлення права вимоги від 06.05.2010р.

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, 07.05.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ГЕРЦ” на адресу відповідача направлено повідомлення №07/05-10/1 про заміну кредитора. До вказаного повідомлення Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ГЕРЦ” було додано копію договору уступки права вимоги від 06.05.2010р.

Стаття 516 Цивільного кодексу України передбачає, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, згода боржника, в даному випадку відповідача, на заміну кредитора у зобов’язанні не потрібна.

За таких обставин, суд вважає правомірним, що право вимоги передане позивачу в порядку загально-цивільної цесії (договору відступлення права вимоги від 06.05.2010р.) відповідно до ст.ст.512-519 Цивільного кодексу України.

13.05.2010р. позивач звернувся до відповідача з повідомленням про залік зустрічних однорідних вимог в сумі 36223656,63 грн. (з урахуванням заяви про уточнення), а саме: повністю погашається заборгованість позивача перед відповідачем за кредитним договором №13/К-08 (в національній валюті) від 26.03.2008р., а також частково погашається заборгованість відповідача перед позивачем за договором уступки права вимоги від 06.05.2010р.

У відповідності з ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Таким чином, зарахування можливе лише при наявності таких умов: зустрічність вимог - сторона одночасно бере участь у двох зобов’язаннях при цьому кредитор за одним зобов’язанням є боржником в іншому зобов’язанні; однорідність вимог; “дозрілість” вимог – необхідно щоб строк виконання зобов’язання або вже настав, або був визначений моментом запитання, або, щоб термін не був указаний взагалі, тобто виконання можна було б вимагати у будь-який момент; ясність вимог –між сторонами відсутній спір відносно характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання.

Згідно із приписами ст.601 Цивільного кодексу України правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги, характер зобов’язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення

Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо).

Частина 2 ст.601 Цивільного кодексу України передбачає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

Можливість заліку за заявою однієї зі сторін означає неприпустимість заперечування зарахування за мотивом незгоди іншої сторони.

Таким чином, законодавцем встановлені певні умови, за наявністю яких можливе припинення зобов'язання шляхом зарахування, та, водночас, ст.602 Цивільного кодексу України встановлює випадки, у яких зарахування не допускається.

Виходячи із досліджених матеріалів та обставин справи, судом встановлено, що з одного боку – відповідач мав грошове зобов’язання перед позивачем в сумі 40857063,45 грн. за непогашені кредитні зобов’язання за договором від 20.05.2008р., з другого боку – позивач мав грошове зобов’язання перед відповідачем в сумі 36223656,63 грн.

Тобто, матеріалами справи підтверджується, що у сторін виникли грошові зобов’язання, які є однорідними, зустрічними, строк виконання яких настав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідності до положень ст.601 Цивільного кодексу України та ст.203 Господарського кодексу України взаємні зобов’язання, які виникли між відповідачем та позивачем на підставі кредитного договору №13/К-08 від 25.03.2008р. з одного боку, та договору від 20.05.2008р., укладеного відповідачем з Ландесбанк Берлін АГ (Landesbank Berlin AG) з іншого боку, на суму 36223656,63 грн. були припинені зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Листом №6330 від 14.05.2010р. відповідачем було повідомлено про неможливість проведення зарахування, оскільки зміст правочину суперечить вимогам законодавства, враховуючи вимоги ст.96 Закону України „Про банки і банківську діяльність” щодо дотримання черговості задоволення вимог кредиторів.

Проте, суд вказані заперечення відповідача до уваги не приймає як безпідставні.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто законодавство пов'язує право звернення за судовим захистом з суб'єктивною думкою юридичної особи щодо порушення чи оспорювання її інтересів; об'єктивна наявність чи відсутність таких порушень встановлюється під час розгляду справи.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтями 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, права та законні інтереси захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний припис містить ч.2 ст.20 Господарського кодексу України про те, що права суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, законодавець визначив, що цивільне право або охоронюваний законом інтерес можуть бути захищені судом не будь-яким способом, а тільки тим, що передбачений договором чи законом.

Згідно із ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Як вказувалось вище, за вимогами ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

За висновками суду, позивачем обрано спосіб захисту, який відповідає вимогам ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного, враховуючи припинення зобов’язань сторін за кредитним договором №13/К-08 від 25.03.2008р. на суму 36223656,63 грн. внаслідок проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, за висновками суду, позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст.3 Закону України „Про іпотеку” іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно із ст.593 Цивільного кодексу України, ст.17 Закону України „Про іпотеку” право застави припиняється у разі, зокрема, припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

За таких обставин, враховуючи припинення зобов’язань за кредитним договором №13/К-08 від 25.03.2008р., в забезпечення виконання якого був укладений договір іпотеки №13/Zквіп-08-4 від 25.03.2008р., зобов’язання сторін за вказаним договором іпотеки також є припиненими, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Пульсар”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, м.Київ в особі Донецької філії, м.Донецьк задовольнити повністю.

Визнати зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Пульсар”, м.Донецьк за кредитним договором №13/К-08 (у національній валюті) від 25.03.2008р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Пульсар”, м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, м.Київ, такими, що припинились з 13.05.2010р.

Визнати зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Пульсар”, м.Донецьк за іпотечним договором №13/Zквіп-08-4 від 25.03.2008р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Пульсар”, м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, м.Київ, такими, що припинились з 13.05.2010р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, м.Київ в особі Донецької філії, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пульсар”, м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення 02.06.2010р.

Повний текст рішення підписано 04.06.2010р.

Суддя