Рішення № 9999728, 01.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.06.10 р.                     Справа № 1/60                               

за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”

м. Київ в особі Філії “Донецьке регіональне управління”

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Спрінг”

м. Донецьк

2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Фобос-2004”

м. Запоріжжя

про стягнення 3 641 591 грн. 27 коп.

                              Суддя                                         З.П. Азарова

При секретарі судового засідання Чиньоній Г.В.

Представники:

Від позивача: Юріна І.Є.– представник

Від відповідачів: не з’явилися

В засіданні брали участь

Публічне акціонерне товариство „Банк „Фінанси та Кредит” м. Київ в особі Філії “Донецьке Регіональне управління” звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спрінг” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Фобос-2004” про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 2600 000 грн. 00 коп., за відсотками у сумі 759 354 грн. 08 коп., за комісійною винагородою у сумі 72800 грн. 00 коп., пені у сумі 209 437 грн. 19 коп.

В обґрунтування позову позивач надав: договір про відновлювальну кредитну ліню № 135/2007 від 24.12.2007р. з додатком, меморіальні ордери №№ 658/12082 від 09.01.2008р., 5864/21046 від 25.12.2007р., вимоги №№ 04/6868, 04/6869 від 04.12.2008р., телеграми, банківський витяг про рух коштів боржника, розрахунок позову.

В судове засідання 17.05.2010р. сторони не з’явилися, вимоги суду не виконали. Розгляд справи був відкладений.

Однак в наступне судове засідання відповідачі знову не з’явилися, вимоги суду не виконали, не скористалися правом на захист своїх прав та інтересів, відзив не надали. Нез’явлення відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, тому вона розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

З канцелярії суду надійшов поштовий конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення № 13803540 від 01.06.2010р. про повернення ухвали суду з позначкою, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “Спрінг” не з’явився за своєю кореспонденцією, тому слід вважати, що ухвала була направлена на належну адресу відповідача. Однак, він ухилився від виконання покладених на нього обов’язків.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 24.12.2007р. між Відкритим акціонерним товариством “Банк “Фінанси та Кредит”, правонаступником якого є позивач та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс” (позичальником) був укладений договір про відновлювальну кредитну лінію № 135/2007, відповідно до якого банк зобов’язався відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 2 600 000 грн. 00 коп. з графіком встановлення ліміту згідно додатку № 1 до договору, а позичальник зобов’язався повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 23.12.2009р. та сплатити за користування кредитними коштами відсотки.

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору видача кредитних коштів в рамках кредитної лінії здійснюється траншами згідно додатку № 1 до договору у строк з 25.12.2007р. по 01.12.2009р. за письмовими замовленнями позичальника шляхом перерахування їх з позичкового на поточний рахунок позичальника, якщо інше не вказано у письмовому замовленні.

Згідно з графіком встановлення ліміту за відновлювальною кредитною лінією був визначений розмір ліміту: з 25.12.2007р. по 31.12.2007р. - у сумі 2 300 000 грн. 00 коп.; з 01.01.2008р. по 31.07.2009р. – у сумі 2 600 000 грн. 00 коп.; з 01.08.2009р. по 31.08.2009р. – у сумі 2 166 650 грн. 00 коп.; з 01.09.2009р. по 30.09.2009р. – у сумі 1 733 300 грн. 00 коп.; з 01.10.2009р. по 31.10.2009р. – у сумі 1 299 950 грн. 00 коп.; з 01.11.2009р. по 30.11.2009р. – у сумі 866 600 грн. 00 коп.; з 01.12.2009р. по 23.12.2009р. – у сумі 433 250 грн. 00 коп.

Розділом 3 договору передбачений порядок нарахування та сплати відсотків, відповідно до якого позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитними коштами у валюті кредиту за відсотковими ставками: 17% річних за період з дня видачі до строку повернення кредиту; у разі порушення позичальником строків погашення кредиту згідно графіку встановлення ліміту – 25,5% річних від суми невиконаного своєчасно зобов’язання за кредитом згідно вказаного графіку, за період часу: з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення заборгованості; 25,5% річних за період з 24.12.2009р. до дня фактичного погашення заборгованості.

Нарахування та сплата відсотків за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує відсотки у строк з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. У вказаний строк сплачуються відсотки, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця (включно).

Пунктом 2.5 договору сторони визначили, що позичальник сплачує банку комісійну винагороду: за розрахунково-касове обслуговування при проведенні кредитних операцій у розмірі 0,00 грн. одноразово протягом 2-х робочих днів з моменту укладення договору; за управління кредитною лінією – у розмірі 0,2% від суми ліміту кредитної лінії щомісячно за цілий календарний місяць строку дії договору. Сплата комісійної винагороди здійснюється позичальником у період з 26 числа до останнього робочого дня кожного місяця.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Аналогічне положення містить пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України, який передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій.

На виконання умов договору банк надав грошові кошти у розмірі, встановленому договором, що підтверджується меморіальними ордерами №№ 5864/21046 від 25.12.2007р, 658/12082 від 09.01.2008р.

Однак, позичальник свої зобов’язання належним чином не виконав, кредит у визначений договором строк не повернув, відсотки та комісійну винагороду своєчасно не сплачував, тому за ним виникла заборгованість за кредитом у сумі 2 600 000 грн. 00 коп., за відсотками у сумі 759 354 грн. 08 коп., за комісійною винагородою у сумі 72 800 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Пунктом 7.1 договору сторони передбачили, що за прострочку повернення кредитних коштів та/або сплати відсотків позичальник сплачує банку пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочки. Факт прострочки виконання зобов’язань мав місце, він підтверджений матеріалами справи, тому позивач правомірно нарахував пеню у сумі 209 437 грн. 19 коп.

24.12.2007р. в забезпечення виконання кредитного договору банк, боржник (позичальник) уклали договори поруки з Товариством з обмеженою відповідальністю “Спрінг” (поручитель, відповідач 1) № 76П/1207, з Товариством з обмеженою відповідальністю “Фобос-2004” (поручителем, відповідачем 2) № 75П/1207, згідно з якими вказані товариства зобов’язалися солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором.

В силу статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржником за виконання ним свого обов’язку. Стаття 554 вказаного кодексу передбачає правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого порукою, а саме: у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Розділом 3 договору поруки сторони визначили, що у разі невиконання боржником своїх зобов’язань за кредитним договором у вказані в договорі строки, поручитель зобов’язується не пізніше двох місяців з моменту повідомлення його кредитором (письмового або телетрансмісіонного) про невиконання боржником прийнятих на себе зобов’язань сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор, шляхом її перерахування на рахунок кредитора будь-яким способом, вказаним в договорі.

Укладеним кредитним договором на позичальника був покладений обов’язок погашати кредит згідно графіка. Вказаний графік порушувався позичальником, тому банк був змушений повідомити про це поручителів. Так, 05.12.2008р. позивач направив відповідачам вимоги №№ 04/6868, 04/6869 від 04.12.2008р. про можливе дострокове погашення заборгованості за кредитом.

Позичальник продовжував порушувати зобов’язання щодо повернення кредиту, тому банк телеграмами від 19.02.2010р. вимагав поручителів повернути грошові кошти за позичальника. Поручителі не виконали пред’явлені вимоги, тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень. Позивач довів позовні вимоги і вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”

м. Київ в особі Філії “Донецьке регіональне управління” задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Спрінг” (83008, м. Донецьк, вул. Умова, б.1Р, код 24644439, п/р № 26001315245980 в філії “Донецьке РУ” АТ “Банк “Фінанси та Кредит”, МФО 335816), з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фобос-2004” (69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, б. 26, код 33011370, п/р № 26002313116980 в філії “Донецьке РУ” АТ “Банк “Фінанси та Кредит”, МФО 335816) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, МФО 321024, ЄДРПОУ 09807856, кор. рах. № 32001170801 в НБУ по м. Києву і Київській обл.) в особі Філії “Донецьке регіональне управління” (83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 27, МФО 335816, код 25795288) заборгованість за кредитом у сумі 2600 000 грн. 00 коп., за відсотками у сумі 759 354 грн. 08 коп., за комісійною винагородою у сумі 72800 грн. 00 коп., пеню у сумі 209 437 грн. 19 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Рішення оголошено в засіданні та набирає законної сили після закінчення десятиденного строку.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя