Рішення № 99997060, 24.09.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9036/21

Провадження № 2/638/4618/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2021 Дзержинський районний суду м. Харкова у складі:

головуючого судді за участю секретаря судового засідання- Поволяєвої О.В., - Лопатинської А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі – АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 27 лютого 2013 року в розмірі 36 823,21 грн., яка складається з заборгованості за: простроченим тілом кредиту – 29 253,72 грн., простроченими відсотками – 7 569,49 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 27 лютого 2013 року між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого АТ КБ «Приватбанк» надало останньому кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (далі – кредитний договір).

Зазначений кредитний договір є договором приєднання та складається з підписаних відповідачем анкети-заяви, довідки про умови кредитування, «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів Банку», відповідно до яких позичальник надає свою згоду на встановлення кредитного ліміту та його зміну за рішенням позивача.

При укладенні вказаного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, якою врегульовано норми щодо договорів приєднання. Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 12 травня 2021 року виникла вказана вище заборгованість.

В судове засідання представник позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується оголошеннями про виклик особи, розмішеним на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, на підставі наявних доказів, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27 лютого 2013 року відповідачем було підписано анкету-заяву про приєднання к «Умовам та правилам надання банківських послуг в «ПриватБанк». З тексту даної анкети-заяви вбачається, що відповідач ознайомився та згоден з «Умовами та правилами надання банківських послуг», виразив свою згоду, що ця заява разом з «Умовами надання банківських послуг» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Також 30 жовтня 2019 року відповідачем було підписано довідку про умови кредитування, в якій сторонами узгоджено, що відсоткова ставка поза межами пільгового періоду становить 42 відсотки річних.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним

Відповідно до ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зважаючи на факт підписання відповідачем вказаної вище анкети-заяви, суд дійшов висновку, що між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем шляхом підписання 27 лютого 2013 року анкети-заяви та 30 жовтня 2019 року довідки про умови кредитування було укладено в письмовій формі кредитний договір за яким було відкрито картковий рахунок, визначено кредитний ліміт на надано кредитні картки.

З наданої позивачем довідки вбачається, що умови кредитування та обслуговування кредитної картки № 5457092300672544 від 12 березня 2013 року, виданої на ім`я відповідача за кредитним договором були змінені в частині розміру кредитного ліміту. 12 березня 2013 року кредитний ліміт був встановлений в розмірі 15 000,00 грн., 18 березня 2013 року кредитний ліміт збільшений до 16 000,00 грн., 11 березня 2015 року кредитний ліміт зменшений до 10 830,00 грн., 24 березня 2015 року кредитний ліміт зменшений до 10 000,00 грн., 20 жовтня 2015 року кредитний ліміт зменшений до 9 480,00 грн., 06 серпня 2018 року кредитний ліміт збільшений до 25 000,00 грн., 28 лютого 2019 року кредитний ліміт збільшений до 30 000,00 грн., 08 грудня 2020 року кредитний ліміт зменшений до 0,00 грн.

Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 12 травня 2021 року становить 36 823,21 грн., яка складається із: заборгованості за простроченим тілом кредиту – 29 253,72 грн., заборгованості за простроченими відсотками – 7 569,49 грн.

З наданого позивачем до суду розрахунку заборгованості за кредитним договором та виписки про рух коштів вбачається, що відповідачем було фактично отримано суму кредиту. Виписка по руху коштів по картковому рахунку відповідача містить інформацію про рух коштів, що знаходяться на балансі зазначених вище кредитних карток, та всі операції за ними.

За таких обставин, активація відповідачем кредитної картки та користування картковим рахунком також свідчить про укладення сторонами кредитного договору.

Відповідно до Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, виписки банків віднесені до первинних документів, які фіксують факти виконання госоперацій та служать підставою для записів у регістрах бухобліку та в податкових документах.

Відповідно до вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України позивачем надано до суду належні, допустимі, достовірні та достатні докази укладення між сторонами кредитного договору та надання відповідачу кредитних грошових коштів.

Оцінюючи в сукупності наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором та виписку в якості доказу, судом встановлено, що відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, зважаючи на що утворилася заборгованість за кредитним договором.

Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, що спростовують факт укладення кредитного договору та розмір заборгованості за тілом кредиту.

Згідно зі ст.ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

Укладений між сторонами шляхом підписання анкети-заяви кредитний договір від 27 лютого 2013 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Враховуючи положення ч.2 ст. 530 ЦК України та той факт, що позичальником фактично отримані та використані кредитні грошові кошти в добровільному порядку на користь позивача не повернуті, АТ КБ «ПриватБанк» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав, шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язки з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03 липня 2019 року по цивільній справі № 342/180/17.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, також просив суд, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками, в розмірі 7 569,49 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованість за простроченими відсотками, з наступних підстав.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент підписання довідки про умови кредитування (30 жовтня 2019 року), в якій було сторонами узгоджено процентну ставку поза межами пільгового періоду в розмірі 42 відсотки річних), процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка. У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов`язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З підписаної відповідачем 30 жовтня 2019 року довідки про умови кредитування вбачається, що сторони узгодили відсоткову ставку поза межами пільгового періоду – 42 % відсотки річних.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за вказаним вище кредитним договором вбачається, що позивач нараховував проценти виходячи з розрахунку заборгованості за період з 01 жовтня 2020 року по 12 травня 2021 року. В цей період позивач зменшив розмір відсоткової ставки до 40,8 відсотків річних.

Зважаючи на те, що сторонами кредитного договору, шляхом підписання довідки про умови кредитування було узгоджено відсоткову ставку поза межами пільгового періоду в розмірі 42 відсотків річних, а в подальшому позивачем було зменшено відсоткову ставку до 40,8 відсотків, що не суперечить положенням статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про перерахунок заборгованості за простроченими відсотками з урахуванням зменшеної позивачем відсоткової ставки в цей період до 40,8 відсотків річних.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач частково погашав заборгованість.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії останньої виданої на ім`я відповідача кредитної карти № НОМЕР_1 до жовтня 2022 року (10/22).

Позивач просить стягнути відповідача заборгованість за простроченими відсотками за період з 01 жовтня 2020 року по 12 травня 2021 року (225 днів).

Заборгованість за тілом кредиту за вказаний період становить 29 253,72 грн.

Зважаючи на зазначене, заборгованість за простроченими відсотками за період з 01 жовтня 2020 року по 12 травня 2021 року за зниженою відсотковою ставкою 40,8 відсотків річних становить 7 459,70 грн. (29 253,72 грн. ? 40,8% річних ? 225 днів : 360 днів).

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 7 459,70 грн.

Зважаючи на те, що відповідач погодив істотні умови договору кредитування в частині розміру відсоткової ставки шляхом підписання вказаної вище довідки, строк дії картки не сплинув, суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість по прострочених відсотках в розмірі 7 459,70 грн.

Оскільки відповідач належним чином не виконав зобов`язання за кредитним договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позовної заяви в частині заборгованості за простроченим тілом кредиту, та необхідність перерахунку заборгованості за простроченими відсотками, зважаючи на що наявні правові підстави для часткового задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 2 270,00 грн., позовні вимоги задоволені частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 263,20 грн. (що дорівнює 99,7% задоволених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Дзержинським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) заборгованість за кредитним договором б/н від 27 лютого 2013 року в розмірі 36 713,42 грн. (тридцять шість тисяч сімсот тринадцять гривень сорок дві копійки).

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Дзержинським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) судовий збір в розмірі 2 263,20 грн. (дві тисячі двісті шістдесят три гривні двадцять копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 29 вересня 2021 року.

Суддя О.В. Поволяєва