Рішення № 99995771, 23.09.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1698/17

Провадження № 2/202/478/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 вересня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді: Бєсєди Г.В.

за участю секретаря: Голобородько О.М.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_5

представника акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»: Чумака С.О.

розглянувши у судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 , третя особа: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсними електронних торгів та протоколу від 20.02.2017 року № 237086, скасування запису державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовними вимогами до Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 , третя особа: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсними електронних торгів та протоколу від 20.02.2017 року № 237086, скасування запису державного реєстратора про державну реєстрацію права власності.

В обґрунтування ОСОБА_1 зазначив, що 20 лютого 2017 року ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги нерухомого майна, а саме: садиби, до складу якої входять: земельна ділянка площею 0,0171 га та квартира АДРЕСА_1 , за результатом яких переможцем визнано ОСОБА_3 , про що складено протокол № 237086. Зазначав, що указані електронні торги відбулися з порушенням вимог законодавства. На підставі виконавчого листа № 2-4939 від 28 грудня 2010 року, виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська щодо примусового виконання рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28 грудня 2010 року у справі № 2-4939/10 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 24 жовтня 2007 року у розмірі 28 749,37 грн., державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борисовою С. В. 17 червня 2016 року відкрито виконавче провадження № 51518008. Вищезазначений виконавчий документ було прийнято до виконання в порушення вимог частини першої статті 24, статті 26 Закону України від 21 квітня 1999 № 606-ХІУ «Про виконавче провадження» року (чинного на час вчинення виконавчих дій), а саме після спливу річного строку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 22 вказаного Закону. Також, 17 червня 2016 року державний виконавець Борисова С. В. відкрила виконавче провадження № 51518025 на підставі виконавчого листа № 202/7669 від 16 березня 2016 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, на примусове виконання заочного рішення від 29 грудня 2015 року у справі № 202/7669/15-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 24 жовтня 2007 року у розмірі 74 213,54 грн. 07 грудня 2016 року державний виконавець Борисова С. В. відкрила виконавче провадження № 53038569 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. № 8853 від 10 жовтня 2016 року про стягнення з нього заборгованості на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором у розмірі 214 451,99 грн. У порушення вимог частини п`ятої статті 25, статті 31 Закону України «Про виконавче провадження», копії вищезазначених постанов про відкриття виконавчих проваджень йому, як боржнику, не надсилалися та ним не отримувалися, відсутні докази такого надсилання і в матеріалах виконавчих проваджень, що свідчить про порушення його прав, закріплених статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», що позбавило його можливості брати участь у виконавчому провадженні, захищати свої права під час проведення виконавчих дій та своєчасно вживати заходи щодо оскарження неправомірних дій державного виконавця. Про вказані обставини йому стало відомо лише 28 лютого 2017 року після ознайомлення в Індустріальному відділі державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із матеріалами виконавчих проваджень по примусовому виконанню зазначених судових рішень. Незважаючи на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 51518008 йому не надсилалася, у порушення вимог статті 57 Закону Закону України «Про виконавче провадження», 29 червня 2016 року державним виконавцем Борисовою С. В. неправомірно винесено постанову про арешт його майна як боржника та оголошення заборони на його відчуження. У цей самий день, постановою державного виконавця Борисовою С. В. від 29 червня 2016 року виконавче провадження № 51518008 об`єднано із виконавчим провадженням № 51518025 з примусового виконання виконавчого листа № 202/7669 від 16 березня 2016 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, у зведене виконавче провадження № 52070364. 08 грудня 2016 року державний виконавець Борисова С. В. приєднала виконавче провадження № 53038569 до зведеного виконавчого провадження № 52070364. У порушення вимог статей 12, 31, 57 Закону Закону України «Про виконавче провадження» копії вказаних постанов йому не надсилалися та не одержувалися. У межах виконавчого провадження № 51518025 без повідомлення та погодження з ним постановою від 22 серпня 2016 року державним виконавцем Борисовою С. В. було призначено експерта, суб`єкта оціночної діяльності - Багрова Д. С. для складання письмового висновку (звіту) щодо оцінки його майна, а саме земельної ділянки площею 0,0171 га та квартири АДРЕСА_1 . Із матеріалів виконавчого провадження йому стало відомо, що 11 жовтня 2016 року на адресу Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, від суб`єкта оціночної діяльності Багрова Д. С. надійшов висновок від 07 жовтня 2016 року, відповідно до якого ринкова вартість об`єкта оцінки: земельної ділянки площею 0,0171 га та квартири АДРЕСА_1 складає 304 000 грн. Реалізацію належного йому майна було здійснено ДП «СЕТАМ» шляхом проведення електронних торгів. Відповідно до відомостей офіційного веб-портала СЕТАМ 31 січня 2017 року було оприлюднено оголошення про лот № 197586: садибу до складу якої входить: земельна ділянка площею 0,0171 га та квартира АДРЕСА_1 . Відповідно до оголошення стартова ціна лоту склала 212 800,00 грн., датою проведення аукціону визначено 20 лютого 2017 року. За результатом торгів переможцем став ОСОБА_3 , який запропонував найвищу ціну за лот - 212 800 грн., про що 20 лютого 2017 року сформовано протокол проведення торгів № 237086. Позивач зазначав, що продаж указанного майна на електронних торгах відбувся із порушенням встановленого законом порядку проведення електронних торгів, тому вони мають бути визнані недійсними. Незважаючи на те, що відповідно до висновку суб`єкта оціночної діяльності Багрова Д. С. від 07 жовтня 2016 року вартість майна була визначена у розмірі 304 000 грн., початкову вартість лоту № 197586 на веб-порталі ДП «СЕТАМ» встановлено у розмірі 212 800 грн., що становить 70% від його оціночної вартості. Крім того, матеріали виконавчого провадження не містять документів, що вказують на те, що його майно було виставлене на треті електронні торги, а саме протоколів електронних торгів, що не відбулися. Не містять такої інформації і відомості ДП «СЕТАМ» щодо лоту № 197586. Продаж майна відбувся всупереч положень пункту 5 розділу XI Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок), згідно з яким у разі надходження від виконавця постанови про закінчення виконавчого провадження, постанови, в якій зазначено про зняття арешту з майна, або постанови про повернення виконавчого документа стягувану (до суду, який його видав) організатор зобов`язаний негайно припинити електронні торги (торги за фіксованою ціною) та зняти майно з реалізації. 14 лютого 2017 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська задоволено його заяву про перегляд заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2015 року у справі № 202/7669/15-ц про стягнення з нього на користь банку кредитної заборгованості та постановлено ухвалу про скасування заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2015 року. Справу № 202/7669/15-ц було призначено до судового розгляду на 13 березня 2017 року. У зв`язку із наведеним у виконавчому провадженні № 51518025 державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Неджогіним С. А. винесено постанову від 16 лютого 2017 року про повернення виконавчого документу до суду. Відповідно до матеріалів виконавчого провадження, 24 лютого 2017 року переможець електронних торгів звернувся до Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою про видачу акту про проведення електронних торгів. Станом на 28 лютого 2017 року матеріали виконавчих проваджень такого акту не містили.

Представникдержавного підприємства «Сетам» надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Дії державного виконавця у виконавчому провадженні не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Позивач не обґрунтував та не довів, які описані ним порушення вплинули на результат торгів та як це порушило його права. Визнання електронних торгів недійсними можливе лише за умови коли було доведено наявність порушення Порядку саме в момент вчинення правочину. Просили в позові відмовити та здійснювати розгляд справи у відсутності представника державного підприємства «СЕТАМ».

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.04.2021 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Державного підприємства «Сетам», треті особи: ОСОБА_1 , акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» про стягнення грошових коштів, внесених за наслідками проведених прилюдних торгів до спільного розгляду в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 , третя особа: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсними електронних торгів та протоколу від 20.02.2017 року № 237086, скасування запису державного реєстратора про державну реєстрацію права власності.

ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити.

Представник Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

Представник Державного підприємства «Сетам» надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд встановити обставину внесення ОСОБА_3 грошових коштів.

Представник акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» в судове засідання з`явився, в задоволенні позовних вимог просив відмовити. Представникакціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» надав письмові пояснення в яких зазначив, що в позовній заяві позивач посилається на недоліки державного виконавця (представника органу державної влади), які не впливали і не могли вплинути на результати проведених електронних торгів і могли бути оскаржені позивачем в окремому процесуальному порядку, що передбачений ЦПК України у спосіб звернення із скаргою. Обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження і не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

24 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № б/н, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі 20,4 % за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

14 червня 2018 року відбулась державна реєстрація та змінено найменування з ПАТ КБ «ПриватБанк» на акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».

Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 51518008, 17 червня 2016 року державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борисовою С.В. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-4939, виданим 28 грудня 2010 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суми боргу у розмірі 28 749, 37 грн.

Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 51518025, 17 червня 2016 року державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борисовою С.В. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 202/7669, виданим 16 березня 2016 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, на примусове виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суми боргу у розмірі 74 213, 54 грн. Постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борисовою С.В. від 29 червня 2016 року виконавче провадження № 5158008 за виконавчим листом № 2-4939, виданим 28 грудня 2010 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська, об`єднано із виконавчим провадженням № 51518025 з примусового виконання виконавчого листа № 202/7669 від 16 березня 2016 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, у зведене виконавче провадження № 52070364.

Постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борисовою С. В. 29 червня 2016 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 , останній є власником квартири АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину, ААІ №396533, реєстр 4-2543, 02 квітня 1997 року, посвідченого Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою та земельної ділянки, адреса: АДРЕСА_3 .

28 липня 2016 року державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борисовою С. В. проведено опис майна, а саме: садиби до складу якої входить: земельна ділянка площею 0,0171 га та квартира АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

Оцінка майна була проведена в межах виконавчого провадження № 51518025.

Постановою від 22 серпня 2016 року державним виконавцем Борисовою С. В. було призначено експерта, суб`єкта оціночної діяльності - Багрова Д.О. для складання письмового висновку (звіту) щодо оцінки майна, а саме земельної ділянки площею 0,0171 га та квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження № 51518025, 01 грудня 2016 року № 15148/05-40 Індустріальним відділом державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на адресу ДП «СЕТАМ» направлено заявку про реалізацію майна - житлової нерухомості садиби: земельної ділянки та квартири АДРЕСА_1 оціночною вартістю 304 000 грн.

07 грудня 2016 року державний виконавець Борисова С. В. відкрила виконавче провадження № 53038569 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. № 8853 від 10 жовтня 2016 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором у розмірі 214 451, 99 грн.

08 грудня 2016 року державний виконавець Борисова Є. В. приєднала виконавче провадження № 53038569 до зведеного виконавчого провадження № 52070364.

16 грудня 2016 року в Систему електронних торгів було внесено інформацію про реалізацію садиби, до складу якої входить: земельна ділянка площею 0,0171 га. з квартирою АДРЕСА_1 за лотом № 1888379, зі стартовою ціною 304 000 грн. та призначені на 03.01.2017 року.

Проте торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників, про що було складено протокол проведення електронних торгів № 224727.

Наступні електронні торги з реалізації садиби, до складу якої входить: земельна ділянка площею 0,0171 га з квартирою АДРЕСА_1 , були призначені на 25 січня 2017 року зі стартовою ціною 258 400 грн.

Проте указані торги не відбулися через відсутність допущених учасників, про що було складено протокол проведення електронних торгів № 230922.

Останні електронні торги з реалізації садиби, до складу якої входить: земельна ділянка площею 0,0171 га з квартирою АДРЕСА_1 , були призначені на 20 лютого 2017 року.

Так, відповідно до відомостей офіційного веб-портала СЕТАМ: ІНФОРМАЦІЯ_1,ІНФОРМАЦІЯ_2 було оприлюднено оголошення про лот 197586: садибу, до складу якої входить: земельна ділянка площею 0,0171 га та квартира АДРЕСА_1 . Відповідно до оголошення стартова ціна лоту склала 212 800 грн., датою проведення аукціону визначено 20 лютого 2017 року.

20 лютого 2017 року ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги нерухомого майна, за результатом яких визначено переможця, яким став ОСОБА_3 , про що складено протокол № 237086.

Згідно свідоцтва, яке видано 16.03.2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2229, ОСОБА_3 придбав квартиру АДРЕСА_1 , за 177 340 грн. та свідоцтва, яке видано 16.03.2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2232, ОСОБА_3 придбав земельну ділянку 0, 0171 гектару, кадастровий номер 1210100000:04:040:0029 за 35 460 грн.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження 24 лютого 2017 року переможець електронних торгів звернувся до Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою про видачу акту про проведення електронних торгів.

Згідно з актом проведення торгів від 02 березня 2017 року переможцем торгів визнано ОСОБА_3 .

Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В. 16 березня 2017 року на підставі акта про проведення електронних торгів (аукціону) по реалізації арештованого майна видано свідоцтво про право власності, зареєстрованого в реєстрі за № 2229, яким посвідчено, що ОСОБА_3 належить на праві власності майно, що складається з квартири АДРЕСА_1 .

Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В. 16 березня 2017 року на підставі акта про проведення електронних торгів (аукціону) по реалізації арештованого майна видано свідоцтво про право власності, зареєстровано в реєстрі за № 2232, яким посвідчено, що ОСОБА_3 належить на праві власності майно, що складається з земельної ділянки площею 0,0171 га, кадастровий номер 1210100000:04:040:0029, яка має цільове призначення - для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, поряд із визнанням правочину недійсним, також відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).

Згідно статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Згідно зі статтями 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах: від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15; від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15 головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Торги можуть бути визнані недійсними у разі встановлення порушень процедури їх проведення, що впливають на результати торгів і порушуватимуть права та законні інтереси особи, яка оскаржує ці торги.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2017 року (справа № 202/1584/17), що набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., Індустріальний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено та визнано виконавчий напис, виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 10 жовтня 2016 року та зареєстрований в реєстрі за № 8853, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 214 451, 99 грн. таким, що не підлягає виконанню. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Отже, електронні торги, проведені на підставі виконавчого документа, який не підлягав виконанню з моменту його вчинення.

Указане узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладених у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (61-22566св18), від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц (61-21320св18), від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (61-25870св18).

У частині четвертій статті 82 ЦПК України зазначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки зведене виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого документу - виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 10 жовтня 2016 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором у розмірі 214 451,99 грн., яке у судовому порядку визнано таким, що не підлягає виконанню, процедуру реалізації майна, належного ОСОБА_1 у примусовому порядку не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону, оскільки з скасуванням виконавчого напису втрачаються ті правові наслідки, які з нього випливають.

14 лютого 2017 року, тобто ще до проведення торгів, Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська було задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2015 року у справі № 202/7669/15-ц, та постановлено ухвалу про скасування зазначеного заочного рішення суду. Справу призначено до розгляду на 13 березня 2017 року.

У зв`язку із цим, у виконавчому провадженні № 51518025 державним виконавцем Неджогіним С.А. винесено постанову від 16 лютого 2017 року про повернення виконавчого документу до суду.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2018 року у справі № 202/7669/15-ц, що набрало законної сили у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 24 жовтня 2007 року у розмірі 72 575,54 грн., відмовлено.

Оскільки зведене виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого листа № 202/7669 від 16 березня 2016 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська на виконання заочного рішення від 29 грудня 2015 року у справі № 202/7669/15-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 24 жовтня 2007 року, яке скасоване та у задоволенні позову банку відмовлено, процедуру реалізації майна, належного ОСОБА_1 , у примусовому порядку не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону, оскільки зі скасуванням рішення суду втрачаються ті правові наслідки, які з нього випливають, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання недійсними електронних торгів з продажу лоту 197586, а саме садиби до складу якої входить: земельна ділянка 0, 0171 та квартира АДРЕСА_1 та протоколу від 20.02.2017 року № 237086 підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо скасування запису державного реєстратора про державну реєстрацію права власності суд виходить с наступного.

У частині 2 статті 26 Закону № 1952 (у редакції, чинній до 16.01.2020) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України № 1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень частини 2 статті 26 Закону України № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Суд зазначає, що у пункті 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до набрання чинності цим Законом.

Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому, починаючи з 16.01.2020 року, цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України № 1952.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19 та від 28.10.2020 у справі № 10963/19, від 11.02.2021 у справі № 911/1530/19, від 03.03.2021 у справі № 913/175/20.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами щодо скасування запису державного реєстратора про державну реєстрацію права власності в уточненій позовній заяві, яка подана до суду 14.12.2020 року, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 76-78, 81, 95, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 , третя особа: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсними електронних торгів та протоколу від 20.02.2017 року № 237086, скасування запису державного реєстратора про державну реєстрацію права власності - задовольнити частково.

Визнати недійсними електронні торги з продажу лоту 197586, а саме садиби до складу якої входить: земельна ділянка 0, 0171 та квартира АДРЕСА_1 та протоколу від 20.02.2017 року № 237086.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення складено 28.09.2021 року.

Суддя: Г.В. Бєсєда