Рішення № 9999497, 01.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.06.10 р.                     Справа № 9/60                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Прокурора м. Харцизька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Харцизької міської ради, Комунальної установи „Центральна міська лікарня”, м.Харцизьк

до відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Харцизьку, м.Харцизьк

про стягнення 30490грн.67коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

прокурор: Пономарьов А.О. (посвідчення №2644);

від Комунальної установи „Центральна міська лікарня” – Горелова В.А. – юрисконсульт (за довіреністю б/н від 22.07.2009р.);

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Самаріна О.М. – головний спеціаліст юридичного сектора (за довіреністю №60 від 17.07.2009р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Прокурор м. Харцизька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Харцизької міської ради, Комунальної установи „Центральна міська лікарня”, м.Харцизьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Харцизьку, м.Харцизьк про стягнення заборгованості в розмірі 30490грн.67коп.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №42 від 19.12.2001р. ”Про співробітництво по наданню медичних послуг” у відповідності із Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”; постанову Донецького апеляційного суду за переддоговірним спором №14/375 від 17.10.2002р., згідно якої договір №42 прийнятий у редакції лікарні, тобто відповідач зобов’язаний компенсувати не тільки вартість медикаментів, але і усі витрати лікарні на утримання травмованого у клініці; претензії; укладання трьохсторонніх договорів про співробітництво з надання послуг відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 195 від 19.05.2003р. та №1/12 від 10.12.2004р. між позивачем, відповідачем та Харцизькою аптекою №145 з метою врегулювання питання забезпечення травмованих медикаментами безпосередньо аптекою та порядку розрахунків за них між відділенням Фонду та аптекою, що не є підставою для розірвання договору № 42.

31.08.2009р. прокурором надані уточнення до позовної заяви №3900 від 31.08.2009р., згідно яких останній наполягає на задоволенні позову та зазначає, що позов подано на захист інтересів держави в особі Виконавчого комітету Харцизької міської ради, Комунальної установи „Центральна міська лікарня”, м.Харцизьк.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Харцизьку, м.Харцизьк через канцелярію суду наданий відзив на позов №01-2404/05 від 28.08.2009р., відповідно до якого відповідач зазначає, що з позовними вимогами Прокурора м. Харцизька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Харцизької міської ради, Комунальної установи „Центральна міська лікарня”, м.Харцизьк не згоден в повному обсязі та вважає їх необґрунтованими.

26.10.2009р. відповідачем через канцелярію суду надано клопотання №01-3138/05 від 23.10.2009р. з проханням призначити по справі судово-економічну експертизу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.10.2009р. по справі №9/60 призначено судово-економічну експертизу. Проведення експертиз доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (83102 м.Донецьк вул.Лівенка,4). У зв`язку з зазначеним суд зупинив провадження у справі до закінчення проведення експертизи.

03.03.2010р. на адресу господарського суду Донецької області від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №5834/24/142 від 03.03.2010р., відповідно до якого зазначено, що оплата вартості експертних досліджень на рахунок експертної установи не надходила, на підставі чого останній повернув матеріали справи №9/60 до суду без виконання.

Ухвалою від 03.03.2009р. провадження по справі було поновлено у зв’язку із усуненням обставини, які зумовили зупинення провадження по даній справі, та справу призначено до розгляду.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті прокурора, представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

Як вбачається із матеріалів справи, 19.12.2001р. між Комунальною установою „Центральна міська лікарня”, м. Харцизьк Донецької області та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку, м. Харцизьк Донецької області був підписаний договір №42 з протоколом розбіжностей про співробітництво щодо надання медичних послуг у відповідності із Законом України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Відповідно до п.1.1 договору Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Харцизьку, м.Харцизьк доручає, а Комунальна установа„Центральна міська лікарня”, м.Харцизьк приймає на себе обов’язки щодо забезпечення якісного медичного обслуговування потерпілих на виробництві у стаціонарних відділеннях й поліклініці лікарні у відповідності зі „Стандартами медичних технологій лікувально-діагностичного процесу”, які затвердженні наказом Мінздраву України від 27.07.1998р. №226 та згідно профілю медичного закладу.

Пунктом 8.1 вищезазначеного договору №42 від 19.12.2001р. зазначено, що цей договір діє до його розірвання у зв”язку із угодою сторін; ініціативою одного із учасників, якщо другий учасник ухиляється від виконання або неналежним чином виконує прийняті зобов’язання відповідно до чинного законодавства; ліквідацією юридичної особи без правонаступника; затвердженням правлінням Фонду типової форми договору та в інших випадках, встановлених законодавством.

За твердженням позивача, при укладанні зазначеного договору відповідач намагався відмовитись від компенсації затрат Комунальної установи „Центральна міська лікарня”, м.Харцизьк на утримання травмованих в лікарні, тобто оплачувати ліжко-місце.

Сторонами розбіжності за договором врегульовані не були, а тому були передані на розгляд господарського суду Донецької області. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2002 р. по справі №14/375пд, постановами Вищого господарського суду України від 21.10.2003р. та Верховного суду України від 12.02.2004р. рішення господарського суду Донецької області від 21.06.2002р. скасовано та пункти 3.1, 3.2 договору №42 про співробітництво по наданню послуг у відповідності із Законом України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та захворювання, спричинивших втрату працездатності” прийняті в редакції комунальної установи „Центральна міська лікарня”, м. Харцизьк.

Враховуючи вищенаведене, пункти 3.1 та 3.2 договору №42 про співробітництво по наданню послуг слід читати в наступній редакції:

1) пункт 3.1: “Замовник відшкодовує Виконавцю витрати на медичну допомогу по кожному страховому випадку, у тому числі при прогресуванні чи загостренні захворювання, яке обумовило страховий випадок, а також на проведення медичної реабілітації потерпілих з 01.04.2001р.”;

2) пункт 3.2: “Вартість медичних послуг, наданих потерпілим згідно із Договором, визначається на підставі калькуляцій (витрати медикаментів на лікування хворого та комунальні послуги та інше) виконавця на відповідні види медичної допомоги”.

Виходячи з чого, прокурор м. Харцизька зазначає, що згідно п.3.2. договору №42 від 19.12.2001р. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Харцизьку, м.Харцизьк зобов’язано сплачувати Комунальній установі „Центральна міська лікарня”, м.Харцизьк як вартість використаних медикаментів та медпрепаратів, так і вартість утримання травмованих в лікарні – вартість ліжко-дня.

Як зазначено у позовній заяві, відповідач на підставі п.3.2 договору №42 від 19.12.2001р. до січня 2006р. здійснював компенсацію видатків лікарні в повному обсязі, а з січня 2006р. компенсацію вартості ліжко-дня здійснювати відмовився.

За твердженням позивача, пред`явлені претензію №1123/01 від 10.09.2007р. на суму 26218грн.12коп., щодо заборгованості по сплаті ліжко-дня з липня 2006р. по березень 2007р. та претензію №1578/01 від 19.12.2007р. на суму 4566грн.86коп. - за період з червня по вересень 2007р., відповідачем залишені без задоволення. Крім того, 16.09.2008р. відповідачу було направлено досудове нагадування про необхідність задовольнити вимоги направлених претензій. Цим нагадуванням в зв`язку з виявленою арифметичною помилкою в розрахунках були внесені зміни до претензійної суми по претензії №1123/01 від 10.09.2007р. шляхом зменшення її на 294грн.31коп. і кінцева сума претензії склала 25923грн.81коп. Позивач зазначає, що відповіді на вказаний лист лікарнею не отримано.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

На підставі викладеного, вважаючи, що відповідачем неправомірно відмовлено у компенсації видатків лікарні вартості ліжко-дня, прокурор м. Харцизька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Харцизької міської ради, Комунальної установи „Центральна міська лікарня”, м.Харцизьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Харцизьку, м.Харцизьк про стягнення заборгованості в розмірі 30490грн.67коп.

Одночасно, як зазначалось вище, відповідач з позовними вимогами не згоден в повному обсязі та вважає їх необґрунтованими, посилаючись на те, що лікування потерпілих на виробництві не є платною послугою, калькуляції вартості медичних послуг ґрунтуються на власних розрахунках, кошторисах та прикидках Комунальної установи „Центральна міська лікарня”, м.Харцизьк, що суперечить вимогам п.12 Постанови КМУ №1548 від 25.12.1996р. „Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)”. Ціни, які пропонуються відповідачем не були затверджені Донецькою обласною державною адміністрацією. Також відповідач вважає, що існуючий на сьогоднішній день трьохсторонній договір №4/7 від 06.01.2009р. є достатньою підставою для співробітництва по наданню медичних послуг по лікуванню потерпілих та виробництві відповідно до вимог Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Крім того, відповідач зазначає, що оскільки Комунальна установа „Центральна міська лікарня”, м.Харцизьк є бюджетною установою компенсація видатків та оплата ліжко-днів фінансується з місцевого бюджету.

Наразі, виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, приймаючи до уваги приписи чинного законодавства України та обставини, наведені позивачем у якості підстави для стягнення заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню, а заперечення відповідача є безпідставними з урахуванням наступного:

Як зазначено відповідачем, між останнім, Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м.Харцизьку, м.Харцизьк (замовник), позивачем, Комунальною установою “Центральна міська лікарня”, м.Харцизьк та Приватним підприємством „ОАЗИС” (аптека) 06.01.2009р. був укладений трьохсторонній договір №4/7.

Предметом зазначеного договору є спільні дії сторін щодо організації та надання своєчасної медичної допомоги потерпілим та травмованим на виробництві. За умовами наведеного договору, відповідач здійснює лише сплату медикаментів та предметів медичного призначення в асортименті.

При цьому, в договорі №42 від 19.12.2001р. основною умовою є забезпечення лікувальним закладом якісної, кваліфікованої, спеціалізованої медичної допомоги постраждалим на виробництві і компенсація відділенням фонду витрат лікарні на цю допомогу.

Таким чином, існування трьохстороннього договору №4/7 від 06.01.2009р. не є підставою для невиконання відповідачем умов договору №42 від 19.12.2001р.

Крім того, згідно п.4 ст.21 Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та захворювання, спричинивших втрату працездатності”, у разі настання страхового випадку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку організувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально–профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально–профілактичних закладах з метою як найшвидшого відновлення здоров’я застрахованого.

Відповідно до Положення про порядок укладання договорів між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та лікувально-профілактичними закладами на обслуговування потерпілих на виробництві, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №52 від 19.06.2003р., встановлено порядок укладання договорів щодо організації лікування потерпілого між робочими органами виконавчої дирекції Фонду та лікувально-профілактичними закладами державної та комунальної власності.

Вищезазначеним Положенням, а саме пп.12 п.5 передбачено, що відділення, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує надання потерпілому у повному обсязі постійної раціональної медичної допомоги, яка включає, зокрема, утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально–профілактичному закладі.

За приписом пункту 21 Постанови КМУ №989 від 11.07.2002р. “Про внесення змін до Постанови КМУ № 1138 від 17.09.1996р.” передбачено, що медичне обслуговування за договорами із суб'єктами господарювання, страховими організаціями (в тому числі з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України) є платною послугою.

Згідно Розпорядження №590 від 25.09.1998р. Донецької обласної державної адміністрації, винесеним на підставі Постанови КМУ №1548 від 25.12.1996р. “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” зазначено, що у лікувально-профілактичних та санітарно-профілактичних державних і комунальних закладах охорони здоров’я є право надавати платні послуги за регульованими тарифами, виходячи з валових витрат.

Пунктом 7 вищенаведеного Розпорядження зазначено, що Розпорядження №52 від 06.02.1998р. “Про декларування зміни тарифів на платні медичні послуги” втратило чинність.

Враховуючи вищенаведене, суд не приймає до уваги заперечення Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку Донецької області з приводу не затвердження Донецькою обласною державною адміністрацією тарифів (цін) на медичні послуги, оскільки чинним законодавством України не передбачено затвердження тарифів облдержадміністрацією.

Одночасно, заперечення відповідач щодо того, що спірні витрати повинні фінансуватися з місцевого бюджету, а не сплачуватись фондом, як то передбачено п.3.2 договору №42 від 19.12.2001р. судом також не приймаються оскільки, як зазначалось вище, вказане питання вже було предметом судового розгляду та за результатами провадження у справі №14/375пд постановами Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2002р., Вищого господарського суду України від 21.10.2003р. та Верховного суду України від 12.02.2004р. пункти 3.1, 3.2 договору №42 від 19.12.2001р. прийняті в редакції Комунальної установи „Центральна міська лікарня” м. Харцизьк, а саме пункт 3.1 „Замовник відшкодовує Виконавцю витрати на медичну допомогу по кожному страховому випадку, у тому числі при прогресуванні чи загостренні захворювання, яке обумовило страховий випадок, а також на проведення медичної реабілітації потерпілих з 01.04.2001р.”, пункт 3.2 „Вартість медичних послуг, наданих потерпілим згідно із Договором, визначається на підставі калькуляцій (витрати медикаментів на лікування хворого та комунальні послуги та інше) виконавця на відповідні види медичної допомоги”.

За приписом ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Таким чином, відповідачем повинні бути виконані умови договору №42 від 19.12.2001р., а відповідні посилання на подвійне фінансування є безпідставними.

Як зазначалось вище, пунктами 2.1.2 та 3.1 договору №42 від 19.12.2001р. встановлено, що замовник зобов’язаний відшкодовувати виконавцю витрати з надання медичної допомоги та послуг потерпілим в порядку відповідно до договору.

У відповідності до п.3.2 договору №42 від19.12.2001р., вартість медичних послуг, наданих потерпілим згідно із договором, визначається на підставі калькуляцій виконавця на відповідні види медичної допомоги.

Згідно п.3.3 договору №42 від 19.12.2001р. підставою для пред’явлення вимоги на оплату є підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих по виду, обсягу та вартості медичних послуг на кожного потерпілого. Щомісячно до 10 числа наступного місяця виконавець надає замовнику рахунки за надані медичні послуги та акт виконаних робіт. Оплата наданих медичних послуг здійснюється замовником протягом місячного терміну з моменту отримання актів з доданою калькуляцією на медичні послуги за кожним пролікованим хворим.

Так, в матеріалах справи наявні відповідні рахунки та акти виконаних робіт з доданою калькуляцією на медичні послуги за кожним пролікованим хворим. Заперечень відповідача щодо неотримання вказаних документів суду не надано, доказів зворотного не встановлено.

Оскільки в контексті п.3.3 договору порядок оплати обумовлюється моментом отримання актів з доданою калькуляцією на медичні послуги за кожним пролікованим хворим, а не фактом двостороннього підписання таких актів, суд вважає, що наявні у справі акти підтверджують право вимоги позивача на оплату наданих медичних послуг.

Наказом №01/1-5§3 від 11.01.2001р., що виданий у відповідності до листа управління охорони здоров'я Донецької облдержадміністрації “Питання ціноутворення платних послуг”, визначено порядок розрахунку фактичних витрат на один ліжко–день по відділенням та службам Комунальної установи “Центральна міська лікарня” м.Харцизька для хворих, травмованих на виробництві.

Зазначеним наказом до вартості 1 ліжко-дня входять наступні затрати та витрати:

- затрати по оплаті праці;

- витрати по нарахуванню на заробітну плату;

- затрати по продуктам харчування;

- накладні витрати.

Так, в підтвердження позовних вимог Комунальною установою “Центральна міська лікарня” м.Харцизька надано до суду первинні документи, якими підтверджується сума витрат позивача на медичну допомогу щодо кожного страхового випадку у відповідності до калькуляції, яка включає в себе вартість 1 ліжко-дня, а саме:

- акти про нещасний випадок на виробництві за формою № Н-1;

- довідки МСЕК;

- амбулаторні картки з історією хвороби травмованих на виробництві;

- документи, які б підтверджували призначення лікарем курсу лікування по кожному хворому з врахуванням особливостей травмування заподіяного на виробництві;

- вартість кожної медичної процедури, яка була призначена хворим.

Тобто, лікарнею надано належні докази на підтвердження заявлених вимог щодо стягнення заборгованості в розмірі 30490грн.67коп. та доведено право на стягнення відповідної суми.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора м.Харцизька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Харцизької міської ради, Комунальної установи „Центральна міська лікарня”, м.Харцизьк, про стягнення заборгованості в розмірі 30490грн.67коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Щодо обґрунтованості подання позову прокурором м. Харцизька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Харцизької міської ради, Комунальної установи „Центральна міська лікарня”, м.Харцизьк, суд має зазначити наступне:

Відповідно до п.6 ч.2 ст.20 Закону України „Про прокуратуру”, при виявленні порушень закону прокурор або його заступник в межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявою про захист прав та законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

За приписом ст.121 конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом. Це право також закріплено у ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру” та ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що „інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме відбулося порушення матеріальних або інших інтересів держави та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Поняття „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Під представництвом прокуратурою інтересів держави в господарському суді за змістом п.2 ст.121 Конституції України та ст.ст..2, 29 Господарського процесуального кодексу України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави. Ці дії включають подання прокурором до суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Відповідно до ч.1 ст.9 ГК України у сфері господарювання держава здійснює довгострокову і поточну економічну і соціальну політику, спрямовану на реалізацію та оптимальне узгодження інтересів суб'єктів господарювання і споживачів, різних суспільних верств і населення в цілому.

Правове закріплення економічної політики держави здійснюється шляхом визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики, у прогнозах і програмах економічного і соціального розвитку України та окремих її регіонів, програмах діяльності Кабінету Міністрів, цільових програмах економічного, науково-технічного і соціального розвитку, а також відповідних законодавчих актах (ч.4 ст.9 ГК України).

Так, стягнення заборгованості за даним позовом спрямовано на захист інтересів держави у вказаних відносинах. Органом, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції у даному спірному становищі є виконавчий комітет Харцизької міської ради.

Рішенням виконавчого комітету Харцизької Ради народних депутатів від 03.02.1993р. №51 проведено державну реєстрацію державної комунальної установи - центральної міської лікарні; розпорядженням Харцизького міського голови від 29.04.1999р. №269р вказану установу перереєстровано у комунальну. Відповідно до Статуту міська центральна лікарня є комунальною установою, що входить у комунальну власність Харцизької міської ради.

Згідно листа ДПІ у м. Харцизьку від 11.06.2008р. №13671/15-1-113 комунальна установа „Харцизька міська лікарня" зареєстровано у реєстрі неприбуткових організації з 26.08.1998р.

Однією з основних функцій лікарні відповідно до п.2 Статуту є управління охороною здоров'я. Наявність заборгованості з оплати вартості ліжко-дня призводить до недоотримання коштів та позбавляє можливості на належному рівні здійснювати державні гарантії щодо ефективного та доступного для всіх громадян медичного обслуговування.

Зазначені обставини пов'язані з порушенням права держави, свідчать про порушення її інтересів та підтверджують правомочність звернення прокурора м. Харцизька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Харцизької міської ради, Комунальної установи „Центральна міська лікарня”, м.Харцизьк до суду з вимогами про захист відповідних інтересів з дотриманням порядку, передбаченого нормами матеріального та процесуального права.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 77, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.525, 526, Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Прокурора м. Харцизька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Харцизької міської ради, Комунальної установи „Центральна міська лікарня”, м.Харцизьк, до відповідача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Харцизьку, м.Харцизьк про стягнення заборгованості в розмірі 30490грн.67коп. – задовольнити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Харцизьку (за адресою: вул. А.Чумака, 52, м.Харцизьк, 86700, р/р 37174400901088, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 25967996) на користь Комунальної установи „Центральна міська лікарня” (за адресою: вул. Краснознаменська, 164, м.Харцизьк, 86700, р/р 35428001002595, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 01991323) заборгованість в розмірі 30490грн.67коп.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Харцизьку (за адресою: вул. А.Чумака, 52, м.Харцизьк, 86700, р/р 37174400901088, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 25967996) на користь держаного бюджету України державне мито в розмірі 304грн.90коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.00коп.

Видати накази після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 01.06.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Марченко О.А.